Проаналізовано праці, лекційні курси з історії філософії права, енциклопедії права Б. Кістяківського, М. Палієнка, Є. Спекторського, Ф. Тарановського, А. Фатєєва, К. Яроша. Вперше в історії української філософії започатковано цілісне та системне висвітлення філософії права Б. Кістяківського у філософсько-правовому дискурсі кінця XIX - початку XX ст. та у контексті історико-філософських і правознавчих праць, архівних матеріалів. Аналіз творчості філософа права з позицій дискурсу є притаманним його методологічному підходу на підставі досягнень тогочасної філософії - неокантіанської філософії культури. Обгрунтовано глибинну суть права як складного багатоаспектного явища, що синтезує державно-організаційні, соціальні, психологічні, нормативні знання. Досліджено філософсько-правову концепцію Б. Кістяківського та висвітлено актуальність його поглядів для становлення сучасної правової Української держави.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової спадщини відомого українського ученого О.Новицького досліджено погляди мислителя щодо визначення сутності предмету й основного завдання філософії, а також встановлення періодизації історико-філософського процесу. Особливу увагу приділено розгляду проблеми співвідношення філософії та релігії, віри та знання в теоретичній концепції О.Новицького. Обгрунтовано положення про те, що О.Новицький не тільки виділяє специфічний предмет філософії як науки, але й розмежовує його з предметом конкретних наук. Як наслідок, таким предметом є чисте мислення, виражене в ідеях розуму, джерелом формування якого є не досвід, а дух. Доведено, що ідеї О.Новицького відповідають основним критеріям західноєвропейської філософії та репрезентують самобутній, оригінальний спосіб тлумачення фундаментальних філософських проблем. З'ясовано, що, поділяючи деякі методологічні принципи Г.Гегеля у дослідженні історико-філософського процесу та християнсько-теологічної періодизації історії, О.Новицький створює нову концепцію, названу ним "емпірико-раціональною побудовою історії філософії", спрямовану на подолання емпіризму Г.Гегеля. Встановлено методологічні засади наукових досліджень ученого щодо з'ясування механізмів взаємодії філософії з релігією та розвитку всесвітнього історико-філософського процесу. Розкрито концептуальне розуміння історико-філософського процесу О.Новицьким та показано суттєву роль ученого у становленні історії філософії як науки.

  Скачати повний текст

Систематизовано світоглядні закономірності й особливості еволюціонування української національної ідеї у соціально-філософській думці України на зламі ХІХ - ХХ ст. Здійснено комплексний аналіз чинників, які детермінували розвиток суспільної свідомості України в даний період. Узагальнено й ієрархізовано фактори, які визначили становлення уявлень про українську національну ідею. Проведено порівняльний аналіз ідейно-світоглядної спадщини діячів, які стояли біля витоків українського національного відродження, теоретично обгрунтовували національну ідею, сприяли своєю суспільно-політичною та науковою діяльністю утвердженню національної свідомості українців. Визначено функціонально-інструментальні, аксіологічні та телеологічні пріоритети оптимальної корелятивної відповідності уявлень про національну ідею як об'єктивний статус-кво суспільної дійсності, окреслено перспективи його еволюції. Обгрунтовано тезу, згідно з якою ключовим критеріальним орієнтиром коректної концептуалістики національної ідеї є симбіоз теоретико-інтерпретаційної переконливості та практичної ефективності.

  Скачати повний текст

Описано цілісну філософську концепцію людського буття у семантико-екзистенційному просторі творчої спадщини Лесі Українки. Проаналізовано екзистенціальні, персоналістичні та комунікативні інтенції, головні екзистенціали (самотність і комунікативність) філософського дискурсу, феномен любові-трансцеденції. Визначено головні етапи розвитку дискурсу. Досліджено зв'язок особливостей філософування Лесі Українки з екзистенціальною та персоналістичною філософією України та Європи 1890-х років - ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії. З'ясовано, що цей підхід найбільш повною мірою відповідав прагненню Б.Кістяківського обгрунтувати такий державний устрій, який створив би реальні умови для збереження та розвитку української суспільності за умов тодішньої російської держави.

  Скачати повний текст

Досліджено історичні етапи розвитку музичної культури в Україні, зокрема, її сутнісні особливості й етико-естетична наповненість. Здійснено системний аналіз української музичної духовної культури в контексті її релігійних і філософських характеристик, визначено головні напрями розвитку музичної культури в Україні, її взаємодія з християнською релігійною практикою. Вперше в українознавстві введено в науковий обіг поняття "музична риторика". Доведено, що в сучасній науковій думці феномен духовної музичної культури підлягає аналізу не тільки з позицій мистецтвознавства й естетики, а з позицій філософсько-релігієзнавчого аналізу, що дозволяє системну класифікацію даного феномену, диференціацію його цільових установок. Досліджено сутнісний зміст філософських, релігійних і теологічних вчень, які аналізують феномен духовної музичної культури. Розкрито моральні, естетичні аспекти духовної музичної культури в Україні, можливості її розвитку та значення для сучасного соціокультурного простору в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено етногенез як процес самоорганізації етнічної спільноти. Розкрито сутність самоорганізації як принципу еволюції етнічної ментальності. Встановлено філогенетичні закономірності її розвитку, які є параметрами упорядкування, а узагальненою синергетичною інформацією - менталітет як відображення інформаційного поля, що обумовлює речовинно-енергетичні процеси системи. Обгрунтовано, що етноментальний підхід як особлива методологія історико-типологічного аспекту проблеми дослідження розкриває сутність ментальності - константи, що окреслює образ (стиль, спосіб) і духовно культурний самовияв (форму та зміст) етнічної спільнотси. Розглянуто логіку трансформації ментальних настанов у поняття "менталітет", яка визначає методологічні засади подальших досліджень з даної теми. Проаналізовано внутрішню логіку зародження та функціонування етнічної ментальності в етногенезі, що складає зміст менталітету як дієво-нормативного феномену процесів самоорганізації етнічної спільноти як цілісної системи. Визначено культурологічний зміст закономірностей формування та розвитку етнічної ментальності українців в аспекті етнічна історія - етнічна ментальність, в якому опосередкованими та визначальними є конкретно-історично домінантні ментальні настанови як основа менталітету, що опосередковано впливають на хід історії етносу та нації.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення філософії патристики у розвитку української духовно-академічної філософії XIX ст. Розкрито сутність понять "патристична традиція" та "українська духовно-академічна філософія". Встановлено що творчість філософів-академістів пов'язує з філософією Отців Церкви ідейна спільність, а зверненість до патристичної спадщини обумовлює історико-соціальний контекст. Виявлено, що філософи-академісти розглядали такі питання, як шлях Богопізнання, проблеми особистості та свободи волі, апелюючи до творчості ранньохристиянських авторитетів. З'ясовано, що особливістю прочитання патристичної спадщини філософами-академістами є глибоке зацікавлення апологетичним періодом, в якому вони знаходили аргументи на захист православної віри від нападів сучасних їм філософських учень атеїстичного спрямування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі цілісності філософського світосприйняття в інтерпретації П.Юркевича. На основі аналізу творчої спадщини П.Юркевича виявлено характерні риси його концепції філософії. Встановлено, що особливе становище філософії як деякої синтетичної форми духовної діяльності розглядається П.Юркевичем у плані посередництва між наукою і релігією, між науково-теоретичним пізнанням світу і релігійно-ціннісним його осягненням. Цілісність філософського світосприйняття проявляється в тому, що воно не будується на нерозв'язних антиноміях чи антагонізмах, а виходить з глибинної спорідненості всього існуючого, несуперечливості і взаємодоповнюваності пізнавальних можливостей людини, постає єдністю філософування і життя.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-філософських досліджень з проблем співвідношення філософії та педагогіки, а також охарактеризовано два типи їх зв'язку: нормативно-проектний і взаємодоповнюваний. Визначено специфічні ознаки філософсько-педагогічної концепції як цілісної теоретичної структури, що містить у собі світоглядне, методологічне та антропологічне підгрунтя, на основі якого осмислено мету та умови розвитку "наявного" стану дитини до "належного" стану дорослої людини, згідно з відкритим у педагогічній дійсності "сущим". Філософські та педагогічні погляди П.Юркевича вперше розглянуто як єдину систему у контексті конкретних історичних обставин та біографії мислителя. З'ясовано, що єдність даної концепції зумовлена розумінням спільності завдань філософії та педагогіки, зміст яких полягає у синтезі віри й знання у "цілісній картині" буття взагалі й людського буття зокрема, важливим виміром якого є виховання та освіта. Встановлено, що специфіка методу вирішення П.Юркевичем даних завдань полягала у використанні розробленого на засадах християнської догматики "припущення сутності" людини як ключа до інтеграції сукупності фактів дослідних наук. Розкрито зміст базової складової частини філософсько-педагогічної концепції мислителя - його антропологічного вчення, що містить обгрунтування здатності людини до вільного саморозвитку й самообмеження як суто людського призначення. Проаналізовано виховні та освітні теорії філософа, змістовна єдність яких полягає у визначенні умов та окресленні простору реалізації свободи творчого становлення особистості шляхом подолання суперечностей "наявного" й "належного", "індивідуального" та "загального". Здійснено спробу актуалізації філософсько-педагогічної концепції П.Юркевича за допомогою співвіднесення її положень із сучасними проблемами реформування системи освіти, а саме - гармонійного поєднання загальнолюдських та національних цінностей у принципах осмислення мети, змісту, а також форм педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософську інтерпретацію творчості Т.Г.Шевченка в українській діаспорі як складову української філософії. Виявлено основні об'єкти та проблеми діаспорних досліджень стосовно відношення "людина і світ" у творчості Т.Г.Шевченка. Висвітлено діаспорні інтерпретації за категоріальним принципом, розглянуто категорії, що розкривають філософський зміст творчості поета: "світу", "людини", "суспільства", "Бога", "зла", "морального ідеалу". Обговорено суспільно-релігійні погляди поета щодо взаємодії об'єктивного та суб'єктивного в його творчості. Доведено спорідненість всього діаспорного шевченкознавства зі світовим гуманітарно-філософським дискурсом.

  Скачати повний текст

Досліджено спадщину православного філософа другої половини XIX ст. П.Д.Юркевича, який поєднував в своїй творчості західноєвропейську філософську освіченість і православну етичну спрямованість. Завдяки такому синтезу створено оригінальну ціннісно-символічну картину соціальної дійсності, за своєю суттю, монадологічний образ соціуму. Світ Юркевича - цілісний організм, а суспільство - жива спільнота самобутніх особистостей. Вся картина соціальної дійсності структурується за допомогою бінарних опозицій світоглядного характеру, таких, як живе - мертве, внутрішнє - зовнішнє, самобутнє - пасивне, при цьому перші члени опозицій мають ціннісний пріоритет. Однак дані опозиції не є жорсткими. Ця обставина, як і орієнтація на гармонійне начало, повноту і цілісність, свідчить про те, що православне мислення, яке репрезентує П.Д.Юркевич, не обов'язково є бінарним. Це, в свою чергу, свідчить про можливості не лише дуального механізму розвитку нашої культури, наслідком якого є конфлікти і соціальні потрясіння, але й тернарного механізму розвитку, що безперечно навіює соціальний оптимізм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено філософські аспекти модернізму як світоглядної парадигми в перспективі українського соціокультурного дискурсу. Здійснено аналіз становлення вітчизняного варіанта модернізму, виокремлено атрибутивні параметри даного феномену у межах української інтелектуальної дійсності. Досліджено рефлексії та позиції критики модернізму у просторі української філософської думки. Визначено структурні компоненти й особливості соціально-філософської концепції вітчизняного модернізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну реконструкцію цілісної системи історико-філософських поглядів В. Ф. Асмуса, її теоретичних і методологічних засад, які можуть бути покладені в основу традиції сучасних досліджень вітчизняної філософії та її історії. З'ясовано умови формування мислителя як філософа, досліджено його історико-філософську спадщину, визначено місце та роль у вітчизняній і світовій історії філософії. До безпосереднього доробку В. Ф. Асмуса відносяться розробка цілісного історико-філософського вчення, яке охоплює теоретичні та методологічні проблеми, комплекс конкретних досліджень у галузях історії античної філософії, історії німецької класичної філософії, історії естетики, логіки та науки. Доведено, що історико-філософські дослідження та теоретичні надбання вченого й сьогодні виявляються актуальними для різних напрямків філософського пізнання.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку прояву основних ідей німецького романтизму в українській духовній культурі. Розкрито загальні особливості романтизму як типу світогляду, філософським підгрунтям якого були індивідуалізм, сентименталізм, суб'єктивізм та ідеї "штюрмерів". Прослідковано сприйняття ідей німецького романтизму українськими мислителями та особливості прояву романтичної іронії в українському контексті. Досліджено вплив романтичного світогляду на утвердження національної ідеї в українській духовній культурі.

  Скачати повний текст

Досліджено ідейну боротьбу в Галичині у 1870-ті рр., діяльність і творчість центральної постаті у цій боротьбі О.Терлецького (1850 - 1902 рр.) Відзначено прогресивну історичну роль народовців 1860 - першої половини 1870-х рр. та спростовано негативну оцінку їх діяльності у радянській літературі. Висвітлено антиукраїнську діяльність москвофілів - прибічників панславізму, агентури російського імперіалізму серед українців. Досліджено формування світогляду О.Терлецького - від ортодоксального народовця до радикального націонал-демократа у суспільно-політичній сфері та у філософії - від гегельянця до позитивіста. Виявлено впливи Г.Т.Бокля, Е.Геккеля, К.В.Негелі, В.Федоровича на філософські погляди О.Терлецького. Висвітлено критику мислителем соціал-дарвіністів. На думку О.Терлецького, розв'язання всіх аспектів загальнолюдських проблем, зокрема, українського питання, необхідно здійснювати на наукових засадах.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз розв'язання проблеми суб'єкта історії українською філософією кінця XIX - першої половини XX ст. Суб'єкт історії аналізується як цінність українських суспільно-політичних та історіософських систем зазначеного періоду - народницької, націоналістичної, консервативної парадигм, цінність суб'єкта історичного процесу розкривається шляхом виявлення місця, ролі та значення, які він має у суспільному бутті. Обгрунтовано тісний взаємозв'язок між тлумаченням українськими мислителями проблеми сенсу історії та її суб'єктів. З'ясовано шляхи залучення філософсько-історичних ідей дослідженого періоду до теоретичного моделювання сучасних процесів розбудови української держави.

  Скачати повний текст

Визначено роль філософської комунікації у структуруванні культурно-освітнього простору на Слобожанщині у XIX ст. На основні головних положень про філософську комунікацію, розроблених представниками західної та вітчизняної комунікативної філософії, створено комплексну методологію дослідження культурно-освітнього простору. Проаналізовано освітній і соціокультурний простір Слобожанщини XIX ст. Встановлено, що філософська комунікація є вагомим чинником структурування культурно-освітнього простору на Слобожанщині у XIX ст.

  Скачати повний текст

Вперше охарактеризовано рецепції новоєвропейської теорії процесу в новітній українській філософській думці й її реінтерпретації в українських суспільних контекстах. Виявлено систему критеріїв, за якими оцінювали суспільний процес мислителі народницького (народ, автономія, соціальне визволення) та консервативного (традиція, незалежність, національне визволення) напрямів. Розглянуто світові світоглядні основи суспільного прогресу в українській філософії, зокрема, вагому роль суб'єктивних чинників у здійсненні суспільного прогресу, а також рушійні сили прогресу, головним з яких є людина як суб'єкт історичної та соціальної дії. Розкрито змістове навантаження ідеї прогресу, що розглядалась українськими мислителями як багатозначна світоглядно-ціннісна категорія, яка об'єднувала погляди про досконалий суспільний лад і критику та відповідність йому теперішнього стану суспільного життя, вимогу соціальної трансформації та побудови гармонійного та досконалого суспільства, шляхом еволюційних змін. Охарактеризовано особливості розвитку ідеї суспільного прогресу в українській філософській думці другої половини XIX - початку XX ст. та обгрунтовано пріоритетність його основних аспектів - соціального та національного у їх співвідношенні.

  Скачати повний текст