Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку та розкрито суть історичної ролі української національної ідеї, вивчено її визначальні компоненти та теоретико-інтегративну функцію даної ідеї як цілісної, якісно визначеної системи поглядів другої половини XIX - першої половини XX ст. на етапі становлення суспільно-духовного життя та філософської думки України. Висвітлено процес цілісного розвитку української національної ідеї у творчості М.Драгоманова, І.Франка, М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, Л.Ребета як історично конкретного вираження стану духовного, національного, соціально-економічного буття українського народу даного періоду. Показано схожість та відмінність трактування української національної ідеї провідними українськими мислителями цього періоду.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз інтеграції вітчизняного культурно-історичного досвіду в структурі сучасної української державотворчої концепції. Обгрунтовано джерела концепції національного державотворення, описано її структуру, конституційні засади. Розкрито сутність поняття "культурно-історичний досвід", з'ясовано його місце як загальнолюдського феномену в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної та східної цивілізації. Проаналізовано культурно-історичний досвід як підгрунтя легітимності реформаторської діяльності, вказано шляхи його використання у державотворчому процесі. Розглянуто бівалентний характер світоглядної природи національної духовності та свідомості, специфіку формування національної самосвідомості, визначено стратегічні орієнтири вітчизняного державотворення та культурно-ціннісного забезпечення сучасного соціокультурного та національно-державницького поступу України.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку ідеї української політичної державності у вітчизняній політичній думці від витоків до початку ХХ ст. як цілісного феномена, в межах якого відбувалося конституювання української національної ідеї. Розкрито спіралеподібний характер розвитку ідеї державності, наявність певної циклічності, повторюваність у теоретичному обгрунтуванні форм, статусу та необхідності української державності. Показано, що на різних етапах ідея української державності проходить фази "інкорпорації", "ностальгії","національного відродження", та "державницьку". "Державницька" фаза осмислення ідеї державності, як правило наступала або в розпал, або після поразки національно-визвольних змагань.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття національна свідомість, систематизовано визначення, наявні на даний час у науковій літературі, висвітлено процес зародження, становлення і розвитку національної свідомості українців. Визначено чинники понівечення національної свідомості українців, вплив на національну свідомість українців політики русифікації, яка мала глибоке історичне коріння і могла здійснюватися лише за умов колоніальної залежності та бездержавності України. Проаналізовано умови формування національної свідомості особистості та роль регіонального телебачення і радіомовлення у формуванні національної свідомості молоді. Як важливий чинник державної молодіжної політики визначено інформаційно-пропагандистську діяльність регіонального телебачення і радіомовлення. Зроблено висновок, що реалії незалежної України вимагають принципового підходу до створення україномовного середовища в інформаційному просторі регіонів, до пропаганди національних ідеалів, нових концептуальних підходів до інформаційної політики. Наведено рекомендації для телерадіожурналістів регіональних засобів масової інформації зі створення ефективної моделі формування національної свідомості молоді.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано роль, яку відіграють у процесі політизації російської етнічності специфіка етнічної психології та особливості світоглядних орієнтацій росіян України. З'ясовано географію російських політичних і національно-культурних організацій, їх політичні домагання. Установлено політичну програму російського націоналізму в Україні та визначено її місце в українському політикумі, в боротьбі за голоси виборців під час передвиборних кампаній. Зазначено, що реалізація політичної програми українського націоналізму - створення держави - активізувала процеси політизації інших етнічностей України, в першу чергу - російської. Досліджено проблеми, пов'язані з визначенням позиції України щодо інтеграційних процесів на пострадянському просторі, впершу чергу, з Росією, статусу російської мови, національного статусу росіян в Україні, які стали постійним елементом внутрішньополітичного дискурсу. Показано, що за роки незалежності в Україні виникла велика кількість національно-культурних та громадсько-політичних організацій російської меншини; у їх ідеології та діяльності поруч з національно-культурними мотивами, які стали превалюючими, присутній політичний компонент. Відзначено, що характерною ознакою останніх років стало постійне зростання значення саме політичних вимог у розгортанні російського руху в Україні та формування структурованих політичних сил.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано ідейні передумови виникнення сучасного білоруського націоналізму, а також з використанням певних матеріалів розглянуто його класичну редакцію, розроблену Ф.Богушевичем. Досліджено питання щодо запізнілості білоруського націоналізму, а також причин радикалізації білоруських національних еліт у другій половині XIX ст. Здійснено еволюційно-компаративний аналіз поняття нації та націоналізму упродовж низки історико-культурних епох, виявлено певні відомості з галузей історичної соціології та політології. З використанням методів філологічних наук, а саме методики текстологічного аналізу розглянуто тему світогляду особи та нації з залученням літературних джерел.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, синтетичний аналіз розвитку та функціонування української національної ідентичності (НІ) на сучасному етапі розвитку філософської думки як складного утворення, що тісно пов'язано з загальними етапами розвитку суспільства. Визначено зміст і теоретико-методологічні засади поняття національної ідентичності, показано її структурно-функціональну роль у націотворчих процесах. Розкрито суть понять романтичного, модерного та постмодерного націоналістичних дискурсів, а також наративну природу ідентичності як "оповіді про життя". На підставі використання змісту поняття нормативної ідентичності запропоновано метод аналізу української НІ для аналізу різних чинників формування НІ. Виділено три національних дискурси, на підставі яких проходить конструювання НІ, зокрема, романтичний, модерний, постмодерний. Проаналізовано наукові, художні та публіцистичні тексти, в яких описується НІ як наративна оповідь, а також особливості конструювання ідентичності як наратива в даних дискурсах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження становлення та формування національного руху середини 1980-х - початку 1990-х рр. у контексті відродження української державності. З'ясовано історичні передумови його актуалізації як сукупності інтегрально-національного, національно-демократичного та суверен-комуністичного напрямів громадської діяльності. Теоретично обгрунтовано структуру національного руху та проекти подальшого розвитку української державності. Узагальнено відомі й введено в науковий обіг нові факти, на підставі яких встановлено роль національного руху у проголошенні незалежності України, встановлено ступінь впливу даного чинника на формування національної свідомості громадян України й утвердження державницьких ідеалів в українському суспільстві. У процесі аналізу теорії та практики національного руху розроблено ряд рекомендацій з метою його активізації як консолідуючого чинника нації на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення матеріалів політичної історії Галичини та Наддніпрянської України кінця XIX - XX ст. досліджено процес становлення політичної суб'єктності української нації, визначено чинники її формування та тенденції розвитку. Здійснено порівняльний аналіз суспільно-політичної преси, визначено рушійні сили формування політичної суб'єктності та зародження національно-визвольного громадсько-політичного руху. У політичному аспекті вивчено специфічні тенденції процесу становлення національної політичної суб'єктності й політичної інституалізації українського народу Галичини. Показано вплив австрійського політико-правового чинника на розвиток політичної свідомості, становлення національної ідеї, діяльність громадських і політичних організацій, а також органів самоврядування як інститутів самоорганізації розвитку політичної суб'єктності. Визначено найважливіші етнополітичні чинники, що зумовили прояви національної самосвідомості українського народу та тенденції політичного самовизначення за внутрішньої національної злагоди та спільної співпраці усіх соціальних верств.

  Скачати повний текст

Досліджено громадсько-політичну діяльність фундатора й ідеолога самостійницької течії в українському національному русі кінця XIX - початку XX ст. М.Міхновського (1873 - 1924 рр.). На підставі широкої джерельної бази та завдяки історіографії здійснено цілісний системний аналіз основних напрямків і форм його суспільної активності у різні історичні переходи, зокрема, його участь у "Братстві Тарасівців" у 1890-х рр., а також державотворчі зусилля у добу УНР. Значну увагу приділено особливостям його тактики за різних історичних обставин та стабільної послідовності у реалізації стратегічної мети самостійницького руху - побудові суверенної, соборної, демократичної Української держави. Показано, що надаючи пріоритет вирішенню національного питання, М.Міхновський не вважав його самоціллю, а лише засобом побудови розвинутого соціально справедливого демократичного суспільства. Наголошено, що радикалізм діяча мав переважно конструктивний характер. Зазначено, що досвід ідеологічної, просвітницько-пропагандистської, практично-організаційної діяльності М.Міхновського повинен бути критично переосмислений і врахований у практиці суспільних трансформацій сучасної України.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку становлення та утвердження української культурно-філософської ідентичності на основі Кирило-Мефодіївської традиції в українській духовній культурі протягом IX - першої половини XIX ст. Досліджено особливості її прояву в епоху княжої Русі у процесі утвердження християнської релігії та морально-етичного характеру світосприйняття та філософування, відображеного у перекладних і писемних пам'ятках. Зазначено, що у період першого культурно-національного відродження (XVI - XVII ст.) Кирило-Мефодіївська традиція сприяла формуванню етнічно-національної самосвідомості на основі збереження мови та власної культури, про що свідчить діяльність Острозького осердеку, Івана Вишенського, поява перших граматик і словників слов'янської мови. Досліджено прояви основної духовної культурної традиції України в XVIII - XIX ст. у процесі утвердження національної ідеї у діяльності "Руської трійці", Кирило-Мефодіївського товариства, творчості І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка, М.