Вперше проведено дослідження дитячої фортепіанної музики китайських композиторів XX - XXI ст. у комплексі складових музикознавчого та виконавського аналізів в аспектах інтерпретації та методичного використання. Вперше проаналізовано невідомі українському музикознавству фортепіанні твори китайських композиторів, зроблено спробу виділити частину з них як дорослий піаністичний репертуар. Вперше виявлено специфічні, суто виконавські, піаністичні прийоми китайської фортепіанної музики на прикладі творів дитячої спрямованості. Уточнено періодизацію розвитку дитячої фортепіанної музики в Китаї, визначено закономірності, тенденції й основні етапи її формування. Уточнено критерії відбору репертуару для дитячого та дорослого виконання у дитячій фортепіанній музиці китайських композиторів, розкрито її художньо-образний зміст в аспектах взаємозв'язку з національно філософією, виявлено жанрову та стильову специфіку. Запропоновано репертуарний список дитячих фортепіанних творів китайських композиторів, диференційованих за ступенем складності від початкового навчання до ВНЗ (педагогічний університет, консерваторія).

  Скачати повний текст

Розглянуто метафорично-художню суть композиторського стилю М.Равеля в синтезі з виконавською "метафорою" художньої цілісності музичного образу. Проаналізовано оригінальну методику стильового аналізу музичного твору на засадах метафоричного розуміння суті художнього вираження. Створено порівняльні таблиці виконавських засобів у різних інтерпретаціях щодо фортепіаних творів Равеля першого періоду творчості, п'єс, які рідко виконуються. Виділено характерні для композиторського стилю М.Равеля ритмоінтонації.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну творчість французького композитора XX ст. Ф. Пуленка у контексті національних музичних традицій. Комплексно висвітлено поняття "традиція". Аргументовано художню цінність, розглянуто та проаналізовано особливості фортепіанного доробку композитора у аспекті художніх взаємозв'язків з мистецькими надбаннями попередників. Висвітлено французьку культуру в історичному аспекті, а також у період творчості Ф. Пуленка. Розглянуто фортепіанні твори композитора, наведено періодизацію його творчості. Проаналізовано окремі опуси щодо прояву в них визначальних особливостей французької клавірних традицій. Увагу приділено роботі композитора з жанрами. Висвітлено особливості виконавського стилю Ф. Пуленка на прикладі творів композитора, наявні в аудіозаписі в авторському виконанні, та питання їх інтерпретації.

  Скачати повний текст

Вивчено фортепіанну спадщину С. Боркевича у розмаїтті її жанрової палітри. Проаналізовано наукові джерела та музично-критичні матеріали, які містять відомості про композитора. Запропоновано періодизацію його творчості. Виявлено проблеми історіографічного характеру. У контексті зв'язку творчості митця з класико-романтичним мистецтвом і тональним мисленням розглянуто генезу його фортепіанного стилю. З урахуванням особливостей піаністичної мови та типу обраної композиції здійснено класифікацію циклів фортепіанних п'єс, що посідають центральне місце у доробку композитора. Розглянуто сонати та твори для фортепіано з оркестром, в яких С. Борткевич синтезує різні композиційні принципи. Зазначено, що вибірковий підхід митця до усталеного досвіду, навмисна гра у "стильову присутність" іншого автора за допомогою алюзій і цитат, а також прийом варіації образу підтверджують активність творчої позиції С. Борткевича й індивідуальне відображення класико-романтичної традиції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано найбільш вагомі естетико-стильові напрями європейської фортепіанної музики XX ст., їх вплив на фортепіанну творчість М. Колесси (зокрема, неофольклоризму, символізму-імпресіонізму, неокласицизму, неоромантизму). Розглянуто його творчість в контексті єдності національних і загальноєвропейських первнів, суб'єктивно-психологічної зумовленості звернення до фортепіано як інструмента, а саме: авторецепції фортепіанного жанру, жанрових моделей та їх авторської трансформації. Висвітлено роль фортепіанних творів М. Колесси у сучасному художньому вимірі у контексті їх інтерпретації сучасними піаністами.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення наукових джерел і музичного аналізу творів українських композиторів виявлено характерні ознаки жанру фортепіанної мініатюри як складової художньої культури України кінця XIX - першої третини XX ст. Уточнено зміст понять "мініатюра", "програмна мініатюра", "непрограмна мініатюра". Розглянуто соціокультурні передумови становлення українського професійного музичного мистецтва як складової художньої культури України. Проаналізовано еволюцію жанрів фортепіанної музики кінця XIX - початку XX ст. Визначено основні ознаки та специфіку музичної мови української фортепіанної мініатюри як феномена національної культури у процесі її стильового оновлення.

  Скачати повний текст

Виокремлено функції уяви та фантазії у філософських концепціях межі XVIII - XIX ст. (І. Канта, Ф. Шеллінга та Ф. Шлегеля), літературно-поетичній творчості англійських романтиків (С.Т. Кольриджа та У. Вордсворта, Ч. Лема, Л. Хента, У. Хезлітта та Дж. Кітса, П. Шеллі, Дж. Байрона, В. Скотта) і взірців образотворчого мистецтва (Дж. Каналетто, Ю. Робера, Дж. Піранезі, Ф. Гойї) та виявлено специфіку їх утілення у музичному мистецтві віденського класицизму. Проведено дослідження фортепіанних фантазій віденських класиків у контексті філософсько-художніх концепцій даної епохи про уяву. Уперше у вітчизняному музикознавстві проаналізовано та введено до науково обігу фортепіанні фантазії Й. Гайдна (C-dur) та І.Н. Гуммеля (E-dur), а також чотириручні клавірні фантазії В.А. Моцарта. Розроблено типологію фортепіанних фантазій віденських класиків на підставі відображених у них філософсько-художніх функцій уяви (фантазія як споглядання, сновидіння, гра). Показано значення фортепіанних фантазій епохи віденського класицизму як своєрідних посередників між добою бароко та романтизмом. Досліджено процес передбачення "синтезу мистецтв" як метод романтизму, виражений у взаємодії філософсько-художніх концепцій уяви в аспекті трактувань їх функції та жанру класицистичної фортепіанної фантазії. Виділено індивідуальні ознаки трактування жанру фантазії у творчості В.А. Моцарта, Й. Гайдна, І.Н. Гуммеля, Л. Бетховена.

  Скачати повний текст

Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

  Скачати повний текст

Розглянуто міжкультурні взаємодії на прикладі жанру фортепіанного парафразу М.Глінки, що зазнав впливів декількох музичних культур: російської, італійської, німецької. Жанр парафразу - один із засобів міжкультурного діалогу - у творчості М.Глінки є сферою стильових експериментів і адаптації нової інтонаційності до російського музичного стилю. Спорідненість творчості М.Глінки загальноєвропейському романтичному фортепіанному мистецтву дозволяє розглянути стильові перетини, які виявляються на трьох рівнях: міжнаціональних зв'язків, а також генетичних, контактних і типологічних. Висвітлено нові для російського музичного мистецтва образно-смислові сфери, що відіграють роль динамічних компонентів національного стилю та знаходять музичне відображення у фортепіанній творчості М.Глінки: російська елегійна лірика, російська ноктюрнова лірика, російська скерцозність. Їх детально розглянуто в музично-аналітичному аспекті на прикладі парафразів М.Глінки різних років, кожний з яких є своєрідною квінтесенцією відповідного етапу стильового пошуку композитора.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів засобами сучасної фортепіанної музики. Розкрито зміст і структуру ціннісних орієнтацій, які визначено як відносно стійку систему фіксованих установок, обумовлених певними цінностями, проявом яких є здатність особистості розуміти, оцінювати та адекватно переживати явища дійсності та мистецтва. Експериментально визначено та перевірено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі музичного навчання та виховання. Визначено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичного мистецтва. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у практику навчальної діяльності ВНЗ педагогічну модель формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано для оптимізації виховання інтерпретатора-піаніста першочергову важливість процесу раціонального формування його звукотворчої культури. Виявлено критерії оцінки сформованості та досліджено стан оволодіння навичками виразного виконання як міри осмислення та використання студентами інших спеціальностей тих засад, що забезпечують виразність музичної інтерпретації нотного тексту. Доведено, що ефективність навчання в класі загального фортепіано зростає завдяки цілеспрямованому формуванню в майбутніх фахівців базового виконавського досвіду та музично-художнього осмислення, а саме: системи ігрових прийомів, що сприятимуть стилістично виправданому звукотворенню в інтерпретації фортепіанної музики різних мистецьких напрямів.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен учіння як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність мотивації учіння та особливості її формування у школярів. Висвітлено стан розкриття проблеми формування мотивації учіння гри на фортепіано в теорії та методиці інструментально-виконавської підготовки. Обгрунтовано педагогічні умови формування мотивації учіння гри на фортепіано у школярів, визначено критерії та показники її сформованості. Наведено результати констатувального експерименту, розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

  Скачати повний текст

Розширено комунікативний ланцюг "автор - твір - інтерпретатор" у багатоскладову систему, яка включає двох авторів - поета та композитора, і двох виконавців - вокаліста та піаніста. Визначено інструментальний компонент, який найбільше вплинув на становлення та розвиток камерно-вокальної жанру, зокрема, вокального циклу. Встановлено, що роль фортепіанної партії у циклі передбачає наявність особливих властивостей піаніста-концертмейстера, який сполучає технологічні, інтерпретаторські якості з ансамблевою комунікативністю, здатністю до співпереживання, вміння створити сприятливий творчий мікроклімат. Зазначено, що еволюція інструментальної складової, її взаємодія з вокальним мелосом простежуються у змінах фортепіанної партії у вокальних циклах Л. Бетховена, Р. Шумана, Р. Вагнера, Й. Брамса.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання щодо джерел, концептів, термінологій та класифікацій з метою вивчення феномену вправ І.Філіппа в історії теорії музичної культури. Розроблено підходи - методологію культурологічного синтезу та клавікінемалогію - до визначення ейдетичних засад осмислення піаністичних вправ у системності гуманітарних форм, природничо-наукових параметрів, логічних структур, методологічних підходів, явищ та процесів їх закономірного здійснення. Запропоновано експлікацію вправ І.Філіппа у вихованні технічних навичок, подальшому вдосконаленні виконавської культури та піаністичної майстерності.

  Скачати повний текст

Відокремлено комплекс жанрових і стильових засобів, що редукуються у фактурній програмі твору. Фактурні програми у фортепіанних творах К. Дебюссі узагальнено у двох типах - жанрово-однорідному та жанрово-контрастному. Програмні рішення у фортепіанній фактурі М. Равеля виступають у інших типах - жанрово-танцювальному й узагальнено-синтетичному, заснованому на методі стильової дескрипції. Визначено поняття "фактурна програма музичного твору", у якому акцентовано образно-змістовну якість композиторської та виконавської складових у побудові умовного художньо-перцептивного звукового простору твору. Проведено порівняльний аналіз версій реалізації фактурних програм фортепіанних творів К. Дебюссі та М. Равеля В. Гізекінгом, М. Полліні, С. Ріхтером. Доведено, що виконавська стильова розшифровка даних фактурних програм суттєво впливає на тип інтерпретації - імпресіоністичний (В. Гізекінг), романтичний (М. Полліні), класичний (С. Ріхтер).

  Скачати повний текст

Визначено сутність української фортепіанної школи (УФШ) XX ст. у контексті розвитку теорії та практики музичної освіти. Доведено актуальність дослідження історії становлення УФШ як самодостатнього, науково-педагогічного та національно-освітнього явища. Виділено періоди розвитку музичної освіти в Україні відповідно історичним етапам науково-педагогічної думки, до наукового обігу введено невідомі фактичні матеріали. Встановлено науково-педагогічний статус УФШ, обгрунтовано її структуру на основі самоцінності педагогічного потенціалу лідерів УФШ як суб'єктивного фактора розвитку. Уточнено формулювання провідних понять УФШ у системі загального наукового пізнання. Визначено педагогічні принципи її функціонування як суб'єкта сучасного міжнародного освітнього простору. Розроблено типологію традиційного наслідування педагогічних принципів видатних лідерів УФШ, показано їх методико-технологічну своєрідність. Запропоновано історико-педагогічний узагальнювальний проект вивчення УФШ як базовий для дослідження шкіл інших музичних галузей, обгрунтовано його доцільність. Встановлено критерії прогресивного відтворення УФШ, визначено умови та чинники її інфінітивного розвитку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню української фортепіанної сонати, її історії та сучасного стану. У роботі здійснено спробу поглиблення теорії жанру фортепіанної сонати, що розглядається як складноорганізоване, системне явище. У кореляції з провідними художньо-естетичними вимогами часу подано періодизацію розвитку української фортепіанної сонати до 1970-х років, прослідковано шляхи формування національного різновиду жанру, завершеного у творах Л.Ревуцького, Б.Лятошинського. Період розвитку української фортепіанної сонати з 1970-х до початку 1990-х років розглядається як новий етап еволюції жанру, пов'язаний з якісним стрибком і оновленням його структури, здійснених у неоромантичному, неокласичному та неоконструктивістському типах.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію осмислення творчих процесів музично-виконавського мистецтва в контексті поняття театральності. Запропоновано трактування театральності, що спирається на теорію Б. Асаф'єва про інтонацію та виступає як засіб художнього спілкування в усіх його формах, як звукових, так і зорових. Розкрито особливу роль образного перевтілення як засобу актуалізації театрального начала в музично-виконавській творчості. У контексті образного перевтілення розглянуто проблему художнього переживання в процесі відтворчої музично-виконавської діяльності, а також сформульовано ознаки творчого методу "школи переживання" у фортепіанному виконавстві. Запропоновано музично-виконавську типологію, що грунтується на особливостях виявлення театральності в процесі виконавської інтерпретації, та виділено три музично-виконавські типи: акторський, режисерський та авторський.

  Скачати повний текст

Досліджено творчий шлях і фортепіанну поетику самобутнього композитора, диригента оркестру та режисера В. П. Задерацького, виявлено стильову єдність, зовнішні та внутрішні контекстуальні умови його товорчості. Розкрито значення контекстуального підходу до вивчення творчої особистості митця, визначено біографічні та соціально-історичні фактори формування його творчого методу. Охарактеризовано національно-стильову природу творчості В. П. Задерацького як одну з передумов здійснюваного композитором смислового синтезу. Розкрито взаємозумовленість програмності та жанрового змісту у фортепіанній творчості митця та виявлено значення циклічності у його фортепіанних творах. На основі стилістичного аналізу прослідковано еволюцію фортепіанного стилю композитора, висвітлено стильову своєрідність його пізньої фортепіанної творчості й індивідуально-авторські риси піаністичного стилю. З'ясовано провідне стилеутворювальне значення антиномії індивідуально-неповторного та типологічного у творчій долі та фортепіанній поетиці В. П. Задерацького.

  Скачати повний текст