Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

  Скачати повний текст

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

  Скачати повний текст

Досліджено василіянську духовнопісенну спадщину кінця XIX - першої половини XX ст., її зв'язок із попереднім етапом розвитку українського духовного піснярства, характерні особливості та роль у національно-культурному житті українців Галичини. Проаналізовано джерела, в яких друкувалися духовні пісні та дотичні до них матеріали, висвітлено творчість найбільш відомих піснярів, охарактеризовано основні періоди розвитку нововасиліянського піснярства. Показано, що духовнопісенна творчість василіан і їх прибічників розвивалася у руслі їх релігійно-просвітницької діяльності та носить напівпрофесійний, а іноді й відверто аматорський характер. Демократична спрямованість духовного піснярства кінця XIX - першої половини XX ст. відображає загальні тенденції культурного розвитку галицького суспільства даного періоду.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на теоретичному узагальненні змісту вокального та методичного компонентів професійного становлення студентів, визначено сутність їх вокально-методичної підготовки та виявлено її компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-пізнавальний, операціонально-технологічний та рефлексивно-аналізуючий. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено змістовно-структурну модель забезпечення взаємодії вокальної та методичної підготовки майбутніх спеціалістів, яка, реалізуючи сукупність педагогічних принципів, умов і технологічних засобів, концентрує пізнавальну та діяльнісно-творчу активність майбутніх учителів музики на вироблення особистісної зацікавленості процесом вокального навчання школярів, досягнення власної вокально-виконавської майстерності, засвоєння методичних концепцій вокального навчання та оволодіння практичними вміннями співацького розвитку учнів, розвиток здатності до адекватної самооцінки у вокально-методичній діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів як невід'ємну частину процесу виховання особистості. Визначено теоретичні засади виховання вокально-інтонаційної культури. Розглянуто потенційні можливості навчального процесу та навчального матеріалу. Розроблено модель вокально-інтонаційної культури, розкрито її зміст, структуру, основні компоненти. Висвітлено комплексну педагогічну систему, яка включає завдання, програму та методику виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних властивостей хорового співу вітчизняної традиції в історичному аспекті. Встановлено періоди та чинники якісних змін вокалу в контексті інтонаційно-стилістичної еволюції національної хорової музики. Проаналізовано специфічні властивості вокальної основи хорового співу, психофізіологічні чинники вокальної техніки та характерологічні риси особистості хормейстера. Обгрунтовано методичні принципи формування вокально-виконавського виховного комплексу хормейстерів з урахуванням фахової специфіки та сучасних вимог щодо підготовки професійних музикантів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження типологічних і виконавських аспектів вокального циклу як значущої складової частини жанрової сфери камерного вокального мистецтва у межах європейської музичної культури XIX - XX ст. Акцентовано увагу на творах вітчизняних і зарубіжних-авторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи (М.Мусоргського, К.Дебюссі, У.Уолтона, К.Цепколенка, В.Гавриліна, Д.Шостаковича). Висвітлено семантичний і духовний аспекти камерно-вокального циклу, що фіксує у символічній формі уяву про життєвий шлях людини у буттєво-суттєвому та побутово-життєвому проявах. Визначено умови та специфіку інтерпретації в даному жанрі "великих" тем "малими" музично-виразними та виконавськими засобами. Досліджено музичні твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, Д.Шостаковича, У.Уолтона, В.Гавриліна, К.Цепколенка та їх художньо самодостатні виконавські версії у новому аналітичному аспекті прийнятої концепції розуміння камерно-вокального циклу як граничного втілення "оперної - не-оперної стилістики". На підставі вивчення ідеї художнього буття вокального циклу у межах камерного вокального мистецтва XIX - XX ст., що символічно відтворює "життя Серця, Духу, Душі" осмислено ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, що виявляють засобами художньої творчості та специфіки камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних мініатюр К.Дебюссі на вірші П.Верлена у контексті камерно-вокальної творчості композитора. Виявлено специфіку музичної інтерпретації літературного першоджерела й особливості взаємодії поетичної системи оригіналу з художньо-естетичними принципами композитора. Вперше досліджено багаторівневі зв'язки К.Дебюссі та П.Верлена й обгрунтовано ймовірніть не лише творчих, але й особистих контактів митців-новаторів. З використанням відповідних методик дослідження поетичного тексту запропоновано самостійні методи аналізу поезії П.Верлена на семантичному, фонетичному, метричному та синтаксичному рівнях, що дозволило виявити особливості розвитку жанру вокальної мініатюри у творчості К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему взаємодії національних вокальних шкіл щодо формування методу педагогічної та творчої діяльності вокалістів одеської школи. Підкреслено грунтовність російсько-українських, італійських і німецьких традицій в становленні концепції функціональної регістрової змінності вибудови виразних можливостей співацького голосу, яка склалася в педагогів і виконавців Одеської консерваторії. На матеріалі оперних партій досліджено зміст технологічної теорії перехідних тонів і психолого-педагогічного вчення про примарний тон. Охарактеризовано партії з кантат І.С.Баха, опер В.А.Моцарта, Р.Вагнера, Дж.Верді, М.Глінки, П.Чайковського, Б.Лятошинського, М.Лисенка, К.Данькевича, В.Губаренка, що дозволяє узагальнити певні думки стосовно виявлення вокальної драматургії функціональної змінності регістрів співацького голосу. Запропоновано результати дослідження механізму функціональної взаємодії регістрових показників співацького голосу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему вокально-виконавської творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. На підставі загального дослідження творчої індивідуальності співака, його потенціалу та засобів формування за допомогою особистісно-орієнтованого підходу теоретично обгрунтовано та визначено її сутність й особливості виховання. Розкрито сутність та специфіку вокально-виконавської і вокально-педагогічної творчості, проаналізовано їх взаємозумовленість та взаємозалежність. Обгрунтовано та визначено зміст, структуру, специфіку вокально-педагогічної творчості, висвітлено особливості професійної підготовки викладача вокалу. Розроблено та експериментально перевірено модель творення вокально-виконавського образу як основу підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

  Скачати повний текст

Розкрито проблему вокально-педагогічної творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. Проаналізовано сутність та специфіку вокально-виконавської та вокально-педагогічної творчості, їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На основі порівняльного аналізу вокальної культури двох країн (України та Китаю) розроблено технологію, методичні принципи та практичні прийоми формування вокально-виконавських навичок у класі соціального співу. Розроблено модель творення вокально-виконавського образу, як основи підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мистецтвознавстві здійснено системне дослідження форм і груп традиційного українського співоцтва, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури. З використанням розробленого концептуального підходу з залученням нових маловідомих джерельних матеріалів розкрито генезу й особливості розвитку різновидів традиційного українського співоцтва, виявлено специфіку звичаїв, світогляду, творчості й побуту співців та їх взаємодію між собою. Запропоновано концепцію ламінарного розвитку співоцьких форм і груп, алгоритм оцінки окремого співоцького феномену шляхом уведення до наукового обігу еталонної моделі "інтегрального співоцтва", розширеного розуміння вживання термінів "співець", "співоцтво", "кобзарство", "бандурництво". Досліджено культурно-історичну та суспільну роль традиційних співців й аматорів-бандуристів, а також застосовані до них з боку владних інституцій репресивні дії, проаналізовано особливості виникнення та розвитку різновидів традиційного співоцтва на Слобідщині.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Розглянуто диригентсько-хорову освіту в музичній культурі України другої половини XX ст. як системне явище в історико-педагогічному, музикознавчому та культурному аспектах. Проаналізовано функціонування регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні пострадянського періоду, а також наукову спадщину диригентсько-хорової школи М.Лисенка, яка є важливим джерелом формування сучасної диригентсько-хорової освіти. Застосовано ретроспективний аналіз для вивчення особливостей становлення та розвитку національних традицій у галузі хорової освіти. Запропоновано комплексний аналіз розвитку музикознавчої думки в галузі хорознавства та висвітлено методологічні засади проблеми. Наведено структурну модель концептуальних основ системи диригентсько-хорових дисциплін у сучасній хоровій освіті за умов нової соціокультурної ситуації в Україні. Розкрито методологічні принципи в системі функціонування диригентсько-хорових дисциплін у системі освіти студентів.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві комплексно досліджено диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст. на основі документальних архівних матеріалів. Висвітлено історичну динаміку формування диригентсько-хорового мистецтва Галичини від аматорських до професійний форм, визначено історичні умови, за яких відбувалася професіоналізація даної діяльності в контексті тих міжкультурних зв'язків, що детермінували загальну спрямованість культуротворчого процесу в Україні цього періоду: опанування західноєвропейського досвіду музичного просвітництва та його використання з метою забезпечення національних духовних потреб. Розглянуто роль просвітницьких закладів, освітньо-педагогічної та видавничої діяльності музичних товариств Галичини у вихованні професійного ставлення до диригентської та співацької професій. Досліджено особливості концертно-виконавського життя хорових колективів та розглянуто творчі здобутки особистостей, які сприяли поетапному поступу галицької диригентсько-хорової школи до професіонального самовизначення. Охарактеризовано систему підготовки хорових диригентів та виконавців, принципи організації навчального процесу в тогочасних музично-освітніх закладах. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дають змогу відтворити реальну картину розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси розвитку дитячого хорового виконавства у контексті національного півчого мистецтва XVII - XVIII ст., визначено тенденції становлення методів і форм професійного навчання в Україні. Проаналізовано стан хорової культури України XVII - XVIII ст., показано особливості розвитку дитячого хорового співу в містах, селах, монастирях, у системі навчальних закладів та осередків. Висвітлено теоретичні засади розвитку освітніх практик музичних навчальних закладів, розкрито значення дитячого співу в їх становленні. З'ясовано роль дитячого півчого мистецтва у розвитку хорової культури XVII - XVIII ст., обгрунтовано актуальність давньої теорії та практики дитячого музично-співочого навчання у сучасний період. Розглянуто теоретичні засади формування методики музичного навчання півчих, проаналізовано умови виховання дітей в освітніх закладах. Визначено роль дитячого виконавства як основи повноцінного функціонування хорової культури в Україні XVII - XVIII ст. Розкрито значення дитячої хорової культури у діяльності спеціальних музичних навчальних закладів України та Росії. З'ясовано, що розвиток дитячої хорової культури у контексті півчого мистецтва України XVII - XVIII ст. тісно пов'язаний з процесами формування вокальних форм навчання та музично-просвітніх центрів. Зроблено висновок, що в Україні було засвоєно кращі досягнення півчої культури Сходу та Заходу попередніх епох, на базі яких сформовано теоретичні засади подальшого розвитку національного музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто камерно-вокальну музику в світлі проблем діалогістики, виявлено елементи діалогу на різних рівнях музичного цілого від макро- до мікроструктур. Запропоновано типологію діалогів у вокальній партії. Розроблено новий підхід до розгляду камерно-вокальних творів, що базується на принципах діалогістики. Оприлюднено модель аналізу образно-інтонаційних та композиційно-драматургійних параметрів діалогічності у творах для голосу та фортепіано. Визначено роль елементів діалогізування в організаційнії форми, їх конструктивне та смислове значення у системі виразових засобів та ансамблевого музикування.

  Скачати повний текст

Досліджено художньо-інтерпретаційну суть мистецтва хорового диригування та соціокультурних функцій його існування. У культурологічному, музично-естетичному та соціально-психологічному аспектах вивчено природу, суть та специфіку диригентсько-хорового виконавського мистецтва. Проаналізовано сучасний стан науки та практики диригентсько-хорового виконавського мистетва, що стосується ефективності його соціально-художнього функціонування у культурі суспільства, а також особливості функціонування хорової музики православної традиції у сучасному соціокультурному просторі України. На прикладі хорознавчого аналізу духовно-музичних композицій Г. Гаврилець доведено їх зв'язок з сучасною хормейстерською творчою діяльністю, що є фактором української художньої музичної культури. Розглянуто шляхи впровадження моральних ідеалів Православ'я і національних цінностей у творчості сучасного диригента-хормейстера.

  Скачати повний текст