Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

  Скачати повний текст

Досліджено полісемантизм поняття "міф", який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. З'ясовано смисловий інваріант поняття "національний міф" у розмаїтті його історико-філософських інтерпретацій. Явище нації розглянуто засновуючись на історичних засадах, завдяки чому зазаначене поняття інтерпретовано як форму буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи, та з антропологічних, визначаючи його як форму колективної ідентифікації, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф представлено як вся безпосередню, дорефлексивну повноту переживання індивідом його національної ідентичності. Проаналізовано дієвість міфічних структур на прикладі виникнення та розвитку української національної ментальності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано витоки української духовної культури у творчій спадщині М. Брайчевського. Висвітлено основні етапи життя та діяльності ученого з метою визначення пріоритетних напрямів його наукових досліджень. Розглянуто концепцію етногенезу українського народу, розроблену М. Брайчевським, проаналізовано археологічні культури, зокрема черняхівську, та писемні пам'ятки. Доведено, що метод фіксації поступової зміни культур у часі на конкретній території дозволяє реконструювати процес еволюції культурних типів у даному регіоні, ствердити або заперечити безперевність і спадковість культурного розвитку. Досліджено процеси становлення й утвердження християнства, появу перших зразків світської художньої літератури у творчій спадщині науковця. Вивчено документи особового архівного фонду ученого, що стосуються його культурознавчої діяльності. З'ясовано, що у наукових працях М. Брайчевський вживав такі терміни: "український" - у дослідженнях ранньої та сердньовічної історії України, "українські племена", "українська державність" - у контексті Антського царства, "Україна - Русь" стосовно X - XI ст., "українське королівство", "друге українське королівство" - під час вивчення історії України XIII ст.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний історико-філософський аналіз екзистенційно-антропологічних мотивів у винятковій за формою та змістом творчості В.К.Винниченка у контексті української філософської традиції. З'ясовано основні філософсько-світоглядні засади творчості письменника, досліджено вплив на формування світогляду митця західноєвропейської та української інтелектуальної культури. Запропоновано тезу, що філософський дискурс митця-мислителя вписує його у контекст неакадемічного філософського дискурсу XIX - XX ст. та екзистенційної спрямованості української літератури початку XX ст. Обгрунтовано думку, що одне з центральних місць в історії української філософії належить творчому доробку В.Винниченка.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історіософської спадщини І.Лисяка-Рудницького у контексті вивчення проблем формування української нації та державності. Проаналізовано еволюцію та основні підходи щод визначення змісту понять "народ", "нація" та "модерна нація", досліджено історичні умови їх виникнення та розвитку. Реконструйовано процес становлення української нації як прояву загальноєвропейського національного руху. Розглянуто елементи культури, що суттєво вплинули на формування української нації. Проаналізовано концепцію націостановлення І.Лисяка-Рудницького, з'ясовано внутрішні та зовнішні чинники тривалого бездержавного статусу українського суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історико-філософській думці розглянуто творчу спадщину трьох провідних діячів української післяреволюційної культури М.Г.Хвильового, М.Г.Куліша, О.С.Курбаса як об'єкт комплексного дослідження, здійснюваного в межах синтезу історико-філософського, історико-культурного та літературознавчого аспектів наукового пошуку. На підставі встановлення основних складових розбудови й елементів вперше досліджуваних систем світоглядно-філософських настанов згаданих персоналій, а також розгорнутої характеристики наведених у зазначених системах масивів проблематики філосософських дисциплін, висвітлено опрацьовані М.Г.Хвильовим, М.Г.Кулішем, О.С.Курбасом світоглядно-філософські засади оригінальної ідейно-теоретичної програми розбудови українського післяреволюційного професійного культуроутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено філософську спадщину українського діаспорного філософа О.Кульчицького. Розглянуто основні чинники, що вплинули на фомування його світогляду. Показано, яким чином сімейне виховання, а також праці світових і вітчизняних філософів дозволили розкритися талантові О.Кульчицького. Вивчено наявний у всіх його творах філософський персоналізм, основою якого є persona. Проаналізовано погляди О.Кульчицького щодо традиційних розділів філософії, а також місця та значення філософських наук. Осмислено філософсько-антропологічні й етнопсихологічні погляди філософа. Охарактеризовано світоглядний менталітет українського народу. Досліджено світоглядні рефлексії О.Кульчицького. Доведено, що його філософська спадщина є вагомим внеском у розвиток світової й української філософської думки. Наголошено на важливості створення вченим парадигми націонал-персоналізму.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійно-філософську спадщину київського духовно-академічного мислителя кінця XIX - початку XX ст. В.І.Екземплярського. З використанням архівних документів і матеріалів, друкованих праць богослова, відтворено духовний світ мислителя в контексті вітчизняної культури зазначеної доби, визначено його місце у релігійно-філософському відродженні в Києві. Здійснено новий крок у вивченні київської духовно-академічної традиції, в осмисленні релігійно-філософських процесів у київському культурному осередку. На підставі аналізу першоджерел виявлено пріоритетність проблем християнської етики як напрямку наукових студій мислителя. Серед провідних мотивів християнської етики В.Екземплярського виокремлено проблему життєвості християнського морального ідеалу, концепцію любові-юродства як найвищого самозречення та самопожертви заради ближнього та соціальні аспекти етичного вивчення про співвідношення моралі та політики, держави та церкви, заперечення кари на смерть.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив історико-культурного, соціально-політичного, релігійного чинників на формування уявлень про національний ідеал в масовій та філософській свідомості українського суспільства. Доведено, що національний ідеал розглядався вітчизняними мислителями як складна ціннісно-світоглядна категорія, що виражає прагнення до досконалості, уявлення про зразкове у суспільно-політичному та духовно-моральному бутті нації та її представників. Категорія національного ідеалу у вітчизняній філософії першої половини XX ст., втілюючи специфіку української ментальності та культури, знайшла свій прояв через два виміри - суспільно-політичний та особистісний. Зазначено, що суспільно-політичний вимір національного ідеалу характеризувався українськими філософами у контексті таких цінностей як нація, свобода, державність, а особистісний вимір знаходив свій прояв в образі української людини, яка формувалася на традиціях виховного та цінностях християнського та морально-політичного ідеалів особистості.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола опублікованих й архівних джерел проаналізовано стан вивчення державної, громадсько-політичної, культурно-освітньої та наукової діяльності В.Зіньківського. Розкрито процес формування суспільно-політичних і наукових поглядів ученого. Висвітлено його ставлення до проблем розвитку української державності, становлення й організацію української науки й освіти кінця XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано вплив В.Зіньківського на розвиток національно-визвольного руху у зазначений період в Україні та формування політики держави у сфері релігійних відносин. Визначено роль діяча у розвитку української освіти та науки за кордоном, у формуванні організаційних основ наукових установ і політичної діяльності еміграції. Доведено, що діяльність і творчий доробок В.Зіньківського є важливою складовою загального контексту історії України кінця XIX - першої половини XX ст. реконструйовано не тільки невідомі сторінки життя В.Зіньківського, а й загалом українського руху, деякі аспекти державної політики України, Росії та країн еміграції вченого (Югославії, Чехословаччини, Франції).

  Скачати повний текст

Доведено, що в українській філософії другої половини XX ст. наукова культура формувалась як комплексно-світоглядне явище, що забезпечувало функціонування науки в духовному та соціальному вимірах людського буття у когнітивних модусах, а саме: "наукова концепція", "наукова картина світу", "науковий метод", "логіка наукового дослідження", "методологія науки", "цілепокладання та ідеали науки". Обгрунтовано, що наукова культура є чинником евристичного оновлення дослідницького апарату науки, формуванням наукової ідеології, методологічної та світоглядної культури дослідника. З'ясовано, що у згідно з тезами, наведеними у дослідженнях українських філософів другої половини XX ст., зокрема, Г.М.Доброва, Г.А.Заїченка, П.В.Копніна, С.Б.Кримського, М.В.Поповича, В.Г.Табачковського, В.І.Шинкарука, наукова культура формувалась у статусі чинника цілісного світорозуміння, що мало відображення в усіх сферах життя суспільства у контексті духовних, аксіологічних і морально-етичних детермінант. Визначено, що у вимірах наукової літератури, що базується на знанні природи та меж наукового пізнання, здійснюється аналіз норм, цінностей, світоглядних орієнтирів науки та ідеалів наукового методу, спрямовуючи розгляд останніх у контексті проблеми розвитку людини. Виявлено, що специфіка дослідження українськими філософами наукової культури грунтувалась на висвітленні питань логіки наукового дослідження, наукового знання, орієнтованих на антропоцентричний ідеал розвитку науки, внутрішні процеси когнітивної творчості людини, її духовне самовизначення. Установлено, що формування норм та ідеалів наукової культури сучасності базується на раціональності науковій, але нею не обмежується та відбувається у широкому просторі ненаукових раціональностей.

  Скачати повний текст

Досліджено формування, утвердження та розвиток філософських поглядів Д.Донцова у контексті української національної ідеї. Висвітлено творчість і місце теоретика українського націоналізму в українській філософській традиції XIX - XX ст., а також характерні особливості його філософських пошуків протягом усього життя. Визначено головні для кожного етапу ідеї та методи їх вирішення. Проаналізовано основні складники філософської та суспільно-політичної ідеології мислителя. Розглянуто принципи волюнтаризму й ірраціоналізму, а також його морально-естетичні погляди. На підставі проведеного дослідження надано оцінку діяльності Д.Донцова у царині української політичної філософії.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу осмислення та систематизації філософських поглядів митрополита В.Липківського. Визначено засади соціально-релігійної філософії мислителя. Проаналізовано основні філософські питання та проблеми, які він досліджував. Розкрито місце духовної спадщини В.Липківського у морально-етичній традиції українського філософування, зокрема його концепції вільного українського національного розвитку та її засадничого принципу - "всенародної соборноправності". Розглянуто виділену мислителем важливу проблему особливої історичної спільності церкви та народу у процесах українського державотворення. Виокремлено значущу роль світської та духовної інтелігенції у формуванні української нації, а також історично вагому роль кобзаря-лірника у контексті збереження та утвердження української національної гідності та свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Простежено спорідненість між західноєвропейськими та українськими концепціями християнського гуманізму. Показано, що спільним є трактування особливості християнського гуманізму (синтез ідей людинолюбства та теоцентризму) й основних категорій (боголюдяність, спокутування, спасіння, християнська любов). З'ясовано, що типовим виявом українського християнського гуманізму є концепція А.Шептицького, за якою проаналізовано особливості українського християнського гуманізму: єдність християнських, гуманістичних і національно-патріотичних цінностей.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль особистісної проблематики в системі психологічних поглядів В.В.Зенковського та установлено логіко-концептуальні засади й принципи розуміння особистості в його персонології. На підставі детального аналізу філософсько-психологічних творів мислителя розкрито послідовність і логіку його суб'єктно-особистісної концепції, висвітлено її ключові аспекти, визначено етапи, послідовність і засоби обгрунтування ним особистісної реальності.

  Скачати повний текст

Встановлено, що праці Г.Костельника, написані під час викладання філософії та логіки у богословських закладах Львова, засвідчують грунтовні фахові знання, розуміння традицій та тенденцій розвитку європейської філософії, зокрема, неотомізму та позитивізму. Розглянуто вирішення представником релігійної філософії проблем онтології, гносеології, філософії історії та соціальної філософії. Виявлено, що у теорії пізнання Г.Костельник виходить із пізнавальності законів розвитку реального світу, їх доступності для людської свідомості. Доведено, що розуміння о. Костельником історико-філософського процесу, тлумачення ним новітніх соціальних теорій та історіософських концепцій спирається на глибоке оволодіння даними теоріями. Встановлено значний філософський професіоналізм мислителя, прихильність до наукового знання, орієнтацію на філософію неотомізму, відчутний позитивістський контекст.

  Скачати повний текст

На підставі грунтовного дослідження відомих і маловідомих творів В.Лесевича, а також поглядів опонентів ученого в ідейному аспекті представлено більш деталізовану концепцію еволюції філософських орієнтацій українського мислителя. Встановлено вплив на розповсюдження ідей позитивізму в Російській імперії таких чинників, як капіталізація економічного життя, спеціалізація освіти (поява "реальних" освітніх закладів), антисхоластичні (антиметафізичні) духовні тенденції в середовищі "спеціалістів". З'ясовано, що позитивістські погляди В.Лесевича грунтуються на ідеях просвітництва. Розроблено періодизацію еволюції філософських поглядів ученого, визначено контіанський, кантіанський, емпіріокритичний етапи. Охарактеризовано основні фази кожного періоду - асиміляцію, обгрунтування, застосування. Детально описано третю (прагматичну) фазу першого етапу, пов'язану з методологією позитивістської критики магістерської дисертації В.Соловйова. Показано, що саме дискусія з В.Соловйовим зумовила звернення В.Лесевича до кантіанства з його антропологічними орієнтаціями, які домінували у поглядах мислителя протягом другого (кантіанського) етапу. Доведено вплив провідних ідей кантіанства на формування емпіріокритичних поглядів мислителя. На підставі наявності антропологічних тенденцій в емпіріокритицизмі В.Лесевича зроблено висновок про відповідність його позитивістського вчення загальному гуманному характерові вітчизняної філософської думки. Доведено українську культурну належність В.Лесевича та його статус найбільш визначного представника філософії позитивізму в Україні.

  Скачати повний текст