Здійснено теоретичний аналіз та експериментальне визначення функції емпатії у педагогічному процесі, розкрито взаємозалежність емпатії та особливостей організації педагогом процесу навчання молодших школярів. Виявлено залежність між стилем керування навчанням і характером міжособистісних взаємин учнів, їх мотивацією та успішністю навчання, з другого. Визначено провідні психологічні фактори, які детермінують успішність навчання молодших школярів. Запропоновано теоретичну модель психолого-педагогічного впливу емпатії педагога на перебіг керування ним процесу навчання молодших школярів. Розроблено, обгрунтовано й апробовано програми формування емпатії вчителя у процесі педагогічного спілкування як умови підвищення успішності навчання молодших школярів. Наведено рекомендації щодо вдосконалення психолого-педагогічної готовності вчителя до роботи з учнями молодших класів.

  Скачати повний текст

Досліджено способи психозахисної регуляції особистості на рівні організації її активності та самореалізації. Розглянуто особливості психологічного захисту дітей порівняно із захистом педагогів і розкрито вікові закономірності формування дитячого психологічного захисту та їх взаємозалежність від використання педагогами певного педагогічного стилю. Розроблено комплекс дослідних методик, спрямованих на виявлення механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії, що окреслює конструктивні механізми психологічного захисту особистості й умови їх формування. Висвітлено корекційно-розвиваючу програму формування конструктивних механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічний потенціал та розроблено ефективні психолого-педагогічні принципи культурологічно зорієнтованого навчання старшокласників іноземної мови, якими є: залучення учнів до загальнокультуринх цінностей народу, мова якого вивчається; урахування особливостей рідної мови; формування соціокультурної й іншомовної комунікативної компетенцій; активна комунікація; багатовимірність моделі спілкування; розвиток особистісного соціокультурного досвіду. Зроблено висновок, що організація вчителем культурологічно зорієнтованої творчої діяльності стимулює підвищення рівня засвоєння учнями іноземної мови та зростання когнітивної складності особистості школярів і збагачення її ціннісно-смислової сфери. З'ясовано, що психологічними умовами становлення когнітивної складності особистості старшокласника і збагачення її ціннісно-смислової сфери в культурологічно зорієнтованому навчальному просторі є: формування полікультурної компетентності школярів; розвиток потреби у самореалізації та суб'єктивного самовизначення учнів і здатності виявляти толерантність відносно представників інших культур; неупереджене ставлення до різної інформації, виховання ідеологічної нейтральності до засвоєння культурних явищ, властивих народові, мова якого вивчається; уникнення стереотипів у мисленні, усвідомлення себе як суб'єкта культури та здійснення розумових операцій на високому рівні; формування міжкультурної свідомості особистості, відкритої до крос-культурної взаємодії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано феномен "ставлення до навчання", виділено когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти такого ставлення, позитивний, нейтральний, амбівалентний і негативний типи ставлення молодших школярів до навчання. Констатовано: ставлення до навчання вирізняється асинхронністю розвитку своїх компонентів - учням I - II класів притаманний низький рівень розвитку когнітивного та поведінкового компонентів, а для школярів III - IV класів є характерними негативні складові у змісті емоційно-оцінного компонента у поєднанні з негативними тенденціями вікової динаміки розвитку. З'ясовано, що провідними чинниками розвитку позитивного ставлення школярів до навчання є: принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між учителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків, інтереси школяра, а психологічними механізмами - самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови та розроблено й апробовано програму розвитку позитивного ставлення до навчання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та можливості застосування особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки майбутніх сходознавців у загальноосвітніх навчальних закладах. Проаналізовано специфічні особливості навчального процесу за даних умов. Розроблено ідеальну модель професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця та встановлено рівень їх розвитку в учнів, які навчаються у школах з поглибленим вивченням східних мов. З'ясовано вплив психолого-педагогічних засобів, розроблених у межах концепції Школи діалогу культур, на розвиток особистісних професійно-важливих якостей учнів. Показано пріоритетне значення у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця таких чинників, як особистісно-культурологічна орієнтація, гуманістична спрямованість та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування. Встановлено, що провідною метою сходознавчої освіти є формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця. Розроблено психологічний та психорозвивальний компоненти тренінгу діалогічного, а також особистісного та культурологічного спілкування учнів для освітніх закладів допрофесійної підготовки за сходознавчим профілем. Експериментально підтверджено ефективність використання особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки старшокласників як майбутніх сходознавців.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й експериментально перевірено ефективну модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування особистісно орієнтованих технологій навчання, визначено критеріальні характеристики у структурі професійно-особистісного становлення майбутніх учителів іноземної мови. Визначено рівні підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування особистісно орієнтованих технологій навчання. Запропоновано методику констатувального та формувального експериментів, наведено рекомендації щодо їх використання у практиці роботи вищої та середньої школи та ВНЗ з метою створення комплексу навчально-методичного забезпечення системи професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. Удосконалено науково-методичне забезпечення навчального процесу фахової підготовки майбутніх педагогів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання активізації та прискорення процесу соціально-психологічної адаптації студентів підліткового віку до нових умов навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено залежність процесу адаптації студентів підліткового віку від їх функціонального стану, індивідуальних та особистісних особливостей. Встановлено загальні та індивідуальні особливості адаптивної діяльності студентів-підлітків, які детерміновані структурними компонентами адаптації (когнітивним, емоційно-оцінним, поведінковим) у поєднанні з індивідуально-психологічними особливостями підлітків. Апробовано адаптивно-розвивальну програму (систему психокорекційної роботи), зорієнтовану на активізацію та прискорення соціально-психологічної адаптації студентів-підлітків до нових умов навчання.

  Скачати повний текст

Визначено зміст і суть педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, що базується на використанні цілісного підходу до вивчення психічного здоров'я учня та передбачає здійснення педагогічного впливу на базі індивідуальної норми його психічних станів. Висвітлено взаємозв'язки між ступенем психогенності середовища та рівнем освіченості, культурно-етнічними та соціальними особливостями референтних груп учнів, педагогів, батьків, а також психолого-педагогічну закономірність, що полягає у виділенні головного критерію індивідуальної психогігієни учня та найважливішого завданя педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи - міри вихованості індивідуальної здатності до саморегуляції та самовідновлення психічних станів дітей і підлітків. Розроблено інструментарій психогігієнічної діагностики та прогнозування, що грунтується на вперше виявлених нових психологічних засадах розвитку механізмів - вихового процесу середньої індивідуальної саморегуляції, врахування вікової періодизації психорегуляційних етапів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, трансформації лімінальної (порогової) динаміки соціального сенсу, виявлення та формування адаптивних здібностей дітей і підлітків, психолого-педагогічного моделювання прогнозованих станів і створення умов для їх вияву з використанням методик оперативного та лонгітюдного вимірювання. Визначено надійні психолого-педагогічні параметри комплексного інструментарію психогігієнічної оцінки навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

На основі проведеного дослідження показано, що систематичне використання групових форм організації навчальної діяльності учнів, за додержання психолого-педагогічних умов їх організації, дозволяє учням на більш високому рівні засвоювати знання, краще орієнтуватися у навчальному матеріалі, позитивно впливає на розвиток пізнавальних процесів, таких як мислення, пам'ять, мовлення. Розкрито психолого-педагогічні умови ефективності спільної навчальної роботи молодших школярів у традиційній школі та в системі розвиваючого навчання. Наведено рекомендації щодо організації групових форм навчального процесу.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідеї, принципи та умови конструювання організаційного соціуму за психологічними параметрами. Проаналізовано способи наукового конструювання інноваційних моделей освітньої взаємодії модерністського та трансформаційного типів й обгрунтовано технологічні інваріанти їх організації (допроектні, дидактичні, освітні). Описано предмет і властивості процесу створення проектів організаційних форм навчання на метатеоретичному рівні аналізу функціонування освітніх систем як соціальних інституцій, покликаних здобувати, поширювати та збагачувати національний і загальнолюдський культурний досвід. Зазначено, що у такий спосіб науково забезпечується ефективне функціонування школи з використанням її сутнісних можливостей і властивостей саморозвитку. Охарактеризовано макро- та мікрорівні проектування процедури проведення інноваційних реформ: макрорівень моделює видозміни організаційного клімату школи та індикується за параметрами полімотивації, інформаційного, ділового, психологічного обмінів та організаційного простору; мікрорівень визначає особливості перебігу освітнього процесу в міжособистісному контексті та соціально-психологічний клімат функціональних груп, де якісними показниками є наявність паритетності, повноцінної комунікації та соціального контролю. Наведено результати експертно-діагностичного обстеження 7-ми загальноосвітніх шкіл на предмет наявності та якості створення псхологічних проектів оргформ навчання. Доведено доцільність поетапного запровадження інноваційної модульно-розвивальної системи навчання, що вимагає з кожним наступним етапом реалізацію фундаментального експерименту ускладнення розвивальних умов організації життєдіяльності школи.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено психологічні особливості функціонування рефлексивних процесів у школярів за умов модульно-розвивального освітнього циклу. Висвітлено наукові теорії щодо суті рефлексії як інтегрально-синергійного явища психіки. Розглянуто основні особливості базових компонентів психіки, зокрема, здатності, процесу, стану, властивості. Теоретично визначено й експериментально виявлено особливості рефлексивної діяльності учнів на різних періодах інноваційного модульно-розвивального освітнього циклу. Висвітлено циклічну домінантність функціонування інтелектуальної, особистісної, смислової рефлексій. Виявлено динаміку нарощування й ускладнення рефлексивних процесів у загальній структурі навчального модуля, починаючи від інформаційно-пізнавального та завершуючи духовно-креативним періодом інноваційного навчання. На підставі одержаних експериментальних результатів показано наявність кількісних і якісних відмінностей у розвитку рефлексивності школярів віком 13 - 18-ти років інноваційної та традиційної форм навчання, що зумовлено особливостями організації навчального процесу, а саме: цілями, змістом, формами, технологіями, методами та засобами.

  Скачати повний текст

З використанням цілісного підходу, який передбачає застосування методологічних основ діяльнісного та генетичного підходів, досліджено структуру учбової діяльності. Розкрито зміст психологічної структури учбової діяльності. Виявлено закономірності динаміки її внутрішніх перетворень, описано етапи становлення цілісності даної діяльності. Доведено, що провідним механізмом становлення учбової діяльності у молодшому шкільному віці є подолання внутрішнього протиріччя між теоретичними формами мислення, що знаходяться у стадії формування, та наявними дитячими формами мислення. Визначено внутрішні деструктивні чинники, що впливають на становлення цієї діяльності. Виокремлено індивідуально-типологічні особливості дітей з різними типами включеності до учбової діяльності. Розроблено типологію становлення психологічної структури учбової діяльності у молодших школярів, які навчаються у класах розвивального навчання. Запропоновано основні напрямки корекційно-розвивальної роботи зі школярами у системі такого навчання.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні засади індивідуалізації навчального процесу дітей шестирічного віку. Проаналізовано основні концептуально-теоретичні підходи щодо дослідження проблеми розвитку особистості, розкрито сутність поняття індивідуалізації навчального процесу. Визначено специфіку особистісного онтогенезу в шестирічному віці та роль навчальної діяльності як основного фактора розвитку шестилітніх першокласників. Обгрунтовано критерії, показники та рівні сформованості готовності дітей до школи, виявлено причини неуспішності у першому класі, визначено місце та роль учителя у розвивальній та особистісно-орієнтованій системі навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що процес психологічної готовності першокласників шестирічного віку до навчання залежить від їх індивідуально-психологічних особливостей. Зроблено висновок, що індивідуалізація є дієвим психолого-педагогічним засобом запобігання неуспішності та поглибленню процесу розвитку шестиліток. Обгрунтовано психолого-педагогічні рекомендації щодо індивідуалізації навчального процесу шестирічних дітей. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес загальноосвітніх шкіл і дитячих установ, а також педагогічних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив темпераменту на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів з позицій всебічного, гармонійного розвитку учнів. Висвітлено педагогічні умови та способи розвитку даної проблеми. Запропоновано схему цілісної характеристики індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів. Доведено, що індивідуально-типологічні особливості учнів закономірно впливають на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів, що і покладено до основи побудови типології індивідуальних стилів залежно від типу темпераменту та створення перспективних моделей формування в молодших школярів індивідуального стилю.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження педагогічної взаємодії як системного явища у навчально-виховному процесі, що формується під впливом соціальної системи (статусно-рольових відносин у суспільстві), регламентується нормативними документами в системі освіти, визначається практикою освітнього закладу та реалізується вчителем, діяльність якого є основою для розвитку учнівської активності. Показано, що загальна закономірність педагогічної взаємодії полягає у відтворенні та засвоєнні соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем і учнем. Визначено, що структуру педагогічної взаємодії утворюють взаємозалежності освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної систем; особистості та діяльності вчителя і учнів; усвідомлення ними інтерактивного досвіду; регулятивних і виконавчих елементів взаємодії. Детально розглянуто моделі педагогічної взаємодії, обгрунтовано її визначення, встановлено особистісно-діяльнісні ознаки. З'ясовано, що педагогічна взаємодія є функцією установок суб'єктів і одержаних результатів і спрямована на розвиток особистісної та діяльнісної системи учнів. Аргументовано, що формою педагогічної взаємодії є мовленнєва діяльність вчителя та учнів, основним результатом якої є педагогічний дискурс. Експериментально визначено психологічні умови формування та розвитку досвідної бази педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Одержано показники розвитку простої моторної активності, сприймання інформаційних сигналів, обсягів короткочасної слухової і зорової пам'яті, логічного мислення і деяких мислительних операцій та властивостей уваги, а також рівень сформованості мотиваційної сфери як однієї з детермінант навчальної успішності. Виявлено внутріфункціональні зв'язки між цими психічними детермінантами, встановлено мікровікові та індивідуальні відмінності в досліджуваних психологічних явищах, вплив динаміки їхнього розвитку на навчальну успішність молодших школярів.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідею психологічних передумов створення новітнього типу підручника та процесу її поетапної реалізації, складовими якого є теоретична, методологічна та технологічна розробка, а також методика і процедура експертування та експериментальне впровадження. Здійснено критичний аналіз системи психолого-педагогічного проектування традиційних підручників та побудовано категорійну матрицю інноваційної навчальної книжки. Наведено визначення модульно-розвивального підручника та його структурну ієрархічну модель. На підставі результатів комплексної експертизи якості й експериментального підтвердження ефективності модульно-розвивального підручника доведено його вищий розвивальний потенціал у порівнянні з традиційною навчальною книжкою, що досягається внаслідок налагодження паритетної розвивальної взаємодії у системі вчитель - інноваційний підручник - учні.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей становлення самооцінки в дітей молодшого шкільного віку, зокрема, у разі несприятливої ситуації розвитку, викликаної хронічною шкільною неуспішністю. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи самооцінки, детермінант недостатнього рівня в оволодінні шкільною програмою, засобів корекції навчальної неуспішності школяра. На підставі теоретичного й експериментального аналізу впливу низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра виявлено, що учні з низькою навчальною успішністю мають викривлення в особистісній сфері, що є наслідком психотравмуючої ситуації неуспіху. Встановлено, що перешкодою у підвищенні навчальної успішності дітей (з нормальним інтелектуальним розвитком) є неадекватне самосприйняття, недостатній розвиток саморегуляції, знижена розумова працездатність. Визначено шляхи оптимізації засвоєння знань учнями завдяки поєднанню валеологізації навчально-виховного процесу з розвивальним навчанням та психокорекційними заняттями.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні проблеми творення тексту в комп'ютерному середовищі та проектування відповідної діяльності учнів. Розроблений проект базується на моделі діяльності, яка складається з чотирьох етапів: мотиваційно-комунікативного, смислового, текстового та організаційно-режисерського, що допомогло виявити особливості діяльності на всіх етапах і циклічність її характеру. Доведено, що гіпертекстова система є психологічно сприятливою та побудована з урахуванням вимог до діяльності, яку потрібно сформувати в учня, і утворює середовище, що сприяє підвищенню ефективності його діяльності. Застосування гіпертекстової системи підвищує якість текстів, складених за її допомогою, та звичайних текстів, написаних на папері.

  Скачати повний текст