Розглянуто явище візуального перекладу літературного тексту, що визначається як трансвидовий художній переклад між словом і зображенням та є одним з малодосліджених виявів художнього мислення. Простежено передумови загальноестетичного тлумачення явища перекладу. На базі структуралістських концепцій з'ясовано суть процесу трансвидового художнього перекладу як певного переструктурування оригіналу. На основі аналізу візуального перекладу літературного тексту визначено трирівневу структуру трансвидової перекладності, яка складається з художнього смислу, тексту та мови. Доведено, що об'єктивною основою функціонування перекладності є універсалії художнього мислення, розкрито їх типологію та форми візуальної репрезентації.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення фортепіанної творчості С.В.Рахманінова запропоновано теорію музичної темпоральності. Категорію часу розглянуто як стильовий чинник, визначальну складову композиторського мислення й естетичної ідеї. Фортепіанну творчість С.В.Рахманінова досліджено у єдності її композиторської та виконавської сторін, що дозволяє розкривати наскрізне системне значення темпоральноті у фортепіанній поетиці композитора. Музичну темпоральність досліджено у взаємозв'язку з феноменом циклічності, що дозволяє розширювати уявлення про процеси циклоутворення в музиці. Розкрито базове методологічне значення вчення О.Лосєва про музичний час, головні положення якого є теоретичними передумовами музикознавчого та виконавського стилістичного аналізу фортепіанних творів С.В.Рахманінова. Виявлено циклічний тип темпоральності на всіх рівнях музичної поетики, що дозволило створити цілісну модель фортепіанної творчості С.В.Рахманінова.

  Скачати повний текст

Дисертація є розробкою концепції загальної теорії жанру. Жанр розглядається як форма структуралізації інформації на позараціональних засадах і базовий елемент інораціонального художньо обумовленого мислення. Пропонується типологія і систематика жанрів, яка враховує трансвидові ментальні ознаки жанру у мистецтві і віддзеркалює генезу світоглядних настанов у жанрових перетворених формах мислення. Досліджуються основні закономірності еволюції жанрового мислення і способи функціонування інораціонально структурованої інформації у загальному соціокультурному виявленні. Розглядається співвідношення інораціонального та несвідомого. Аналізуються сучасні гносеологічні процеси в культурі. На основі дослідження інораціональності у функціонуванні культури формулюються деякі настанови неоструктуралістського напрямку в естетиці.

  Скачати повний текст

Проведено естетичне дослідження соціальної природи жанру в динаміці соціокультурних процесів історичного розвитку мистецтва. Звертаючись до генези жанру в західноєвропейській філософській думці та вітчизняних теоріях жанрологічної проблематики, а також особливостей розвитку жанрів мистецтва на матеріалі української музики та сучасної масової культури, обгрунтовано концепти соціальної природи жанру. Доведено, що проблему соціальної природи жанру необхідно розглядати в контексті його категоріальної сутності та соціокультурних засад процесу жанроутворення. Виявлено креативний аспект сутності жанру та аспект завершеної цілісності, які репрезинтують соціально-креативну роль жанру в процесі взаємодії з категоріями виду, стилю та художнього образу, визначають стратегії дослідження процесу жанроутворення в українському мистецтві (в напрямку вокальної музичної традиції та симфонічної творчості) та сучасних модифікаціях жанру на матеріалі масової культури.

  Скачати повний текст

Зазначено, що всезагальність часу реалізується через особливості його існування та функціонування в різних сферах буття. Віддавна спроби оволодіння часом здійснювалися різними способами. Проаналізовано специфічну форму часу - художній час, який є способом існування мистецтва та відіграє роль каркасу художньої реальності світу мистецтва та окремих творів. Художній час є одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. У ХХ ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одночасно з'являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура. Здійснений аналіз показує, що зміни, які відбулися, свідчать про трансформацію художнього часу, а не про його знищення чи руйнування.

  Скачати повний текст