Досліджено актуальну проблему сучасної мистецької освіти - формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Розкрито суть, зміст і структуру мистецької компетентності, принципові засади її формування у процесі фортепіанної підготовки студентів. Визначено критерії та показники дослідженого процесу. Змодельовано й апробовано методику формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки, збагачення досвіду виконавської практики, педагогічної проекції набутих у процесі фортепіанного навчання знань і умінь, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено фортепіанну спадщину С. Боркевича у розмаїтті її жанрової палітри. Проаналізовано наукові джерела та музично-критичні матеріали, які містять відомості про композитора. Запропоновано періодизацію його творчості. Виявлено проблеми історіографічного характеру. У контексті зв'язку творчості митця з класико-романтичним мистецтвом і тональним мисленням розглянуто генезу його фортепіанного стилю. З урахуванням особливостей піаністичної мови та типу обраної композиції здійснено класифікацію циклів фортепіанних п'єс, що посідають центральне місце у доробку композитора. Розглянуто сонати та твори для фортепіано з оркестром, в яких С. Борткевич синтезує різні композиційні принципи. Зазначено, що вибірковий підхід митця до усталеного досвіду, навмисна гра у "стильову присутність" іншого автора за допомогою алюзій і цитат, а також прийом варіації образу підтверджують активність творчої позиції С. Борткевича й індивідуальне відображення класико-романтичної традиції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження дитячої фортепіанної музики китайських композиторів XX - XXI ст. у комплексі складових музикознавчого та виконавського аналізів в аспектах інтерпретації та методичного використання. Вперше проаналізовано невідомі українському музикознавству фортепіанні твори китайських композиторів, зроблено спробу виділити частину з них як дорослий піаністичний репертуар. Вперше виявлено специфічні, суто виконавські, піаністичні прийоми китайської фортепіанної музики на прикладі творів дитячої спрямованості. Уточнено періодизацію розвитку дитячої фортепіанної музики в Китаї, визначено закономірності, тенденції й основні етапи її формування. Уточнено критерії відбору репертуару для дитячого та дорослого виконання у дитячій фортепіанній музиці китайських композиторів, розкрито її художньо-образний зміст в аспектах взаємозв'язку з національно філософією, виявлено жанрову та стильову специфіку. Запропоновано репертуарний список дитячих фортепіанних творів китайських композиторів, диференційованих за ступенем складності від початкового навчання до ВНЗ (педагогічний університет, консерваторія).

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток взаємодії придніпровської композиторської, виконавської та педагогічної шкіл від витоків до сьогодення. Визначено сутність явища в історичному аспекті. Розглянуто творчі практики як рухливу субстанцію, здатну змінюватися під впливом часу, суспільно-політичних реалій та художньо-естетичних переваг, лишаючи незмінною одну рису - національну ідентичність. Обгрунтовано важливість врахування феномену взаємодії творчих практик як чинника, що складає особливість регіональної композиторської, педагогічної та виконавської шкіл.

  Скачати повний текст

Вперше в контексті європейських традицій розглянуто проблему еволюції програмності в українській фортепіанній музиці. Визначено специфіку програмного мислення українських композиторів від початку ХІХ ст. до сьогодення. Самобутні національні особливості виразно проявились у фольклорному типі програмності, який зародився в надрах найдавніших зразків клавірної музики. Звернення українських авторів ХХ ст. до фольклорних джерел свідчить про їх актуальність у художньому світогляді нації. В українській фортепіанній музиці знайшли своє вираження інші типи програмності, в тому числі, звукозображальний, картинний, сюжетний тощо. Зміна стильових напрямків суттєво вплинула на розширення програмної тематики, на способи та засоби її втілення. Творчі здобутки останніх десятиліть у фортепіанному жанрі підтвердили інтерес сучасних українських композиторів до найрізноманітніших позамузичних паралелей та асоціацій.

  Скачати повний текст

Розглянуто міжкультурні взаємодії на прикладі жанру фортепіанного парафразу М.Глінки, що зазнав впливів декількох музичних культур: російської, італійської, німецької. Жанр парафразу - один із засобів міжкультурного діалогу - у творчості М.Глінки є сферою стильових експериментів і адаптації нової інтонаційності до російського музичного стилю. Спорідненість творчості М.Глінки загальноєвропейському романтичному фортепіанному мистецтву дозволяє розглянути стильові перетини, які виявляються на трьох рівнях: міжнаціональних зв'язків, а також генетичних, контактних і типологічних. Висвітлено нові для російського музичного мистецтва образно-смислові сфери, що відіграють роль динамічних компонентів національного стилю та знаходять музичне відображення у фортепіанній творчості М.Глінки: російська елегійна лірика, російська ноктюрнова лірика, російська скерцозність. Їх детально розглянуто в музично-аналітичному аспекті на прикладі парафразів М.Глінки різних років, кожний з яких є своєрідною квінтесенцією відповідного етапу стильового пошуку композитора.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні проблеми теорії виконавства, виявлено тенденцію внутрішньої спорідненості теоретичного та виконавського музикознавства на базі їх категоріального синтезу. Системний характер основних категорій теорії виконавства (інтерпретології) висвітлено у контексті порівняльного методу аналізу. Обгрунтовано шляхи, способи та можливості порівняльного аналізу як багаторівневої системи відносин: від композиторського тексту до виконавської драматургії та фортепіанної школи, від моделювання принципових відмінностей об'єктів та опису артефактів фортепіанного виконавства до виявлення національних традицій і культурно-історичного контексту. Розроблено й апробовано нові методики порівняльного аналізу (на матеріалі Великої сонати П. Чайковського ор. 37, Першої ор. 28 та Другої ор. 36 сонат С. Рахманінова для фортепіано) з використанням комп'ютерних технологій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано для оптимізації виховання інтерпретатора-піаніста першочергову важливість процесу раціонального формування його звукотворчої культури. Виявлено критерії оцінки сформованості та досліджено стан оволодіння навичками виразного виконання як міри осмислення та використання студентами інших спеціальностей тих засад, що забезпечують виразність музичної інтерпретації нотного тексту. Доведено, що ефективність навчання в класі загального фортепіано зростає завдяки цілеспрямованому формуванню в майбутніх фахівців базового виконавського досвіду та музично-художнього осмислення, а саме: системи ігрових прийомів, що сприятимуть стилістично виправданому звукотворенню в інтерпретації фортепіанної музики різних мистецьких напрямів.

  Скачати повний текст

Створено "стильовий портрет" В. Горовиця-виконавця. Індивідуальний виконавський стиль піаніста розглянуто як втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості музиканта апробовано методику складання генеалогічного древа музично-виконавського стилю. "Звуковий образ" фортепіано розглянуто як суттєвий параметр індивідуальності творчості музиканта-виконавця. Досліджено еволюцію виконавського стилю В. Горовиця та запропоновано її періодизацію. Створена модель індивідуального виконавського стилю музиканта, що розуміється як система об'єктивно сформованих принципів його творчості, дозволила охарактеризувати такі "показники" стилю, як характеристичні особливості його артистичної особистості, "звуковий образ" фортепіано, що розглянутий як складова "інтонаційної моделі" виконавського стилю, музичний твір у виконавській концепції В. Горовиця.

  Скачати повний текст

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".

  Скачати повний текст

Досліджено можливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів засобами сучасної фортепіанної музики. Розкрито зміст і структуру ціннісних орієнтацій, які визначено як відносно стійку систему фіксованих установок, обумовлених певними цінностями, проявом яких є здатність особистості розуміти, оцінювати та адекватно переживати явища дійсності та мистецтва. Експериментально визначено та перевірено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі музичного навчання та виховання. Визначено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичного мистецтва. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у практику навчальної діяльності ВНЗ педагогічну модель формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення наукових джерел і музичного аналізу творів українських композиторів виявлено характерні ознаки жанру фортепіанної мініатюри як складової художньої культури України кінця XIX - першої третини XX ст. Уточнено зміст понять "мініатюра", "програмна мініатюра", "непрограмна мініатюра". Розглянуто соціокультурні передумови становлення українського професійного музичного мистецтва як складової художньої культури України. Проаналізовано еволюцію жанрів фортепіанної музики кінця XIX - початку XX ст. Визначено основні ознаки та специфіку музичної мови української фортепіанної мініатюри як феномена національної культури у процесі її стильового оновлення.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну творчість представників львівської композиторської школи як цілісного явища. Стильовий аспект розкрито через зіставлення трьох рівнів: стиль епох, школи або напрямків та самого автора. Визначено поняття жанрово-стильової моделі та запропоновано методику моделювання жанрово-стильової основи музичних творів. Проаналізовано сольні п'єси для фортепіано львівських композиторів, що охоплюють мініатюри, складні одночастинні та циклічні композиції, зокрема, варіаційні, сюїтні, партитні, сонатні. Представлено повну панораму жанрово-стилістичних особливостей фортепіанних творів львівських композиторів. Введено поняття самодостатності музичного твору, розроблено детальну систему співвідношень і взаємозв'язків між сюїтами, партитами та сонатами.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві досліджено особливості становлення та розвитку фортепіанної виконавсько-педагогічної школи як комплексного явища, що охоплює діяльність піаністів різних країн. Виділено найвидатніші здобутки та показано перспективи розвитку школи. Визначено сутність фортепіанної педагогіки В.Курца на підставі вивчення його методичних праць. Проаналізовано виконавсько-педагогічні засади одного з найвидатніших учнів В.Курца - Е.Штоєрмана. Досліджено розвиток базових принципів фортепіанної педагогіки В.Курца у діяльності Е.Штоєрмана та його учнів. Визначено основні тенденції розвитку методики В.Курца у різних національних школах, зокрема, у чеській фортепіанній педагогіці 1960-х років. На підставі вивчення звукозаписів досліджено особливості втілення принципів школи В.Курца у виконавській творчості видатних концертуючих піаністів. Вперше в українському музикознавсті проаналізовано та введено до наукового обігу всі методичні праці В.Курца, музичні редакції Е.Штоєрмана та ключові методичні праці чеських піаністів З.Бьомової, А.Грюнфельдової, І.Штепанової-Курцової, українських педагогів Р.Савицького, Д.Герасимович. Висвітлено внесок В.Курца у розвиток піаністики XX ст., показано його вплив на формування польської, чеської та західно-української фортепіанних шкіл.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію осмислення творчих процесів музично-виконавського мистецтва в контексті поняття театральності. Запропоновано трактування театральності, що спирається на теорію Б. Асаф'єва про інтонацію та виступає як засіб художнього спілкування в усіх його формах, як звукових, так і зорових. Розкрито особливу роль образного перевтілення як засобу актуалізації театрального начала в музично-виконавській творчості. У контексті образного перевтілення розглянуто проблему художнього переживання в процесі відтворчої музично-виконавської діяльності, а також сформульовано ознаки творчого методу "школи переживання" у фортепіанному виконавстві. Запропоновано музично-виконавську типологію, що грунтується на особливостях виявлення театральності в процесі виконавської інтерпретації, та виділено три музично-виконавські типи: акторський, режисерський та авторський.

  Скачати повний текст

Висвітлено зміст, обсяг і контроль концертних виступів польських піаністів у музичному житті Києва ХІХ - ХХ ст. Розглянуто концерти Й. Гофмана, Й. Слівінського, В. Ландовського, І. Падеревського, Л. Годовського, О. Міхаловського, Й. Турчинського. Проаналізовано репертуар польських піаністів, наведено характеристику індивідуальних якостей кожного з них, визначено рівень критичного та слухацького резонансу, а також розкрито що нового привніс кожен з митців у розвиток музичного життя Києва та як позначились їх виступи на становленні української піаністичної школи - виконавської та педагогічної. Розкрито роль гастрольної діяльності польських піаністів у розвитку не лише концертного, музичного та загальнокультурного життя Києва, але й в активізації інтеграційних процесів щодо входження міста до загальноєвропейського культурного простору.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження мініатюри як системного явища в теоретико-культурологічному та історико-типологічному дискурсах. Обгрунтовано культурологічну концепцію жанру мініатюри як специфічного феномену в мистецтві, що фокусує в собі мініатюризм як принцип художнього мислення. Визначено семантичні функції та музичний хронотип жанру, виявлено семантико-структурний інваріант мініатюри. Розроблено внутрішню жанрову типологію та здійснено історико-типологічний аналіз фортепіанної мініатюри в українській професійній культурі з метою характеристики суб'єкта і типів музичної експресії, властивих національній моделі жанру. У контексті музичної стилістики української фортепіанної мініатюри виявлено особливості національної ментальності. Визначено ментальну структуру жанру мініатюри у музичній культурі. Розкрито внутрішній зміст і "культурний смисл" мініатюри, що відображає психологію суб'єкта та характеризує її феномен як специфічний спосіб світопізнання, моделювання та відображення дійсності.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто піаністичну культуру як системне явище в проблемному полі культурології. Надано визначення поняття "піаністична культура". Запропоновано ретроспективний огляд еволюції піаністичної культури Харкова впродовж XIX - XX ст., надано авторську періодизацію та характеристику основних етапів цього процесу. Введено до наукового обігу невідомі архівні документи та матеріали, які збагачують уявлення про особливості розвитку піаністичної культури Харкова в досліджуваний період. Виявлено спадкоємність найкращих традицій радянської фортепіанної школи в педагогічній практиці харківських піаністів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано найбільш вагомі естетико-стильові напрями європейської фортепіанної музики XX ст., їх вплив на фортепіанну творчість М. Колесси (зокрема, неофольклоризму, символізму-імпресіонізму, неокласицизму, неоромантизму). Розглянуто його творчість в контексті єдності національних і загальноєвропейських первнів, суб'єктивно-психологічної зумовленості звернення до фортепіано як інструмента, а саме: авторецепції фортепіанного жанру, жанрових моделей та їх авторської трансформації. Висвітлено роль фортепіанних творів М. Колесси у сучасному художньому вимірі у контексті їх інтерпретації сучасними піаністами.

  Скачати повний текст