Досліджено соціальний статус та роль народної культури в сучасному українському суспільстві та розроблено концепції, спрямовані на підвищення її потенційних можливостей. Проаналізовано існуючі в соціології версії культури. Розглянуто соціокультурний аспект етнонаціональних процесів, визначено соціальний статус народної культури в українському сучасному суспільстві. Сформульовано пріоритетну для нього модель взаємовідносин культури і держави. Запропоновано варіанти використання соціорегулятивних властивостей народного мистецтва. Досліджено роль мистецької освіти в процесах відтворення народної культури. Окреслено концептуальне поле гіпотетичної програми підтримки соціальним інститутом держави народної культури в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок етнокультури та комунікації, зазначено про об'єднувальну роль культури в поліетнічному соціумі. Виявлено значення етнокультури та культури етноса в процесах побудови нації в епоху глобалізації. Проаналізовано механізми адаптації етнокультури до інформаційного суспільства, технологій передачі та збереження культурної інформації. Доведено процес інтенсифікації міжетнічних контактів як безпосередніх, так і через посередництво комп'ютерних технологій. Висвітлено етнокультуру в контексті, що посилює ефективність міжкультурної комунікації на загальнолюдських принципах. Акцентовано увагу на взаємозв'язку теоретичних основ із практикою національно-культурних товариств на прикладі проекту "Литовский след на Крымской земле". Доведено доречність діяльності культурних товариств, їх діалог, полілог у комунікаційному просторі поліетнокультурного Криму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше з використанням інтервального підходу проаналізовано різні теорії традиції (соціологічну, психоаналітичну, культурологічну, еволюціоністську). Запропоновано нове соціокультурне ("гомеостазисне" або "кібернетичне") тлумачення природи традиції, за допомогою якого обгрунтовано її роль у виживанні етносу, у збереженні життєздатності певної соціальної спільності людей і людської цивілізації взагалі. Досліджено специфіку традицій кримськотатарського народу, виявлено їх загальнолюдський, гуманістичний зміст. Запропоновано тезу про відсутність суперечності між здобутками науково-технічного прогресу і діяльністю традиційного суспільства. Показано значну виховну та навчальну роль історичного досвіду, втіленого у культурній традиції, у формуванні певного типу особистості та її ціннісних орієнтацій, що сприяє максимально швидкому пристосуванню та адаптації до нових вимог НТР і обумовлює в кінцевому результаті "економічне чудо".

  Скачати повний текст

На основі етнічних свят народів Криму досліджено своєрідність діалогічності свята як соціокультурного феномену. Простежено специфіку свята як культурного феномену, охарактеризовано сутність явища діалогу культур як чинника стабільності культурного розвитку. Визначено роль принципу гри у формуванні концепту свята в культурі, обгрунтовано основні положення, що характеризують фестивну культуру у вітчизняній та європейській культурології. Домінантами розвитку святкової культури визначено міф, ритуал, звичай, обряд, традицію, гру та діалог. Обгрунтовано комплексну структуру свята як єдності трьох рівнів: суб'єктивного, рівня матеріальних носіїв змісту та цінностей та, власне, рівня змісту та цінностей. Встановлено, що саме діалогічність є важливою умовою добросусідського співіснування народів Криму. Наведено результати порівняльного аналізу ряду календарних свят народів Криму.

  Скачати повний текст

Досліджено культурологічні закономірності функціонування мови як феномену культури. Визначено систему понять і принципів діяльнісного підходу до мови як феномену культури. Обгрунтовано культурологічні джерела суперечностей мовно-комунікаційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, та шляхи їх подолання. Розкрито значимість слова в системі мовної комунікації. Виявлено можливості використання фундаментальних положень синергетики стосовно дослідження культурологічних аспектів мовної комунікації. Визначено принципи синергетики в дослідженні функції мови як засобу комунікації. Проаналізовано структуру культурного простору функціонування мови.

  Скачати повний текст

Розглянуто культуротворчий процес української спільноти у сучасному полінаціональному суспільстві, що базуються на взаємодії національної традиції та інонаціональних культурних цінностей. Зазначено, що за умов інонаціонального середовища формуються та розвиваються різнонаправлені світогляди орієнтації етнічної групи, спрямовані на національне самоствердження, які вібито у творчості митців-емігрантів, а також конкретизуються в провідних естетичних напрямах релігійного мистецтва української діаспори другої половини XX ст. - консервувальний, синтезувальний, трансформувальний. Виявлено методи інтерпретації національної традиції: реставрація, модифікація, метаморфоза.

  Скачати повний текст