Проаналізовано духовні засади політичного процесу, їх складові, що визначають його якість, тенденції та перспективи модернізації. Уточнено поняття "політичний процес", визначено його функції, місце та роль у політичній сфері. Систематизовано наукову методологію питання політичних процесів та їх духовної складової, які формувалися в сучасній політичній науці. Проаналізовано структурно-функціональні зв'язки духовної складової політичного процесу (політична духовність як синтез політичної ідеології, моралі та психології; політичні почуття та їх роль у забезпеченні політичного процесу; осмислення ціннісних аспектів політики тощо). Досліджено генезис духовних засад політичного процесу в Україні, їх соціально-культурне підгрунтя та проаналізовано проблеми легітимності влади, формування політичної духовності нації у контексті поєднання сукупності моральних, культурологічних і технологічних властивостей еліти й її здатності задовольнити нагальні потреби особи, суспільства, держави відповідно до вимог соціуму.

  Скачати повний текст

Розкрито концептуальні засади державного управління етнонаціональними відносинами у контексті формування української національної ідеї. Показано основні історичні етапи становлення наукових поглядів стосовно теоретико-методологічних підходів до державного управління даними відносинами. Проаналізовано існуючі тенденції етнополітичного розвитку України. Показано, що процес формування української нації пов'язаний з формуванням громадянина України. Доведено, що єдність української національної культури за умов одночасного вільного розвитку культур усіх етнічних груп є однією з умов успішності процесу формування української нації. Показано важливість завдання сучасного державного управління формуванням комплексної багаторівневої та міжгалузевої системи управління етнонаціональними відносинами в Україні, яка повинна будуватися на поєднанні зусиль усіх гілок влади, галузей управління, залучених до реалізації української національної ідеї, що має бути спрямована на зміцнення державності України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему врегулювання конфлікту (ВК) у Боснії та Герцеговині у 1992 - 1995 рр. Розглянуто сутність політики США, Великобританії, Франції, Німеччини та Російської Федерації щодо ВК, описано миротворчі операції ООН і НАТО за участю України. Проаналізовано територіально-конституційні форми ВК на підставі децентралізації держави. Показано, що українська держава доклала значних зусиль у процесі ВК в даному регіоні у контексті миротворчих операцій ООН у процесі діяльності національного миротворчого контингенту, запобігши одній з найбільших планових антимусульманських етнічних чисток в анклаві Жепа.

