Скачати повний текст

Уперше надано комплексну характеристику мікробних асоціацій слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), що включають H.pylori і мукозну мікрофлору, та показано їх роль в обтяженні перебігу гастродуденальної патології. Установлено вплив асоціатів супутньої мікрофлори на підвищення антибіотикорезистентності H.pylori. Виявлено, що у хворих на пептичні виразки ДПК міграція та заселення H.pylori і мукозної мікрофлори з антрального відділу шлунка в бульбарну зону дуоденального тракту відбувається лише в окремих випадках, що вимагає диференційованого підходу стосовно удосконалення етіотропної терапії. Визначено особливості міжмікробних взаємовідносин хелікобактерів з сумісно персистувальною з ним мукозною мікрофлорою та виявлено антагоністів H.pylori. Експериментально установлено ефективність штаму A.viridans, що є основою пробіотика А-бактеріну, стосовно хелікобактерів. Уперше показано вплив мікрорельєфних умов культивування на чутливість асоціантів до протимікробних препаратів та бактеріофагів, а також антагоністичну активність штамів-конкурентів H.pylori.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано достатню відтворюваність даних експрес-гастро-pH-моніторингу в одних і тих же хворих у динаміці спостереження (від одного місяця до одного року та більше одного року), а також високу чутливість і специфічність методу щодо атрофії слизової оболонки тіла шлунка. Доведено наявність прямого позитивного кореляційного зв'язку середнього ступеня між показниками експрес-гастро-pH-моніторингу та гастро-pH-моніторингом у часі (базальний одногодинний, добовий без антисекреторних фармакопрепаратів). Уперше проведено комплексне вивчення показників експрес-гастро-pH-моніторингу за різних форм пептичних Helicobacter pylori-асоційованих гастродуоденальних захворювань. Установлено наявність у разі введення pH-мікрозонду під час експрес-гастро-pH-моніторингу стимулювльного ефекту (механічного подразника) на секрецію хлористоводневої кислоти. Вивчено у хворих на пептичні Helicobacter pylori-асоційовані гастродуоденальні захворювання коливання внутрішньошлункового pH (лужні рефлюкси) під час експрес-гастро-pH-моніторингу. Уперше проведено мультифакторний аналіз впливу різних чинників на показники даного моніторингу. Найбільшу секрецію хлористоводневої кислоти виявлено у віці до 20-ти років. За високого ступеня інфікованості Helicobacter pylori встановлено тенденцію до наявності за даними експрес-гастро-pH-моніторингу найбільшої секреції хлористоводневої кислоти.панатопразолу, рабепразолу й езомепразолу.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив комплексного лікування, що передбачає застосування високодисперсного аерозолю кам'яної солі та середньомінералізованої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води "Поляна Квасова" на перебіг бронхіальної астми із супутнім гастродуоденітом у 122-х хворих. Доведено, що комплексне лікування призводить до відновлення бронхіальної прохідності, покращання вентиляції легень, нормалізації клінічних, імунологічних та біохімічних показників. Установлено, що застосування у комплексному лікуванні мінеральної води у вигляді інгаляції спричинює більш виражену позитивну дію на рівні дистальних бронхів у зазначених хворих. Виявлено, що комплексне лікування в безпосередньому та віддаленому періоді позитивно впливає на перебіг бронхіальної астми, підвищує ефективність проведеного лікування, збільшує тривалість ремісії та знижує кількість загострень у шлунково-кишковому тракті та бронхолегеневої системи.

  Скачати повний текст

Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи до патогенетичного лікування гіпергомоцистеїнемії, базуючись на результатах вивчення ерадикації гелікобактерної інфекції хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori на фоні атеросклерозу. З'ясовано, що перебіг H. pylori-асоційованого хронічного атрофічного гастриту на тлі найбільш розповсюдженої форми атеросклерозу - ішемічної хвороби серця - характеризується взаємообтяжливим впливом. Завдяки проведенню таким хворим антигелікобактерної терапії, яка передбачає використання рабепразолу, амоксіциліну, кларітроміцину, колоїдного субцитрату вісмуту одержано ерадикацію H. pylori у 86,9 % хворих. Виявлено, що запропонована терапія позитивно впливала на клінічну картину захворювання, у віддаленому періоді (через рік після закінчення курсу лікування) зменшувала запалення і атрофічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ). З'ясовано, що ця терапія сприяє позитивним змінам морфологічних показників СОШ і знижує рівень гомоцистеїну крові, що доводить про відновлення функціональної активності СОШ.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне дослідження структури, частоти та клінічних особливостей уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ), індукованих нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) у хворих на ревматизм, ревматоїдний артрит (РА) та остеоартроз (ОА). Встановлено, що частота та важкість уражень шлунка та дванадцятипалої кишки та патоморфлогічні зміни в них не залежать від нозологічної форми ревматичного захворювання та не пов'язані з наявністю та ступенем обсіменіння слизової оболонки ГДЗ Helicobacter pylori (HP). Виявлено, що на початкових етапах прийому НПЗЗ ендоскопічними проявами уражень слизової оболонки ГДЗ є плямиста гіперемія, ерозивні та виразкові ураження, а морфологічним субстратом - лімфоцитарна інфільтрація слизової оболонки. Вперше запропоновано застосовувати під час комплексного лікування хворих на ревматизм вітчизняного протизапального препарату "Амізон", який не поступається в ефективності диклофенаку і не має побічної дії на слизову оболонку ГДЗ, притаманну НПЗЗ. Вперше для зменшення негативного впливу НПЗЗ на слизову оболонку ГДЗ під час лікування РА та ОА запропоновано проводити локальну навколосуглобову терапію у вигляді примочок з диметилсульфоксидом, гепарином та диклофенаком натрію та дротаверином гідрохлориду з одночасним зменшенням дози перорального прийому НПЗЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи удосконалення якості діагностики та лікування хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), асоційований з H.pylori. Оцінено залежність клінічного перебігу захворювання від морфофункціональних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки (ДПК). Визначено стан секреторної, кислотопродукуючої функції шлунка. Проведено морфологічні та морфометричні дослідження слизової оболонки ДПК. Вивчено роль порушень з боку місцевого та системного імунітету в патогенезі ХГД. Встановлено клініко-лабораторну ефективність запропонованої комбінації препаратів-циклоферону й етонію в комплексній терапії хворих на ХГД. Доведено, що запропонований курс лікування сприяє більш швидкому поліпшенню клінічної картини захворювання, ерадикації H.pylori в 93,1 % випадків, відновленню моторно-евакуаторної функції шлунка, стабілізації дисбалансу імунологічних показників з боку місцевого та системного імунітету.

  Скачати повний текст

Виявлено новий механізм розвитку вторинного імунодефіцитного синдрому у разі гастродуоденальних уражень у хворих за екологічно несприятливих умов. Визначено, що зовнішній радіаційний вплив і тривалий контакт з важкими металами призводять до розвитку дистрес-синдрому, в основі якого лежить мінеральний дисбаланс з посиленням фізичної активності, головним чином, важких металів, що вторинно зумовлює пригнічення функціональної активності імунокомпетентних клітин. Встановлено кореляційні залежності між виявленими змінами інтенсивності рентгенофлюоресценції макро- та мікроелементів крові та порушеннями імунітету як двох ланок у ланцюзі розвитку дистрес-синдрому в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і робітників акумуляторного виробництва з гастродуоденальними захворюваннями. Розроблено спосіб корекції мінерального та імунного дисбалансу з використанням ультрафонофорезу трилону Б. Відзначено позитивну динаміку патологічного процесу завдяки усуненню дистрес-синдрому за рахунок нормалізації фізичної активності макро- та мікроелементів крові, а також клітинного та гуморального імунітету, що доведено результатами статистичного аналізу.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено комплексне дослідження стану клітинно-молекулярних імунологічних механізмів, стану цитокінової регуляції та системи загального і місцевого протеолізу за поєднання ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони та бронхіальної астми (БА). Обгрунтовано показання та розроблено методику використання у комплексному лікуванні даних хворих індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Досліджено клінічну ефективність застосування цього препарату під час лікування БА, поєднаної з гастродуоденальною патологією. Вивчено вплив циклоферону на клітинно-молекулярні імунні механізми запалення, цитокінову регуляцію, стан системи протеолізу.

