Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Доведено, що самостійна дія вітамінів С та Е на фоні експериментальної виразки шлунка підвищувала цитопротекцію, зменшувала активність загальної NOS, активність індуцибельної NO-синтази (іNOS), вміст нітрит-аніону, ТБК-активних продуктів, рівень активності суперосиддисмутази (СОД), тоді як концентрація L-аргініну в плазмі крові зростала. Відзначено, що поєднана дія вітамінів С та Е на фоні експериментальної виразки шлунка у порівнянні з їх самостійною дією не призводила до виражених змін активності NO-синтаз, вмісту ТБК-активних продуктів та активності СОД і каталази. Визначено особливості дії вітамінів С та Е на фоні інгібування активності іNOS, циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та введення L-аргініну за умов експериментальної виразки шлунка. Показано зміни вмісту вітамінів С та Е у плазмі крові за умов їх самостійної та поєднаної дії, а також інгібування активності іNOS та ЦОГ-2.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження стану антиоксидантної системи та вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів у гомогенаті слизової оболонки шлунка за різних експериментальних моделей виразки. За даних умов встановлено підвищення вмісту продуктів ПОЛ і зниження активності антиоксидантних ферментів. Показано зміни ліпідного складу мембран клітин слизової оболонки шлунка. Виявлено, що активність мембранозв'язаних ферментів по-різному змінюється у досліджуваних моделях виразок. Вивчено активність циклонуклеотид-, кальцій-, фосфоліпідзалежних і тирозинових протеїнкіназ у мембранах клітин слизової оболонки шлунка за даної патології. Вперше встановлено, що препарати природного походження "Сквален" і "Меланін" мають виражені антиоксидантні властивості та сприяють загоєнню виразки. На підставі результатів проведеного дослідження визначено механізми утворення та розвитку виразкової хвороби шлунка.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено патогенетичний взаємозв'язок змін гормонального статусу (гіпофізарно-надниркових гормонів, опоїдів, гормонів і гастроентеропанкреатичної зони) в динаміці розвитку експериментальної виразкової хвороби. Зроблено висновок, що найбільш виражений гастропротекторний ефект даларгіну в лікуванні виразкової хвороби проявляється, якщо його використовувати як ліпосомальну форму. Це підвищує терапевтичну дію препарату щодо ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Встановлено, що введення досліджених препаратів спричиняє відхилення морфофункціонального стану печінки, інтенсифікацію перекисного окиснення ліпідів, порушення антиоксидантного захисту у здорових тварин, поглиблює патологічні відхилення за умов хронічного гепатиту та гострої виразки шлунка. Встановлено, що застосування тіотриазоліну на тлі комбінованого введення противиразкових препаратів зменшує їх гепатотоксичні прояви у здорових тварин на тлі хронічного гепатиту та гострої виразки шлунка.

  Скачати повний текст

Досліджено участь еритроцитів і лейкоцитів у згортанні крові за норми й у разі виразкової хвороби шлунка. Виявлено, що цілі еритроцити здатні активізувати внутрішнє тромбопластиноутворення за рахунок наявності в них тромбопластинового фактора еритроцитів, який є глікопопротеїдом з молекулярною масою 17 540 - 22 590, зосереджений у стромі еритроцитів у фракції D і має властивості фактора 3 тромбоцитів. Установлено механізм включення тромбопластинового фактора еритроцитів у процес тромбопластиноутворення, який полягає у збереженні сіалопротеїду зовнішнього шару мембрани клітини, що відіграє роль своєрідного посередника між тромбопластиновим фактором еритроцитів і активованими факторами згортання плазми. В стромі еритроцитів у фракції A виявлено високомолекулярні стромальні білки (167 900), які прискорюють перетворення фібриногену на фібрин і за біологічною дією нагадують фактор 2 тромбоцитів. Показано, що лейкоцити беруть участь у реакціях клітинної агрегації та входять до складу первинної гомостатичної пробки, здатні активізувати коагуляційний гемостаз за рахунок наявності в них тромбопластичного, антигепаринового фібринстабілізувального факторів. Установлено, що активація перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах і зниження активності антиоксидантних ферментів еритроцитів зумовлюють підвищення агрегаційної активності, зниження пероксидної резистентності, здатності еритроцитів до деформування, збільшення в'язкості еритроцитарної суспензії у разі виразки шлунка, що призводить до порушення мікроциркуляції та гіпоксії слизової оболонки шлунка. Патогенетично обгрунтовано застосування антиоксидантів у комплексній схемі лікування хворих на виразкову хворобу шлунка.