  Скачати повний текст

Систематизовано світоглядні закономірності й особливості еволюціонування української національної ідеї у соціально-філософській думці України на зламі ХІХ - ХХ ст. Здійснено комплексний аналіз чинників, які детермінували розвиток суспільної свідомості України в даний період. Узагальнено й ієрархізовано фактори, які визначили становлення уявлень про українську національну ідею. Проведено порівняльний аналіз ідейно-світоглядної спадщини діячів, які стояли біля витоків українського національного відродження, теоретично обгрунтовували національну ідею, сприяли своєю суспільно-політичною та науковою діяльністю утвердженню національної свідомості українців. Визначено функціонально-інструментальні, аксіологічні та телеологічні пріоритети оптимальної корелятивної відповідності уявлень про національну ідею як об'єктивний статус-кво суспільної дійсності, окреслено перспективи його еволюції. Обгрунтовано тезу, згідно з якою ключовим критеріальним орієнтиром коректної концептуалістики національної ідеї є симбіоз теоретико-інтерпретаційної переконливості та практичної ефективності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено політичні ідеї С. Єфремова у контексті його суспільно-політичної діяльності. На підставі аналізу значного обсягу першоджерел і літератури досліджено політичні ідеї С. Єфремова. Висвітлено науково-теоретичну спадщину вченого та визначено чинники, які здійснили вирішальний вплив на формування його світогляду, відіграли важливу роль у становленні його громадянської позиції. Розглянуто політичні погляди С. Єфремова стосовно демократичних основ утворення української державності. Розкрито зміст сформованості вченим доктрини націоналізму як важливого фактора формування нації. Показано місце та роль народу й еліти у розвитку національної свідомості та національного руху. Проаналізовано федералістську концепцію С. Єфремова та виділено основні принципи формування української держави. Охарактеризовано демократизм поглядів вченого щодо державотворчих проблем, наголошено на еволюційному підході до їх вирішення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ідейні передумови виникнення сучасного білоруського націоналізму, а також з використанням певних матеріалів розглянуто його класичну редакцію, розроблену Ф.Богушевичем. Досліджено питання щодо запізнілості білоруського націоналізму, а також причин радикалізації білоруських національних еліт у другій половині XIX ст. Здійснено еволюційно-компаративний аналіз поняття нації та націоналізму упродовж низки історико-культурних епох, виявлено певні відомості з галузей історичної соціології та політології. З використанням методів філологічних наук, а саме методики текстологічного аналізу розглянуто тему світогляду особи та нації з залученням літературних джерел.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексний аналіз сучасного "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології, що узагальнює його сутнісні риси, особливості формування та перспективи розвитку. Обгрунтовано, що етнонаціоналістична ідеологія є продуктом розпаду старих світоглядних установок і результатом складного синтезу власне націоналістичних конструктів і релігійно-культурного, ксенофобського та соціально-економічного компонентів, кожен з яких поляризується на ряд окремих складових частин або сегментів. Удосконалено існуючі концепції та засади в дослідженні "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну систему поглядів на взаємовідносини Української держави та закордонного українства, обгрунтовано визначальну роль у їх формуванні та розвитку організаційних і договірно-регуляторних механізмів. Закордонне українство розглянуто як суспільну систему, сформовану на основі національного самоусвідомлення, яка перебуває у стані взаєморозвитку та взаємодії з Українською державою. На підставі аналізу історичної ретроспективи розвитку закордонного українства та його становища у сучасний період доведено, що воно є значним і значущим фактором національного відродження, має духовні та матеріальні підстави та засоби позитивного впливу на українське державотворення. Зроблено висновок, що взаємовідносини з українським етносом, який перебуває за кордоном, необхідно будувати за принципом взаємності, з урахуванням його особливостей за країнами перебування, мотивів набуття статусу закордонності. Загальну парадигму розвитку взаємодії Української держави та закордонного українства роглянуто у конкретному контексті. У аспекті ідеї важливості всіх складових закордонного українства здійснено дослідження стосовно українців, що мешкають у Білорусі, вивчено становище українців Росії, Казахстану, Молдови, Киргизстану. Висвітлено висновки наукових праць щодо українців Канади, США та інших західних країн. Проаналізовано законодавчі та договірно-регуляторні механізми, вивчено організаційно-управлінський вимір консолідаційних процесів, передумови, тенденції розвитку закордонного українства. Визначено громадсько-суспільні та соціально-культурні чинники впливу на реалізацію конституційних положень щодо сприяння закордонному українству у задоволенні культурних, освітніх, інформаційних та інших потреб. Доведено, що найбільш ефективним щодо організації співпраці є програмно-цільовий метод та системно-функціональний підхід. Запропоновано проведення спільних заходів, які найкраще сприяють формуванню іміджу Української держави за кордоном та задоволенню потреб закордонного українства.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, синтетичний аналіз розвитку та функціонування української національної ідентичності (НІ) на сучасному етапі розвитку філософської думки як складного утворення, що тісно пов'язано з загальними етапами розвитку суспільства. Визначено зміст і теоретико-методологічні засади поняття національної ідентичності, показано її структурно-функціональну роль у націотворчих процесах. Розкрито суть понять романтичного, модерного та постмодерного націоналістичних дискурсів, а також наративну природу ідентичності як "оповіді про життя". На підставі використання змісту поняття нормативної ідентичності запропоновано метод аналізу української НІ для аналізу різних чинників формування НІ. Виділено три національних дискурси, на підставі яких проходить конструювання НІ, зокрема, романтичний, модерний, постмодерний. Проаналізовано наукові, художні та публіцистичні тексти, в яких описується НІ як наративна оповідь, а також особливості конструювання ідентичності як наратива в даних дискурсах.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку становлення та утвердження української культурно-філософської ідентичності на основі Кирило-Мефодіївської традиції в українській духовній культурі протягом IX - першої половини XIX ст. Досліджено особливості її прояву в епоху княжої Русі у процесі утвердження християнської релігії та морально-етичного характеру світосприйняття та філософування, відображеного у перекладних і писемних пам'ятках. Зазначено, що у період першого культурно-національного відродження (XVI - XVII ст.) Кирило-Мефодіївська традиція сприяла формуванню етнічно-національної самосвідомості на основі збереження мови та власної культури, про що свідчить діяльність Острозького осердеку, Івана Вишенського, поява перших граматик і словників слов'янської мови. Досліджено прояви основної духовної культурної традиції України в XVIII - XIX ст. у процесі утвердження національної ідеї у діяльності "Руської трійці", Кирило-Мефодіївського товариства, творчості І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка, М.Костомарова та П.Куліша.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні ідейні складові економічного націоналізму в програмах українських політичних партій, професійних і громадських організацій і рухів. Встановлено етапи його розвитку та практичного втілення. Визначено вплив економічного націоналізму українців на формування їх взаємин з поляками й євреями. Доведено, що основними виявами економічної конкуренції українців із даними націями є: боротьба за землю та з алкогольним бізнесом поляків та євреїв, конкуренція за встановлення домінування в містах та у сферах торгівлі та підприємництва. Зазначено, що український економічний націоналізм трактується явищем амбівалентним.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості національної ідеї в трактуванні представників української та російської еліти консервативного напрямку. На основі аналізу світового досвіду встановлено загальні особливості, характерні для поняття "національна ідея". Розглянуто еволюцію національної ідеї в українській консервативній політичній думці, російському консерватизмі, виявлено характерні риси російської та української національної ідеї, проведено їх порівняльний аналіз.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що ідеологія галицького консерватизму базувалась на доктрині греко-католицизму як національно орієнтованої християнської конфесії, що зумовило наявність потужної клериканської складової галицького консерватизму, який формувався під впливом або безпосередньо представниками греко-католицького кліру. Установлено, що Українська греко-католицька церква відігравала провідну роль у створенні суспільно-політичних структур консервативного напрямку у Галичині в період 1900 - 1939 рр., що позначилося на їх програмових засадах, напрямках і формах діяльності. На базі конкретно-історичного матеріалу показано, що християнський світогляд, як складова ідеологічних засад консерватизму, сприяв збереженню духовності у галицькому суспільстві і за умов відсутності власної державності - історичних і культурних традицій галицького українства, його самоідентифікації як складової частини української нації. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх місце та роль у Галичині, стосунки з громадськими, політичними та церковними закладами.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз інтеграції вітчизняного культурно-історичного досвіду в структурі сучасної української державотворчої концепції. Обгрунтовано джерела концепції національного державотворення, описано її структуру, конституційні засади. Розкрито сутність поняття "культурно-історичний досвід", з'ясовано його місце як загальнолюдського феномену в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної та східної цивілізації. Проаналізовано культурно-історичний досвід як підгрунтя легітимності реформаторської діяльності, вказано шляхи його використання у державотворчому процесі. Розглянуто бівалентний характер світоглядної природи національної духовності та свідомості, специфіку формування національної самосвідомості, визначено стратегічні орієнтири вітчизняного державотворення та культурно-ціннісного забезпечення сучасного соціокультурного та національно-державницького поступу України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток державотворчих ідей у політичній думці доби гетьманщини (друга половина XVI - XVIII ст.). Запропоновано періодизацію політичної думки даного періоду, в контексті якої проаналізовано ідеї державності у джерелах доби Відродження, державницькі погляди у працях ідеологів релігійного протистояння, а також ідеї національної державності у працях доби гетьманщини, зокрема, ідеї державності в джералах епохи козацьких національно-визвольних повстань, незалежності й автономності у поглядах гетьманів козацької держави, розкрито особливості державотворчих ідей у добу руйнації гетьманщини. Проаналізовано погляди на державу мислителів-просвітників, зокрема, великодержавницького та національного спрямування.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено прояв української ідеї на тлі життя та діяльності Ю. Тютюнника. На основі грунтовного вивчення джерел, ідей, гіпотез, концепцій, теорій та наукових праць проаналізовано та реконструйовано підходи до розуміння національної ідеї, визначено її співвідношення у світобаченні Ю. Тютюнника. Конкретизовано напрям і зміст діяльності Ю. Тютюнника періоду Української революції, насамперед доби Центральної Ради та частково Гетьманату, встановлено участь у створенні та функціонуванні ряду українських громадсько-політичних організацій. Досліджено роль Ю. Тютюнника в I та II Зимових походах, показано причини й особливості його участі в організації даних походів, окреслено позицію Ю. Тютюнника в діяльності Повстансько-партизанського штабу. Доведено, що життя та діяльність Ю. Тютюнника спрямовані на реалізацію української національної ідеї в формі побудови української незалежної держави.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу здійснити аналіз теоретичних, ідеологічних, організаційних засад і практичної діяльності Української радикальної партії (УРП) - Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), однієї з найвпливовіших політичних сил у суспільно-політичному житті Західної України в 1918 - 1939 рр. Базуючись на архівних документах і мемуарах, публіцистиці та наукових публікаціях, досліджено роль радикальної партії у розбудові державних структур Західної Української Народної Республіки у реалізації ідеї соборності України, захисті незалежності та її суспільно-політичну діяльність за умов польського окупаційного режиму. Висвітлено місце УРП - УСРП у політичному житті Західної України. Висвітлено політичну еволюцію партії, розкрито суть її політичних концепцій. Розглянуто взаємовпливи та відносини УРП - УСРП з іншими політичними партіями й організаціями краю.

  Скачати повний текст

Проведено комлексне дослідження історії організаційного й ідеологічного становлення українського націоналістичного руху у середовищі політичної еміграції міжвоєнної доби. Проаналізовано суспільно-політичні фактори виникнення осередків української політичної еміграції в Європі, Північній і Південній Америці, Далекому та Близькому Сході. Досліджено процес формування радикального групування та його відмежування від інших еміграційних об'єднань. На широкому історіографічному та фактичному матеріалі проаналізовано роль націоналістичних осередків у консолідації української еміграції з метою продовження визвольної боротьби. До наукового обігу введено політико-філософські та програмні надбання фундаторів ідеології інтегрального націоналізму.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано роль, яку відіграють у процесі політизації російської етнічності специфіка етнічної психології та особливості світоглядних орієнтацій росіян України. З'ясовано географію російських політичних і національно-культурних організацій, їх політичні домагання. Установлено політичну програму російського націоналізму в Україні та визначено її місце в українському політикумі, в боротьбі за голоси виборців під час передвиборних кампаній. Зазначено, що реалізація політичної програми українського націоналізму - створення держави - активізувала процеси політизації інших етнічностей України, в першу чергу - російської. Досліджено проблеми, пов'язані з визначенням позиції України щодо інтеграційних процесів на пострадянському просторі, впершу чергу, з Росією, статусу російської мови, національного статусу росіян в Україні, які стали постійним елементом внутрішньополітичного дискурсу. Показано, що за роки незалежності в Україні виникла велика кількість національно-культурних та громадсько-політичних організацій російської меншини; у їх ідеології та діяльності поруч з національно-культурними мотивами, які стали превалюючими, присутній політичний компонент. Відзначено, що характерною ознакою останніх років стало постійне зростання значення саме політичних вимог у розгортанні російського руху в Україні та формування структурованих політичних сил.

  Скачати повний текст