Досліджено, що філософія нації в історії соціальної філософії може формуватися як альтернатива класично універсалістським проектам. Визначено, що філософія нації виступає безпосередній прояв людства, його "тіла", тому розглядається як явище нелінійного глобалізму. Висвітлено, що сучасний рівень цивілізації знаходиться лише на самому початку науки про людство на основі фундаментальної "етичної інфраструктури" в процесі становлення глобального етосу. Зазначено, що філософія нації є не лише раціональним конструктом недавнього модернізму, а й наративом історико-філософського напряму. Встановлено, що саме через взаємодію націй людство почало усвідомлювати свою планетарність та продовжує дані процеси у формі глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні проекти лише тоді можуть зреалізуватися, коли нація буде відігравати ще й свою творчо-філософську місію.

  Скачати повний текст

Здійснено експлікацію поняття буденної свідомості. Виявлено її суть та особливості за умов трансформаційних процесів. Феномен національного (ФН) розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій. Проаналізовано механізми прояву ФН на буденному рівні суспільної свідомості та вплив на соціальні зміни в різних сферах життєдіяльності людини. Розкрито взаємозв'язок феномену з релігійною свідомістю та суспільством в період трансформаційних процесів. Виявлено інтегруючу функцію в структурі суспільного розвитку та соціальних змін. Охарактеризовано концепції значущості національної свідомості в процесі становлення та розвитку нації.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження духовно-особистісної проблематики, що розкрило історичну мінливість понятійного поля та сприяло визначенню сучасного трактування таких понять, як "особистість", "духовність", "виховання", "духовні основи особистості", " добро", "істина", "любов", "свобода", "творчість" і "краса". Встановлено системність, діалектичний взаємозв'язок і рядоположення духовних основ особистості та здійснено експлікування духовних основ на найбільш важливі якості духовного світу особистості, завдяки яким можливе його формування.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософські проблеми становлення, функціонування та механізму регулювання розвитку духовного потенціалу Збройних Сил (ЗС) України, а також специфіку процесу логіко-змістової інтеграції його елементів на основі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Обгрунтовано механізм взаємодії елементів системи формування духовного потенціалу ЗС та об'єктивну необхідність посилення регулятивно-творчої ролі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито її суть, визначено структуру та обгрунтовано новий взірець та соціальну роль як інтегруючої та консолідуючої системи духовних цінностей й чинника логіко-змістової інтеграції національних інтересів України. Розвинуто концептуальні підходи та сформульовано рекомендації щодо вдосконалення регулювання системи формування духовного потенціалу як складного комплексного процесу взаємодії організації та самоорганізації.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розгляду соціальних ідей та їх протиставленню з християнським світоглядом, що знайшло своє відображення у творах Ф.М.Достоєвського. В дисертації встановлено можливі причини виникнення соціалістичного світосприйняття та основні етапи еволюції соціальної ідеї. Окремо розглядаються питання ролі та можливостей людського розуму як інструменту пізнання істини, проводиться аналогія між головними персонажами творів Ф.М.Достоєвського та образами з книги Іоана Богослова "Апокаліпсис".

  Скачати повний текст

Розглянуто дефініцію поняття "соціальний міф" у порівнянні з поняттями "стереотип", "архетип", "забобон", "ідеологія", структуру та функції соціальних міфів на рівні суспільної та індивідуальної свідомості, їх взаємодію з суспільством, що трансформується, а також основні міфологічні аспекти глобалізації, демократії та постмодерну. Акцентовано увагу на необхідності врахування позитивних та негативних наслідків впливу соціальних міфів на суспільство. Запропоновано новий підхід до класифікації соціальних міфів на основі сфер їх походження. Визначено основні характеристики соціальних міфів у порівнянні з класичними. Розкрито каталізуючу роль соціальних трансформацій для активізації міфів. Викладено методологічні проблеми механізму створення соціальних міфів та шляхів деміфологізації суспільної свідомості. На підставі соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства, що трансформується, підкреслено необхідність існування в ньому розвинутої соціальної міфології для внутрішньої консолідації та стабільності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено соціокультурний аналіз сучасної міфотворчості мусульманських еліт, що здійснюється в контексті соціальної дії. Розглянуто головні наукові підходи до вивчення даного феномена з часів античності (в межах різних шкіл і теорій міфу), а також концепції, в яких знайшли розкриття значущі моменти міфотворчості в контексті ісламської соціальної дійсності постколоніального періоду. Соціальну міфотворчість розглянуто як спосіб легітимації та збереження влади мусульманськими елітами за рахунок створення когнітивних і поведінкових стереотипів підпорядкування для подальшого утвердження у свідомості широких мас. З'ясовано умови, що сприяють активізації соціальної міфотворчості, й особливості її функціонування в ісламському середовищі. Охарактеризовано основні механізми соціальної мотивації народних мас ісламськими елітами. Для аналізу міфологічних текстів запропоновано принципову схему соціальної міфотворчості. Наведено періодизацію процесу модернізації в ісламському світі та його основні соціокультурні парадигми.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження процесів формування та реалізації політичного міфу як одного з феноменів сучасної політичної свідомості. Наведено системне обгрунтування політичного міфу, відповідно до якого дане явище має концепт, структуру та елементи. З'ясовано, що концептом виступає будь-яка міфологізована ідея політичного характеру, структурою - сформовано під її впливом система цінностей, а елементами є конкретні уявлення, що їх репрезентують. Встановлено, що структура політичного міфу є дворівневою, в зв'язку з його реалізацією на повсякденному та спеціалізованому рівнях політичної свідомості. Виявлено, що на кожному з зазначених рівнів свідомості становлення та функціонування політичного міфу забезпечують два різні за спрямованістью та водночас взаємообумовлені структуроутворюючі відношення. Встановлено, що на повсякденному рівні політичної свідомості такими структуроутворюючим відношенням є віра, а на спеціалізованому - цільова спрямованість політичного міфу. Визначено позитивну та негативну функції політичного міфу. Виявлено, що у процесі його формування та подальшого впливу на свідомість адресата поряд з загальними механізмами логічного мислення активізуються також механізми художнього мислення, під дією яких починає функціонувати сфера свідомості, що відповідає за почуття та творчі процеси в цілому. Показано, що усвідомлення реальної сутності та можливостей політичного міфу сприяє більш продуктивному використанню свідомістю його позитивних можливостей і захисту психіки особистості від негативного впливу даного явища.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен музики в контексті психофізичної проблеми на індивідуальному та колективному рівнях. Введено методологічне розрізнення понять "музична мова" та "музичне мовлення", завдяки якому можна розглядати специфіку музичного мислення, а також зрозуміти, чому у філософській традиції музика розглядається як універсальна мова людства. Запропоновано модель, згідно з якою музична мова знаходиться між інтонаційним (чуттєвим) змістом музичного мовлення та надпонятійним (надчуттєвим) сенсом духовного буття музики, не обумовленого обмеженнями мовного апарату й емоцій. Обгрунтовано, що музичний простір породжується внутрішньою активністю самої людини й у той же час підтримується соціальною реальністю. Таким чином, він є музичним виміром нашого буття - індивідуального й універсального.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток концептуального поняття "планетарна свідомість", розглянуто його самовизначення у просторі сучасного філософського дискурсу. Вперше у вітчизняній філософії визначено сутнісні характеристики і зміст концептів "планетарна свідомість" і "планетарна людина". Встановлено, що планетарна свідомість є своєрідною відповіддю людства на нову цивілізаційну ситуацію, характерною рисою якої є глобалізація. Доведено, що планетарна свідомість одночасно є вектором розкритття природи людини - розгортання її духу від індивідуального до родового (І.Кант) загальнолюдського буття, лише в масштабах якого людина може повністю реалізуватись. Запропоновано визначення концепту "планетарної людини" як прогностичної моделі якостей і характерних рис ідеальної людини, як орієнтуючого вектора цілеспрямованого формування свідомості особистості нового цивілізаційного етапу розвитку людства. Запропоновано прогностичну модель формування планетарної свідомості, в якій вирішальна роль повинна належати новим освітньо-виховним загальнолюдським програмам, розроблених на гуманістичних світоглядних засадах. Розширено поле пошуків сучасної філософської думки. Показано, що введення до наукового обігу концептів "планетарна свідомість" та "планетарна людина" посилює ефект стереоскопічного бачення конвергентно-глобалізаційних процесів і науково-технологічних досягнень у перспективі майбуття людини і людства, сприяє їх всебічному філософському осмисленню.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз світоглядних орієнтацій особистості за умов трансформації пострадянського суспільства, визначено методологічні засади їх пізнання, а також розглянуто механізми формування та вплив процесів соціальної трансформації на характер світоглядних установок пострадянської людини. Визначено фактори та напрямки оптимізації світоглядних орієнтацій особи за умов сучасних реалій. Обгрунтовано ідею існування глибинного сутнісного зв'язку між особливостями світоглядних орієнтацій пострадянської людини та постмодерністським світобаченням. Зазначено, що однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є їх жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, підпорядкування високих духовних цінностей цінностям соціальним, неспроможність розмежувати соціальне і моральне. З'ясовано, що серед найбільш ефективних факторів та напрямків структурування і впорядкування світогляду пострадянської людини є формування та ствердження ідеології ненасильства як єдиного можливого засобу вирішення гострих соціальних проблем, толерантного ставлення до "інших", усвідомлення своєї відповідальності та її перерозподіл із соціальних інститутів на себе, пріоритетний розвиток освітньої галузі.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку правової реальності романо-германської правової сім'ї у контексті вираження в ній інтелектуальної традиції епохи. Показано, що правова реальність, як специфічна форма відображення духовного потенціалу суспільства постійно перебуває під впливом інтелектуальної традиції конкретного часу, що є необхідним чинником її розвитку. З'ясовано, що саме інтелектуальна традиція визначає настанови правової свідомості та є імпліцитною передумовою юридичного мислення, формування якого відбувається відповідно до логіки норм та закономірностей розвитку конкретної культури. Доведено, що правова реальність сучасної романо-германської правової сім'ї перебуває під потужним впливом постмодерної інтелектуальної традиції на засадах пріоритетності антропоцентризму, єдності суб'єктивності та інтерсуб'єктивності, принципів плюралізму, ціннісного підходу, гуманізму та верховенства права. Доведено необхідність здійснення глибинного та докорінного реформування правової системи України шляхом переосмислення існуючої інтелектуальної традиції у вітчизняній юриспруденції, що зумовить зміну праворозуміння, юридичної доктрини та правосвідомсті. Відзначено, що удосконалення вітчизняного законодавства сприятиме узгодженню змісту й основних парадигм розвитку правових систем України, РЄ та ЄС, а національна система правового забезпечення трансформується у стимулювальний чинник суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен історичної свідомості молоді у сучасному українському трансформаційному суспільстві. Історичну свідомість розглянуто як відносно самостійну складову суспільної свідомості людини, яка має загальні характеристики останньої, а також власні якісні характеристики, зумовлені специфікою осмислення історичного процесу, усвідомлення його суті, перебігу подій, традицій, ідей та історичних теорій. Проаналізовано конкретні складові історичної свідомості української молоді (пам'ять, домінувальні ознаки минулого, мотивацію діяльності, ставлення до традицій). Здійснено спробу наукової оцінки якості цього феномену за сучасних умов. Визначено головні суперечності, фактори та джерела розвитку історичної свідомості сучасної української молоді. Проаналізовано можливості цілеспрямованого впливу на цей процес засобами науки, освіти та виховання. Виявлено шляхи підвищення ефективності сучасної історичної освіти. Визначено можливості виховання історичної свідомості молоді у позаурочний час, роль і завдання в цьому засобів масової інформації та інститутів культури.

  Скачати повний текст

Розкрито механізм породження внутрішньофірмової ідеології, її генезис у структурі соціального організму виробничого типу. Проаналізовано природу, сутність і зміст, а також основні функції внутрішньофірмової ідеології, як сукупності духовних процесів, зумовлених життєдіяльністю формальної організації. Вивчено умови та чинники функціонування внутрішньофірмової ідеології, механізм її впливу на економічну поведінку працівника фірми. Розроблено технологію проектування та класифіковано можливі зміни даної ідеології за умов ринкової моделі розвитку суспільства.

  Скачати повний текст