Досліджено життєвий і творчий шлях станіславського художника О.Сорохтея, виявлено обставини формування його світоглядних та художніх пріоритетів. На підставі вивчення біблійних циклів визначено стилістичні особливості творчого методу митця. Висвітлено аспекти духовно-етичних пошуків художника, встановлено вплив європейського мистецтва, зокрема, експресіонізму, на його творчість. Виявлено чинники формування експресіоністичної манери у творчості О.Сорохтея. Проаналізовано твори сакрального характеру, встановлено художні особливості та аналогії у зіставленні з творами спорідненої тематичної групи. Здійснено каталогізацію творів релігійної тематики. Простежено зв'язок творів художника з витоками народної творчості у контексті засобів художньої виразності. Впроваджено у науковий обіг групу маловідомих творів митця.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя. Розглянуто витоки богослужебних тканин, візантійські поротипи основних сюжетів плащаниць і воздухів кінця XII - XVI ст. - Євхаристії, образу Богородиці, Служби Св.Отців, Агнця Божого, Оплакування. Простежено зміни в їх іконографії: трансформацію візантійських прототипів із сюжетом Євхаристії, еволюцію образу Богоматері від Богородиці Епіскепсис до сюжетів "Богородиця Втілення" та "Богородиця Знамення", а також перетворення сюжету "Служба Св.Отців", що має візантійські корені, на "Агнець Божий". Розроблено класифікацію типів іконографії "Оплакування" у літургійному шитві на підставі вивчення символічного змісту зображень, виділено й охарактеризовано основні іконографічні програми єпитрахилей XIII - XVI ст. Розкрито зв'язок з візантійською традицією фрагментів золотного шитва XIII ст. з Софійського собору у Києві. Зроблено реконструкцію єпитрахилі митрополита Кирила II (1241 - 1280). Уточнено атрибуцію єпитрахилі митрополита Фотія кінця XIV ст. з музею "Новий Єрусалим". Проаналізовано особливості еволюції досліджуваної традиції в іконографії літургійного шитва кінця XII - XVI ст. країн візантійського світу.

  Скачати повний текст

Досліджено естетичний аспект українського іконопису XIV - XV ст. Проаналізовано естетичні категорії прекрасного та піднесеного, хронотопу, образу, символу, канону, світла, літургійної естетики, які становили світоглядно-естетичні засади ікони. З використанням цих категорій розглянуто стилістику палеологівського ренесансу та його української транскрипції, висвітленої на прикладі пам'яток українського іконопису XIV - XV ст. Зазначено, що українська ікона відображала духовні пошуки середньовіччя, у ній втілювалися актуальні ідеї палеологівської доби, її філософсько-естетичні концепції. Виявлено вплив духовно-естетичних пошуків на формування іконографічних принципів іконопису, зокрема ранньопалеологівської естетики та естетики ісихазму. На підставі аналізу творів українського середньовічного мистецтва визначено взаємозв'язок між естетичними концепціями та іконографічними системами, формотвірні філософсько-естетичні концепції та особливості середньовічного світогляду, а також стилістичні відмінності між українським і візантійським іконописним мистецтвом періоду XIV - XV ст.

  Скачати повний текст

Розкрито феномен українських ікон св. Миколи, виявлено їх національну своєрідність. Виявлено, що іконографічна та художньоподібна система українських ікон св. Миколи мала безперервний шлях розвитку, зберігала упродовж століть основи візантійської культури та мистецькі традиції давнього Києва, збагачені суттєво переосмисленими елементами західноєвропейського малярства. Зроблено спробу узагальнити найважливіші мистецтвознавчі спостереження та напрацювання в контексті розкриття закономірностей і принципів формування пам'яток з клеймами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено осмисленню особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - візуального та вербального, іконопису і словесності - в культурі України XVI - XVIII століть. Простежено еволюцію світоглядних та художньоестетичних завад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності. Розглянуто український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значну увагу приділено естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкрито символіку літургії як сакрально-естетичного феномена, проаналізовано її смисл та значення для української спільноти XVI - XVIII століть. Розглянуто іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок із божественним як досконалим, стає естетично та богословськи всеохоплюючим. Досліджено проблему взаємодії сакрального слова та образу в системі літургійного дійства.

  Скачати повний текст

Досліджено іконостасний ансамбль церкви Успіння Богородиці з Наконечного (60-ті рр. ХVІ ст.) в контексті розвитку українського іконопису другої половини XVI ст. Розглянуто стилістично пов'язану з цим іконостасом групу ікон, визначено їх стилістичний напрям. Проаналізовано Успенський іконостас в аспекті художньо-стильових, стилістичних, іконографічних і конструктивно-типологічних особливостей. На конкретному іконографічному матеріалі простежено шлях формування кожного іконостасного ряду у ХVІ ст. Зроблено висновок, що наконечненський іконостас є пам'яткою, яка синтезує основні характеристики іконопису досліджуваного періоду. Розширено фактологічну базу для подальшого вивчення іконопису XVI ст.

  Скачати повний текст

Здійснено хронологічну періодизацію монастирської культури XVI - XIX ст. На підставі аналізу історичного досвіду культурної діяльності монастирів доведено історичний вплив ідеології чернецтва на суспільну свідомість, естетичні смаки різних верств населення та формування національних пріоритетів у розвитку церковної політики й обрядового мистецтва Галичини. Зроблено висновок, що чернечі осередки регіону синтезували досвід східного й західного християнства, що сприяло збереженню національно-релігійної ідентичності. За результатами дослідження показано, що монастирська культура краю є самобутною складовою вітчизняної духовної спадщини.

  Скачати повний текст

Розглянуто народні ікони на склі як мистецький феномен, цілісне художнє явище, характерне для країн Центральної Європи. Вперше в мистецтвознавстві український іконопис на склі представлений рівноцінною складовою частиною європейської спадщини. Комплексно висвітлено генезис цього виду творчості в Центральній Європі, визначено типологію артефактів за основними тематичними характеристиками, встановлено, що в народному малярстві на склі найбільш поширеними були ікони. Виділено тематичні пріорітети різних осередків та основні композиційні типи творів. Конкретизовано час створення, авторство певних груп українських ікон на склі, здійснено їх поділ на стилістичні групи, проведено порівняльний аналіз зі зразками сусідніх етносів.

  Скачати повний текст

Досліджено західноукраїнські процесійні ікони XVII - XIX ст. як оригінальне малодосліджене явище українського мистецтва. На основі комплексного аналізу з'ясовано генезу даної типологічної групи ікон, встановлено найдавніші процесійні ікони. Прослідковано суспільно-культурний контекст використання зазначених ікон у XVII - XVIII ст., а також зміну функціонального призначення. Проведено типологічний поділ процесійних ікон за зображеннями лицевої та зворотньої сторін. Виділено основні іконографічні сюжети та проаналізовано найхарактерніші, враховуючи специфіку позаіконостасних зображень. Акцентовано увагу на художніх особливостях даних ікон: стилістиці малярства та відображенні історичних мистецьких стилів у зображеннях, тенденціях, характері та формах декору.

  Скачати повний текст

Розглянуто процеси становлення та розвитку секулярного живопису в Україні другої половини XVII - XIX ст. Висвітлено проблему секуляризації сакрального малярства на підставі порівняльного аналізу традицій образотворення східної та західної християнських церков. Виявлено джерела та мистецькі явища, які впливали на трансформацію іконописних канонів у секулярному живопису України. Уперше проведено комплексне дослідження відмінностей між іконою та релігійною картиною, їх причини та витоки, внутрішні та зовнішні джерела впливу й інспірацій. Вивчено явище взаємовпливу сакральної та секулярної образотворчих традицій на базі розгляду вітчизняних творів іконопису XVII - XIX ст. і релігійних картин кінця XVIII - XX ст. На підставі здійсненого дослідження виявлено проблеми сучасного розвитку православного іконопису та секулярного живопису в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку слобожанського іконопису XVII - початку XIX ст. З'ясовано основні тенденції та стильові особливості сакрального живопису Слобожанщини. Досліджено вплив історичних і політичних факторів, пов'язаних з географічним розміщенням регіону, на розвиток іконописного мистецтва. Вперше процес становлення регіональної іконописної школи розглянуто у контексті вивчення етнокультурного типу та релігійної культури українських переселенців. Проаналізовано діяльність місцевих іконописних осередків та їх роль у культурному життті краю. Встановлено суттєве значення українського бароко у розвитку слобожанського іконописного мистецтва. Здійснено класифікацію ікон за сюжетами та образами, проаналізовано іконографію. Показано негативний вплив класицизму на втрату національної своєрідности іконопису Слобожанщини. У науковий обіг введено невідомі раніше твори сакрального мистецтва та нові імена слобожанських майстрів-іконописців. Висвітлено місце слобожанського релігійного живопису серед інших регіональних іконописних шкіл України.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему східних впливів в орнаменті українських ікон кінця XVI - XVII ст. На базі комплексного підходу висвітлено історичний аспект впливів мусульманського Сходу на культуру європейських країн, визначено передумови східних впливів на українське мистецтво кінця XVI - XVII ст.. Наведено характеристику орнаменту мусульманських країн Близького та Середнього Сходу, розглянуто причини орнаментування ікон. Висвітлено загальні тенденції розвитку іконної орнаментики, виявлено основні схеми та мотиви, художні особливості досліджених орнаментів. Досліджено їх еволюцію у контексті тогочасних мистецьких явищ - західноєвропейських і східних впливів. На підставі порівняльного аналізу орнаментики українських ікон і орнаментів мусульманського Сходу виявлено численні аналоги схем і мотивів в обох орнаментальних комплексах. У орнаментиці ікон визначено схожі за походженням схеми та мотиви: на основі рослинної ромбовидної сітки та сітки з геометричних фігур з рослинними мотивами всередині (банд-е румі), мотиви тюльпана, гвоздики, лотоса, квітки та плода граната, простежено їх розвиток у східному орнаменті та в оздобленні українських ікон.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й розвинено тезу про вплив козацького культурного середовища на формування придніпровського барокового іконопису. З'ясовано, що запорізьке Придніпров'я дало українській культурі не тільки ідеал національного героя-козака, але і його естетичну концепцію, покладену в основу українського мистецтва XVII - XVIII ст. Визначено стильові ознаки придніпровського іконопису, зумовлені як естетикою української барокової ікони, так і контекстом козацької культури зокрема. Розглянуто трансформацію іконописного канону в придніпровському іконописі, що відбувалася на всіх рівнях естетики ікони. Виокремлено стилістику придніпровської ікони XVII - XVIII ст., що надає можливість виділити ікону Придніпров'я, зокрема Катеринославщини, як окреме, своєрідне художнє явище, як окремий тип ікони в загальній картині українського барокового іконопису.

  Скачати повний текст

Досліджено український іконопис у контексті динаміки культурних процесів, які особливим чином проявились у протистоянні православної та католицької культур на землях Холмщини та Підляшшя XVI - XVIII ст. Систематизовано наукові розробки українських та зарубіжних вчених з проблем православного іконопису у контексті культурних та релігійних взаємовпливів. У науковий обіг введено опис не досліджених у мистецтвознавстві ікон та не відомих у наукових колах матеріалів, виявлених під час вивчення колекцій музеїв та церков Холмщини та Підляшшя. У процесі наукової роботи використано принцип систематизації за найбільш поширеними у православному іконописі іконографічними схемами у відповідності з ієрархією, прийнятою у православ'ї. Визначено стильові ознаки канону та характер запозичень в українському іконописі Холмщини та Підляшшя XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто українські хоругви XVII - XVIII ст. як оригінальне малодосліджене явище національної культури та мистецтва. З'ясовано генезу таких витворів, виділено типи хоругов за призначенням, розглянуто характерні риси кожного типу. Досліджено зміст та ідею зображення на хоругвах у контексті суспільно-культурного життя того часу. Виділено основні іконографічні образи та сюжети на таких пам'ятках, проаналізовано їх специфіку, зважаючи на особливості українських хоругов XVII - XVIII ст.: відображення історичних мистецьких стилів, тенденції орнаментики, стилістики малярства, формальних характеристик та техніко-технологічних варіантів виконання. З урахуванням особливостей іконографічного зображення та стилістики живопису для деяких пам'яток встановлено авторство відомих за конкретними іконами та іконостасними комплексами майстрів відповідного періоду.

  Скачати повний текст