Костомарова та П.Куліша.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості національної ідеї в трактуванні представників української та російської еліти консервативного напрямку. На основі аналізу світового досвіду встановлено загальні особливості, характерні для поняття "національна ідея". Розглянуто еволюцію національної ідеї в українській консервативній політичній думці, російському консерватизмі, виявлено характерні риси російської та української національної ідеї, проведено їх порівняльний аналіз.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну систему поглядів на взаємовідносини Української держави та закордонного українства, обгрунтовано визначальну роль у їх формуванні та розвитку організаційних і договірно-регуляторних механізмів. Закордонне українство розглянуто як суспільну систему, сформовану на основі національного самоусвідомлення, яка перебуває у стані взаєморозвитку та взаємодії з Українською державою. На підставі аналізу історичної ретроспективи розвитку закордонного українства та його становища у сучасний період доведено, що воно є значним і значущим фактором національного відродження, має духовні та матеріальні підстави та засоби позитивного впливу на українське державотворення. Зроблено висновок, що взаємовідносини з українським етносом, який перебуває за кордоном, необхідно будувати за принципом взаємності, з урахуванням його особливостей за країнами перебування, мотивів набуття статусу закордонності. Загальну парадигму розвитку взаємодії Української держави та закордонного українства роглянуто у конкретному контексті. У аспекті ідеї важливості всіх складових закордонного українства здійснено дослідження стосовно українців, що мешкають у Білорусі, вивчено становище українців Росії, Казахстану, Молдови, Киргизстану. Висвітлено висновки наукових праць щодо українців Канади, США та інших західних країн. Проаналізовано законодавчі та договірно-регуляторні механізми, вивчено організаційно-управлінський вимір консолідаційних процесів, передумови, тенденції розвитку закордонного українства. Визначено громадсько-суспільні та соціально-культурні чинники впливу на реалізацію конституційних положень щодо сприяння закордонному українству у задоволенні культурних, освітніх, інформаційних та інших потреб. Доведено, що найбільш ефективним щодо організації співпраці є програмно-цільовий метод та системно-функціональний підхід. Запропоновано проведення спільних заходів, які найкраще сприяють формуванню іміджу Української держави за кордоном та задоволенню потреб закордонного українства.

  Скачати повний текст

Проведено комлексне дослідження історії організаційного й ідеологічного становлення українського націоналістичного руху у середовищі політичної еміграції міжвоєнної доби. Проаналізовано суспільно-політичні фактори виникнення осередків української політичної еміграції в Європі, Північній і Південній Америці, Далекому та Близькому Сході. Досліджено процес формування радикального групування та його відмежування від інших еміграційних об'єднань. На широкому історіографічному та фактичному матеріалі проаналізовано роль націоналістичних осередків у консолідації української еміграції з метою продовження визвольної боротьби. До наукового обігу введено політико-філософські та програмні надбання фундаторів ідеології інтегрального націоналізму.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження висвітлення політичних аспектів національно-визвольної боротьби слов'янських народів Османської імперії 1850 - 1870 рр. тогочасною періодикою Російської імперії, яка була виразником та формувальником громадської думки, чинником зовнішньої політики Російської імперії. Систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до національно-визвольної боротьби, громадської думки та періодики. Проаналізовано формування та масштаби інтересу до слов'янської проблематики в Російській імперії, оцінки "слов'янського питання" та "слов'янської ідеї" у програмах російських газет і журналів. Охарактеризовано відображення й оцінку національно-визвольної боротьби слов'ян, ставлення до "слов'янської ідеї" проурядових консервативно-релігійних, ліберальних, слов'янофільських і панславістських, революційно-демократичних видань, ідейної боротьби між ними. Визначено вплив матеріалів періодики на російське суспільство та зовнішню політику Російської імперії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему врегулювання конфлікту (ВК) у Боснії та Герцеговині у 1992 - 1995 рр. Розглянуто сутність політики США, Великобританії, Франції, Німеччини та Російської Федерації щодо ВК, описано миротворчі операції ООН і НАТО за участю України. Проаналізовано територіально-конституційні форми ВК на підставі децентралізації держави. Показано, що українська держава доклала значних зусиль у процесі ВК в даному регіоні у контексті миротворчих операцій ООН у процесі діяльності національного миротворчого контингенту, запобігши одній з найбільших планових антимусульманських етнічних чисток в анклаві Жепа.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст