Досліджено проблему розвитку творчих якостей у майбутніх хормейстерів на основі продуктивного використання української духовної хорової музики. Здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми в науковій літературі, надано ретроспективний аналіз розвитку української духовної хорової музики й доведено її значущість для розвитку творчих якостей у студентів-хормейстерів, визначено комплекс творчих якостей особистості в структурі діяльності хормейстера. Розроблено та експериментально апробовано методику розвитку творчих якостей у майбутніх хормейстерів засобами української духовної хорової музики та визначено ефективність здійсненого дослідження.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку етнорегіональних особливостей пісенно-хорової культури краю, у формуванні якої зробили свій внесок такі самобутні райони, як Гуцульщина, Покуття, Бойківщина та Опілля. Розмаїття пісенного фольклору розглянуто з урахуванням етнографічної та локальної специфіки. Проаналізовано діалективні особливості поетичного фольклору Прикарпаття в його етнорегіональному розмаїтті та відповідно з музично-інтонаційним рядом наспівів. З'ясовано вплив часовопросторового фактора на процеси формування жанрової системи фольклору регіону. Значну увагу приділено проблемам становлення фундаментальних професійних засад музично-театрального та хорового мистецтва, а також формування композиторської школи Прикарпатського регіону.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми оперного синтезу, проведено комплексний аналіз опорно-драматургічної функції хорових сцен в оперному спектаклі та його органічного входження в контекст сучасної музично-театральної культури. Широкий спектр взамодії хору з іншими компонентами вистави, її актуальну змістову якість висвітлено з позицій феноменологічно спрямованого музикознавства через механізм темпо-ритму - об'єднувальний опорний стрижень художньої цілісності вистави. Це дозволяє осмислювати й узагальнювати проблеми оперного жанру в цілому та вузькопрофесійні питання специфіки оперно-хорового виконавства. Результати дослідження, його наукові положення втілено у практику оперних театрів і використано у теоретичних курсах хорознавства та музичної культурології.

  Скачати повний текст

Вперше простежено культуротворчу роль митця на різних етапах розвитку в фундаментальних галузях українського мистецтва, проаналізовано його ініціативну артистичну практику. Проаналізовано доробок О.Кошиця в галузі хорових аранжувань фольклору, проведено його зіставлення з творами сучасників. Висвітлено унікальність мистецьких концепцій та техніки Кошицевих літургійних композицій, що грунтувались на принципах давнього монодійного співу й корелювали з фольклорною стилістикою. Відзначено, що творча діяльність О.Кошиця піднесла імідж української культури, зміцніла її засади.

  Скачати повний текст

Розглянуто диригентсько-хорову освіту в музичній культурі України другої половини XX ст. як системне явище в історико-педагогічному, музикознавчому та культурному аспектах. Проаналізовано функціонування регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні пострадянського періоду, а також наукову спадщину диригентсько-хорової школи М.Лисенка, яка є важливим джерелом формування сучасної диригентсько-хорової освіти. Застосовано ретроспективний аналіз для вивчення особливостей становлення та розвитку національних традицій у галузі хорової освіти. Запропоновано комплексний аналіз розвитку музикознавчої думки в галузі хорознавства та висвітлено методологічні засади проблеми. Наведено структурну модель концептуальних основ системи диригентсько-хорових дисциплін у сучасній хоровій освіті за умов нової соціокультурної ситуації в Україні. Розкрито методологічні принципи в системі функціонування диригентсько-хорових дисциплін у системі освіти студентів.

  Скачати повний текст

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

  Скачати повний текст

Розглянуто хорову спадщину як складову регіонального функціонування виконавсько-хорової справи. Досліджено головні тенденції становлення та розвитку українського хорового виконавства у ХХ ст. Розкрито типологічні ознаки школи (усталені механізми спадкоємності та наступності, творчості та навчання, нормативності та новаторства) та їх уособлення у конкретному досвіді. Обговорено роль історичного досвіду у формуванні хорової освіти, механізми та фактори її переходу від аматорського до професійного статусу. Запропоновано двопланову методику вивчення даного музичного явища: історико-культурологічну, що включає соціально-політичні та музично-естетичні контексти формування школи та художньо-професійну, яка передбачає заглиблення у мікросвіт творчої спрямованості та взаємодії суб'єктів хорової діяльності. Визначено складові майстерності хорового виконавства представників Київської школи. Розглянуто засоби взаємодії дирегента з хоровим колективом, педагога з учнем у класі хорового дирегування.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві комплексно досліджено диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст. на основі документальних архівних матеріалів. Висвітлено історичну динаміку формування диригентсько-хорового мистецтва Галичини від аматорських до професійний форм, визначено історичні умови, за яких відбувалася професіоналізація даної діяльності в контексті тих міжкультурних зв'язків, що детермінували загальну спрямованість культуротворчого процесу в Україні цього періоду: опанування західноєвропейського досвіду музичного просвітництва та його використання з метою забезпечення національних духовних потреб. Розглянуто роль просвітницьких закладів, освітньо-педагогічної та видавничої діяльності музичних товариств Галичини у вихованні професійного ставлення до диригентської та співацької професій. Досліджено особливості концертно-виконавського життя хорових колективів та розглянуто творчі здобутки особистостей, які сприяли поетапному поступу галицької диригентсько-хорової школи до професіонального самовизначення. Охарактеризовано систему підготовки хорових диригентів та виконавців, принципи організації навчального процесу в тогочасних музично-освітніх закладах. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дають змогу відтворити реальну картину розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Вивчено процес театралізації хорових творів як одного з методів художньої інтерпретації. Запропоновано розглядати інтерпретацію в роботі як специфічну герменевтичну теорію пізнання, у практичній реалізації якої сформувалися певні комплексні творчі методи, зокрема, музикознавчий аналіз, виконавська транскрипція, аранжування, виконання, театралізація. Диференційовано композиторську та виконавську театралізацію, подано порівняльні характеристики, визначено загальні параметри адекватності інтерпретації авторському задумові художнього твору, параметри адекватності виконавської театралізації (візуального втілення) музичного твору його звуковому тексту, а також запропоновано загальну типологію засобів театралізації хорових творів залежно від стилю, жанру та типу змісту.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено відбір і структурування змісту морального виховання особистості майбутнього вчителя музики та художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва, розроблено методику його реалізації за умов вищих педагогічних навчальних закладів. Обгрунтовано функції українського сакрального хорового мистецтва (виховну, психологічну, комунікативну, стимулювальну, креативну, просвітницьку, перетворювальну). Розроблено показники та критерії педагогічної діагностики моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики та художньої культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних властивостей хорового співу вітчизняної традиції в історичному аспекті. Встановлено періоди та чинники якісних змін вокалу в контексті інтонаційно-стилістичної еволюції національної хорової музики. Проаналізовано специфічні властивості вокальної основи хорового співу, психофізіологічні чинники вокальної техніки та характерологічні риси особистості хормейстера. Обгрунтовано методичні принципи формування вокально-виконавського виховного комплексу хормейстерів з урахуванням фахової специфіки та сучасних вимог щодо підготовки професійних музикантів.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстра та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості ладо-гармонічної мови та формотворчих процесів у хорових жанрах Л.Дичко. Особливу увагу приділено формуванню індивідуального авторського стилю, що базується на трансформації фольклорних першоджерел у відповідності до надбань сучасної професіональної музики. Висвітлено новаторські риси музичної мови та архітектоніки на матеріалі кантат, ораторій і Літургій, які об'єднані у тематичні блоки: музика для дітей, тема природи й обрядово-календарний цикл, тема героїчного минулого українського народу та глибинних шарів язичницьких вірувань, сакральні твори. Вперше здійснено комплексний аналіз розглянутих музичних жанрів. Досліджено розвиток композиторської індивідуальності та виділено самобутні риси у творчості Л.Дичко у контексті її цілісного мистецького світогляду, виявлено традиційні, нові, універсальні й індивідуальні елементи музичної мови композитора.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано розгорнуту музикознавчу оцінку діяльності Одеської хорової школи як історичного феномена, а також на сучасному етапі. Здійснено узагальнення всіх сторін творчої діяльності засновника Одеської хорової школи К.К.Пігрова як теоретика хорового мистецтва, новатора, видатного хормейстера-виконавця, педагога, а також церковного регента. Висвітлено методи створення ним хорової школи на основі двох традицій: церковної та світської. Зроблено музикознавчу спробу створення "теорії історії" духовної хорової музики на сучасному етапі та відповідного термінологічного апарату. Теоретично обгрунтовано єдину модель духовної хорової традиції як історичної передумови виконавського стилю хорової музики. Розглянуто питання про необхідність системного підходу до проблем хорового виконавства. Вивчено своєрідну антиномію історичне - індивідуальне для визначення категоріального статусу поняття "виконавський стиль хорової музики".

