Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Розкрито сутність поняття "педагогічна занедбаність дітей молодшого шкільного віку". Охарактеризовано дистантні сім'ї, виявлено недостатнє виконання ними основних функцій, зокрема виховної, досліджено проблеми виховання дітей у таких сім'ях. Визначено критерії, показники та рівні вихованості для оцінювання ризиків появи педагогічної занедбаності у дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель процесу запобігання педагогічній занедбаності дітей молодшого шкільного віку з дистантних сімей. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови запобігання занедбаності молодших школярів у начально-виховному процесі початкової школи.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про стан здоров'я, фізичний розвиток і психоемоційний стан дітей шкільного віку, які виховуються за різних соціально несприятливих умов (у неповних, соціально неблагополучних сім'ях, державних інтернатних закладах, що перебувають під опікою родичів). Установлено закономірності впливу навколишнього середовища на рівень і структуру розповсюдженості патології серед дітей, які виховуються за соціально несприятливих умов. Доведено, що у соціально дезадаптованих сім'ях (СДС) складаються умови для формування стану хронічного стресу, який негативно впливає на стан здоров'я дітей і зумовлює формування психовегетативних розладів. Установлено, що у таких дітей порушення вегетативного та психоемоційного статусу мають прояв у вегетативній дисфункції, гетерономності, зниженні працездатності, високому рівні стресового стану, формуванні депресії, заниженій самооцінці. Визначено, що в дітей з СДС має місце підвищення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, за цього нормальне функціонування організму забезпечується за рахунок більш високого, ніж за норми, напруження регуляторних систем. Установлено, що для дітей з СДС, які зазнали фізичного насильства, характерний дефіцит стрес-лімітучих систем, що має прояв у вірогідному зниженні вмісту beta-ендорфіну та серотоніну. Розроблено алгоритм діагностування порушень адаптації, який дозволяє на ранніх етапах виявити індикатори та ступінь дезадаптації в дітей, які виховуються за соціально дезадаптованих умов, з метою забезпечення індивідуального вибору заходів щодо корекції виявлених порушень. Розроблено комплекс диференційованих заходів корекції порушен адаптації, який передбачає використання медикаментозних, немедикаментозних заходів і дозволяє індивідуалізувати підхід до застосування реабілітаційних заходів у дітей з СДС, що сприяє підвищенню їх адаптаційних можливостей, зменшенню проявів психовегетативних розладів.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-методологічне й емпіричне дослідження основних психологічних особливостей і проблем функціонально неповних сімей, утворених внаслідок трудової еміграції. Визначено особливості їх психологічного супроводу за умов навчально-виховного комплексу I ступеня. Виявлено, що функціонально неповні сім'ї, у порівнянні з повними, відрізняються вищим рівнем конфліктності взаємин, нечіткістю зовнішніх і внутрішніх психологічних меж. Зроблено висновок, що за умов просторової відокремленості подружніх партнерів унеможливлюється або значно утруднюється задоволення ними цілого ряду потреб, які традиційно задовольняє сім'я. З'ясовано, що діти дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сім'ях, відрізняються підвищеним рівнем тривожності, емоційним відчуженням від батька/матері, що перебуває у трудовій еміграції, нижчим рівнем емоційного благополуччя у сім'ї, у порівнянні з ровесниками з повних сімей. Розроблено програму психологічного супроводу функціонально неповних сімей у навчально-виховних комплексах I ступеня, основними завданнями якої є: розвиток батьківської та материнської відповідальності за виховання дітей; гармонізація сімейних взаємин як запорука збереження та зміцнення психічного здоров'я сім'ї загалом і кожного її члена зокрема. Основними результатами проведення програми психологічного супроводу функціонально неповних сімей є: зміцнення психологічних засад сім'ї за умов просторової розлученості подружніх партнерів шляхом утвердження у сімейних взаєминах гнучкості, щирості, довіри, емпатії, зниження конфліктного потенціалу та емоційної холодності, відчуженості між членами сім'ї.

  Скачати повний текст

У контексті теорії самодетермінації проведено теоретичний аналіз й експериментальне дослідження психологічних умов становлення життєвих домагань підлітків з неповної одностатевої сім'ї. Узагальнено та систематизовано психологічні погляди на природу, структуру та функції життєвих домагань і особливостей їх трансформації залежно від умов родинної соціалізації підлітка. Встановлено неоднозначні співвідношення між самооцінкою підлітками обох статей стилю взаємин (позитивний інтерес, директивність, ворожість, автономність, самоздійснення, егоцентризм, прагматизм, капітуляція) та певною констеляцією особистісних змінних (самостановлення, рефлексивність, інтернальність, самоповага, упевненість у собі, тривожність, мотивація успіху). Наведено результати впровадження розробленої програми психологічної допомоги, спрямованої на побудову підлітками цілісної картини життєвих домагань, що відповідає сучасним соціоекономічним і соціокультурнитм проблемам. Відзначено, що застосування результатів проведеного дослідження дозволяє враховувати особливості процесу становлення життєвих домагань підлітків і одностатевої неповної сім'ї. Запропоновано психологічно обгрунтовані засоби корекційної роботи з підлітками та їх батьками з питань виховання та самовиховання.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено педагогічну модель формування соціальної активності підлітків із неповних сімей за умов основної школи. Виявлено особливості соціального виховання підлітків із неповних сімей; уточнено його зміст в основній школі, що спрямовано на формування соціальної активності підлітків із неповних сімей. Розроблено соціально-педагогічні умови для організації виховної роботи з означеною категорією учнів. Подальшого розвитку набули окремі методики діагностування та формування соціальної активності підлітків із неповних сімей у контексті діяльнісного підходу до організації позаурочної виховної роботи в шкільній практиці.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні засади та практичний стан сформованості соціальної компетентності старших підлітків з урахуванням специфічного впливу неповної сім'ї. Визначено та теоретично обгрунтовано структуру соціальної компетентності, розкрито зміст, форми та методи її формування у старших підлітків. Викладено критерії соціальної компетентності, рівні її сформованості, подано їх соціально-педагогічну характеристику. Розроблено комплексну методику формування соціальної компетентності у старших підлітків з неповних сімей, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст