Досліджено розвиток законодавства про кримінальну відповідальність судді за неправосудні рішення. З'ясовано, що норми, які передбачають відповідальність судді за "неправосудні" рішення вперше об'єднано в окрему главу в Уложенні про покарання кримінальне та виправне (1845 р.), а родовий об'єкт злочинів у сфері правосуддя вперше виділено у Особливій частині Кримінального кодексу УРСР 1960 року у главі VIII. На підставі філософсько-правового аналізу сформульовано поняття "неправосудності судового рішення" та виділено його ознаки. Обгрунтовано необхідність виділення природного права на судовий розгляд як обов'язкового додаткового безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 375 КК. Висвітлено питання доцільності запровадження кримінальної відповідальності за постановлення суддею неправосудного акту через необережність. Виявлено чинники детермінації постановлення завідомо неправосудних актів судової влади та наведено рекомендації щодо удосконалення кримінального закону в частині оптимізації правозостосовчої діяльності.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено відповідальність слідчих у кримінально-процесуальному аспекті як соціальне явище, правову категорію та правовий інститут. Розкрито суть понять, підстави кримінально-процесуальної відповідальності слідчих у позитивному та негативному аспектах. Охарактеризовано поняття та складові кримінально-процесуальних правопорушень слідчих. Установлено та проаналізовано чинники, які негативно впливають на їх діяльність і спонукають до вчинення таких правопорушень. Досліджено заходи щодо реалізації кримінально-процесуальної відповідальності. Обгрунтовано, що зміст кримінально-процесуальної відповідальності визначається з урахуванням її позитивного та негативного аспектів, що висвітлює сучасне призначення даного інституту. Показано доцільність існування двох форм реалізації кримінально-процесуальної відповідальності (добровільної та примусової). Відзначено, що безпосередню роль у механізмі її реалізації відіграє діяльність уповноважених посадових осіб (начальника слідчого відділу, прокурора та судді).

  Скачати повний текст

Розроблено окремі елементи віктимологічних засад боротьби зі злочинністю в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах. Зокрема, упорядковано понятійний апарат з означеної тематики дослідження, запропоновано визначення таких із них, як злочинність у місцях, детермінанти злочинності, віктимологічні ситуації, віктимізація, віктимологічний напрям кримінологічної політики в місцях позбавлення волі. Розглянуто віктимологічні засади запобігання злочинам і загальносоціальне віктимологічне запобігання злочинам у місцях позбавлення волі. Вдосконалено індивідуальне віктимологічне запобігання злочинам в місцях позбавлення волі та прогнозування індивідуальної віктимної поведінки засуджених.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми зловживання кримінально-процесуальними правами та повноваженнями, охарактеризовано основні ознаки зловживання у сфері кримінального процесу і запропоновано його визначення. Висвітлено правову природу зловживання правом у сфері кримінально-процесуальних відносин, його співвідношення з кримінально-процесуальним правопорушенням та помилкою, наведено класифікацію та систематизацію наслідків зловживань кримінально-процесуальними правами та повноваженнями. Уточнено окремі форми зловживань, запропоновано шляхи удосконалення кримінально-процесуального законодавства України та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-кримінологічний аналіз сучасного стану криміногенних чинників, що зумовлюють вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ (ОВС) України за їх рівнем (загальносоціальним, груповим, індивідуальним) і змістом (економічним, політичним, соціально-психологічним, правовим, організаційно-управлінським), на засадах герменевтики, суттю яких є концепція соціального детермінізму, історизму, принципи системного та діалектичного підходів. Надано комплексну кримінологічну характеристику злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України. Здіснено їх аналіз за регіональними, соціально-демографічними ознаками. З'ясовано реальні масштаби значущості вчинених злочинів. Визначено характерні ознаки ситуації їх скоєння. Висвітлено процес трансформації кількісних змін показників дотримання персоналом ОВС законності та якісно нові форми кримінальної активності - прикриття нелегальної діяльності, вимагання, участь у контрабанді, незаконному обігу наркотиків. Здійснено кримінологічний аналіз фактів катування та жорсткого поводження працівників ОВС з громадянами. Розроблено кримінологічну характеристику особистості засуджених працівників ОВС відповідно до розподілення за окремими складами вчинених злочинів. Досліджено основні відмінності мотиваційної сфери працівників-правопорушників. З урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено та запропоновано систему заходів запобігання протиправній поведінці серед персоналу ОВС. Сформульовано рекомендації з метою вдосконалення теоретико-правових засад і практики діяльності МВС України як одного з соціальних інститутів суспільства. Розвинуто ідею трансформації діяльності ОВС України від традиційної силової до сервісної моделі та реорганізації міліції України до поліції як органу виконавчої влади європейського типу.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми кримінальної відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи. Проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства з проблем кримінальної відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи. Визначено соціальну обумовленість, підстави та принципи криміналізації даного виду злочину. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 391 КК України, виявлено найбільш складні та суперечливі питання застосування даної кримінально-правової норми. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України про встановлення відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз історичного розвитку інституту правової допомоги, розкрито сутність соціально-правової обумовленості існування та виникнення кримінальної відповідальності за злочини, що порушують право особи на правову допомогу. Детально розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки цих складів злочинів і досліджено кваліфікуючі й особливо кваліфікуючі їх ознаки. Під час проведення порівняння санкцій досліджуваних злочинів з аналогічними злочинами встановлено невідповідність і колізії між їх санкціями. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства, що передбачають відповідальність за порушеня права особи на правову допомогу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду. У історичному аспекті розглянуто законодавство у даній частині. Визначено місце суспільних відносин, що регулюють нормальну діяльність підрозділів міліції щодо запобігання рецидивній злочинності. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину. Запропоновано нові зміни та доповнення до ст. 395 КК України. Обгрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення адміністративного нагляду органами внутрішніх справ. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення зазначеної статті КК України, запропоновано її нову редакцію.

  Скачати повний текст

Досліджено чинники соціальної зумовленості відповідальності за порушення режиму відбування покарання у виправних установах та тримання під вартою. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів - посягання на режим відбування покарання у виправних установах та тримання під вартою, а також кваліфікуючі ознаки втечі з місця позбавлення волі або з-під варти та зміст покарання. Проведено відмежування досліджуваних злочинів від суміжних посягань. Аргументовано необхідність здійснення кримінально-правового забезпечення режиму відбування покарання у виправних установах та режиму тримання під вартою в одній статті КК. Запропоновано зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про міліцію", постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі".

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку законодавства з даного питання, проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства з проблем кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі, проаналізовано принципи, що зумовлюють її криміналізацію. Визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 390 КК України, виявлено недоліки чинного законодавства та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми кримінально-правової охорони правосуддя від незаконних діянь судді як спеціального суб'єкта злочину. Сформульовано нові теоретичні положення, розкрито зміст певних понять, що мають значення для науки, практики, а також для вдосконалення законодавства України. Виділено основні етапи становлення та розвитку кримінально-правової охорони правосуддя від незаконних діянь судді (суддів) в Україні. Досліджено зарубіжне законодавство про кримінальну відповідальність, на підставі його результатів проведено порівняння норм Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність суддів за злочини проти правосуддя, з відповідними нормами кримінальних кодексів зарубіжних країн. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність та запропоновано нові редакції статей, які встановлюють відповідальність за злочини проти правосуддя.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено наукове дослідення питання кримінальної відповідальності за завідомо незаконні затримання, привід, арешт та тримання під вартою. Визначено сутність даних понять у кримінально-правовому аспекті, розкрито зміст родового та безпосереднього об'єктів злочинів, передбачених ст. 371 КК України. Виявлено особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін завідомо незаконних затримання, приводу, арешту та тримання під вартою, визначено коло суб'єктів цих злочинів, досліджено їх кваліфікуючі ознаки. Розглянуто проблеми кримінально-правової кваліфікації злочинів, передбачених ст. 371 КК України, висвітлено питання їх відмежування від суміжних складів і дисциплінарних проступків. Наведено рекомендації щодо удосконалення кримінально-процесуальних процедур обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість, а також оптимізації норм кримінального законодавства. Сформульовано пропозиції щодо оновлення редакції ст. 371 КК України та введення нової статті 371-1 про встановлення кримінальної відповідальності за постановлення слідчим суддею завідомо незаконного рішення про затримання, арешт або тримання під вартою особи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичний розвиток українського та зарубіжного законодавства про кримінальну відповідальність у частині примушування давати показання. Досліджено проблемні питання об'єктивних, суб'єктивних і кваліфікуючих ознак примушування давати показання. Здійснено відмежування злочину, передбаченого ст. 373 КК України, від суміжних складів злочинів. Виявлено певні вади чинного КК України в частині регламентації відповідальності за примушування давати показання та сформульовано пропозиції з вдосконалення відповідних положень національного законодавства про кримінальну відповідальність, а також правозастосовної практики.

  Скачати повний текст

Висвітлено комплекс проблем стосовно кримінальної відповідальності за примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов'язань. На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства обгрунтовано тезу про виправданість доповнення кримінального законодавства України від 20 листопада 1996 р. новим складом злочину - примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов'язань. Досліджено особливості законодавчої конструкції цього складу злочину, проаналізовано його елементи та ознаки. Наведено певні рекомендації щодо удосконалення ч. 1 ст. 355 КК. Проаналізовано кваліфікований та особливо кваліфікований склади цього злочину. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства та кримінально-правової оцінки скоєного. Здійснено аналіз співвідношення примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань з суміжними складами злочинів, а саме: з вимаганням (ст. 189 КК), протидією законній господарській діяльності (ст. 206 КК) і самоправством (ст. 356 КК).