  Скачати повний текст

Проведено дослідження народного хорового мистецтва у контексті історичних і соціокультурних процесів в Україні. Розкрито особливості та національні стилістичні ознаки народного хорового виконавства, запропоновано його класифікацію за формами і художньо-структурними типами. Розроблено критерії виконавського професіоналізму. Розглянуто характерні ознаки народного хору, ансамблю пісні та танцю, театру пісні та танцю, фольклорного ансамблю. Виявлено особливості народної виконавської манери як важливої складової народного хорового мистецтва. Розкрито суть основних понять і термінів. Виявлено культурно-історичні витоки народного хорового виконавства. Проаналізовано діяльність аматорських народних хорових колективів як передумови становлення професійного народного хорового мистецтва. Узагальнено мистецький досвід ранніх професійних хорових колективів і, зокрема Державного українського народного хору. Визначено роль Г.Верьовки у розвитку професійного народного хорового мистецтва. Здійснено аналіз творчості професійних народних хорових колективів у загальному контексті розвитку української хорової культури та композиторської творчості другої половини XX ст. Виявлено провідні тенденції розвитку даного мистецтва на початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки на музичних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Розкрито суть понятття "художньо-творчі уміння". Висвітлено теоретичні аспекти процесу формування даних умінь майбутніх учителів музики, доведено залежність цього формування від організації навчально-педагогічної, художньо-пізнавальної та музично-виконавської діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми та виявлено умови формування художньо-творчих умінь. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості цих умінь, розроблено організаційно-методичну систему їх формування в учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.

  Скачати повний текст

Розглянуто етапи розвитку професійного хорового виконавства на Буковині, починаючи з XIX до першої половини XX ст. Проаналізовано музично-просвітницьку діяльність представників буковинського краю. Значну увагу приділено творчості С.Воробкевича та його послідовників: П.Бажанського, Є.Мандичевського, Ч.Порумбеска. Розкрито особливості, які визначили характеристики професійного хорового виконавства на Буковині у радянський період, висвітлено діяльність Заслуженого Буковинського ансамблю пісні та танцю, а також охарактеризовано його роль у процесах відродження хорових традицій на буковинських землях. Розкрито особливості творчої, концертно-просвітницької діяльності А.Кушніренка у контексті становлення професійного диригентсько-хорового мистецтва, охарактеризовано композиторську творчість відомого митця.

  Скачати повний текст

Вперше в науковий обіг введено поняття "надекспресивне інтонування" й обгрунтовано доцільність його застосування. Розглянуто тематичні, жанрово-композиційні та стилістичні прийоми формування нової експресії. Досліджено багаторівневість даного явища у сучасній хоровій творчості. Розкрито значення суттєвих параметрів надекспресивного інтонування - фактури, артикуляції, динаміки та виконавських прийомів. Розроблено типологію виконавських засобів надекспресивного інтонування, систематизованих за прийомами звукоподання відповідно до знакової фігури та значення інтонаційних утворень. Вперше наведено характеристику специфічних для хорової творчості сучасних експресивних засобів. Запропоновано нові підходи щодо аналізу музичного тексту. Обгрунтовано зміст понять "хорова артикуляція" та "надекспресивна хорова артикуляція". Виділено чотири групи музичних творів на на підставі визначення головних тенденції сучасної хорової творчості, що досягла рівня надекспресивного інтонування.

  Скачати повний текст