Проаналізовано парадигматичні відношення взаємозаміни слів та їх синтагматичних зв'язків. Встановлено, що в контекстах слова набувають нових деривативних значень, які в реферованій роботі позначено терміном епідигматика. Аналіз розвитку семантики прикметників на підставі даних про парадигматику та синтагматику проведено з урахуванням часової відстані між синхронними зрізами, що не перевищує 100 р. Проведено аналіз семантики слів, встановлено основні тенденції зміни значень слів, динаміку розвиту лексико-семантичної групи.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування ритмотональної будови тексту та його поліфонії на матеріалі німецької мови. Запропоновано новий напрямок дослідження тексту, який базується на концепції діяльнісної зумовленості текстотворення та психічної стереотипності видів діяльності. З використанням постулатів теорії ритмів уперше системно досліджено тональну будову тексту й екстралінгвальні чинники, що впливають на її своєрідність. Визначено види ритму, які відображають реалії життя у тексті й утворюють основу його тональності як концентрата усіх його експресивних засобів. Охарактеризовано систему тональностей та окремих тонів, що становлять поліфонію текстів різних жанрів.

  Скачати повний текст

Вивчено системно-структурні та комунікативно-функціональні особливості дієслів з експліцитною та імпліцитною семою порівняння в аспекті міжкатегорійного взаємозв'язку, міжпольової/міжмікропольової міграції, взаємовідношення категорійних значень та імпліцитних смислів. Виявлено, що залежно від дискурсивно-синтаксичних функцій предикації/модифікації/референції дієслова порівняння є предикативними центрами категоріальних ситуацій або мають статус категоріально-семантичних елементів і вживаються у категоріальних ситуаціях з внутрішньотекстовою, міжтекстовою та асоціативною референцією. Дієслова порівняння проаналізовано в контексті кореляції їх логіко-семантичної та синтаксичної валентностей, виявлено умови вираження суб'єкта порівняння. Конкретизовано структуру функціонально-семантичного поля порівняння, згідно з якою створено класифікацію дієслів порівняння.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню проблем мовної варіативності в умовах функціонування мови в живому природному мовленні. Проведено дослідження фоностилістичної варіативності вимови старшокласників Німеччини, тобто піддано аналізу характер взаємозв'язків варіантів мовленнєвої структури (варіантів реалізацій сегментного складу німецької мови) з елементами соціальної структури (соціальної групи німецьких старшокласників). Варіативність у мовленні старшокласників зафіксовано як на рівні голосних, так і на рівні приголосних. Під час аналізу практичного матеріалу були визначені середні індекси реалізації кожної фонологічної змінної та її варіантів для трьох умов спілкування, що дало можливість встановити перемінні правила реалізацій фонологічних змінних та їх варіантів у соціолекті старшокласників, які ми вважаємо нормою вимови у даному соціолекті.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання комплексного та всестороннього опису словотвірної синонімії в мікросистемі спільнокореневих похідних іменників. Словотвірна синонімнія є наслідком взаємодії лексичного та словотвірного рівнів явище синонімії грунтується на опозиції "взаємодія - протидія", яка базується на принципах тотожності та розбіжності у плані вираження та змісту. Лексичні та словотвірні одиниці взаємодіють у межах парадигматичних відношень, що грунтуються на принципі семантичної та формальної розбіжностей між ними. Синтагматичні зв'язки реалізуються між лексичними та словотвірними морфемами у явищах валентності та сполучуваності. Принципами спільності та розбіжності визначено основні складники словотвірної синонімії: синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одниниць; синонім - конкретна мовна одиниця; синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які збігаються за лексичним значенням і розрізнюються за формальними ознаками. Розроблено структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які грунтуються на принципах спільності та розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи та характер синонімнічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних і словотвірних характеристик і як наслідок функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій. Спільнокореневі похідні синоніми, створені на межі двох рівнів - лексичного та словотвірного, набувають загальних рис системи мови і специфічних ознак лексичного та словотвірного рівнів, що зумовлює їх подвійний міжрівневий структурно-семантичний характер. Ці лексичні одиниці описано, класифіковано за особливостями їх структури та семантики, визначено їх мовний статус і лінгвістичний потенціал, встановлено перспективні напрями дослідження спільнокореневих лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Здійснений комплексний аналіз дієслів мовлення сучасної німецької мови за такими параметрами: семантична характеристика, стилістичний статус, лексична та семантична сполучуваність. Виявлено: взаємозалежність між стилістичним статусом дієслів та ступенем їх семантичної близькості; залежність між типом структури значення та кількістю таких значень у мові; відповідність між ієрархією семантичних компонентів та ієрархічною структурою лексико-семантичних груп (ЛСГ). Встановлені: семантичні ознаки, що характеризують досліджувану ЛСГ в парадигматичному плані, та набір синтагматичних компонентів, що характеризують дану ЛСГ.