  Скачати повний текст

Досліджено питання удосконалення діагностики та лікування виразкової хвороби, хронічного неатрофічного й атрофічного гастриту. Розширено та поглиблено уявлення про особливості клініко-ендоскопічних і морфофункціональних проявів у пацієнтів з зазначеними хворобами, частоту інфікування Helicobacter (H.) pylori. Визначено особливості відновлення рівня кислотопродукції та клітинного складу залозистого апарату слизової оболонки фундального відділу шлунка в осіб з виразковою хворобою після ефективної ерадикації H. pylori. Обгрунтовано можливість використання спектрофотометрії для спостереження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, що зумовлює можливість використання цього методу в діагностиці хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне вивчення біохімічних, морфологічних та імуногістохімічних показників, що мають головне значення у механізмі прогресування хронічного гелікобактерного гастриту. У хворих на хронічних гастрит (ХГ), асоційований з Helicobacter pylori (Hp) вивчено проліферитивну активність за експресією маркера Кі-67 та глибину залягання Hp у слизовій оболонці шлунка (СОШ). Визначено, що хронічний гелікобактерний гастрит завжди супроводжується гіперпроліферацією СОШ, а рівень підвищення експресії Кі-67 прямо пропорційно залежить від ступеня її заселення Hp. Доведено, що глибина залягання Hp характеризує їх інвазивний потенціал і зумовлює наявність перебудованих змін у СОШ.

  Скачати повний текст

Оцінено взаємозв'язок морфологічних порушень слизової оболонки шлунка з активацією вільнорадикальних процесів та їх вплив на прогресування хронічного атрофічного гастриту та пептичної виразки шлунка на підставі результатів лікування та обстеження 138-ми пацієнтів, з них 51 - хворих на хронічний атрофічний гастрит, 57 - пептичну виразку шлунка, 20 здорових осіб і 10 - хворих на рак шлунка. Виявлено та систематизовано характерні морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) зазначених захворювань. Установлено порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи за рівнем вмісту церулоплазміну у біоптатах СОШ, концентрацією церулоплазміну, активністю малонового діальдегіду й орнітиндекарбоксилази у сироватці крові за вмістом ехіноцитів у периферичній крові.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено поєднаний вплив на гастродуоденальний відділ (ГДВ) малих концентрацій сполук хрому та Hp. Установлено, що зі збільшенням професійного стажу (ПС), незалежно від статі, зростає концентрація хрому в крові та сечі. Доведено, що зі збільшенням ПС та з віком спостерігаються гіпосекреція, гіпоацидність, значне зниження захисних та різка активація агресивних властивостей шлункового соку, що є більш вираженим у випадку виразкової хвороби (ВХ) у фазі неповної ремісії. Виявлено, що основними чинниками зниження секреторної функції шлунка є ПС роботи за умов контакту зі сполуками хрому та вік хворих. Уперше визначено, що ВХ та хронічний гастродуоденіт (ХГД), асоційовані з Helicobacter pylori (Hp), у контактуючих зі сполуками хрому мають певні клінічні особливості (періодичні болі в епігастрію, малосимптомний початок захворювання, часті шлунково-кишкові кровотечі за умов ВХ - у 51,4 % хворих, що мають прямо пропорційну залежність від ПС, не характерною є сезонність загострень і обтяжена спадковість). За одночасної дії сполук хрому та Hp виявлено високу ступінь обсіменіння Hp, атрофічні зміни більш виражені у контактуючих зі хромом, причому у хворих з атрофічними гастритами зростає частота фіброзування слизової оболонки шлунка (СО Ш), а також частіше розвиваються хронічні атрофічні гастрити з "перебудовою" СО за кишковим типом зі збільшенням ПС роботи, з наростанням атрофічних змін в антральному відділі шлунка частіше виявляється інфекція Hp у слизовій тіла шлунка. Це дає підставу робити висновок щодо синергізму двох несприятливих агентів. Уперше доведено ефективність запропонованої методики лікування ВХ та ХГЛ зі включенням антидотної терапії, антиоксиданта, ентеросорбента та потрійної схеми лікування (два антибактеріальних препарати та "Омепразол").

  Скачати повний текст

Вивчено обмін заліза та стану антиоксидантного захисту у хворих на хронічні гастрити (ХГ). Виявлено активацію перекисного окислення ліпідів і пригнічення антиоксидантної системи, прояв яких зростає з віком, залежить від поширення запальних і деструктивних процесів у слизовій оболонці шлунка, їх активності, типу гастриту, фази захворювання та наявності супутнього залізодефіцитного стану. Обгрунтовано необхідність призначення антиоксидантів під час лікування ХГ. Доведено, що H. pylori впливає на метаболізм заліза в організмі та є важливим чинником патогенезу залізодефіцитних станів, за цього виявляється вірогідно нижчий вміст гемоглобіну, сироваткового заліза та феритину у хворих на Hp-асоційований ХГ. Виявлено зворотний кореляційний зв'язок між титром антигелікобактерних IgG та показниками обміну заліза.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічну картину гастродуоденопатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами у взаємозв'язку з особливостями патогенезу за показниками прозапальної ланки цитокінового профілю, інтенсивності процесів ПОЛ - АОЗ, ступеня інвазії слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori під впливом різних лікувальних комплексів. Зазначено, що дані зміни вірогідно співвідносяться з виразністю запального процесу в слизовій оболонці гастродуоденальної зони і ступенем персистенції Helicobacter pylori. Досліджено стан прооксидантно-антиоксидантної системи у хворих з даною патологією. Встановлено підсилення процесів перекисного окиснення ліпідів, що характеризується збільшенням вмісту в сироватці крові малонового диальдегіду та дієнових кон'югатів на тлі декомпенсації системи антиоксидантного захисту, що проявляється зниженням рівня насичення трансферину залізом і незначним підвищенням активності церулоплазміну. Вперше застосовано альтан і синглетно-кисневу терапію у хворих з гастродуоденопатіями, індукованими нестероїдними протизапальними препаратами. Доведено, що комплексне лікування сприяє корегуванню порушень прозапальної ланки цитокінового профілю, окисно-відновних процесів і покращує репаративні процеси.

  Скачати повний текст

Досліджено терапевтичну ефективність препаратів перстачу прямостоячого (ПП) в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом. За результатами "гострих" фармакологічних досліджень і під час курсового застосування встановлено сприятливу дію препаратів ПП на шлункове кислотоутворення та моторику жовчного міхура. Визначено позитивний вплив курсового лікування препаратами ПП на систему жовчовиділення, функціонально-морфологічний стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК). Доведено м'які антихелікобактерні властивості та антиоксидантну дію ПП. За умов норми in vitro на моделі еритроцита встановлено мембраностабілізувальні властивості настоянки ПП. У ході експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони у щурів показано позитивний вплив настоянки ПП на про- й антиоксидантну системи, морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та ДПК.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності методів діагностики та лікування хворих на хронічний гастрит типу B (ХГВ) у поєднанні з залізодефіцитною анемією (ЗДА), досліджено спільні ланки патогенезу захворювань. Обстежено 104 хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА. Показано, що у разі поєднання даних патологій спостерігається нашарування клінічних проявів захворювань, що є наслідком взаємодії патогенетичних ланок. Встановлено, що у хворих з ХГВ та ЗДА має місце зниження рівня аскорбінової кислоти (АК) у шлунковому соку у порівнянні з хворими на ізольований ХГВ та ЗДА. Виявлено кореляційну залежність між рівнем АК у шлунковому соку та виразністю змін в показниках обміну заліза, що залежать від ступеня контамінації слизової оболонки шлунка (СОШ) H.pylori, рівня pH шлункового середовища та ступеня атрофії СОШ. Доведено доцільність використання у комплексному лікуванні хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА залізовмісних препаратів, що додатково містять АК, зокрема, тардеферона. Запропоновано хворим з поєднаним перебігом ХГВ та ЗДА проводити еридикаційну терапію у разі виявлення зниженого рівня АК у шлунковому соку для підвищення ефективності лікування дефіциту заліза та запобігання можливим рецидивам захворювання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення якості та підвищення ефектиності лікування хворих на хронічний гіпертрофічний фарингіт (ХГФ), поєднаний з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Встановлено, що у хворих з даними патологіями порушення клініко-лабораторних показників мають більш виражений характер, ніж у пацієнтів з ізольованою формою ХГФ, що свідчить про потенціюючий вплив ГЕРХ на перебіг запольного процесу у ротоглотці. На підстві вивчення суб'єктивних та об'єктивних даних, показників цитоморфологічних та імунологічних досліджень та математичного аналізу імунної відповіді у динаміці лікування зроблено висновок про ефективність комбінованої терапії пацієнтів з ХГФ, поєднаної з ГЕРХ. Наведено рекомендації щодо застосування комбінованого методу для лікування оторинолорингологічної та гастроентерологічної патології у хворих на ХГФ і ГЕРХ.

  Скачати повний текст

Досліжено питання підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) за наявності Helicobacter pylory. Установлено особливості клінічного перебігу, ендоскопічної та морфологічної картини слизової оболонки шлунка (СОШ), кислотопродукувальної функції шлунка, зрушень показників гуморальної ланки імунітету, місцевого захисту та цитокінового профілю крові у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР залежно від асоціації з Helicobacter pylory, ступеня вираженості ДГР і запально-атрофічних процесів у СОШ. Обгрунтовано доцільність включення альтану до комплексного лікування хворих на хронічний гастрит на фоні ДГР шляхом позитивного впливу на функціональний стан шлунка, показники імунного статусу, що сприяло регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст