Проаналізовано складну, пов'язану з історичним минулим, геополітичну ситуацію України. Розроблено та обгрунтовано згідно з геополітичними засадами та зовнішньополітичними реаліями рекомендації щодо пошуку шляхів набуття Україною європейської ідентичності, залучення українського суспільства до європейських цивілізаційних стандартів, визначення суб'єктності країни за умов глобалізаційних геостратегічних конфігурацій "центр - периферія". Розкрито роль національної еліти та державної бюрократії у здійсненні геостратегічних стосунків України, підкреслено необхідність здійснення політичної реформи в Україні. Запропоновано, як фактор розв'язання геостратегічної дилеми України, задіяти парадигму "транзитивної держави" Ж.Готтмана. Визначено роль України в геостратегічних процесах як ініціатора створення кадастру злочинів, що підпадатимуть під визначення "тероризм". Підкреслено, що для успішної інтеграції України у євроатлантичні структури необхідно здійснити адаптацію технічного, тактичного та оперативного рівнів безпеки України до стандартів ЄС та НАТО. Наголошено на необхідності технічної оперативно тактичної сумісності системи безпеки України з відповідною системою Євроатлантичного Альянсу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "системні реформи". Висвітлено методологію його застосування до конкретних життєвих перетворень. Обгрунтовано складові ідеології системного реформування суспільства - послідовність, спадкоємність, збереження досягнень минулого та впровадження інновацій, досягнення оптимального балансу вітчизняного та зарубіжного досвіду, кадрове та ресурсне забезпечення. Показано суперечливість реформ, здійснених у минулому десятиріччі. У їх основі знайдено стримувальні фактори: політичну неструктурованість суспільства, недостатню наукову обгрунтованість реформ, розбалансованість взаємодії гілок влади, суб'єктивність окремих "реформаторів", залишковість орієнтацій частини населення та тоталітарні підходи до цінності. Проаналізовано умови та фактори ідеології прискорення реформ, що розглядається як чинник стабілізації українського суспільства.

  Скачати повний текст

Базуючись на принципах системного аналізу та методологічних засадах некласичних теорій перехідного періоду, здійснено грунтовне дослідження процесу політичної модернізації в аспекті адміністративної реформи як складової реформи політичної системи суспільства у цілому. Зроблено висновок, що на етапі переходу від тоталітарного правління до демократії адміністративна реформа має поєднуватися з політичною, дані реформи є процесами політико-адміністративної модернізації. На підставі аналізу суспільно-політичної ситуації в Україні запропоновано концепцію політико-адміністративної модернізації, суть якої полягає в поєднанні інституційних змін політичної системи та політичного управління на принципах ідейно-світоглядного плюралізму та демократичної політичної культури.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення сучасних наукових підходів щодо визначення сутності політичного насилля сформульовано визначення даного поняття як засобу влади, що полягає в обмеженні чи узурпації волі соціального суб'єкта (або групи соціальних суб'єктів), яке здійснюється за допомогою зовнішнього примусу, наслідком якого є нанесення шкоди матеріального та духовного (психологічного, емоційного) характеру. Відзначено, що політичне насилля необов'язково передбачає використання фізичного примусу. Доведено, що за сучасних умов для його реалізації активно використовуються засоби психологічного, ідеологічного або інших видів духовного примусу. Обгрунтовано необхідність впровадження нового критерію типологізації політичного насилля, яким є характер примусу, що використовується під час його здійснення. На підставі даної ознаки виділено традиційне та нетрадиційне насилля, розглянуто сучасні форми їх прояву, визначено причини виникнення та наслідки застосування. Проведено дослідження тероризму та етнічних війн як домінуючих форм традиційного політичного насилля. Встановлено транснаціональний характер тероризму, виникнення якого обумовлене процесами загальної глобалізації. З'ясовано, що етнічні війни як форма політичного насилля є наслідком опору культурній гомогенізації світу, виявом захисту власних ідентичностей від нав'язування однорідного способу життя. Вперше досліджено феномен нетрадиційного політичного насилля. Розглянуто його основні форми (символічне насилля, інформаційні, психологічні та консцієнтальні війни, характерною особливістю яких є використання інформаційних технологій та ведення бойових дій без фізичної участі людини).

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження політичного тероризму у світовій і вітчизняній науковій думці, проаналізовано зміст понятійно-категоріального апарата проблематики. За умови відсутності чіткого й однозначного розуміння суті тероризму проведено розмежування споріднених понять, на підставі чого виокремлено якісні ознаки феномену та розроблено його тлумачення. Досліджено характерні риси політичного тероризму та виявлено його особливості у сучасному суспільстві. З'ясовано історичні зміни, що відбулися у формальних і змістових характеристиках даного суспільно-політичного явища. Установлено, що основна тенденція прояву тероризму полягає у зростанні його суспільної небезпечності. Проведено аналіз об'єктивних і суб'єктивних причин тероризму як суспільно-політичного явища. Показано особливості організації протидії тероризму, зокрема у демократичних суспільствах та визначено залежність між цим явищем і політичним режимом країни. Здійснено прогноз стосовно можливих проявів тероризму в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми формування та функціонування політико-ділових циклів у контексті управління соціальними змінами. Розроблено модель взаємодії та взаємопроникнення політико-ділових циклів і процесів управління соціальними змінами, на основі якої встановлено залежність між наявністю раціональних очікувань виборців, амплітудою політико-ділового циклу, можливістю маніпулювання реформами і загальним станом розвитку суспільно-політичної системи. Наведено рекомендації щодо мінімізації негативного впливу політико-ділових циклів на стан соціальних змін у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні аспекти здійснення політичної стратегії та тактики, визначено їх роль у забезпеченні ефективності та цілеспрямованості функціонування сучасного суспільства за умов домінуючої політичної нестабільності перехідного етапу суспільно-державного розвитку. Узагальнено досвід поєднання публічної та елітарної стратегії на підставі формування стратегічної культури як необхідного рівня відповідності політичних прагнень проблемам, зумовленим історичною та соціокультурною ситуацією, а також подолання "тактичного плюралізму", що може суперечити досягненню поставленої мети. Доведено залежність процесу підготовки, прийняття та реалізації політичних рішень від стану впровадження політичної стратегії та тактики. З'ясовано, що за умов політичної нестабільності нагальною проблемою оптимізації системи державного управління є легітимація політико-владної діяльності, яка має забезпечуватися шляхом зростання рівня ефективності управлінської діяльності на всіх рівнях її функціонування. Виявлено, що українському соціуму властива конфліктна симптоматика, яка глибоко вкорінена в соціальну буттєвість та поглиблюється внаслідок трансформаційних процесів і реформаторських дій правлячої еліти. Аргументовано необхідність узгодженої взаємодії наукової та праксеологічної складових конфліктної феноменології. Систематизовано досягнення етнополітичної, орієнтованої на формування нової політичної ідентичності української нації. З'ясовано, що закріплення у самосвідомості консолідуючого парадигмального вектора дозволить створити єдині підходи до оцінювання стану справ нації, визначити стратегічні напрями її розвитку.

  Скачати повний текст

Висвітлено політичні аспекти європейського інтегрування України, зокрема, розглянуто стан і перспективи зближення з міжнародною інтеграційною структурою - Європейським Союзом (ЄС). Комплексно проаналізовано базові документи ЄС, які визначають стратегію європейців щодо перспектив залучення України до інтеграційного процесу, що дозволило з'ясувати особливості стратегічних імператив Союзу і проблем його розширення, а також розглянути конкретні механізми їх реалізації безпосередньо в суто "українському контексті". Зроблено висновок, що позиція ЄС, визначена, певною мірою у "Спільній стратегії Європейської ради щодо України", створює сприятливі передумови для нашої країни в реалізації ідеї зближення з ЄС, а відтак, і з європейською спільнотою.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості взаємодії держави та громадянського суспільства як учасників політичних мереж. З'ясовано, що політичні мережі виступають як найважливіший інститут формування горизонтальних зв'язків і рівноправних відносин у соціумі, а також відображають реальні процеси відносин між політичними та громадянськими структурами. Концепції політичних мереж розглянуто як уніфікуючий та інтегруючий методологічний підхід, що дозволяє ясно та доступно систематизувати емпіричні постановки питань і дослідницьких намірів, а також забезпечує синтез різних політологічних підходів. Визначено, що політичні мережі є сукупністю стабільних неієрархічних відносин, що зв'язують різноманітних акторів, які поділяють спільні політичні інтереси та здійснюють обмін ресурсами для їх просування. Виокремлено дві типологічні форми політичних мереж: громадсько-політичні та мережі державної політики. Показано, що через мережі громадянське суспільство одержує можливість контактувати з урядом, що перетворюється на стимул до громадської самоорганізації.

  Скачати повний текст

З урахуванням надбань сучасної вітчизняної та зарубіжної політичної науки, на основі репрезентативного аналізу різних джерел наведено результати політологічного дослідження медіа реформ у сучасній Україні та Республіці Польща. У порівняльному аспекті проведено політологічний аналіз політико-правових і політико-економічних аспектів реформування мас-медіа. Агрументовано необхідність ефективного державного регулювання медіа та продовження приватизації на ринку засобів масової інформації в Україні. Систематизовано теоретичні засади реформування мас-медіа в Республіці Польща й Україні. До наукового обігу у вітчизняній політологічній науці залучено численну кількість іноземної літератури англійською та польською мовами. Обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо напрямів подальшого вдосконалення медіа регулювання в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори впливу на розвиток близькосхідної кризи на основі інтенсифікації процесів глобалізації міжнародних відносин. Досліджено, що в період розпаду біполярної системи близькосхідний конфлікт позбавився "соціалістичного компонента" і проявляється в цивілізаційному вимірі. Визначено деструктивний вплив на формування спільної позиції світового співтовариства націй щодо близькосхідного врегулювання. Відзначено, що кожна нова фаза регіонального конфлікту стимулює розбіжність у підходах зовнішнього світу до причин та механізмів його розв'язання, конфлікт цивілізацій передбачає певну єдність, інтеграцію в межах ворогуючих сторін на державному рівні на відміну від ситуації в ісламському суспільстві. Наголошено, що зазначені умови сприятимуть поширенню міжнародного ісламського тероризму як зброї слабких проти сильних на основі диспропорцій розвитку країн регіону.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження становлення та розвитку інституту референдуму в Україні, Республіці Білорусь і Російській Федерації як методу прийняття рішень з питань суверенітету, конституційних питань і засобу вирішення політичних конфліктів за умов функціонування систем перехідної демократії. Проаналізовано вплив референдумів на трансформаційні політичні процеси, розкрито їх роль як прояву народного суверенітету у період розпаду Радянського Союзу та здобуття й утвердження незалежності радянськими республіками. Розкрито зміст і політичний характер референдумів в утворених пострадянських країнах - Україні, Республіці Білорусь та Російській Федерації, встановлено їх комплексний вплив на формування політичної системи держави. Доведено суттєвий вплив на трансформаційні процеси реалізованих за умов перехідного суспільства референдумів, що були результатом політичних трансформацій та зумовлювали їх подальший розвиток і наслідки.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розробки та впровадження політичних рішень у демократичному суспільстві. Розкрито суть політичного рішення як важливого компонента сучасного політичного управління, з'ясовано кваліфікаційні ознаки політичного рішення. Здійснено комплексний аналіз структуротвірних елементів процесу розробки та впровадження політичних рішень, а також функціональних зв'язків між ними. Наведено етапну модель розробки та впровадження даних рішень у політичному суспільстві. Вивчено причини невпроваджуваності політичного рішення у демократичних суспільствах, якими є не тільки навмисно нечітке визначення меж політичної проблеми, оцінювання засобів її вирішення, а й розбіжність у баченні шляхів її розв'язання місцевою бюрократією та обраними особами, що перебувають під тиском локальних зацікавлених груп. Показано необхідність пристосування мультиплікаційних моделей до економіко-політичних особливостей кожної місцевості та вироблення гнучких схем взаємодії з місцевою бюрократією. Виявлено нові аспекти еволюції українського суспільства як багатокомпонентного об'єкта політичних рішень, якими є: тривала відсутність органічної пірамідально-ієрархічної структури, що має забезпечуватися власними державними та соціальними інститутами, які за теперішніх умов не остаточно сформовані; аморфність і недорозвиненість соціальної та політичної структур за різкого майнового розшарування населення, і як наслідок - невизначеність соціальних і політичних інтересів. Установлено інституційні причини, що заважають ефективному фукціонуванню владного механізму в Україні та запропоновано механізми їх усунення.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, функції та стуруктуру символічної політики як системи політичних технологій легітимації влади, що охоплює специфічні процеси упорядкування соціально-політичних відносин шляхом удосконалення схем комунікативної мотивації що впливають на політичну поведінку суб'єктів. Проаналізовано технології політичної міфологізації, ритуалізації, номіналізації та виробництва функціональної символіки з використанням яких здійснюються оперування символічним капіталом і реалізація символічної влади у політичному просторі. Розкрито структурний та функціональний взаємозв'язок між елементами системи символічної політики та механізм її взаємодії з політичним дискурсом як органічним середовищем існування.

  Скачати повний текст

На підставі застосування синергетичного підходу у науковий обіг введено нові поняття ("фаза", "зона", "біфуркації", "точки ініціації самодезорганізації"), запропоновано класифікацію біфуркацій і параметрів порядку. Доведено, що процеси самоорганізації у територіальних громадах активізуються за допомогою впливу на точки (центри) її ініціації шляхом залучення громадськості до спільного управління територіальними громадами. Вперше обгрунтовано логіку синергетичного аналізу соціально-політичних систем, показано можливість застосування даного методу для дослідження кожної з чотирьох фаз еволюції системи. Запропоновано нові прийоми аналізу синергізмів у взаємодії суб'єктів політики у територіальних громадах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням порівняльного аналізу альтернативних точок зору на адміністративно-командну систему, використання результатів аналізу для вироблення антикризових концепцій в Україні. Емпірично обгрунтовано твердження, що "класична" адміністративно-командна система володіла певним потенціалом, зникнення якого у 1960 - 70-і рр. стало однією з головних причин кризи радянської економіки у середині 1980-х рр. На підставі екстраполяції ідей моделі "бюрократичного корпоративізму" всебічно обгрунтовано і запропоновано заходи антикризового характеру, які виникають з концепції підвищення ролі бюрократичного апарату під час проведення модернізації суспільства.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття та основні категорії соціальнаї політики, встановлено її значення у системі державних пріоритетів. Виявлено вплив політичних та соціальних факторів на формування та здійснення соціальної політики. Обгрунтовано зв'язок соціальної політики з проблемою ефективності демократичних інститутів, успішне функціонування яких залежить від їх соціальної спрямованості, що дає можливість здійснювати соціальні перетворення в інтересах досить широких верств населення. З'ясовано роль громадського суспільства в проведенні соціальної політики. Виявлено масову підтримку населенням демократичних перетворень на початковому етапі у посткомуністичних державах Східної Європи і країнах СНД, Південної Європи та Латинської Америки, оскільки демократія асоціювалася з рішенням економічних і соціальних проблем, поліпшенням матеріального становища, скороченням безробіття. Встановлено необхідність посилення соціальної орієнтації сучасних економік та розробки нових механізмів забезпечення базової захищеності населення, які сприяють підвищенню конкурентоздатності та об'єднанню суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження соціокультурного й ідейно-політичного аспектів впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації, визначено сутність та мету процесів взаємовпливів між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації. Розглянуто сутність та проаналізовано управлінську парадигму державно-виконавчих установ з точки зору масово-комунікаційної складової політики. Описано структуру та визначено специфіку діяльності ЗМІ у сучасному політичному просторі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено політичну модернізацію країн Латинської Америки у аспекті демократичних змін. Здійснено системний аналіз чинників суспільних змін, парламентських форм правління, формування та діяльності політичних інститутів. Доведено, що найбільших успіхів країни досягли у сфері політичної трансформації. Установлено кореляцію між рівнем демократизму політичної системи, ступенем кризи економіки та суттєво етнічних конфліктів. Досліджено особливості зовнішної політики країн, участь в інтеграційних процесах. Систематизовано здобутки теорії модернізації та сформульовано основні параметри реформування у контексті сучасних цивілізаційних процесів. Розкрито характерні ознаки й особливості досвіду вдосконалення політичних систем. Показано специфіку модернізаційних імпульсів в історичній ретроспективі. Здійснено аналіз сучасного кризового стану політичних систем. Визначено стратегічні орієнтири латиноамериканського державотворення та культурно-ціннісного забезпечення еволюційного розвитку. Запропоновано прогностичне передбачення постсучасної політичної модернізації.

  Скачати повний текст