Вивчено особливості анемічного синдрому у разі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона, його взаємозв'язок з перебігом основного захворювання, активністю запального процесу та показниками обміну заліза. Установлено залежність морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки від показників гемопоезу. Визначено імунологічну реактивість хворих на запальні захворювання кишечника залежно від патогенетичного варіанта анемії. Установлено, що якість життя хворих знижується пропорційно зростанню ступеня тяжкості хвороби, зумовлюється частими та болючими випорожненнями, наявністю анемії та позакишкових проявів. Запропоновано диференційований підхід до лікування анемічного синдрому залежно від характеру анемії й особливостей клінічного перебігу захворювання з використанням фолієвої кислоти, препаратів заліза й еритропотину-<$Ealpha>.

  Скачати повний текст

Розроблено методику одномоментної стимуляційної механоентерографії та механоколонографії за експериментальних і клінічних умов, що дозволило якісно та кількісно оцінити зміни моторики кишечнику за норми та у випадку перитоніту. Вивчено особливості фонової та стимуляційної моторики тонкої та товстої кишки за цих умов, що дозволило за інформацією, одержаною стосовно товстої кишки з'ясувати стан моторики всього кишечнику. Виявлено роль порога чутливості стінки товстої кишки у динаміці у разі перебігу та прогнозування перитоніту. Науково доведено, що ефективність лікування парезу кишечнику можна контролювати у випадку змін цього порога за силою струму. Розроблено методику підбору параметрів електростимулів для стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту. Розроблено класифікацію ступеня порушення моторики у випадку перитоніту, а також електрофізіологічні методи диференційної діагностики механічної та динамічної лапароскопії у разі перитоніту.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного лікування 188 хворих на гострий пієлонефрит. Застосовано препарати для корекції супутнього кишкового дисбактеріозу (інтестинальні антисептики й еубіотики) та локальну антибактеріальну терапію за допомогою спеціальних нефростомічних дренажів з перфорованим контейнером, що містить суміш антибіотика та сорбенту. Розроблено методики комплексної терапії порушень кишкової мікрофлори та локальної антибактеріальної терапії, захищені патентами України. За результатами клінічних, лабораторних, імунологічних, мікробіологічних досліджень підтверджено високу ефективність запропонованого методу лікування гострого пієлонефриту за рахунок нормалізації мікрофлори кишок, стабілізації міжмікробної взаємодії, запобігання подальшої транслокації умовно-патогенної мікрофлори з кишечнику, реінфікування нирок та післяопераційних ран.

  Скачати повний текст

Встановлено, що перебіг хронічних запальних захворювань кишечнику (ХЗЗК) у 88,5 % хворих на хронічний коліт (ХрК), 80,0 % - на неспецифічний виразковий коліт (НВК) та у 62,5 % - на хворобу Крона (ХК) супроводжується синдромом ендотеліальної дисфункції, яка характеризується зниженням ендотелій-залежної вазодилатації плечової артерії (ЕЗВД ПА), зростанням рівня VCAM-1 та вмісту циркулюючих десквамованих ендотеліоцитів. Виявлено зв'язок між дисфункцією ендотелію й активацією прооксидантної ланки окиснювального гомеостазу, а також рівнем ендотоксемії у хворих на ХЗЗК. Доведено участь цитокінової ланки регуляції у реалізації змін ендотеліальної функції у хворих на ХЗЗК. Встановлено залежність між ступенем дисбактеріозу кишечнику та порушенням функції судинного ендотелію. Обгрунтовано необхідність включення в лікувальний комплекс хворих на ХЗЗК актовегіну й ентерожерміни, що дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок покращання функції судинного ендотелію, стану мікробіоценозу вмісту товстої кишки (ТК), зменшення вираженості запальних реакцій, ендогенної інтоксикації, та покращити якість життя хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив мінеральної води на клінічні прояви, ферментативну, кислотоутвірну й евакуаторну фунції шлунка, динаміку морфологічних змін слизової оболонки шлунка, а також проаналізовано дію мінеральної води "Нафтуся" на стан неспецифічної резистентності, психофізіологічний статус та якість життя у хворих на функціональну дисперсію. Встановлено, що внутрішнє застосування цієї води викликає у хворих обох варіантів перебігу значне зниження загальної кількості скарг, що характеризують прояви больового та диспепсичного синдромів, зменшення лімфоїдної інфільтрації та набряку власної пластинки слизової оболонки шлунка. Доведено зменшення показників ситуативної й особистісної занепокоєності, покращання якості життя у хворих з обома варіантами функціональної диспепсії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати клінчіного та лабораторного обстеження 199-ти хворих на гепатит А (ГА). Проведено дослідження видового складу, популяційного рівня мікрофлори товстої кишки, вмісту SIgA у копрофільтратах і білках гострої фази (БГФ) у сироватці крові. У 93,52 % випадків у гострий період ГА виявлено дефіцит ентерококів і фізіологічних анаеробів, зокрема біфідобактерій, а також якісні зміни ешерихій з достовірно значущим підвищенням агресивних штамів і часткову контамінацію товстої кишки умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ). Встановлено взаємозалежність між змінами мікробіоценозу товстої кишки, показниками SIgA та тяжкістю перебігу ГА. З'ясовано, що легкий перебіг ГА характеризується домінуванням нормобіоценозу або дисбактеріозу 1-го ступеня, у разі середньої тяжкості захворювання переважає дисбактеріоз 2-го та 3-го ступенів. Найбільш достовірні відмінності показників SIgA виявлено у разі дисбактеріозу 3-го ступеня, які були достовірно незмінними у разі нормального біоценозу кишок. Проведено дослідження вмісту БГФ у сироватці крові хворих на ГА та виявлено їх підвищення в розпал хвороби, найбільш суттєве у разі дисбактеріозу 3-го ступеня. На підставі результатів кореляційного аналізу виявлено зворотні зв'язки показників БГФ з біфідо- та лактобактеріями, а представниками УПМ - прямі. Прямі кореляційні зв'язки встановлено між показниками БГФ та SIgA. Доведено, що у разі сприятливого перебігу ГА у період зростання клінічних проявів хвороби спостерігається підвищення екскреції з калом SIgA та показників БГФ. Встановлено, що несприятливий перебіг захворювання характеризується відсутністю підвищення цих показників у даний період. На підставі ранжування інформативності лабораторних показників розроблено математичний алгоритм прогнозування перебігу ГА. Оцінено клінічну ефективність, вплив на відновлення стану мікробіоценозу товстої кишки, нормалізацію показників SIgA у копрофільтратах і БГФ у сироватці крові препаратів лактулози у разі легкого перебігу ГА та комбінації з альтаном у разі середнього ступеня тяжкості хвороби.

  Скачати повний текст

На підставі клінічних, мікробіологічних, цитологічних, інструментальних та імунологічних досліджень з'ясовано особливості виникнення та перебігу кандидозу товстої кишки (КТК). Патогенетично обгрунтовано доцільність комплексного лікування пацієнтів з КТК з використанням антимікотика "Натаміцин", пробіотика "Пробіовіт" й імуномодулятора "Ехінацея". З використанням комплексного підходу до діагностики КТК у порівняльному аспекті проаналізовано діагностичну значущість різних методів. Визначено більш високу інформативність і пріоритет мікробіологічного дослідження у порівнянні з ендоскопічним і цитологічним методами дослідження. Показано, що за частотою ендоскопічних змін слизової оболонки товстої кишки (СОТК) і цитологічної картини колонбіоптатів пацієнти з КТК фактично не відрізняються від хворих без КТК. За цього частота основних клінічних синдромів (больового, здуття, проносів і закрепів), а також диспепсичних явищ вірогідно перевищує аналогічні показники у хворих без діагностованого КТК. Виявлено, що КТК супроводжується сукупністю клінічних, мікробіологічних і цитологічних, а також поєднаних з ними імунологічних проявів. Це має прояв та характеризується головним чином зменшенням основних показників неспецифічної ланки імунітету, а саме: Т-хелперів (CD4) та Т-супресорів (CD8). Доведено, що комплексне лікування КТК з використанням антимікотика "Натаміцин", пробіотика "Пробіовіт" та імуномодулятора "Ехінацея" має виразну клінічну ефективність. Доведено, що застосована комплексна схема лікування зазначених хворих позитивно впливає на клінічну картину, інволюцію дисбіозу, нормалізацію показників мікробіоценозу кишечнику, динаміку ендоскопічних змін СОТК і показників неспецифічної ланки імунітету (CD4, CD8), що дозволяє зробити висновок про ефективність і патогенетичну обгрунтованість призначення комбінації натаміцину, пробіовіту, ехінацеї у комплексному лікуванні КТК. Сукупність цих змін доводять високу ефективність лікування хворих на КТК.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове вирішення проблеми удосконалення діагностики та лікування неспецифічного виразкового коліту (НВК) та його позакишкових уражень, уточнено значущість сприяючих факторів та патогенетичних механізмів у розвитку позакишкових проявів НВК, порушень слизового бар'єра товстої кишки, процесів слизоутворення, мікробіоценозу кишечнику, характеру імунологічних, метаболічних змін. Розроблено класифікацію позакишкових уражень у хворих на НВК та алгоритм обстеження й лікування цих пацієнтів. Визначено рівень поширеності та форми позакишкових уражень у хворих на НВК. Досліджено роль дисплазії сполучної тканини у формуванні даної патології, доведено несприятливий вплив наявності дисплазії сполучної тканини на тяжкість перебігу, поширеність НВК, ступінь порушення мікробіоценозу кишечнику, розвиток позакишкових уражень. Вперше вивчено ураження щитоподібної залози у хворих на НВК, клінічні та лабораторні прояви антифосфоліпідного синдрому у даних пацієнтів. Доведено, що лікувальний комплекс хворих на НВК повинен складатися з базисної терапії, що включає дієтотерапію, вітамінотерапію, препарати 5-аміносаліцилової кислоти, за показаннями - кортикостероїди. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування пробіотиків, препаратів вісмуту, комплексу амінокислот, антиоксидантів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення якості діагностики та лікування хворих на хронічний ентерит (ХЕ) та коліт (ХК), перебіг яких супроводжується імунодефіцитним станом. Встановлено, що перебіг хронічних запальних захворювань кишечнику супроводжується зниженням кількості Т-лімфоцитів у крові та підвищеною інфільтрацією даними клітинами слизової оболонки кишечнику. Виявлено, що ураження слизової оболонки кишечника відбувається за типами: переважання імунного запалення, поєднання імунного запалення з атрофією та переважання атрофії. Визначено залежність стану медіаторів системи запалення, змін показників перекисного окиснення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту, порушень клітиної та гуморальної ланок імунітету від морфологічних типів ураження кишечнику в хворих на ХК та ХЕ. Запропоновано та доведено ефективність використання амізону або ербісолу додатково до базисної терапії для лікування даних хворих.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційовані методи санаторно-курортного лікування хворих на хронічний коліт з урахуванням характеру дисбіотичних та імунологічних порушень з метою підвищення ефективності терапії. На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного, інструментального та гістологічного обстеження хворих, визначених взаємозв'язків між імунологічними, дисбіотичними, морфологічними порушеннями та характером клінічного перебігу хронічного коліту розроблено диференційовані комплекси лікування з застосуванням комбінацій пробіотика, гальванічного струму, пелоїдотерапії та внутрішнього використання маломінералізованих мінеральних вод різного хімічного складу. Досліджено безпосередні та віддалені результати лікування та доведено, що застосування розроблених терапевтичних комплексів на санаторно-курортному етапі залежно від характеру дисбіотичних та імунологічних порушень у хворих на хронічний коліт сприяє значному підвищенню ефективності лікування захворювання та підтримує його тривалу ремісію.