  Скачати повний текст

Вивчено структурну організацію поза- та внутрішньоорганних нервів дванадцятипалої кишки. Під час дослідження використано макромікроскопічні, гістологічні, морфометричні методи та метод трансмісивної електронної мікроскопії. За характером гілкування артерій виділено дві форми у топографії підшлунково-дванадцятипалих сплетінь: концентровану та розсипну. Для розсипної форми визначено два варіанти розподілу паравазальних нервів: краніально-розсипний і каудально-розсипний. На підставі аналізу структурної організації паравазальних нервів дванадцятипалої кишки встановлено, що основну масу нервових волокон для різних вікових груп складають безмієлінові нервові провідники. Мієлінові волокна виявляються в значно більших нервах адвенціального сплетіння. У новонароджених та дітей загальна кількість мієлінових провідників збільшується, у нервах визначаються волокна середнього та великого діаметра. Встановлено, що під впливом лазерного опромінювання відбуваються зміни у нервах дванадцятипалої кишки щурів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено багатокомпонентний аналіз структурної організації всіх клітинних складових слизової оболонки шлунка у нормі, у разі гострої комбінованої експериментальної виразки та за умов реваскуляризації шляхом застосування оментопластики. Доведено, що хлорид кальцію, введений в підслизовий шар, викликає локальні деструктивні зміни, а депонування його в сполучній тканині шлунка зумовлює пролонгований пошкоджуючий вплив. Встановлено патогенетичний механізм виникнення деструктивних змін у слизовій оболонці шлунка після введення хлориду кальцію, що розширює можливості застосування цієї методики для дослідження гострих та хронічних виразок. Досліджено, що деструктивні зміни в слизовій оболонці базуються на ішемізації тканини, зміні цитоплазматичних мембран, величині та конфігурації міжклітинних контактів, ультраструктурній організації самих клітинних органел. Доведено, що оментопластика відновлює функціональну мобільність слизової оболонки шлунка, секреторну реакцію на дію гістаміну.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значущі етіологічні та патогенетичні чинники пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) в учасників післяаварійних робіт та мешканців територій, забруднених радіонуклідами. Показано особливості змін агресивних і захисних чинників щодо слизових оболонок (СО) шлунка й ДПК у дослідженні перебігу недуги в постраждалих. Доведено невідворотність подальшого розвитку патологічних процесів у СО шлунка та ДПК, поєднаність неопластичних і прискорених інволюційних змін. Морфологічно верифіковано участь іонізуючих променів у генезі патології. Визначено діагностичні критерії, інформативні щодо осіб з "чорнобильським анамнезом", аргументовано прогностичні аспекти й скерованість лікувально-діагностичних і профілактичних заходів. Сформульовано концепцію морфогенезу ПВ ДПК у постраждалих від аварії на ЧАЕС. Створено бази патоморфологічних даних, які не мають аналогів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування системи тирозинового фосфорилювання - дефосфорилювання у клітинах слизової оболонки шлунка (СОШ) щурів за експериментальної моделі виразки. Установлено, що, не зважаючи на зникнення макроскопічних проявів виразкових уражень слизової, процеси передачі сигналу за участі системи тирозинового фосфорилювання - дефосфорилювання є порушеними, а саме: активність тирозинових протеінкіназ зростала лише у плазматичних мембранах клітин СОШ на третю та четверту добу після стресового впливу, розвиток виразкової патології призводив до значної інактивації тирозинових протеінфосфатаз і суттєвих змін вмісту фосфотирозину у білках.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив утворення надлишкової кількості оксиду азоту з екзогенного попередника (модель хронічної інтоксикації нітратом натрію) на структурно-метаболічні зміни у слизовій оболонці шлунка (СОШ) (зокрема залежно від функціональної активності NO-синтазних систем) за умов відтворення пептичної виразки. Виявлено, що зменшення утворення оксиду азоту NO-синтазними системами обмежує дезорганізацію сполучнотканинних структур СОШ білих щурів за умов ульцерогенезу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію. Введення L-аргініну перед моделюванням ПВ за умов надходження до організму нітрату натрію не позначається на тяжкості виразкового процесу в СОШ.Виявлено, що зменшення утворення оксиду азоту NO-синтазними системами обмежує дезорганізацію сполучнотканинних структур СОШ білих щурів за умов ульцерогенезу на тлі хронічної інтоксикації нітратом натрію. Введення L-аргініну перед моделюванням ПВ за умов надходження до організму нітрату натрію не позначається на тяжкості виразкового процесу в СОШ.

  Скачати повний текст