Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

  Скачати повний текст

Вивчено психолого-аналітичний аспект особистості виконавця, який є взірцем артистичної діяльності. Грунтуючись на динамічній концепції особистості (за Е.Фроммом) та концепції іншого М.Бахтіна, екстрапольованих на матеріал виконавського мистецтва, опрацьовано теоретичні положення класичної характерології за документами щодо діяльності видатних музикантів минулого К.М.Вебера, М.Глінки, піаністів А.Рубінштейна, С.Рахманінова, Г.Гульда, В.Софроницького. Це уможливлює моделювання процесів і механізмів психології особистості через визначення її базових концептів ("характер", "темперамент", "артистична енергія"). Запропоновано дефініції понять "інтерпретація", "особистість інтерпретатора", "артистична енергія". Виявилось, що всі творчі особистості мали певний тип акцентуації (за типологією К.Ленгарда), який не лише пояснює особливості його психототипу, але й спрямовує та увиразнює семантику виконавської інтерпретації (через взаємодію рис темпераменту та характеру). Зазначено, що цей процес не є лінійним, спрощеним - він впливає на трактовку авторського тексту та трансформує його зміст опосередковано, але закономірно та на об'єктивному підгрунті. Ідеальним є збіжність "образу автора" з виконавським Я. В інших випадках виконавське мислення виокремлює трансформацію авторського Я, слухач відчуває певні зміни у традиції виконання. Це простежено на чотирьох виконавських версіях Шостої прелюдії Ф.Шопена: А.Корто, С.Ріхтера, В.Софроницького, М.Аргеріх. Психологічна структура особистості є енергетичною системою, що також увиразнює семантичну спрямованість інтерпретації як кінцевого результату діяльності музиканта-артиста. Закон структурної тотожності (конгруентності) між акцентуйованими рисами особистості та типом інтерпретації визначає характер взаємодії та доповнює усталену в інтерпретології типологію виконавців, розвиває існуючі ідеї К.Мартинсена, Е.Кречмера, Д.Рабіновича.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження процесу розвитку виконавської майстерності студентів вищих закладів освіти у період інструментальної підготовки до відтворення музичної інформації за емоціогенних умов. Розглянуто нові методологічні аспекти вирішення проблеми прилюдних виступів майбутніх учителів музики, де вирізняється п'ять етапів формування надійності гри. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику оволодіння навичками нейтралізації надмірної дії факторів емоційної стійкості та своєчасного вироблення засобів протидії їх негативному впливу.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс властивостей хормейстера (хорового диригента, керівника хору), що становить основу його професійної діяльності. Запропоновано визначення термінів "хормейстерський професіоналізм" і "дилетантизм". На підставі психологічної теорії діяльності та готовності до неї виявлено та охарактеризовано окремі психологічні чинники хормейстерського професіоналізму (зокрема, здібності, компетенцію, мотивацію особистості). Визначено комплекс інваріантних (в контексті історико-культурного розвитку) функцій хормейстра та запропоновано відповідну історичну типологію хормейстерського професіоналізму (корифей, доместик, регент, диригент, художній керівник). Висвітлено характер хормейстерського професіоналізму в сьогоденній Україні, визначено потреби та актуальні проблеми системи сучасної спеціальної музичної освіти.

  Скачати повний текст

Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні засади й науково обгрунтовано психолого-педагогічні умови диригентсько-хорової підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти. Розкрито сутність і структуру диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів мистецтв: встановлено критерії, показники та рівні сформованості їх професійних умінь і навичок. Розглянуто мотиваційно-ціннісний, музично-професійний, когнітивно-знаннєвий, педагогічно-фаховий і творчо-самостійний компоненти диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору до продуктивної діяльності за умов загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено й обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі музично-виконавської діяльності. Розкрито зміст програмного матеріалу курсів "Основний музичний інструмент", "Ансамбль духових та ударних іструментів", спецкурсу "Історія становлення, розвиток та основи джазового виконавства", спрямованого на професійно ціннісні орієнтації, ціннісно-смислові навчальні ситуації, що забезпечують аксіологічну складову навчально-виховного процесу підготовки студентів зазначених спеціальностей. Експериментально доведено, що запропоновані педагогічні умови формування професійно ціннісних орієнтацій мають максимальну ефективність лише у комплексному застосуванні.

  Скачати повний текст