Досліджуються моделі переживання естетської абсолютизації прекрасного російським та європейським культурним середовищем на різних історичних етапах. Автор аналізує творчі системи О.Уайльда та І.Северяніна як підсумкові в історичному функціонуванні естетської ідеї, виокремлює їх суттєві характеристики.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена актуальній проблемі комплексного дослідження спадщини Т.Зіньківського (1861-1891) в контексті літературного процесу 80-х - початку 90-х років XIX ст. Зібрані у дві книги і опубліковані Б.Грінченком 1893-1896 рр. у Львові твори цього письменника й досі не перевидавались і залишались серед маловідомих і малодосліджених. Проаналізовані три групи текстів: публіцистика, художні твори (віршові байки, оповідання, драматичні сцени), літературознавчі праці. Проведені типологічні зіставлення, виявлені модифікаційні ознаки, шляхи рецепцій і жанрових трансформацій. Охарактеризована образно-тропеїчна система.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема жанроутворення в драмі як літературному роді. Жанроутворюючим фактором визнається категорія пафосу як авторської оцінки. Простежується специфіка драми як роду літератури у взаємозв'язку із пафосом та його вплив на визначення типу конфлікту драматургічного твору. Автор пропонує концепцію жанрів драматургічної спадшини М.Булгакова та визначає специфіку жанрів п'єс драматурга у зв'язку із особливостями його світовідчуття, що впливає на пафос творів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню сфер, рівней, форм і засобів реалізації різних типів діалогу у віршованому тексті. Запропоновано нову, цілісну типологію діалогу у віршованому тексті, на підставі якої проаналізовано види діалогу у текстах ранньої лірики О.Блока. На основі розширеного лінгвофілософського підходу до феномену "діалог", як способу співіснування мислячих суб'єктів у культурному просторі, виявлено особливе значення для віршованого тексту імпліцитних показників діалогу та факторів, що свідчать про включення віршованих текстів у міжтекстовий діалог (розширення сфери потенційних суб'єктів діалогу, зміна автономінацій суб'єктів, значуще мовчання, сюжетне варіювання, циклізація тощо).

  Скачати повний текст

Дисертація являє собою одну з перших спроб дослідження художньої специфіки російського історичного роману другої половини XIX століття в аспекті особливостей белетристичної літератури. Подається концепція розвитку жанру протягом 1850-1900-х рр.; обгрунтована його періодизація, а також внутрішня диференціація історичної романістики за напрямками. Окремо розглядаються складові художньої специфіки, пов'язані з ключовою для жанру категорією часу - хронотоп і історіософія, а також суспільне значення жанру.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію етномовного компонента народної казки як етномовної й перекладознавчої категорії, визначено його складові. Встановлено умови його адекватного (неадекватного) відтворення та прагматичної адаптації в англомовних перекладах, зокрема, в зачинах і кінцівках. Проведено аналіз способів відтворення етносемантики реалій, назв казкових предметів і персонажів, словесних образів, інтимізуючих звертань та інших структурно-конотативних, емоційно-експресивних і римотворчих етномікрокомпонентів українських народних казок.

  Скачати повний текст

Розробляється цілісна концепція художнього дискурсу на засадах теорії мовленнєвої діяльності та її культурного виміру: визначаються системно-функціональні ознаки художнього дискурсу і досліджуються закономірності його розвитку в історії французької мови та культури 9-18 ст. Виявлено основні мовленнєві засади системно-функціональної моделі художнього дискурсу, які зумовлено рефлективними, комунікативними, структурно-композиційними та лексико-семантичними параметрами. Сутність та принципи дії поетичної функції у взаємодії з іншими мовними функціями, її становлення та розвиток в історії французької словесності визначаються на основі розробки нового в теорії дискурсу принципу валоризації.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячене одній з кардинальних проблем сучасного літературознавства - проблемі автора і формам вираження авторської свідомості на прикладі новел В.Стефаника, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, творчий доробок яких є одним з важливих етапів розвитку української прози. В дисертації викладені результати пошуку нових форм вираження авторської свідомості, розмежовуються відношення: монологізм - діалогізм - поліфонізм в реалізації форм вираження авторської позиції. Проблема авторської свідомості в літературному творі розглядається як функціональна система, яка актуалізується на різних рівнях тексту. Дисертантом ставляться акценти на смисловій координації: автор - твір - читач, єдністю якої зумовлений смисл художньої творчості.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню художнього світу української імпресіоністичної повісті 20-х років XX століття. Головну увагу приділено жанротворчим пошукам митців, інтертекстуальності та внутрішній дискусійності, літературознавчому аналізу творів А.Головка, М.Івченка, М.Ірчана, Г.Косинки, Г.Михайличенка, В.Підмогильного, О.Турянського, Ю.Яновського. Повість розглядається як цілісна структура в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту (сюжет, композиція, конфлікт, часово-просторові координати).

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню проблеми співвідносності метафори і літературного твору у трьох визначальних аспектах: структурно-типологічному, історико-типологічному та прагматичному. Розкриваються генетичний та функціональний зв'язки методу, жанру, стилю, сюжету та інших чинників і носіїв цілісності художнього твору з метафорою як універсальною фігурою постміфологічного художнього мислення. Визначається роль метафори в становленні та сприйнятті літературного твору як художнього цілого, а також у формуванні різних типів цілісності художнього твору в їх конкретно-історичних варіаціях - літературних напрямах та течіях. Особлива увага приділяється віршу-метафорі, в якому досліджувана проблема набуває свого найбільш репрезентативного втілення. Теоретичний та практичний аналіз цього маловивченого явища світової лірики проводиться на матеріалі російської поезії першої половини ХІХ століття.