  Скачати повний текст

Досліджено психолінгвістичні закономірності формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною з метою виявлення граматичних помилок, спричинених інтерференцією з боку англійської мови, проведено тестування студентів ІІ курсу факультету перекладачів мовного ВНЗ, які вивчають німецьку мову перший рік. Проведено зіставний аналіз граматичних явищ контактувальних мов (німецької, англійської та російської) для визначення зон можливого трансферу та вірогідної інтерференції. Розглянуто дидактичні та методичні принципи, що є основоположними для процесу формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною, уточнено складники граматичної компетенції говоріння. Виявлено специфіку граматичних навичок говоріння німецькою мовою як другою іноземною у майбутніх перекладачів і конкретизовано зміст навчання граматики німецької мови на першому році вивчення. Розроблено підсистему вправ для формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою після англійської у майбутніх перекладачів і укладено модель організації процесу формування майбутніх перекладачів і модель організації процесу формування граматичних навичок говоріння німецькою мовою з використанням даної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено аспектуальну категорію сучасної німецької мови на підставі теорії комунікативних актів на прикладах німецькомовної художньої прози, а також текстів наукової та економічної тематики. З використанням такого підходу визначено та сформульовано теоретичні засади щодо категорій акціональності й аспектуальності, виявлено суть видової структури дієслова у сучасній німецькій мові, проаналізовано приклади аспектуальності у різножанрових текстах, здійснено дослідження у порівняльному аспекті аспектуальні й акціональні вербальні лексеми у різножанровому дискурсі. На підставі аналізу аспектуальної семантики дієслів у різножанрових текстах і дискурсах визначено цю лінгвістичну категорію складною, змінною, полісемантичною та поліфункціональною. Це стосується різних дієслівних форм, часових категорій і текстових кореляцій. Певні проаналізовані дієслівні форми, термінативні чи атермінативні функціонують плідно, є частотними у сучасній німецькій мові, деякі з них - рідковживаними, наявні переважно у художніх текстах, особливо у сучасній німецькій художній літературі. У всіх часових формах виявлено сумісність відносин між термінативністю/атермінативністю, досягненням/недосягненням межі дії. Моделі термінативність - досягнення межі дії (Т - ДМТ) й атермінативність - недосягнення межі дії (Ат - НДМТ) визначено як звичайні, немарковані, вони є первинні і вживаються найчастіше. Моделі атермінативність - досягнення межі дії (Ат - ДМД), термінативність - недосягнення межі дії (Т - НДМТ) визначено як марковані, вони є вторинними, такими, що вживаються рідше. Акціональне значення зазначених перших двох моделей можна розкрити без вживання особливих маркерів чи схем, а наявність таких особливостей обов'язкова у разі визначення акціонального значення двох маркованих моделей.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивно-семантичні та прагма-дискурсивні особливості реалізації мовленнєвого акту (МА) натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Виділено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція - імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання та визначено його лінгвістичний статус. Зазначено, що МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у процесі якої конструюється інтендована імпліцитна пропозиція. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації та аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Розглянуто провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання, зокрема, ввічливості, агресії, евфемізації, етична, уникання відповідальності, урахування третьої особи, які взаємодіють у дискурсі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне когнітивно-комунікативне вивчення особливостей концептуалізації часу у німецькій мові. Доведено, що "час" постає у мовній картині світу як концептополе, конституетами якого є гіперконцепти "екзистенційний час" і "метричний час" та їх спадні таксони - концепти та гіпоконцепти. Значну увагу приділено питанням з'ясування когнітивно-семантичних передумов виникнення метафори часу та побудови їх структурно-сітьової моделі. Детально розглянуто шляхи та способи знакового відображення часової локалізації подій і станів у трьох типах дискурсу - розмовно-побутовому, офіційно-діловому та публіцистичному. Описано механізм вибору лексичних, граматичних і лексико-граматичних засобів реалізації темпоральних відношень у мовленні, з'ясовано шляхи актуалізації синтагматичних значень часових форм у певному контекстуальному оточенні. Визначено причини та наслідки контурування певних маркерів залежно від типу дискурсу й комунікативного регістру, а також схему взаємодії різнорівневих засобів аранжування темпоральної сітки дискурсу з урахуванням ергономічних і синергічних чинників.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано порушення умови щирості протиріччям між дійсною та вираженою інтенціями мовця. Визначено, що залежно від типу фальсифікованої інтенції нещирі мовленнєві акти (МА) поділяються на МА брехні, МА маніпулювання і МА лицемірства. З'ясовано, що вербальні сигнали нещирості мовця поділяються на формальні: лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, прагматичні та змістові. Невербальні сигнали нещирості у німецькомовному дискурсі мають дві функції: автономного вираження смислу та супроводу вербальної частини МА з порушенням умови щирості. Встановлено, що сферою реалізації нещирих МА є нещирий дискурс, що становить мисленнєво-комунікативну діяльність. Доведено, що у нещирому дискурсі мовець реалізує стратегії введення в оману: маніпуляції, вуалювання, запобігання небажаних наслідків, підігравання, урахування слухачів, неповне приховування та замовчування.

  Скачати повний текст

Розглянуто контекстуальні синоніми-іменники сучасної німецької мови як засоби забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Вперше обгрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості. Здійснено системне дослідження особливостей компонентів значень контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови та прагматичної спрямованості кожного з них. Уперше визначено залежність їх прагматичної марковності від комунікативного наміру мовця. Інтерпретовано взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх прагматичних чинників виникнення синонімів у контексті.

  Скачати повний текст

Визначено когнітивно-прагматичні характеристики та лінгвальні прояви мовленнєвоактивних імпліцитних смислів (ІС), вербалізованих у сучасному німецькомовному діалогічному дискурсі, шляхом розробки та впровадження когнітивно-прагмалінгвістичної моделі імпліцитного мовленнєвого акту (МА). Природу мовленнєвоактових ІС розглянуто як єдність їх когнітивних (дискурсивна імплікація), комунікативно-прагматичних (імпліцитні МА) та лінгвальних (вербальних індикаторів ІС) проявів. Зроблено висновок, що дані смисли характеризуються інтендованістю, тобто наявністю у комунікативній інтенції адресанта перлокутивної мети донести ІС до адресата, сферою функціонування яких є непрямий дискурс. Категорію дискурсиної імплікації визначено як когнітивно-прагматичну категорію, яка варіативно репрезентуєтсья у дискрусі під час реалізації імпліцитних МА, об'єднаних у когнітивно-прагматичне поле, домінантою якого є поліімплікативні МА, ядро утворюють моноімплікативні МА, на периферії перебувають конвенціоналізовані МА. Розкрито специфіку когнітивного сценарію реалізації імпліцитного МА - використання індикаторів ІС - вербальних і невербальних засобів, що свідчать про наявність у висловленні ІС (пропозиціонального, іллокутивного, перлокутивного).

  Скачати повний текст

Вивчено всі найменування осіб, ужитих в 64-х творах української художньої прози кінця XIX - XX ст. Проаналізовано 3 648 найменувань, зокрема неантропонімних, що в межах конкретного художнього твору виконують функції власних назв. Установлено співвідношення вживання антропонімів, замінників імен та безіменної омінації для називання осіб у кожному конкретному творі. Досліджено основні способи передачі різних видів українських антропонімів засобами німецької мови та взаємозв'язок цих способів. Проаналізовано варіативність графічного та звукового оформлення українських антропонімів у німецьких перекладах. Виявлено функціональне навантаження онімів у художніх текстах і з'ясовано, якою мірою найменування зберігають свої функції у перекладах і в які способи перекладачі цього досягають.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування німецьких голосних та приголосних фонем у підготовленому мовленні з урахуванням їх територіальної варіативності. Доведено, що реалізації фонем у мовленні неоднакові на всій території Німеччини, змінюються залежно від місцевості, змішуються північні та південні вимовні риси у середньонімецькій зоні, кожна інновація з'являється в певному місці і має свої зони поширення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну мовну ситуацію у Федеративній Республіці Німеччина. З'ясовано поняття білінгвізму, описано його типи та чинники формування й розвитку цього явища за умов конкретної мовної спільності. Обгрунтовано значущість фонетичної інтерференції як соціолінгвістичного чинника в мовленні переселенців з колишнього СРСР. Сформовано корпус акустико-артикуляційних ознак фонетичних систем німецької та російської мов у мовленні російськомовних мігрантів. Виділено диференційні ознаки фонем, що потенційно реалізуються в німецькому мовленні російськомовних переселенців. Описано трансформаційні та конвергентні зміни, що є наслідком взаємовпливу двох акустико-артикуляційних систем.

  Скачати повний текст

Вивчено фонетичні, морфологічні та структурні особливості адаптації німецьких топонімів у російській мові XVIII ст. Розглянуто значну кількість фонетичних варіантів адаптації іншомовних онімів у мові-реципієнті. Визначено залежність варіантності німецької топонімної лексики в російській мові від різних факторів, зокрема, усного та письмового джерел їх запозичення, впливу фонетики мовної системи та діалектних особливостей німецької мови. Описано графічну, фонетичну та фонографічну моделі засвоєння німецьких топонімів на фонетичному мовному рівні. Досліджено процес морфологічної адаптації німецьких топонімів, проаналізовано фактори їх граматичного оформлення: характер фонетичної передачі фіналей німецьких онімів та закони топонімної системи російської мови, що виявлялися у пристосуванні німецьких географічних назв до норм граматики мови-реципієнта. Відзначено особливість структурної адаптації німецьких топонімів у російській мові XVIII ст. в збереженні своєрідності іншомовних топонімів і топоформантів, підпорядкуванні німецьких географічних назв (складних та складених) топонімній системі мови-реципієнта, що відображалося в їх структурному переоформленні та семантичній передачі. Розкрито вплив типологічної конвергентності німецького та російського топоніміконів на структурне освоєння іншомовних онімів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено процес декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй під час перекладу етнолексем міфологічного походження. Сформульовано визначення поняття "етнолексема міфологічного походження" як елемента національно маркованого складу мови. Доведено взаємозалежність між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу. Виявлено спільні та специфічні риси ментальності носіїв української та німецької мов і розроблено механізми декодування ментальної ідентичності нації. Створено словник українських і німецьких етнолексем міфологічного походження та фонофої інформації (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики), які не мають словникових відповідників в українській і німецькій мовах. Запропоновано ефективні та частотні методи перекладу етнолексики для декодування специфіки етнічної ментальності.

  Скачати повний текст

Здійснено квантитативне дослідження частоти вживання різних синтаксичних структур та їх розміру у публіцистичному та різних жанрах художнього стилю. Виявлено відмінності їх розподілу та довжини у прозових творах першої й останньої третини XX ст. Узагальнено характеристику розміру та частотності різних типів речень у певних типах (компонентах) та композиційно-мовленнєвих формах тексту. Визначено розподіл частотності синтаксичних структур та їх розміру за різних часових періодів. Проаналізовано ознаки подібності та відмінності індивідуально-авторських стилів. Вивчено варіативність синтаксичних структур у прозових творах. Виявлено вплив екстралінгвальних, текстових, супертекстових і субтекстових чинників на розподіл досліджених типів речень та їх довжину.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст