Дисертацію присвячено вивченню української фортепіанної сонати, її історії та сучасного стану. У роботі здійснено спробу поглиблення теорії жанру фортепіанної сонати, що розглядається як складноорганізоване, системне явище. У кореляції з провідними художньо-естетичними вимогами часу подано періодизацію розвитку української фортепіанної сонати до 1970-х років, прослідковано шляхи формування національного різновиду жанру, завершеного у творах Л.Ревуцького, Б.Лятошинського. Період розвитку української фортепіанної сонати з 1970-х до початку 1990-х років розглядається як новий етап еволюції жанру, пов'язаний з якісним стрибком і оновленням його структури, здійснених у неоромантичному, неокласичному та неоконструктивістському типах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в контексті європейських традицій розглянуто проблему еволюції програмності в українській фортепіанній музиці. Визначено специфіку програмного мислення українських композиторів від початку ХІХ ст. до сьогодення. Самобутні національні особливості виразно проявились у фольклорному типі програмності, який зародився в надрах найдавніших зразків клавірної музики. Звернення українських авторів ХХ ст. до фольклорних джерел свідчить про їх актуальність у художньому світогляді нації. В українській фортепіанній музиці знайшли своє вираження інші типи програмності, в тому числі, звукозображальний, картинний, сюжетний тощо. Зміна стильових напрямків суттєво вплинула на розширення програмної тематики, на способи та засоби її втілення. Творчі здобутки останніх десятиліть у фортепіанному жанрі підтвердили інтерес сучасних українських композиторів до найрізноманітніших позамузичних паралелей та асоціацій.

  Скачати повний текст

У контексті еволюції баянної фактури в музиці ХХ ст. розкрито зміст її поняття. Описано специфіку баянних фактурних характеристик як атрибутики музично-художнього вираження. Запропоновано концепцію баянної специфіки деяких фактурних формул у художньому процесі фактуроутворення як характерної ознаки сучасного етапу баянної творчості. З позицій смислотворчого процесу фактуроутворення проаналізовано твори для баяна Вл.Золотарьова, С.Губайдуліної, Е.Денисова, В.Бонакова, В.Власова, К.Цепколенка. Визначено фактурно-детерміновану специфіку баянного виконавства як "інструментальний театр".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виконавської інтерпретації фактури на прикладі трактування "Прелюдій" opаторії 28 для фортепіано Ф.Шопена. Вперше комплексно розглянуто питання виразного потенціалу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Проаналізовано й узагальнено систему засобів виразності, що використовуються для виконавського втілення фактури твору. Розроблено понятійний апарат, адекватний меті, завданням і методиці дослідження. Синтезовано наукові досягнення дослідження фактурних явищ у галузі теоретичного музикознавства та теорії музичного виконавства. Виявлено та проаналізовано стильові витоки "Прелюдій", закорінених у музиці епохи бароко. Запропоновано жанрову класифікацію твору, що не дублює існуючі підходи. Визначено та проаналізовано певні тенденції трактувань музичного твору, а також питання виразних можливостей та нескінченної множини виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.

  Скачати повний текст

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".

  Скачати повний текст

Наведено характеристику виконавської школи як феномену та явища. Розглянуто питання типологічної спільності школи та культури, школи та культурної традиції. Визначено суть понять "виконавська модель", "виконавський канон" як еквівалентні позначення механізмів нормотворчості у виконавстві-професії та виконавстві-мистецтві. Виділено нормативні одиниці виконавської професії та мистецтва. Визначено функції школи в історії виконавського (фортепіанного) мистецтва, розкрито структурні особливості школи як системи типів спілкування музиканта з інструментом, публікою, твором.

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано виконавство провідних баяністів, які започаткували новий різновид концертно-інструментального виконавства. Охарактеризовано основні етапи розвитку баянного виконавства, протягом яких відбувалось формування його академічних ознак: опанування мистецтвом інтерпретації та культурою звуку, кристалізації властивих класичному інструменталізму типів виконавського мислення та стильових напрямів, створення на базі сучасної оригінальної музики власної інструментально-виконавської лексики. Зазначено, що поглиблення творчих засад сучасного баянного виконавства та його мистецька актуальність засвідчують плідне зростання його культуротворчої ролі та стимулювання композиторської творчості в цьому жанрі інструментальної музики.

  Скачати повний текст

Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано для оптимізації виховання інтерпретатора-піаніста першочергову важливість процесу раціонального формування його звукотворчої культури. Виявлено критерії оцінки сформованості та досліджено стан оволодіння навичками виразного виконання як міри осмислення та використання студентами інших спеціальностей тих засад, що забезпечують виразність музичної інтерпретації нотного тексту. Доведено, що ефективність навчання в класі загального фортепіано зростає завдяки цілеспрямованому формуванню в майбутніх фахівців базового виконавського досвіду та музично-художнього осмислення, а саме: системи ігрових прийомів, що сприятимуть стилістично виправданому звукотворенню в інтерпретації фортепіанної музики різних мистецьких напрямів.

  Скачати повний текст

Уточнено суть поняття "історико-стильовий підхід", виявлено специфіку його впливу на активізацію музичного пізнання, досягнення системного упорядкування музичного мислення особистості. Розроблено критерії та показники підготовленості студентів у визначеному напрямку, наведено результати діагностуючого експерименту, спрямованого на з'ясування ефективності діючої системи фортепіанної підготовки студентів, конкретизовано їх рівневу характеристику, визначено зв'язки між художньо-стильовою ерудованістю та виконавською майстерністю студентів. Розроблено педагогічну модель фортепіанного навчання на базі історико-стильового підходу, створено та експериментально перевірено методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід щодо явища віртуозності у музичному мистецтві, запропоновано широке культурологічне та мистецтвознавче обгрунтування визначення віртуозності, яку розглянуто як найважливіший фактор музичного стильо- та жанроутворення. Обгрунтовано принцип віртуозності як типологічний фактор жанрової моделі фортепіанного концерту, у зв'язку з чим визначено два шляхи симфонізації жанру, що пов'язані з віртуозністю та є альтернативними в еволюції жанру. Розглянуто історію російського фортепіанного концерту в аспекті становлення та розвитку принципу віртуозності, у зв'язку з чим виявлено стадії та тенденції стильоутворення в російському концерті. Вивчено теорію динамічних компонентів музичного стилю за прикладом концертного жанру, визначальну роль в утворенні яких має принцип віртуозності. У російських концертах виявлено сталі комплекси засобів музичної виразності, реалізовані в діапазоні віртуозних прийомів. Викладено питання реалізації віртуозності в російській музиці в контексті споріднених явищ у інших видах мистецтва, зокрема у зображальному.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання щодо джерел, концептів, термінологій та класифікацій з метою вивчення феномену вправ І.Філіппа в історії теорії музичної культури. Розроблено підходи - методологію культурологічного синтезу та клавікінемалогію - до визначення ейдетичних засад осмислення піаністичних вправ у системності гуманітарних форм, природничо-наукових параметрів, логічних структур, методологічних підходів, явищ та процесів їх закономірного здійснення. Запропоновано експлікацію вправ І.Філіппа у вихованні технічних навичок, подальшому вдосконаленні виконавської культури та піаністичної майстерності.

  Скачати повний текст

На прикладі понад сорока нових творів вперше досліджено як цілісне явище фортепіанний концерт 1980 - 1990-х рр. - жанр сучасної української музики, який сьогодні найбільш інтенсивно розвивається. Доведено, що результатом узагальнення наукових досягнень музикознавства у вивченні концертного жанру у цілому й безпосередньо українського фортепіанного концерту стала нова періодизація історії його розвитку та визначення національного жанрового типу, що склався на середину 1950-х рр. Акцентовано увагу на зрілій стадії функціонування жанру та виявленні напрямку еволюційних процесів, характерних рис і нових якостей у сучасному українському концерті: наявності паралельних "гілок" жанру - симфонічної та камерної; розширення образної сфери та його жанрового поля за рахунок жанрової дифузії та жанрового синтезу; оновлення методів музичного розвитку (моно- та мікромотивізм); переосмислення неофольклоризму та неостильових тенденцій; включення джазу у стильову систему концертного джазу; виявлення ліричного начала та романтичного "гена' як імаментних констант українського фортепіанного концерту. Введено наукові терміни: прийом "мотивного множення", пов'язаний із втіленням у музиці медитативного стану, та монопасаж, що відбиває піаністичну специфіку даного прийому. Розглянуто модернізацію усталених формул концертної фактури й основних жанроутворювальних факторів сучасного концерту - токатності та речитативності, наведено класифікацію токатності: репетиції, perpetuum mobile, martellato.Констатовано розширення та оновлення функцій сольної кадеції (багатофункціональності та універсальності) та її місця у загальній структурі циклу (мобільність), що сприяє індивідуалізації драматургічних і композиційних рішень. Запропоновано типологію сучасного українського фортепіанного концерту, що включає такі жанрові різновиди як великий сольний симфонізований концерт, концерт-симфонію, програмний, сольний камерний концерти, концерт-токату, камерний фортепіанний концерт, камерну музику, "юнацький" концерт, концертино, концерт-соло.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано загальні властивості пластичного в природі, запропоновано визначення даної категорії. Встановлено ієрархічні рівні пластичного, що мають практичне застосування у художній (конкретно - музичній) практиці та в мистецтвознавстві. Категорію пластичного розглянуто як одну з основ фортепіанно-виконавського інтонування. Запропоновано положення, що пластичне притаманне не тільки речам об'ємним та наочним, але й таким, що сприймаються слухом, як певна якість звукового матеріалу. Аргументовано тезу, що пластичне у творчому процесі піаніста виражається синкретично - у взаємопроникненні та взаємозбагаченні інтонацій двох видів - чутної та видимої. Введено поняття "виконавська пластика", "соматична інтонація", "соматичне інтонування", "виконавська інтонаційна модель", "виконавське кодування", "музично-пластичний метазнак", "внутрішнє співінтонування", запропоновано визначення понять "інтонація", "інтонування" та "виконавське інтонування". Обгрунтовано припущення, що явище пластичного у фортепіанно-виконавській інтонації є органічною цілісністю: у творчій діяльності виконавця (синкрезис інтелекту, відчуття і тіла); в єдності компонентів музично-виконавського інтонування (виконавця, музичного твору, музичного інструмента).

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження мініатюри як системного явища в теоретико-культурологічному та історико-типологічному дискурсах. Обгрунтовано культурологічну концепцію жанру мініатюри як специфічного феномену в мистецтві, що фокусує в собі мініатюризм як принцип художнього мислення. Визначено семантичні функції та музичний хронотип жанру, виявлено семантико-структурний інваріант мініатюри. Розроблено внутрішню жанрову типологію та здійснено історико-типологічний аналіз фортепіанної мініатюри в українській професійній культурі з метою характеристики суб'єкта і типів музичної експресії, властивих національній моделі жанру. У контексті музичної стилістики української фортепіанної мініатюри виявлено особливості національної ментальності. Визначено ментальну структуру жанру мініатюри у музичній культурі. Розкрито внутрішній зміст і "культурний смисл" мініатюри, що відображає психологію суб'єкта та характеризує її феномен як специфічний спосіб світопізнання, моделювання та відображення дійсності.

  Скачати повний текст

Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

  Скачати повний текст

Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавсті досліджено закономірності розвитку вітчизняного оригінального репертуару для баяна. Запропоновано концепцію періодизації еволюційних етапів вітчизняної літератури для баяна. Висвітлено основні тенденції розвитку провідних жанрів української баянної музики сучасної доби. Вперше здійснено загальнотеоретичний та жанрово-стильовий аналіз баянної творчості провідного українського композитора В. Рунчака. Відзначено значний внесок музичного діяча у розробку жанрових і стилістичних компонент нової баянної літератури шляхом активного перетворення жанрових прототипів, створення прецедентів і суттєвої трансформації всього жанрово-стильового комплексу баянної музики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано період учнівства та початку творчої діяльності видатного піаніста В.С.Горовиця в історико-музичному контексті. Уточнено та відтворено хронологічні етапи його життя в Києві. Детально досліджено його родовід, спосіб життя родини та біографії її членів. Створено цілісне уявлення про роль музики в родині Горовиців. Виявлено впливовість традицій, що склалися у музичних учбових закладах Києва (у музичному училищі та консерваторії) на формування особистості та виконавської індивідуальності В.Горовиця. Розглянуто та науково інтерпретовано репертуар, яким оволодів В.Горовиць-учень і молодий виконавець у київський період його біографії. Досліджено культурне середовище Києва кінця XIX - початку XX ст. - центру культурного регіону - як фактора, що формує особистість, художні пріоритети, музичний професіоналізм, риси виконавського стилю В.Горовиця. Висвітлено аспекти його творчого формування як піаніста-віртуоза в роки дитинства, юнацтва та молодості (1903 - 1925 рр.), які складають київський період його біографії.

  Скачати повний текст