Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено процес функціонування початкової ланки музичної освіти, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових інструментах дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних інструментах, які відповідають вимогам сучасної освіти та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито та науково обгрунтовано розуміння толерантності як одного з головних принципів полікультурного освітнього простору. Музичне мистецтво визначено як провідний засіб виховання толерантності молодших школярів, оскільки воно здатне за допомогою емоційної дії та рефлексії впливати на особистісне відношення однією людиною до іншої. Визначено педагогічні умови, що позитивно впливають на процес виховання толерантності молодших школярів на уроках музики. Розроблено відповідну методику, яка передбачає етапи - адаптаційно-ознайомлювальний, оцінно-регулятивний - за напрямками: інформаційним, емоційним, поведінковим. За результатами контрольного експерименту у більшості молодших школярів виявлено високий і достатній рівні сформованості толерантності.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

  Скачати повний текст

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використання задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

  Скачати повний текст

Вперше в україському музикознавстві проаналізовано навчально-організаційну та наукову діяльність кафедри музикології Львівського університету у контексті європейської академічної освіти, сформованої на філософських та морально етичних принципах Гумбольтівського університету. З'ясовано роль А.Хибінського в організації кафедри історії музики Львівської консерваторії у довоєнні роки. Висвітлено вплив науково-публіцистичної діяльності А.Хибінського на розвиток галицького музичного шкільництва. Наведено характеристику львівської музикологічної школи як цілісного науково-дослідницького напряму, що вивчає традиційну музикознавчу проблематику та розробляє методологію нових міждисциплінарних пошуків. Розглянуто персоналії українських учнів А.Хибінського, показано суттєвий вплив музикологічної освіти європейського зразка на їх подальшу повоєнну наукову діяльність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особливості впровадження культурологічного підходу до професійної підготовки студентів музичних училищ, доведено його засадниче значення як чинника гармонійного та цілісного загальнокультурного та професійного розвитку особистості. Визначено критерії та рівні готовності майбутнього музиканта-педагога до музично-педагогічної діяльності на культурологічних засадах. Розроблено мадель його підготовки на основі культурологічного підходу та визначено педагогічні умови, що сприяють її ефективності. Конкретизовано поняття "культурологічний підхід". Уточнено структуру професійної підготовки студентів музичних училищ. Дістало подальшого розвитку положення щодо змісту, педагогічних засобів, форм і методів професійної підготовки студентів музичних училищ на основі культурологічного підходу.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження 152-х музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, у межах якого виконано клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, психодіагностичні та психогігієнічні дослідження. З використанням клініко-динамічного підходу виявлено практичну значимість розмежування невротичних розладів на два етапи: субклінічних проявів і клінічно виражених форм. Вивчено клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів, розкрито роль виробничих і соціально-побутових психотравмуючих факторів на їх розвиток. Типологізовано особливості особистості музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, розкрито роль емоційного вигоряння і низького рівня самоактуалізації у формуванні даної патології. Виділено два варіанта "сценічного дискомфорту": синдром афективних порушень і реакцію сценічної тривоги, встановлено їх діагностичні критерії, описано клінічну структуру, визначено клініко-динамічні та психологічні особливості. Науково обгрунтовано критерії діагностики та розроблено диференційовану систему профілактики та психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музикантів-педагогів, зроблено її апробацію та доведено ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше актуалізовано проблему використання українських виконавських традицій у процесі підготовки вчителя музики педагогічними ВНЗ. Розроблено методику фортепіанного навчання майбутнього вчителя музики на підставі використання українських виконавських традицій, започаткованих В. Пухальським і продовжених його учнями. Встановлено критерії визначення ефективності даної методики у сучасному фортепіанному навчанні. Обгрунтовано основні напрями навчання студентів з урахуванням та використанням педагогічних ідей українських педагогів-піаністів. Розкрито сутність українських фортепіанно-виконавських традицій кінця XIX - початку XX ст., які є впливовим формувальним матеріалом оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Обгрунтовано умови використання українських виконавських традицій кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховному процесі вищої школи.

  Скачати повний текст

Створено ефективну методичну систему фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів шляхом об'єднання музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонії та поліфонії) в інтегрований курс та спрямування його в історико-стильову площину. Вперше розроблено й експериментально перевірено методику музично-теоретичної підготовки педагогів-музикантів на історико-стильовій основі. Уточнено сутність уміння орієнтуватися в історико-стильових процесах музики, конкретизовано його структуру. Розроблено систему критеріїв та показників визначення рівня його сформованості у студентів педагогічних університетів. Доведено доцільність використання історико-стильового та комплексного підходів до музично-педагогічної освіти у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано суть і структурні компоненти досвіду саморегулювання музикантів-педагогів. Визначено критерії, показники та рівні їх сформованості. Виявлено педагогічні умови формування дослідженого феномену у студентів вищих мистецьких навчальних закладів. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику даного процесу. На підставі даних, одержаних завдяки проведеному дослідженню, доведено ефективність запропонованої методики формування досвіду саморегулювання майбутніх музикантів-педагогів.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен досвіду як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність досвіду ціннісного ставлення (ДЦС) до музичного мистецтва й особливості його формування. Висвітлено стан розкриття проблеми формування досвіду ДЦС до музичного мистецтва у теорії та методиці фахової підготовки вчителів музики. Обгрунтовано педагогічні умови формування ДЦС до музичного мистецтва, визначено критерії та показники його сформованості, наведено результати констатувального експерименту. Розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

  Скачати повний текст

Уперше в системі вищої музично-педагогічної освіти розроблено й апробовано експериментальну методику формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики. Визначено педагогічні умови ефективного формування мотивації педагогічної діяльності у студентів. Обгрунтовано критерії та показники сформованості мотивації педагогічної діяльності у цих учителів музики. Конкретизовано поняття "мотивація музично-педагогічної діяльності", виявлено особливості її формування. Удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки студентів факультетів музично-педагогічного спрямування. Розроблено методику формування мотивації педагогічної діяльності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики, сутність якої полягає у закріпленні наявних і формуванні нових мотивів професійної діяльності, усвідомленні її смислу, стимулюванні розвитку теоретичної обізнаності та спрямованості на збагачення досвіду музично-педагогічної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і зміст етнопедагогічного мислення майбутнього вчителя музики у контексті сучасного розвитку освіти. Визначено специфіку та компонентну структуру означеного феномену. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості етнопедагогічного мислення студентів. Визначено поняття етнопедагогічного мислення вчителя музики та поняття етнопедагогічного потребово-цільового конструкту. Розроблено методичні засади його формування у контексті зорієнтованості вчителя на цінності української народної педагогіки. Виявлено динаміку та послідовність формування етнопедагогічного мислення студентів у процесі фахового навчання.

  Скачати повний текст

Визначено особливості фахової підготовки майбутнього вчителя музики у сучасних ВНЗ, розкрито теоретичні засади, уточнено критерії, показники та рівні ефективності використання міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у даному процесі. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови застосування міжпредметних зв'язків вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики. З'ясовано, що реалізація даних умов сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, забезпеченню багатоаспектності, систематизації й узагальненню знань, умінь і навичок студентів, встановленню органічного зв'язку музично-педагогічних дисциплін зі змістом практичної вокально-хорової підготовки.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розвитку новогрецької музичної культури, найважливішою ланкою якої є музична освіта. Становлення музичної освіти розглянуто у широкому загально-історичному та культуротворчому контексті. Досліджено витоки новогрецької музики, особливості усної музично-поетичної творчості, описано етапи та стадії становлення національної композиторської школи протягом XIX - XX ст. Систему музичної освіти у сучасній Греції розглянуто у двох її різновидах, перший з яких пов'язаний з діяльністю приватних навчальних закладів, створених на зразок європейських консерваторій, другий є новим для країни й охоплює історію та особливості функціонування державних спеціальних музичних шкіл.

  Скачати повний текст

З метою вивчення особливостей інтерпретаційної активності учнів молодшого шкільного віку запропоновано використовувати музичний тест, який є експлікацією особистісних переживань і думок, втілених у музичну тканину твору, вихідна природа якого є інтонаційною. Особистісно-цілісна природа явища інтерпретації має історію становлення, яка виявляється в онтогенетичних особливостях розуміння й інтерпретації музичного художнього твору. Установлено психологічні характеристики особистості учня, взаємопов'язані з рівневою структурою інтерпретації музичного тексту. Здіснено кореляційний аналіз та виділено особистісні кореляти успішності інтерпретації музичного твору. Розроблено спеціальну програму тренінгового навчання, спрямовану на формування у молодших школярів готовності до інтерпретування музичного тексту. Установлено психологічні засоби, засвоєння та використання яких забезпечує досягнення суб'єктного рівня інтерпретації (аналіз, моделювання, рефлексія власних переживань).

  Скачати повний текст

Досліджено проблему педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики у післядипломній освіті. Розкрито суть понять "педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителя" та "професійна компетентність учителя". Визначено структуру та зміст складових професійної компетентності вчителя музики та критерії її оцінювання, етапи та рівні педагогічного керівництва її розвитком в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Розроблено та теоретично обгрунтовано відповідну модель, яка містить концептуальну, змістову та технологічну складові. Висвітлено методику проведення експерименту. Проаналізовано результати дослідження, сформульовано методичні рекомендації щодо керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної освіти.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обгрунтовано й експериментально апробовано засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл (ДМШ), якими є: єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва; опора на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізація всіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики завдяки педагогічній адаптації до специфіки ДМШ, організацію змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного збарвлення дитячої творчості. Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона грунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу та передбачає розв'язання завдань опанування учнями "комплексного" інтонування, формування в них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва. Зроблено висновок, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяє позитивній динаміці кількісних і якісних показників їх естетичної вихованості.

  Скачати повний текст