Скачати повний текст

Пропонується концепція значимості соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства перехідного типу. Робиться висновок про те, що стабільність політичної системи Німеччини, стійкість сприйняття нею нових реальностей обумовлюється насамперед демократичним соціально-правовим характером держави, значимість ролі якої визначається історичною традиційністю сильної державної влади і специфічністю повоєнного періоду, зокрема, впливом зовнішньополітичного та економічного чинників. Соціальна державність стала головною умовою прогресу німецького суспільства повоєнного періоду, а також основою модернізаційних процесів кінця ХХ ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні теоретичні й методологічні проблеми аналізу державної політики, обгрунтовано комплексну наукову програму реформування українського суспільства. Висвітлено різноманітні концептуальні підходи щодо розуміння сутності та умов формування й ефективного здійснення державної політики. Досліджено засади державної стратегії на реформаційному етапі розвитку України. Визначено змістові, структурні й функціональні особливості державної політики, що має базуватись на імперативах і закономірностях системної трансформації суспільства. Доведено необхідність розробки методик планування та здійснення соціально важливих акцій державної політики, зокрема, у формах солідарного співробітництва структур різних гілок влади між собою та з громадсько-політичними об'єднаннями, засобами масової інформації, іншими самодіяльними соціальними групами.

  Скачати повний текст

Розроблено системологічну концепцію державного устрою України у контексті сучасних світових державотворчих процесів. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження державного устрою. Виявлено загальні закономірності, тенденції, особливості реформування і модернізації державного ладу та державного устрою України за умов незалежності, а також зміни парадигми національно-державного будівництва. Запропоновано політологічну концепцію удосконалення державного устрою України. Комплексно досліджено історію теоретичного осмислення державного устрою як політичного інституту та здійснено її періодизацію. Осмислено досвід організації державного устрою України у ХХ ст., а також проаналізовано його концептуальні засади та чинники. Уточнено визначення держави та державного устрою у єдності субстанційних та інституційних сутнісних виявів. Значну увагу приділено основним гарантіям сучасного державного устрою нашої держави, заходи щодо його всебічного реформування, удосконалення та збереження унітарності України. Визначено основні напрями реформування адміністративно-територіального устрою нашої держави, в основі якого - вирівнювання статусу адміністративно-територіальних одиниць, а також поділ території України на регіони.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми, пов'язані зі з'ясуванням сутності партійної системи та тенденцій її розвитку за умов модернізації суспільства з врахуванням досвіду розвинених демократичних країн. Визначено зміст, сучасну структуру і функції партійної системи. Досліджено умови і фактори формування партійної системи в контексті динамічних змін у структурі та характері розвитку перехідного суспільства. Визначено особливості і проблеми становлення багатопартійності в українському суспільстві, виявлено тенденції та перспективи утвердження партійної системи в Україні. Багатопартійність розглянуто як ознаку виникнення та становлення демократії, а утвердження партійної системи - як свідчення її стійкості та стабільності.

  Скачати повний текст

Здійснено політико-правовий порівняльний аналіз політичних систем, розглянуто особливості механізму функціонування інституту президентства в контексті розвитку державно-владних систем України та Росії. З'ясовано сутність, еволюцію та форми вияву інституту президентства в світовій практиці державного будівництва. Розглянуто процеси становлення інституту президентства у пострадянський час. Визначено особливості функціонування інституту президентства з органами законодавчої влади України та Росії.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості процесу вироблення та реалізації інтеграційної політики держав Центральної Східної Європи (ЦСЄ), що посідають авангардні позиції серед молодих демократичних країн - Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. Вперше в українській політичній науці комплексно розглянуто складові формування та втілення внутрішньо- та зовнішньополітичних стратегій даних країн на засадах національних інтересів і врахування процесів глобалізації на континенті у постконфронтаційний період розвитку. Проаналізовано форми співробітництва, особливості інституціалізації відносин, оцінено ефективність співпраці ЄС і НАТО з країнами Вишеградської групи щодо зміцнення демократичних перетворень та інтеграції їх до євроатлантичного простору.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис поняття соціальної, правової держави та громадянського суспільства у світовій та вітчизняній політичній думці. Відзначено провідну роль суспільства у формуванні соціальної, правової держави у контексті сучасних світових державотворчих процесів. Окреслено місце, значення держави у становленні демократичного суспільства в Україні, засновуючись на реаліях сучасного суспільно-політичного життя. Доведено необхідність синхронної побудови в Україні громадянського суспільства, соціальної, правової держави і ринкової економіки як важливих елементів єдиної системи. Розкрито значення та можливості соціальної, правової державності у забезпеченні політичних, громадянських, соціально-економічних і культурних прав людини, стабільного розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку та роль соціал-демократичних політичних партій в Україні в контексті формування демократичної політичної системи, багатопартійності та політичного плюралізму. Висвітлено суть соціал-демократичної ідеології, а також експлікації теоретичного та практичного змісту таких соціал-демократичних цінностей, як сводоба, справедливість та солідарність. Надано порівняльний аналіз політичних партій, що на сьогоднішній день формують соціал-демократичний політичний спектр в Україні, розглянуто перспективи їх розвитку, можливості впливу на процеси здійснення державної влади та ступінь запровадження ними програмних положень. Наведено теоретичні висновки та одержано результати щодо досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток теорії громадянського суспільства та підходи до структуризації його політичного простору в світовій та вітчизняній політичній думці. Запропоновано періодизацію етапів становлення громадянського суспільства в перехідний період. Відмічено, що порушення балансу між процесами становлення громадянського суспільства та розвитку інститутів держави має негативні наслідки для утвердження демократії в Україні. Визначено існування зв'язку між ступенем розвитку громадянського суспільства, способом інтеракції його діячів і держави та типом політичної структуризації. Доведено, що становлення громадянського суспільства - процес еволюціний, певний етап розвитку соціуму, зумовлений не лише економічними, а й соціокультурними чинниками. Розкрито значення та місце громадянського суспільства та його політичних структур у забезпеченні сталого демократичного поступу та утвердженні загальноцивілізаційних цінностей.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку модернізації України крізь призму гуманізації політичного процесу, коли ідеали сучасного гуманізму є критерієм оцінки політичних реформ на людяність. Здійснено пошук нових методологічних гуманістичних орієнтирів у пізнанні та суспільній практиці сучасної України. Розглянуто специфіку та основні характеристики сучасного політичного знання, процес модернізації політичної системи як проблему виживання країни. Відзначено, що гуманізація політичного процесу повинна бути метою сучасної політичної реформи, зумовлювати необхідність синхронізації процесів гуманізації та демократизації.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст феномену перебудови, запропоновано та обгрунтовано періодизацію трансформаційних процесів цієї доби. Досліджено основні аспекти розгортання національного відродження, проаналізовано етапи процесу становлення народної опозиції та зародження вітчизняної багатопартійності. Встановлено динаміку виборчих кампаній 1989 та 1990 рр. та їх наслідки. Виявлено форми прояву та специфіку вітчизняного варіанту "кризового синдрому" модернізації. Проаналізовано динаміку та вектори суспільної думки на різних етапах трансформаційних змін. Розкрито основні аспекти процесу суверенізації України.

  Скачати повний текст

З злученням значної кількості наукової літератури та документальних джерел розглянуто регіональну політику та її вплив на становлення місцевого самоврядування, показано його роль у формуванні ефективної місцевої влади. Розкрито проблеми набуття достатньої компетенції та розмежування "предметів відання" місцевих владних структур, висвітлено питання поєднання загальнодержавних та регіональних інтересів - основи реформування місцевого самоврядування. Досліджено питання об'єднання його зусиль та політичних партій і громадських формувань, партнерського співробітництва в роботі на території, пошуку шляхів подальшого розвитку демократії на місцевому рівні.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок інституту президента як суб'єкта концептуальної влади та демократичної політичної системи як її об'єкта. Показано, що реальна модель політичної системи містить олігархічний та антиолігархічний компоненти, кожний з яких може стати переважним. Зазначено, що концептуальне регулювання політичної системи, збереження її демократичної визначеності є найважливішою задачею президентської влади. Доведено, що використання теоретичних моделей Д.Істона, Є.Сєдова, теорії потреб А.Маслоу та теорії соціальної мобільності П.Сорокіна дозволили виявити статичний та динамічний параметри політичної системи, оптимізація яких дає можливість підтримувати еволюційний характер політичного розвитку. Показано, що політична система України носить переважно олігархічний характер, а її параметри, зокрема статичний, далекі від оптимальних значень. Встановлено, що збереження демократичного типу політичної системи країни вимагає підтримки антиолігархічного компонента, що має забезпечити реалізація політичної реформи, запропонована Президентом України.

  Скачати повний текст

Досліджено політичні традиції як чинник, що забезпечує сталість й наступність у функціонуванні та розвитку політичної системи. Сформульовано концептуальну модель політичної традиції згідно розробленій комплексній методиці дослідження, що поєднує історико-політичний, соціокультурний і системний підходи. Визначено та описано основні структурні компоненти динамічної моделі політичної традиції: дві співнаправлені складові руху інформації та носій традиції - суб'єкт політики. Визначено та описано два рівні існування динамічної моделі політичної традиції. Розкрито концептуальний рівень її існування через параметри суті, змісту, форми, структури та функцій, процесуальний - завдяки механізмам екстеріоризації ("акультурації-декультурації", "символізації", "інституціалізації-деінституціалізації"), що показують, як за умов реального політичного процесу виявляються функції політичної традиції, що забезпечують сталість й наступність у її функціонуванні та розвитку політичної системи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості виникнення та проявів сепаратизму в історико-політичному аспекті. Запропоновано визначення даного поняття як обумовленого етнічними, політичними, соціально-економічними та культурними протиріччями прагнення регіону до політичного відділення від решти території держави або підвищення свого правового статусу у межах країни. Праналізовано мету сепаратистського руху, спрямовану на реалізацію двох видів сепаратизму - регіонального та етнічного. Охарактеризовано соціальну базу сепаратистського руху, який передбачає участь політичної еліти, середніх і нижчих верств населення. Виявлено специфіку проявів сепаратизму в різних країнах світу, зокрема на пострадянському просторі. Розроблено класифікацію сепаратистських рухів за різними критеріями: визначенням мети та сутності, соціальної бази, методів та форм проведення, організацією та характерними проявами. Наведено рекомендації щодо запобігання виникненню сепаратизму шляхом надання широких повноважень місцевим органам влади, розвитку федералізму або регіоналізму, забезпечення економічних і політичних можливостей для регіональних груп поза межами їх власних територій.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль політичних партій і партійних систем на різних етапах їх функціонування. Показано, що реальна модель демократичної політичної системи містить ліберальний і соціальний компоненти, які існують заради підтримки життєздатності системи. Зазначено, що політичні партії є механізмом прийому-передачі сигналів про задоволення потреб населення до держави і навпаки, тому метою партійної системи є досягнення нею та утримання стійкого стану. На базі теоретичних моделей Д.Істона, Є.Сєдова, теорії потреб А.Маслоу та теорії соціальної мобільності П.Сорокіна встановлено, що політичний процес розгортається на трьох рівнях: стратегічному, тактичному та технологічному, на кожному з яких набір функцій політичних партій та конфігурації партійних систем є різними. З'ясовано, що на стратегічному рівні політичного процесу в Україні має місце модернізаційний синдром: задоволення індивідуальних і суспільних потреб не є оптимальним. На тактичному рівні політична система України знаходиться поблизу початкової точки циклу Є.Сєдова. На тактичному рівні внаслідок ресурсної недостатності громадянського суспільства багатопартійна система не має особливого впливу ні в суспільстві, ні на державну владу, а самі партії носять переважно кадровий характер. Запропоновано комплекс заходів, необхідних для стабілізації політичної системи в Україні та встановлення партійної системи, що самопідтримується, на базі подолання моденізаційної кризи, створення конкурентного середовища на політичній арені правих і лівих сил.

  Скачати повний текст

Досліджено зовнішньополітичні аспекти реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію до Європейського Союзу (1989 - 2004 рр.) у контексті внутрішньодержавних та європейських трансформаційних процесів. Визначено чинники, етапи та особливості формування зовнішньополітичної стратегії Чеської Республіки. З'ясовано характер трансформації політичної системи держави та здійснено політологічний аналіз програм політичних партій з урахуванням їх ставлення до європейської інтеграції, визначено місце євроінтеграційних ідей у суспільно-політичному житті країни. Розглянуто особливості становлення взаємовідносин Чеської республіки з ЄС, проаналізовано зміст переговорів держави щодо вступу в Євросоюз і визначено перспективи її участі в євроінтеграційних процесах.

  Скачати повний текст

Установлено 5 типів політичних процесів залежно від їх ресурсної бази та місця у соціальному просторі: динамічна стабільність, режим з загостренням за нестійкої стабільності, нестійка циклічність, локалізація та динамічна нестійкість. Проаналізовано суспільствознавчі і політологічні концепції світової науки, що відбивають системоутворююче значення інформації для поведінки суспільних систем. З'ясовано залежності типів політичного процесу та інформаційної системи. Установлено корелятивний зв'язок між динамікою політичних акторів та рівнем використання інститутів інформаційного суспільства (ЗМІ, Інтернет, технології політичного менеджменту). Розкрито суть поняття інформаційного суспільства у контексті політичної системи (з урахуванням її ресурсної бази та інших характеристик). Досліджено залежність поведінки політичних акторів (у Німеччині, Франції, Португалії, Чеській Республіці, Україні) відповідно до конкретного інформаційного середовища. Системно проаналізовано політичні процеси в Україні та елементи інформаційного чинника. Установлено, що нестабільність політичного середовища не обов'язково є прямим наслідком перехідних процесів, а зумовлена ставленням політичних лідерів до інформаційних інститутів.

  Скачати повний текст