  Скачати повний текст

У дисертації описано стан та проаналізовано особливості функціонування української літературної критики як літературно-критичного дискурсу Галичини 20-30-х років ХХ століття. Автор реконструює картину літературного життя Західної України в складі Другої Речіпосполитої Польщі, уточнює вплив суспільно-політичних, ідеологічних і культурологічних чинників на диференціацію і гетерогенність функціонування ідейно-естетичного критицизму, а також систематизує літературно-критичні жанри, які функціонували в періодиці Галичини окресленого періоду, простежуючи їх соціодинаміку з погляду теорії естетичної комунікації.

  Скачати повний текст

Розглядається процес становлення художнього сприйняття, виявлено його внутрішню динаміку як діалогічний взаємоперехід різних типів культур. Художню рецепцію досліджено з точки зору руху адресата від міфологічної до художньої домінанти сприйняття. Цей процес проаналізовано у зв'язку з особливостями жанрової програми рецепції народної казки, яка діалогічно забезпечує можливість переходу адресата. Казка в цьому відношенні вперше подається як діалогічний жанр, який трансформує міфологічні значення в художню структуру; детально проаналізовано формотворчу роль слова в здійсненні цього процесу. Розглянуто основні закономірності і специфіку ритмічної організації казки. Ритмічні і структурні складники програми сприйняття казки вперше подані в безпосередній втіленості їх у феноменально-перехідному характері рецепції казки. Цей взаємозв'язок розглядається в ході аналізу еволюції сприймаючої свідомості дитини: від вторинної міфологізації казки до формування домінанти сприйняття. Діалогічний досвід такої установчої діяльності виявляється актуалізованою основю рецепції художніх творів.

  Скачати повний текст

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розкриттю процесу становлення ідей рецептивної естетики і поетики в творчості Івана Франка, типологічної суголосності його естетично-поетикальної концепції з науковими пропозиціями тодішніх вчених з інших країн, окреслено міру її об'єктивної присутності в сучасній філологічній науці. Аналізується рецептивна поетика малодосліджених художніх творів І.Франка, зокрема, сугестивність ліричної поезії (збірка "Semper tiro"), рецептивна стратегія поетики малої епічної прози (оповідання "Місія", "Чума"), естетика впливу поетики Франкової повісті "Великий шум" на читачів та текст п'єси "Украдене щастя" крізь призму рецептивної естетики і поетики.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується проблема суттєвого жанрового визначення повісті та її сюжетно-композиційних можливостей. Критично розглянуті існуючі визначення повісті, що виникли на підставі поверхових ознак (родової приналежності, кількості сторінок, слів, характеру дії, простору, часу тощо). Автор пропонує визначення повісті на суто жанровій основі - об'єму будови і розвитку сюжету твору. Методологічною основою є цілісно-системний метод дослідження літературних явищ. Віднайдені жанрові принципи повісті (на відміну від роману і оповідання) більш чіткі й точні. Вони перевіряються аналізом багатьох літературно-художніх творів українських та російських письменників кінця XIX - початку XX століття.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню індивідуально-авторського осмислення біблійних мотивів у перекладознавчому аспекті. На матеріалі творів Байрона з біблійними мотивами та різночасових українських перекладів зроблено спробу окреслити шляхи і методи цілісного відтворення авторської міжтекстуальної концепції на тематичному та всіх лінгвальних рівнях тексту, простежити вплив екстралінгвального чинника та інтерпретаційної установки перекладачів на трансформацію цієї концепції, з'ясування їхнього аналізу, розглянути особливості Байронового стилю, проблему відтворення цих особливостей у перекладах. Дисертація є першим комплексним дослідженням української Байроніани з урахуванням індивідуально-авторського трактування біблійних мотивів, всебічним оглядом Каїнової тематики в перекладацькому й оригінальному осмисленні І.Франка та спробою системної класифікації жанрів (типів) віршового перекладу.

  Скачати повний текст

Вивчено комплекс дискусійних проблем жанру антиутопії першої половини XX ст. На прикладі зіставлення романів "Ми" Є.Замятіна, "Цей дивний новий світ" О.Хакслі та "1984" Дж.Оруелла з попередньою утопічною традицією робиться висновок про близькість утопії та антиутопії. Запропоновано нарівні з термінами антиутопія та дістопія вживати терміни гіпер-утопія та утопія-інкарната (зверхутопія і втілена утопія), що більш за все відповідають духу епохи першої половини XX ст. Аналіз роману Дж.Оруелла "1984" надає можливість підкреслити генетичну спорідненість з класичними утопіями минулого і антиутопіями сучасності, ідейно-тематичну своєрідність та специфічні художні особливості творчості письменника, як відображення його художнього сприйняття і світогляду. Результати дослідження надають право визначити Оруелла класиком сучасної негативної утопії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації на базі цілісно-системного підходу теоретично і практично досліджуються проблеми поетики змісту літературно-художнього твору. Простежується історія вивчення питань поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Пропонуються більш чіткі, цілісно-системні визначення двох аспектів "змісту" : "зовнішнього" і "внутрішнього". Детально досліджується "внутрішній (поетичний)" зміст твору як, по-перше, єдність двох складових ("художнього матеріалу" та його "авторського осмислення") і, по-друге, як система чотирьох складових (фонового матеріалу - тематики - проблематики - ідейності). На основі аналізу літературно-художніх творів української та російської літератури ХІХ ст. виявляються різні типи композиційного оформлення складових "внутрішнього (поетичного)" змісту у співставленні і зв'язках з етапами повного і неповного розгортання сюжету.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст