Уточнено сутність і структуру педагогічної культури майбутнього вчителя як системної характеристики особистості та діяльності вчителя, встановлено критерії та показники рівнів її сформованості. Вперше теоретично обгрунтовано дидактичні умови формування цієї культури в процесі вивчення педагогічних дисциплін і в ході педагогічної практики. Здійснено внесок у розвиток засобів і шляхів формування педагогічної культури майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Визначено, що результативність діяльності педагогічного колективу пов'язана із комунікативною успішністю, яка складається з контактності, комунікативної сумісності, адаптованості й емоційного задоволення спільною діяльністю членів спільноти. Доведено, що ділове спілкування є передумовою результативності діяльності педагогічного колективу та може негативно впливати на саоорганізаційні процеси у ході міжособистісних взаємин членів педагогічної спільноти. Розкрито сутність ділового спілкування як чинника, що сприяє розвитку таких складових результативності діяльності педагогічного колективу як ефективність та успішність, а також окремих якостей його розвитку - підготовленості до діяльнсоті, спрямованості, організованості, активності, згуртованості, інтегративності, референтності.

  Скачати повний текст

Розглянуто особистісні проблеми дитини старшого дошкільного віку. Досліджено етнічну специфіку особистісних проблем дитини, що виникають під час її соціалізації та інкультурації, з метою розробки проективної конструктивної методики їх діагностики та надання подальшої психологічної допомоги. Показано значимість етнічної специфіки особистісних проблем дитини, пов'язаних із соціалізацією. Визначено розбіжності в симптомокомплексах особистісних проблем і в рівні їх вираження між дітьми слов'янського та кримськотатарського етносів. Створено та перевірено на надійність і валідність проективну методику "Конструктивний тест родини" для виявлення особистісних проблем дитини, а також тієї сімейної ситуації, у якій вона перебуває. Розроблено та реалізовано програму для надання психологічної допомоги дітям з урахуванням їх етнічної належності.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми використання навчально-педагогічних ігор як засобу формування педагогічної культури майбутніх учителів історії та права. Розкрито сутність поняття навчально-педагогічних ігор, розроблено їх класифікацію, удосконалено технологію підготовки та використання. Запропоновано ефективну методику створення та проведення ігор з формування педагогічної культури майбутніх учителів, активізації їх навчальної діяльності. Експериментально підтверджено результативність використання навчально-педагогічних ігор у вищому педагогічному навчальному закладі. Розроблено систему навчально-педагогічних ігор з педагогіки, історії та права для студентів ВНЗ, впровадження якої сприяє підвищенню рівня професійної готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено, що становлення комунікативної компетентності практичних психологів відбувається більш ефективно за умови педагогічного керування цим процесом на етапі професійної підготовки, що забезпечує усвідомлення ними своїх власних настанов у комунікативній сфері, експлікацію наявних та вироблення більш продуктивних моделей пізнання особистості партнерів спілкування, освоєння певного рівня особистісної рефлексії та розвитку рефлексивного ставлення до себе як до суб'єкта професійного спілкування, вироблення вміння диференціювати та адекватно у процесі спілкування виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено та апробовано методику розвитку в майбутніх практичних психологів професійно достатнього рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми теорії та методики професійної освіти - навчання студентів педагогічного дискурсу як засобу інтенсифікації навчально-виховного процесу сучасної вищої школи на базі визначення теоретичних засад і практичних основ забезпечення забезпечення її професійно-педагогічного спрямування, розробки та впровадження в освітню практику педагогічної системи формування готовності студентів до майбутньої професійної діяльності. На підставі теоретичного аналізу філософського, філологічної та педагогічної літератури розкрито й обгрунтовано необхідність навчання студентів гуманітарних спеціальностей педагогічному дискурсу. Визначено основні чинники інтенсифікації навчання, а саме: посилення мотивації; збільшення інформативної місткості змісту освіти; застосування методів і форм навчання з прискорення темпу навчальних дій; розвиток навичок навчальної праці; використання комп'ютерів та інших нових інфомаційних технологій.

  Скачати повний текст

Висвітлено сутність і особливості процесу соціалізації старшокласників у територіальній громаді й інформаційному суспільстві. Проаналізовано рівень сформованості сукупності соціальних якостей: соціальної активності, соціальної відповідальності, толерантності як критеріїв ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді. Теоретично обгрунтовано, змістовно розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови даної соціалізації старшокласників.

  Скачати повний текст

Визначено фасилітаційне спілкування як вид гуманістичної педагогічної взаємодії вчителя та учнів, що базується на суб'єкт-суб'єктних відносинах взаємоприйнятні, взаємоповаги, співпереживання, надання допомоги, сприяння, толерантності, коли викладач є співавтором позитивних особистісиих змін студентів. Уточнено структурні компоненти фасилітаційного спілкування. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутнього вчителя до організації фасилітаційного спілкування, основні етапи якої забезпечуються засобами педагогічної підтримки. Виявлено педагогічні умови успішності реалізації технології підготовки майбутнього вчителя до організації фасилітаційного спілкування. Розроблено діагностичний інструментарій для визначення критеріїв і показників рівнів готовності студентів до організації фасилітаційного спілкування з учнями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологію вітчизняної педагогіки як філософське, соціально-педагогічне підгрунтя комунікативної діяльності вчителя загальноосвітньої школи (ЗОШ). З'ясовано сутнісну основу професійно-комунікативної діяльності учителя - компонента соціальної системи спілкування. Розкрито історіографію професійної комунікації вчителя ЗОШ у контексті періодизації розвитку вітчизняної педагогічної думки в другій половині XX ст. Проаналізовано провідні тенденції розвитку професійно-комунікативної діяльності вчителя у межах досліджуваного періоду. Узагальнено вітчизняний досвід педагогічної комунікації досліджуваного періоду й висвітлено можливість його екстраполяції в сучасну концепцію професійно-комунікативної діяльності вчителя. Досліджено історико-педагогічні засади становлення основних структурних компонентів теорії та практичного досвіду у сфері різних видів педагогічної комунікації: "учитель - учень", "учитель - учитель", "учитель - дитячий колектив", "учитель - педагогічний колектив", "учитель - батьки", "учитель - громадськість". Уточнено категорійно-понятійний апарат ("комунікація", "спілкування", "соціальна взаємодія", "педагогічна комунікація", "педагогічна взаємодія", "комунікативна компетентність") у філософському, психологічному, педагогічному, соціологічному та лінгвістичному аспектах.

  Скачати повний текст

Розглянуто психологічні особливості управління інноваційними процесами у школі, наведено результати досліджень у галузі освітньго управління та наукового менеджменту, його функціональних рівнів і специфічних методів. Відображено найважливіші тенденції оновлення шкільної системи управління, описано нові методи планування, організації, керівництва та контролю. Уточнено зміст, встановлено критерії, модифіковано методику діагностування та виявлено рівні психологічної готовності учасників навчально-виховної діяльності до управління інноваційними процесами у школі, яку визначено як комплекс взаємозв'язаних та взаємообумовлених психологічних якостей, що забезпечують ефективність та успішну взаємодію всіх суб'єктів управлінської діяльності. Розроблено програму заходів щодо підвищення рівня психологічної готовності учасників навчально-виховної діяльності до управління інноваційними процесами у школі.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження педагогічної взаємодії як системного явища у навчально-виховному процесі, що формується під впливом соціальної системи (статусно-рольових відносин у суспільстві), регламентується нормативними документами в системі освіти, визначається практикою освітнього закладу та реалізується вчителем, діяльність якого є основою для розвитку учнівської активності. Показано, що загальна закономірність педагогічної взаємодії полягає у відтворенні та засвоєнні соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем і учнем. Визначено, що структуру педагогічної взаємодії утворюють взаємозалежності освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної систем; особистості та діяльності вчителя і учнів; усвідомлення ними інтерактивного досвіду; регулятивних і виконавчих елементів взаємодії. Детально розглянуто моделі педагогічної взаємодії, обгрунтовано її визначення, встановлено особистісно-діяльнісні ознаки. З'ясовано, що педагогічна взаємодія є функцією установок суб'єктів і одержаних результатів і спрямована на розвиток особистісної та діяльнісної системи учнів. Аргументовано, що формою педагогічної взаємодії є мовленнєва діяльність вчителя та учнів, основним результатом якої є педагогічний дискурс. Експериментально визначено психологічні умови формування та розвитку досвідної бази педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості використання невербальних засобів спілкування у діяльності вчителя. Проаналізовано сучасний стан теоретичних і прикладних досліджень невербальної комунікації та показано суперечливість, неоднозначність у трактуванні особливостей використання даних засобів у діяльності вчителя. Розглянуто вплив невербальної поведінки вчителя на емоційні стани учнів у міжособистісній взаємодії. Обгрунтовано методики їх дослідження й апробовано програму професійно орієнтованого навчання з розвитку й оволодіння педагогами вміннями та навичками використання невербальних засобів комунікації у професійній діяльності. Доведено, що осмислення вчителем власних невербальних проявів, їх критична самооцінка й усвідомлення можливостей розвитку вмінь і навичок їх продукування та використання сприяють ефективності педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Визначено психологічні особливості формування та реалізації гуманістичної позиції (ГП) суб'єктів педагогічної взаємодії. Встановлено, що прояви ГП пов'язані з психологічними умовами підготовки педагогів у системі вузівського навчання. Показано, що ГП особистості є складним психологічним утворенням, яке виявляється в діалогічному характері поведінкових проявів, зокрема, в професійно-педагогічній діяльності. Зазначено, що її наявність зумовлює можливість особистісного контакту в системі вчитель - учень, сприяє позбавленню від маніпулятивності й авторитарності, а також сприяє вільному розвитку учасників педагогічного спілкування. Розроблено й апробовано модель діагностування та формування ГП педагогів. Доведено позитивний вплив на формування ГП впровадження активних форм організації навчально-професійної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Наведено узагальнені результати теоретичного аналізу наукової літератури, які містять матеріал стосовно проблем саморегуляції, психологічних особливостей педагогічного спілкування, проявів комунікативної саморегуляції у педагогічному спілкуванні. Виявлено рівні, динаміку й особливості прояву певних елементів комунікативної саморегуляції майбутніх учителів у процесі професійної підготовки. Висвітлено взаємозв'язок рівнево-типологічних особливостей розвитку загальної саморегуляції зі структурними компонентами педагогічно-орієнтованого спілкування у майбутніх учителів. Визначено взаємозв'язок їх комунікативної саморегуляції та педагогічної комунікативної компетентності за такого спілкування. Виявлено умови розвитку комунікативної саморегуляції. Експериментально доведено можливість розвитку комунікативної саморегуляції майбутнього вчителя за методами активного навчання у процесі професійної підготовки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль професійної позиції (ПП) як системоутворювального чинника ефективності діяльності практичного психолога. Визначено структуру ПП шкільного психолога (ШП), розкрито значення особистісного компонента його позиції як провідного фактора успішності його професійної діяльності. Обгрунтовано та експериментально перевірено психологічні умови розвитку ПП ШП у процесі післядипломної освіти, розроблено технологію реалізації системи психолого-педагогічних засобів для оптимізації її становлення. Показано, що динаміка розвитку ПП полягає у зміні ставлення особистості до себе, на підставі усвідомлення та розвитку власної системи цінностей, створення ідеального образу професіонала, розвитку особистісної та професійної рефлекції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему соціального інтелекту як чинника успішності педагогічної діяльності. Розкрито основні характеристики та погляди на суть соціального інтелекту, що склалися у вітчизняній і зарубіжній психології. Наведено основні підходи до дослідження соціального інтелекту. Розглянуто загальну характеристику педагогічної діяльності. Описано та проаналізовано основні підходи до оцінювання її успішності. Виділено критерії успішності педагогічної діяльності, стосовно яких розглянуто соціальний інтелект учителів. Проведено емпіричне дослідження та проаналізовано взаємозв'язок рівня розвитку соціального інтелекту й успішності даної діяльності. Побудовано модель соціального інтелекту в його функціях, які мають значення стосовно перебігу та результатів педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Доповнено та поглиблено поняття гуманізації навчально-виховного процесу. Педагогічне спілкування і стиль спілкування вчителя з учнями розглянуто як вагомі складові гуманізації навчання і чинники впливу на емоційне самопочуття учня. Розглянуто характерні особливості педагогічного спілкування, проаналізовано існуючі класифікації стилів спілкування. Розкрито вплив різних стилів спілкування вчителя на емоційне самопочуття учнів різного віку, з'ясовано вікові особливості цих впливів та їх неоднозначний характер. Визначено особливості характеристики учнів, які впливають на їх емоційне самопочуття й особистісні характеристики вчителів, які є підгрунтям для розвитку певного стилю спілкування.

  Скачати повний текст

Визначено зміст і суть педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, що базується на використанні цілісного підходу до вивчення психічного здоров'я учня та передбачає здійснення педагогічного впливу на базі індивідуальної норми його психічних станів. Висвітлено взаємозв'язки між ступенем психогенності середовища та рівнем освіченості, культурно-етнічними та соціальними особливостями референтних груп учнів, педагогів, батьків, а також психолого-педагогічну закономірність, що полягає у виділенні головного критерію індивідуальної психогігієни учня та найважливішого завданя педагогічної психогігієни навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи - міри вихованості індивідуальної здатності до саморегуляції та самовідновлення психічних станів дітей і підлітків. Розроблено інструментарій психогігієнічної діагностики та прогнозування, що грунтується на вперше виявлених нових психологічних засадах розвитку механізмів - вихового процесу середньої індивідуальної саморегуляції, врахування вікової періодизації психорегуляційних етапів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, трансформації лімінальної (порогової) динаміки соціального сенсу, виявлення та формування адаптивних здібностей дітей і підлітків, психолого-педагогічного моделювання прогнозованих станів і створення умов для їх вияву з використанням методик оперативного та лонгітюдного вимірювання. Визначено надійні психолого-педагогічні параметри комплексного інструментарію психогігієнічної оцінки навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Визначено основні напрями розвитку комунікативної компетенції вчителя. Розроблено модель професійного спілкування вчителя, як чинника нормативної комунікативної діяльності, що має власну структуру, цілі, засоби, мотиви, зміст, функції, принципи, спрямовані на успішну соціалізацію учнів. Встановлено, що однією із сучасних інновацій в аспекті професійного спілкування є метод самопізнання та самореалізації особистості майбутнього вчителя. Досліджено, що формування комунікативної компетентності вчителя до спілкування з учнями реалізовано під час вивчення інтегрованого психолого-педагогічного спецкурсу "Педагогічне спілкування вчителя", метою якого є саморозвиток і самовдосконалення особистістю комунікативних якостей майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх вчителів початкових класів на цілісній та особистісно-орієнтованій основах. Визначено сутність, функціональну структуру, специфіку феномену "аксіологічна компонента педагогічної культури". Уточнено та науково обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування аксіологічної компоненти педагогічної культури в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Охарактеризовано сутність понять "аксіологічна освіта", "аксіологічна парадигма", "аксіологічна компонента", "аксіосфера". Вдосконалено формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів початкових класів.

  Скачати повний текст