Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади феномену "культурна політика". Проведено концептуалізацію її стратегічних пріоритетів та визначено етносоціальний вектор культурної політики України. Удосконалено понятійний апарат сфери культурної політики. Розкрито взаємообумовленість поняття "культура та політика її реалізації". Здійснено експлікацію понять "культурна політка", "суб'єкт культурної політики". Представлено класифікації моделей культурної політики, узагальнених та проаналізованих з урахуванням рольових повноважень і етичних принципів взаємодії суб'єктів культурної політики. На підставі аналізу концептуальних засад культурної політики міжнародних організацій ЮНЕСКО та Ради Європи визначено основні тенденції культурних процесів сучасності, стратегічні пріоритети, принципи формування та реалізації культурної політики. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази державного управління у сфері культури, а також вектора культурної політики держави з метою досягнення основних стратегічних пріоритетів етносоціального розвитку України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зумовленість кризи сучасної культури розшаруванням колективних форм ідентифікації індивідів. Доведено, що національна визначеність індивіда складає основу його суспільної сутності, а криза національного є кризою людини. Проведено концептуальний аналіз космополітизму та маргінальності. Доведено, що космополітизм заперечує національне формально, а насправді є його продовженням. З'ясовано, що національне за умов глобалізації вимагає нової інтерпретації, доповнення його громадянським змістом.

  Скачати повний текст

Досліджено тексти народних казок, записаних в різних регіонах України та які належать до різних історичних періодів. Виділено та розглянуто систему культурних стереотипів як одного з провідних чинників, що формують і зберігають особливості українського етносу, його ментальну специфіку. Проведено порівняльно-зіставний аналіз з залученням текстів казок інших етносів: які мають спільні історичні та мовні корені, а також територію існування; не мали (мають) спільного територіального середовища. Зазначений аналіз проведено за чотирнадцятьма основними категоріями-константами ("друг/ворог", "свій/чужий" тощщо), внаслідок чого виявлено здатність фольклорних текстів накопичувати культурні стереотипи, підтверджено їх стійкість до впливу часу та культурних стереотипів інших етносів, а також здобуто цікаві наукові результати стосовно етнічних особливостей культурних стереотипів українців, їх ідентичності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й осмислено українську народну медицину як феномен традиційного світогляду, а саме: як ритуальна практика, що в традиційній культурі виконує медичні функції. Досліджено антропологічні основи української народної медицини - організація та робота міфологічного наративу як смислового поля ритуалу української лікувальної магії. Встановлено, що система традиційних уявлень народної медицини має фрактальну будову. Розроблено нову класифікацію обрядовості української народної медицини, яка відображає спеціфіку саме ритуалу й є придатною для антропологічного аналізу. Виявлено структуру й основні сакральні точки уявлень про час і простір.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних уявлень про феномени фольклору, народної художньої творчості, народного мистецтва та примітива. Висвітлено формування й еволюцію фундаментальної когнітивної структури, яка їх продукує, взаємозв'язки та взаємні кореляції концептів. Визначено генетичні витоки концептуального топоса примітива. Обгрунтовано міждисциплінарний статус досліджень народної художньої творчості та примітива, необхідність метанаукового коректування теоретичних уявлень про них, що склалися в межах різних гуманітарних наук.

  Скачати повний текст

Проаналізовано національну ідентичність, визначено її зміст і розкрито структурно-функціональну роль у націєтворчому процесі в широкому контексті політичних, економічних і соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Обгрунтовано, що глобалізація як якісно новий етап природно-історичного розвитку людства послаблює національні структури на різних рівнях їх вияву: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій і явищ учасниками глобального суспільства. Зазначено, що національна ідентичність за умов глобалізації стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Доведено, що національне як альтернатива глобалізації проявляється в множинній, гібридній та одночасно фрагментованій ідентифікації індивідом себе з національно-культурними світами, які межують і взаємодіють між собою. У контексті становлення глобального комунікативного простору, процесів глобальної міграції та маргіналізації розглянуто ідентифікаційні практики, окреслено перспекиви національних держав і національного суверенітету за умов глобалізаційних трансформацій, досліджено формування транснаціональних (наднаціональних) ідентичностей. Визначено чинники та механізми формування і трансформації української національної ідентичності у глобалізованому світі, з'ясовано детермінанти оптимізації процесів націєтворення, а також проаналізовано ідентифікаційні практики в культуротворчому просторі української діаспори. Сформульовано й аргументовано положення щодо необхідності для України розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням інтервального підходу проаналізовано різні теорії традиції (соціологічну, психоаналітичну, культурологічну, еволюціоністську). Запропоновано нове соціокультурне ("гомеостазисне" або "кібернетичне") тлумачення природи традиції, за допомогою якого обгрунтовано її роль у виживанні етносу, у збереженні життєздатності певної соціальної спільності людей і людської цивілізації взагалі. Досліджено специфіку традицій кримськотатарського народу, виявлено їх загальнолюдський, гуманістичний зміст. Запропоновано тезу про відсутність суперечності між здобутками науково-технічного прогресу і діяльністю традиційного суспільства. Показано значну виховну та навчальну роль історичного досвіду, втіленого у культурній традиції, у формуванні певного типу особистості та її ціннісних орієнтацій, що сприяє максимально швидкому пристосуванню та адаптації до нових вимог НТР і обумовлює в кінцевому результаті "економічне чудо".

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософські засади розвитку національної суспільної свідомості у контексті вивчення духовно-ціннісних орієнтацій етно-територіальної культури. Встановлено теоретичні джерела формування змісту поняття та сутності національної суспільної свідомості, проаналізовано особливості її репрезентації в українських філософських дослідженнях Новітнього часу. Розглянуто комунікативний, аксіологічний, когнітивний, психогенний і креативно-реалізаційний модуси національної суспільної свідомості. Встановлено пріоритетне значення етнорегіонів як провідних суб'єктів-носіїв духовного розвитку українського суспільства, його соціогенеза у політичну націю. Простежено світоглядні трансформації національної свідомості з ведо-когнітивного рівня минулих часів до сучасного соціогуманітарного стану. Встановлено соціоісторичні закономірності формування національної суспільної свідомості у різних культурно-формаційних системах шляхом зміни духовного базису способом відтворення та форми соціокультурної організації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено статус української жінки на перехресті національної та православної картин світу. Вивчено вплив гендерних ідеалів православ'я на самоідентифікацію української жінки та семіотику сучасних гендерних ролей у культурі. Досліджено суспільну та творчу активність українських жінок Середньовіччя та Нового часу (благодійність, викладання, літературна творчість), яка відбувалася перш за все у межах православної культури, але яку за формами та результатами діяльності можна вважати протофеміністською.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз феномену повсякденності у вимірах життєвого світу. Здійснено спробу змінити філософську традицію аксіологічних суджень щодо низького статусу повсякдених подій. Розкрито сутність феномену повсякденності як своєрідної метрики, що позначає масштаби та відмінності добра і зла, розуму та безумства, істини та брехні, прекрасного та потворного. Сформовано нове поле застосування філософської антропології та філософії культури щодо малодослідженої проблематики. Здійснено тематизацію повсякденності у філософському дискурсі та виявлено її критичний потенціал по відношенню до класичного канону раціональності та позиції логоцентризму класичної філософії.

  Скачати повний текст