Розкрито сутність та особливості функціонування процесу переживання у мистецтві актора. З використанням методу психологічного аналізу діяльності людини (за О.Леонтьєвим) проведено спостереження за творчістю акторів і самоспостереження та встановлено, що у процесі переживання актора у ролі актуалізуються окремі, психічно відмежовані актором одна від одної різні види його діяльності, які визначено як "діяльність-творчість" і "діяльність-гра". На підставі дослідження процесу функціонування даних видів діяльності актора виявлено їх вплив на внутрішню "психорефлективну організацію" актора як людини. Встановлено, що дане відображення, пов'язане з аналогічністю фізичних дій актора з фізичними діями персонажа ролі, проектується на дії актора у формі реакцій організму, адекватних до реакцій ролі, що і становить сутність психологічного стану переживання актора у ролі. Вперше методом визначення "катарсису" (за Л.Виготським) проаналізовано емоційний стан переживання актора у ролі. Доведено належність емоційного стану переживання до одного з різновидів катарсису.

  Скачати повний текст

Вивчено зв'язок емоційного компонента самосвідомості з переживанням психотравмуючих ситуацій залежно від соціального змісту ситуації та емоційно-вольових властивостей особистості у зіставленні з емоційною насиченістю життєвої перспективи. Підтверджено гіпотезу, що зв'язок емоційного компонента самосвідомості з переживанням психотравмуючих ситуацій опосередковується емоційно-вольовими властивостями особистості залежно від змісту соціальної ситуації, в якій вона перебувє. Виділено чотири типи таких зв'язків, а саме: позитивно-емоційно-спрямований і негативно-вольовий типи у соціально-благополучній групі; активно-вольовий і пасивний негативно-емоційний типи у групі ув'язнених.

  Скачати повний текст

Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі аналізу пластичності нервових процесів досліджено розходження в сприйнятті часу здоровими і психічно хворими різної нозології. Вперше аналіз і реєстрацію ЕЕГ і пов'язаних з подією потенціалів (ППП) проведено і співвіднесено в експериментальних парадигмах відмірювання тривалостей з наявним і відсутнім інформативним зворотним зв'язком про успішність виконання задачі. Виявлено відмінність електрофізіологічних корелятів зі швидкістю ходу внутрішнього годинника людини, що мають місце за умов наявності зовнішнього достовірного часового орієнтира і за умови використання винятково ендогенних орієнтирів, на які покладався випробуваний під час вимірювання заданих тривалостей. Продемонстровано роль ритмічної активності в діапазонах альфа- і бета-частот у процесах часової продукції. Показано динаміку компонентів ППП (потенціалу готовності (ПГ), умовно негативної хвилі (УНХ), передстимульної негативності (ПСН) і потенціалу Р300) у ході багаторазового відмірювання 20-секундного інтервалу.

  Скачати повний текст

Досліджено часову складову у картині світу суб'єкта. Показано, що картина світу суб'єкта складається з двох головних процесів - уявлення та переживання, а часова складова - з двох головних елементів - уявлення про час і переживання часу. Показано, що структура уявлень про час містить два основні блоки: "статус часу" та "становлення часу". Поняття статусу часу містить чотири основні полярні характеристики часу: "тривалість - упорядкованість", "рівномірність - нерівномірність", "зворотність - незворотність", "перервність - неперервність". Становлення часу має характеристики: "швидкість плину часу" та "точка відліку часу". Показано, що формування часової складової у картині світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці. Виявлено чотири типи часової складової у картині світу суб'єкта: "статичний", "динамічний", "субстанціональний" і "реляційний".

  Скачати повний текст

Розкрито роль фрустраційної толерантності у структурі особистості потенційних емігрантів. Показано, що фрустаційна толерантність здійснює детермінувальний вплив на їх соціальне становлення. У контексті вікової та педагогічної психології фрустація є наслідком певної якості соціальної структури, а також індивідуально-психологічною детермінантою, що визначає певні особистісні прояви. Експериментально доведено, що як спосіб запобігання та корекції фрустаційних станів є розвиток рефлекції, а саме: тією самою мірою, якою депривація виступає об'єктивним фактором виникнення фрустацій; депривація - як усвідомлена проблемність; розрив у відлагодженій діяльності є актуалізуючим чинником щодо звертання до засобів рефлексії.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню природи когнітивного стилю та його впливу на поведінку індивіда у сфері спілкування. Проведене теоретичне та експериментальне дослідження показало, що механізм когнітивного стилю виявляється в характеристиках образу інших людей та самого себе, що дозволило виділити два протилежних особистісних типи, з особливостями їх проявів поведінки у сфері спілкування. Відмінності між ними полягають в різних стратегіях спілкування, а саме в об'ємі, мотивах спілкування, в позитивності оцінки партнерів по спілкуванню. Отримані результати дозволяють підійти до типологізації суб'єктів спілкування і дають змогу в майбутньому будувати прогноз на основі вимірювання когнітивного стилю.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості впливу професійної діяльності та її правової регламентації на психічне здоров'я інкасаторів. Проведено порівняльний аналіз психологічної готовності інкасаторів до службової діяльності та розроблено психограму успішного інкасатора. Запропоновано програму спеціальної психологічної підготовки інкасаторів та обгрунтовано умови збереження їх психічного здоров'я. Дістало подальшого розвитку уявлення про специфіку діяльності фахівців, яка здійснюється за небезпечних умов, та вплив на їх психічне здоров'я психолого-правових чинників. Уточнено психологічний зміст специфіки юридичної відповідальності інкасаторів за наслідки своїх дій під час виконання службових обов'язків.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз і синтез наявного у психологічній літературі матеріалу з досліджуваної та дотичної проблематики. Узагальнено науковий матеріал щодо роботи перцептивних процесів (ПП), обгрунтовано показники чутливості та виокремлено інтелектуальні дії в процесі розв'язування задач. Встановлено, що під час розв'язування задач чутливість ПП вирізняється за своєю динамікою та впливом на ефективність інтелектуальних дій. Сенситивність ПП сприяє ефективності розв'язання задач і виражається самореалізацією, зосередженістю на діях з невідомим, добором способів розв'язання та розв'язанням нових задач.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого Т.С.Яценко, досліджено глибиннопсихологічні особливості експектацій. Надано порівняльну характеристику феномену експектацій з іншими психологічними поняттями (апперцепції, антиципації, установки, екстерполяції, інтуїції), психічними процесами (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, фантазії). Виявлено взаємодію між об'єктивною та суб'єктивною реальністю феномену експектацій, його потенційній можливості відступу від об'єктивної реальності. На підставі психоаналізу матеріалу груп АСПН розкрито глибиннопсихологічний зміст поняття експектацій. Визначено взаємозв'язки експектацій з "психологічними захистами", виразні системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично та емпірично розглянуто структуру емпатії на формально-динамічному, якісному, а також змістовому рівнях. Змістовний рівень представлено показниками емпатичної спрямованості, досліджено її компонентний склад. Визначено характер взаємовідносин між якісними та змістовими показниками емпатії, здійснено диференційно-психологічний аналіз їх поєднань. Доведено та вивчено взаємозв'язки змістових показників з широким спектром властивостей особистості, проаналізовано психологічні портрети осіб з різною індивідуальною структурою емпатії (своєрідність якісно-кількісного поєднання її показників). Розвинуто уявлення про емоційність (стійка властивість індивідуальності) як фактора, що структурує показники емпатії. Розроблено тест-опитувальник показників емпатичної спрямованості (методику діагностики змістових показників емпатії).

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

Наведено основні результати емпіричного дослідження формування життєтворчої позиції особистості під впливом переживання екзистенційної кризи (ЕК). Виявлено етапи ЕК (мобілізаційний, дезінтеграційний, інтеграційний), встановлено специфіку їх впливу на формування творчої життєвої позиції особистості. Доведено, що ЕК є чинником формування творчої життєвої позиції особистості. Показано, що під час ЕК спостерігається специфічна зміна структури життєтворчих компонентів у особистостей з різними типами життєтворчої стратегії. Сформульовано рекомендації щодо психологічної допомоги під час ЕК, що включає до себе методи, які сприяють розвитку життєтворчого потенціалу особистості.

  Скачати повний текст

Установлено взаємозв'язки параметрів викликаних потенціалів (ВП) електроенцефалограми (ЕЕГ) з показниками довільної уваги у здорових дітей для виявлення дітей з низьким рівнем розвитку уваги та її розвитку за допомогою нейроОС. З'ясовано, що найкращі показники уваги притаманні дітям з максимально вираженими амплітудами хвиль Р2, УНХ, Р300, мінімальною амплітудою хвилі N2 і малими значеннями латентних періодів комплексу хвиль Р1 - N1 - Р2.

  Скачати повний текст

Здійснено методологічний та історико-психологічний аналіз концепцій, створених різними психологічними школами та напрямками. Розглянуто можливості й обмеження в організації експериментальних і психодіагностичних досліджень емоційної пам'яті. Проаналізовано її вплив на інформаційний зміст і структуру перцептивного процесу. Розглянуто функціонування емоційної пам'яті в розумовому процесі, у структурі емоційного інтелекту, структурі мовленнєвого механізму. Теоретично проаналізовано й емпірично вивчено основні форми емоційних переживань як результати функціонування емоційної пам'яті суб'єкта. Показано функції даної пам'яті різних видів на різних етапах діяльності. Розвинуто положення, що емоційна пам'ять бере участь у процесі інформаційної взаємодії особистості з середовищем. Вона виконує функції, завдяки яким особистість усталює свою цілісність, розширює межі свого буття та знаходить суб'єктивну історію (біографію та життєвий шлях). Розкрито основні закономірності онтогенезу емоційної пам'яті. Розроблено структурно-функціональну модель даної пам'яті як компонента мнемічної особистості, що виконує функцію пов'язування когнітивних змістів психіки зі смисловими увореннями особистості. Запропоновано систему методичних рекомендацій, яка передбачає використання структурно-функціональної моделі емоційної пам'яті та спрямована на оптимізацію використання емоційного потенціалу особистості за умов розв'язання різноманітних життєвих задач.

  Скачати повний текст

На базі теоретичного й емпіричного дослідження функціональних станів людини як форми інтегрованого виявлення стійких властивостей особистості й особливостей перебігу психічних процесів, детермінованих можливою зміною психічних станів, зумовленою ускладненням ситуації професійної діяльності або життєдіяльності у цілому, обгрунтовано новий підхід до опосередкованої (відображеної) діагностики стійкості людини. Виникнення стану емоційної напруженості у разі ускладнень професійної діяльності або життєдіяльності чи збереження стану оптимального функціонування (гомеостазу) розглянуто як прояви відповідно емоційної вразливості й емоційної стійкості. Розроблено комп'ютерну модель для прогнозування емоційної стійкості людини за характеристиками ефективності виконання нею інформаційно-переробної когнітивної діяльності за умов передбаченої у моделі загрози стресу "неуспіху". Валідність моделі перевірено емпірично. Виявлено різноманітні форми відображеної (опосередкованої) оцінки емоційної стійкості людини за параметрами рівнів сформованості емоційного інтелекту, переважання в індивідуальному досвіді людини проблемно-орієнтованої стратегії стресоподолання, відсутності ознак психосоматичних розладів, особливостей реалізації вищих психічних функцій (мовлення, стилей гумору).

  Скачати повний текст