  Скачати повний текст

Досліджено кримінально-правову характеристику притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Розглянуто історичні та порівняльно-правові аспекти регламентації відповідальності за такого притягнення. Проаналізовано термінологічні та змістові ознаки цього злочину. Досліджено проблемні та суперечливі питання об'єктивних і суб'єктивних ознак. Уточнено визначення кваліфікувальних ознак. Проведено відмежування дій, передбачених ст. 372 КК України, від суміжних складів злочинів, зокрема, злочинів у сфері службової діяльності та злочинів проти правосуддя. Виявлено певні недоліки у конструкції окремих правових норм і сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження проблеми запобігання катуванням в Україні заходами кримінально-правового та кримінологічного характеру. Розглянуто ставлення держави та суспільства у різні історичні періоди їх розвитку до катування як соціального явища - від розуміння його як міри покарання та методу кримінального процесу до усвідомлення необхідності повної ліквідації. Наведено соціальну та юридичну характеристику катування, розглянуто його негативні наслідки фізичного, психологічного та соціального характеру. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 127 КК України "Катування", зроблено його відмежування від суміжних складів злочинів. Наведено характеристику суб'єктів злочину, особи злочинця та потерпілого у справах про катування, розроблено їх класифікацію.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з кримінально-процесуальними правопорушеннями. Розроблено основні положення наукової теорії кримінально-процесуальних правопорушень і відповідальності за їх вчинення. Розкрито сутність понять "правопорушення", "кримінально-процесуальне правопорушення", визначено їх ознаки, наведено відповідні класифікації. З'ясовано, що кримінально-правове правопорушення може бути комплексним, якщо за його вчинення застосовуються санкції іншої галузевої належності. Встановлено відмінність між слідчими помилками та кримінально-процесуальними правопорушеннями. Обгрунтовано необхідність визначення та внесення до КК України та КУпАП типових кримінально-процесуальних правопорушень. Особливу увагу приділено вивченню кримінально-процесуальних правопорушень на стадіях порушення кримінальної справи та досудового розслідування. Наведено повний перелік кримінально-процесуальних засобів прокурора, суду (судді), начальника слідчого відділу з виявлення, усунення та запобігання кримінально-процесуальним правопорушенням. Розглянуто види правової відповідальності за вчинення кримінально-процесуальних правопорушень: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну. Розроблено рекомендації щодо удосконалення механізмів реалізації окремих видів юридичної відповідальності. Наведено пропозиції щодо внесенння змін і доповнень до КПК України, КК України, КУпАП та інших законодавчих актів з метою удосконалення вітчизняної правозастосовчої практики.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні проблеми організації і тактики слідчих дій під час розслідування злочинів, вчинених засудженими до позбавлення волі. Удосконалено поняття криміналістичної тактики та її засобів. Запропоновано власний погляд на структуру слідчої дії у кримінальній тактиці та типову структуру організації слідчої дії на всіх її стадіях і етапах. Скориговано особливості організації і тактики слідчих дій під час розслідування злочинів, вчинених засудженими до позбавлення волі. Сформульовано визначення тактико-криміналістичного забезпечення слідчих дій в установах виконання покарань. Надано пропозиції щодо удосконалення досудового розслідування в установах Державного департаменту України з питань виконання покарань з урахуванням специфіки їх діяльності та чинних кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавств України.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні проблеми розробки теоретичних і практичних засад і заходів щодо запобігання насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ. Запропоновано визначення поняття "насильницькі злочини, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ". Конкретизовано поняття "використання службового становища працівником органів внутрішніх справ". Запропоновано комплексну кримінологічну характеристику насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками ОВС України. Установлено та проаналізовано комплекс факторів детермінації таких злочинів. Наведено кримінологічну характеристику особистості та запропоновано типологію злочинців на підставі мотивів вчинення насильницьких злочинів. Розглянуто проблему латентності насильницьких злочинів працівників ОВС. Визначено напрями та запропоновано шляхи вдосконалення заходів запобігання злочинів цього виду.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження особливостей правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проаналізовано еволюцію відповідного законодавства та наукові здобутки вітчизняної юриспруденції кінця XIX - 1980-х рр. у справі вирішення проблеми відповідальності держави перед особою за неправомірні дії посадових осіб. Розглянуто юридичну природу правового статусу особи (елементну структуру, види правового статусу, гарантії захисту прав та законних інтересів особи). Встановлено особливості структури та специфіку правового статусу жертви правосуддя та зловживання владою, проаналізовано існуючі форми порушень у даній сфері. Досліджено права жертви та обов'язки держави щодо відновлення порушених прав особи. У науковий обіг введено поняття "жертва правосуддя", "жертва зловживання владою", "правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям". Наведено класифікацію видів правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проведено аналітичне дослідження особливостей суб'єктно-об'єктних правовідносин, що виникають між державою та жертвами правосуддя та зловживання владою. Визначено зміст поняття "реабілітація", особливу увагу приділено вивченню правореабілітаційних правовідносин.

  Скачати повний текст