Показано, що витоки й еволюційне становлення містичної лінії європейської філософії вказують на послідовне становлення та розвиток ірраціонально-інтуїтивного напряму філософії, який реалізується паралельно з раціональним типом філософування та презентує себе через історико-філософські трансформації неоплатонізму. Еволюційні зміни в онтогносеологічному й антропологічному аспектах ренесансного неоплатонізму формуються через синтез античного космізму та середньовічного теоцентризму. Вчення Н. Кузанського є яскравим втіленням ренесансного неоплатонізму в його трансформаційно-еволюційних змінах, що сформовано завдяки ідейним впливам і концептуальній близькості містичним напрямкам історико-філософського контексту. Неоплатонізм Н. Кузанського, вбираючи в себе досягнення неоплатонізму античності та середньовіччя, виявився у прагненні до принципу єдності через збіг протилежностей. Уведення принципу нескінченності сприяє переосмисленню ролі матеріальної компоненти світу й абсолютизації цінності його емпіричного пізнання. Містичний вимір антропогносеології та протонаукових тенденцій Н. Кузанського презентуються через обгрунтування принципової неможливості пізнання світу та Бога, стверджуючи таким чином активне суб'єктивне начало в людському пізнанні та цінність пізнання світу тільки в процесі богопізнання. Протонаукові погляди Н. Кузанського презентувалися через розробку ним проблеми можливості та природи пізнання та мислення, що значно випереджає аналогічну проблематику у І. Канта.

  Скачати повний текст

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

  Скачати повний текст

Досліджено анторопологічну природу та культурний статус містичного досвіду на основі аналізу духовної практики ісихазму як християнської містичної традиції. Розглянуто антропологічні особливості, структуру та еволюційний характер містичної практики ісихазму. Виявлено, що антропологічною основою ісихастського містичного досвіду є досягнення практикуючим суб'єктом внутрішньої гармонії як цілісності, іманентної трансцендентному. Встановлено, що містичний досвід є специфічною властивістю людини, яка виявляється лише в певному стані свідомості як дійсно цілісному чи високоморальному. Розглянуто зв'язок змісту містичного досвіду та його антропологічного значення з ціннісними орієнтирами особистості та життєвою метою як сенсом самого життя.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків (Екгарта, Таулера, Сузо, Беме) і Г.Сковороди у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розглянуто феномен містики як основи духовної культури, взаємопов'язаний з містеріями античності, гносеологічними пошуками божества, містичним богослов'ям Отців Церкви. Висвітлено місце містичних вчень німецьких мислителів та Г.Сковороди в історико-філософському контексті шляхом експлікації впливів неоплатонізму й ісихазму на формування основних положень містичної антропології Екгарта, Таулера, Сузо, космології Беме, а також ремінісценції їх ідей у філософії Сковороди. Запропоновано позитивний підхід до оцінки містичного світосприйняття, що виконує роль конструктивного принципу позараціональної організації антропного виміру буття.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні парадигми філософського розуміння свідомості та здійснено системну реконструкцію феномену свідомості у містичній традиції ісихазму з застосуванням феноменологічного та історіографічного методів, а також контент-аналізу концепцій свідомості у ісихазмі в його теологічному, праксеологічному, антропологічному і гносеологічному аспектах. Здійснено порівняння підходів до феномену свідомості філософсько-наукової та релігійної парадигм, формулювання визначення свідомості та систематизації її основних характеристик у ісихастському дискурсі. Основним відповідником філософського поняття "свідомість" у ісихазмі визнано сумління. Зроблено висновок про схожість розуміння феномену свідомості у межах ісихастського дискурсу та її постмодерної інтерпретації та про відмінність у трактуванні ними свідомості як ноумену. Розроблено епістемологічну стратегію теоретичного визначення свідомості як містичної й онтологічної універсалії, враховуючи полісемантичність існуючих підходів до її осмислення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми містики та містицизму в російській традиції філософування XIX - XX ст. Розглянуто методологічні засади дослідження таких проблем, виділено головні підходи до їх вирішення у російській традиції філософування (В. Соловйова, Л. Карсавіна, Л. Шестова). Проаналізовано погляди видатних російських мислителів XX ст. М. Бердяєва та С. Франка, а також існуючі інтерпретації проблеми містики та містицизму у зв'язку з проблемою людини. Виявлено рівні функціонування містики та містицизму як індивідуальний і теоретичний. Відзначено, що обгрунтованими є існуючі підходи до проблеми містики та містицизму у працях російських філософів, а також диференційований підхід до цієї проблеми у західноєвропейській і російській традиціях філософування. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що на базі творчої спадщини російських мислителів відбувається конкретизація методологічних і загальнотеоретичних положень проблеми містики та містицизму, а також виділено основні методологічні підходи.

  Скачати повний текст