Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вивчення психолінгвістичного та лінгвокультурного аспектів мови творів В. Пелевіна. Вперше розглянуто мовні особливості авторського тексту з урахуванням культурного та психологічного чинників. Зроблено спробу показати, яким чином мова творів В. Пелевіна відбиває домінанти свідомості та культури, зокрема, їх найбільш деструктивні складові. Визначено специфічні для постмодернізму способи нейтралізації патогенного тексту. Вдосконалено методи лінгвістичного аналізу художнього тексту стосовно творів постмодернізму. Культурний аспект мови творів В. Пелевіна розкрито за дослідження прецедентних феноменів, ключових слів епохи, прагматонімів, ергонімів, еталонів, вербальних стереотипів і символів, елементів архетипів, міфологем і ритуалів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний, технологічний. Визначено структуру творчого мислення майбутнього вчителя як психолого-педагогічної категорії, яка включає в себе складові: процесуальну й особистісну. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічного феномена. Визначено місце творчого мислення в педагогічній діяльності, форми його функціонування, основні функції, психологічний механізм та основні характеристики. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської підготовки на матеріалі вивчення дисциплін педагогічного циклу. Проведено дослідно-експериментальну перевірку авторської модульно-варіантної технології навчання з педагогічних дисциплін і педагогічних умов розвитку творчого мислення майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено загальний принцип формування стереотипної адаптивної поведінки у процесі засвоєння знакової системи як мови спілкування в конкретному середовищі. Розроблено й апробовано оптимальний алгоритм індивідуального навчання, який суттєво впливає на ефективність організації процесу навчання і може бути використаний для розробки комп'ютерних програм навчання іноземної мови чи будь-якого предмету навчальної програми. Досліджено основні етапи процесу побудови багаторівневої моделі навколишнього середовища особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування в учнів старших класів навичок діалогічного читання тексту, які є провідними чинниками, що впливать на результативність читацької діяльності. Визначено структуру та психологічні механізми діалогічного читання. Виявлено психологічні характеристики тексту, що зумовлюють активну взаємодію з ним читача. Обгрунтовано критерії сформованості комунікативної читацької компетентності, яка є однією з складових загальної читацької компетентності. Виявлено комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування прийомів діалогічного читання в процесі вивчення творів художньої літератури. Розроблено та апробовано програму їх закріплення.

  Скачати повний текст

Визначено загальні характеристики консультативних задач, а також способи та засоби їх розв'язання. Запропоновано теоретичну модель інтелектуальної готовності практичних психологів до розв'язування даних задач. На базі цієї моделі розроблено психодіагностичний комплекс, застосування якого та оцінка даних, одержаних за його результатами за допомогою кореляційного, кластерного та факторного аналізу, дали змогу виділити інтелектуальні детермінанти успішного розв'язування консультативних задач. Розроблено й апробовано тренінг формування в майбутніх психологів головних компонентів дослідженої інтелектуальної готовності.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано поняття "колористична стратегія". Розроблено методику дослідження суб'єктивної семантики колористичної стратегії, виявлено особливості змісту й організації суб'єктивної семантики кольору образотворчої діяльності. З'ясовано, що дана семантика впливає на колористичну стратегію розв'язання творчих задач у зазначеній діяльності. Показано, що на змістовному рівні цей вплив проявляється у виборі кольорової гами, на операціональному - реалізується у таких способах семантичної інтерпретації кольору, як перцептивно-імпресивний, динаміко-перцептивний, емоційно-чуттєвий, символо-означуваний, аналого-асоціативний, проективно-особистісний та особистісно-інтерпретаційний.

  Скачати повний текст

Досліджено вроджену складову інтелекту в межах концепції структурування власного (внутрішнього) часу індивіда. Показано, що часовий параметр Q, який відображає якість ходу "власного годинника" індивіда, можна розглядати як аналог генерального чинника "g" загального інтелекту. Розроблено метод кількісного вимірювання умовного рівня інтелектуальних задатків індивіда. Доведено надійність, дискримінативність, валідність, прогностичну цінність психометричного тесту.

  Скачати повний текст

Із використанням стратегіально-семантичного підходу до вивчення візуального мислення досліджено особливості розвитку візуальної креативності в підлітковому віці, розкрито її сутність і структуру. Встановлено взаємозв'язок між візуальною креативністю й іншими процесуальними компонентами візуального мислення, а також між візуальною та вербальною креативністю протягом підліткового віку. Проаналізовано ефективність використання комп'ютерних технологій як засобів розвитку візуального мислення, зокрема візуальної креативності. На підставі психологічних принципів розроблено комп'ютерний тренінг з розвитку даної якості у підлітків, який базується на дивергентних задачах, експериментально доведено ефективність його використання.

  Скачати повний текст

Базуючись на стратегіальному підході, визначено поняття "стратегія розуміння", "стратегіальна тенденція розуміння". Запропоновано методи та методику емпіричного дослідження. Описано види та рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об'єктивні систематичні знання, одержані з різних наук у школі. У молодших підлітків суть реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить з наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанта комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Установлення аналогу або варіанта комбінації є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. У процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов. Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння. З'ясовано, що за ускладнених умов (дефіциту часу, інформації, "ситуативної драматизації", раптових заборон) блокується прояв стратегіальної діяльності та в більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування та комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів є: їх вікові розумові можливості; ускладнені умови, за яких відбувається розуміння; стереотипні, формально засвоєні знання, на які орієнтуються під час розуміння. З'ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування проектно-образного мислення у майбутніх дизайнерів у ВНЗ. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномену проектно-образного мислення дизайнера як свідомого та цілеспрямованого процесу миследіяльності фахівця, у результаті якого відбувається вирішення професійних завдань дизайн-діяльності шляхом усвідомлення умов проблемної ситуації, породження образу й оперування ним за допомогою проектних дій. Встановлено й апробовано сукупність педагогічних умов, які забезпечують успішність освітнього процесу й експериментально доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст

Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людинолюдського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття. Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника). Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини. Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування). Теоретично обгрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження. Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладій та практичній психології.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему впливу взаємодії вчителя з учнями у процесі розв'язання "важких" задач молодшими школярами. Обгрунтовано положення про природу, структуру взаємодії. Розглянуто процес взаємодії у системі відношень та педагогічному процесі, виявлено її види. Проаналізовано проблему задачі у психологічних дослідженнях. Висвітлено зміст поняття "важка" задача. Розроблено і досліджено структурно-функціональну модель системи взаємодії, яка складається з інтелектуальних дій з боку вчителя: інформаційно-пізнавальних, контрольно-оцінних, стимульних і охоплює емоційно-вольовий аспект, комунікативно-сензитивний особистісний, спрямованих на підвищення ефективності процесу розв'язання задач школярами молодшого віку. Відзначено, що від виду взаємодії вчителя з учнями залежить рівень розв'язання задач та розвиток індивідуальних властивостей мислення дітей, зокрема, самостійність і гнучкість.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічну проблему. Проаналізовано основні теоретичні положення про його розвиток, а також педагогічні засоби, які сприяють прояву його різноманітних форм. Уточнено дефініцію "критичне мислення". Розкрито суть поняття "моральне критичне мислення". Узагальнено педагогічний досвід його розвитку у студентської молоді. На підставі результатів порівняльного аналізу показано, що відмінності полягають у рівневі розвитку суб'єкт-суб'єктних виховувальних відносин "викладач (тренер) - студент", формі та методах організації діяльності. Виявлено педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді в результаті узагальнення педагогічного досвіду впровадження дебатної методики. З'ясовано вплив морально-ціннісних установок особистості на процес розвитку даного мислення для прийняття рішення шляхом порівняння досвіду цього розвитку з використанням різних методик. Здійснено конструювання педагогічного досвіду та розроблено технологію (за попереднім, безпосереднім, рефлексивно-підсумковим етапами) розвитку морального критичного мислення у студентської молоді.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до вирішення досліджуваної проблеми шляхом створення моделі процесу розуміння багатосмислових об'єктів на основі застосування системно-структурного підходу щодо аналізу процесу розуміння як такої цілісності, що складається з окремих, щільно пов'язаних між собою компонентів. Використано новий клас задач, які є універсальною моделлю розуміння творчих об'єктів. Визначено концептуальні засади дослідження процесу розуміння у ситуаціях розв'язання творчих задач. Детально проаналізовано критерій розуміння даних задач, як розуміння її прихованого змісту. Процес розуміння творчих задач трактовано як особливий процес осмислення та переосмислення інформації. Обгрунтовано та апробовано систему спеціальної організації та оптимізації процесу розуміння творчих засад. Значну увагу приділено теорії використання підказки щодо оптимізації процесу розуміння.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні особливості процесу формування критичного мислення у майбутніх економістів під час професійної підготовки. Розкрито сутність, компонентну структуру та характеристики критичного мислення економіста. Визначено критерії та рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й апробовано педагогічні умови формування критичного мислення у майбутніх економістів в процесі професійної підготовки. Розроблено й експериментально перевірено експериментальну модель формування критичного мислення у майбутніх фахівців економічних спеціальностей засобами інтерактивних технологій навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

  Скачати повний текст