  Скачати повний текст

Запропоновано патогенетичне обгрунтування використання електромагнітних хвиль міліметрового діапазону як зональної надвисокочастотної терапії (НВЧ) у комплексному лікуванні хворих на хронічний невиразковий коліт (ХНК) і синдром подразненої кишки (СПК). Проведено комплексне обстеження 156-ти хворих, зокрема, здійснено загальноклінічне та спеціалізоване гастроентерологічне дослідження, визначено частоту висловлювання скарг, дескрипторів абдомінального болю, сумарного больового індексу, рівнів тривожності, низки морфологічних і біохімічних показників клітинного, протиоксидантного та кислотно-лужного гомеостазу. Виявлено спільність клінічного перебігу ХНК і СПК на етапі одержання лікування за клінічних умов з застосуванням диференційованих методик НВЧ-терапії залежно від типу кишкової дискінезії завдяки регулювальному впливу електромагнітних хвиль міліметрового діапазону на основні патогенетичні ланки цих захворювань, що сприяє тривалій медичній і соціальній реабілітації.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено порівняльне оцінювання ефективності комбінованого лікування з використанням анти-TNF та імуномодулювальних препаратів. Пріоритетними даними є встановлення достовірної різниці швидшого настання клініко-ендоскопічної ремісії у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом (НВК) середнього ступеня важкості, що одержували комбіновану терапію й обгрунтовано доцільність застосування інфліксимабу й азатіоприну. Вперше досліджено порівняльну ефективність терапії внутрішньовенними інфузіями сахарози та карбоксимальтози заліза у хворих на НВК із залізодефіцитною анемією (ЗДА) на рівні феритину, сатурацію трансферину та показники гемоглобіну. Продемонстровано можливість корекції ранніх порушень гомеостазу заліза за допомогою даних препаратів. Встановлено залежність результату лікування ЗДА від призначення залізовмісного препарату. Виявлено зв'язок між ступенем покращання гомеостазу заліза й якістю життя, а також клініко-ендоскопічними показниками. Розроблено та впроваджено в клінічну практику методики ультразвукової та трансколоноскопічної pH-діагностики неспецифічного виразкового коліту. Встановлено характерні ознаки захворювання, визначено кількісні й якісні характеристики запального процесу в стінці товстого кишечника за неспецифічного виразкового коліті.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження показано, що перебіг хронічного коліту супроводжується ендотеліальною дисфункцією (підвищеним рівнем ендотеліну-1 та зниженим - оксиду азоту), активацією процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), виснаженням системи антиоксидантного захисту (АОЗ), порушенням гуморальних факторів імунітету (підвищеним рівнем імуноглобулінів A, G та циркулюючих імунних комплексів). Обгрунтовано застосування у хворих на хронічний коліт комплексної терапії, що передбачає одержання фолієвої кислоти та цинктералу, які сприяють відновленню стану судинного ендотелію (вірогідному зниженню рівня ендотеліну-1 та підвищенню рівня оксиду азоту), мають антиоксидантні та імунокоригувальні властивості. Виявлено, що запропонована комплексна терапія даних хворих позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, відновлює функцію судинного ендотелію, сприяє нормалізації процесів ПОЛ та АОЗ, а також гуморальних факторів імунітету.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення якості діагностування й ефективності лікування хворих на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОХЛ) на тлі синдрому подразненої кишки (СПК). Теоретично узагальнено результати та на підставі проведених клінічних досліджень визначено частоту розвитку СПК у хворих на ХОХЛ. Досліджено легені та кишечник. Установлено особливості клінічного перебігу ХОХЛ у хворих з супутнім СПК. Обстежено 123 хворих на ХОХЛ, з них 48 - пацієнтів з СПК, а також 30 хворих на СПК без супутньої патології бронхолегеневої системи. Вивчено роль дисплазії сполучної тканини та її вплив на тяжкість перебігу ХОХЛ. Установлено, що порушення мікробіоценозу кишечнику та бронхів, ферментативного статусу, мікро- та макроелементів є більш вираженими у хворих на ХОХЛ з супутнім СПК і негативно впливають на перебіг ХОХЛ. З застосуванням системного протизапального препарату месалазину та метаболічної терапії з урахуванням сукупної патології оптимізовано відповідні лікувальні заходи, що дозволило підвищити ефективність лікування хворих на ХОХЛ.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено дослідження рівнів фекального кальпротектину (ФК) у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику (ХЗЗК) залежно від тяжкості перебігу захворювання й у хворих на функціональні розлади кишечнику. Вперше встановлена пряма пропорціональна залежність між рівнями ФК і виразністю ступеня тяжкості перебігу неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона, що дозволяє вважати ФК досить чутливим маркером для діагностики ХЗЗК і визначення ступеня тяжкості захворювання. Вперше доведено, що визначення рівня ФК є важливим в диференційній діагностиці ХЗЗК і функціональних розладів кишечнику, вважаючи його високочутливість, об'єктивність і простоту виконання.

  Скачати повний текст