На підставі комплексного лінгвістичного аналізу структури та функцій електронних засобів масової комунікації в інформаційному суспільстві вперше досліджено взаємодію мовних і позамовних чинників у становленні Інттернет-дискурсу "Помаранчева революція" як мовно-інформаційного феномену у контексті впливу даного утворення на формування національно-мовної картини світу його учасників. Розкрито особливості динаміки становлення нового національно-маркованого атрибутивного концепту "ПОМАРАНЧЕВИЙ"/"ОРАЖНЖЕВЫЙ"/"ORANGE", вербалізованого у текстах електронних суспільно-політичних видань України ("Українська Правда", www. pravda. com.ua), Російської Федерації ("Полит. Ру", www.polit.ru) та Великої Британії ("Guardian Unlimited", www.guardian. co.uk), проведено асоціативний експеримент серед читачів даних Інтернет-видань, на підставі результатів якого з'ясовано їх національно-специфічне розуміння його концептосфери. Проаналізовано вербальну складову Інтернет-дискурсу "Помаранчева революція" за критерієм діахронічної стійкості, описано структуру медіа-особистості.

  Скачати повний текст

Проведено дискурсивне дослідження православної Різдвяної проповіді як жанру, історії її виникнення та розвитку, аналізу структурних компонентів. Розглянуто власне мовні особливості проповіді поряд із паралінгвістичним її оформленням як дискурсу. Охарактеризовано глобальні текстові категорії на базі текстового аналізу проповіді. Указано на суміжність Різдвяної проповіді з системою російських функціональних стилів. Доведено, що комунікативна ситуація проповіді характеризується своєю детермінованістю соціокультурним контекстом, а комунікативна мета проповіді - різноаспекта та сотеріологічна. З'ясовано, що виразною рисою паралінгвістичного оформлення проповіді є інституційність та обмеження у використанні кінем. Ситуаційні паралінгвістичні засоби виконують, головним чином, стверджувальну функцію, а мануальні, мімічні та пантомімічні - емоційно-експресивну. Показано, що проповідь на Різвдво Христове співвідноситься із публіцистичним стилем російської мови на засадах функціонально-стилістичних чинників: сфери вживання, функцій, мовних особливостей вербального рівня.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перекладу екологічної лексики в текстах різного типу. Загальним завданням перекладу екологічної лексики є відтворення основних компонентів її семантики, зумовлених типом тексту та його домінантною функцією. Особливості перекладу екологічної лексики в кожному конкретному типі тексту визначаються співвідношенням типів текстів і перекладацьким статусом лексем екологічної семантики. Встановлено, що особливості перекладу різних одиниць екологічної лексики в спеціальних типах текстів полягають у тому, що переважно використовуються прямі та варіантні відповідники, калькування, дескриптивна перифраза. За перекладу екологічної лексики в неспеціальних типах текстів широко застосовуються варіантні та контекстуальні відповідники, комбінована реномінація, лексико-семантичні трансформації різних видів.

  Скачати повний текст

На базі матеріалів українських, російських та англомовних засобів масової інформації (ЗМІ) показано, що актуалізація стилістичних можливостей онімії є одним з найпопулярніших засобів публіцистики. Розглянуто особливості творення соціальних конотацій власних назв у ЗМІ залежно від екстралінгвальних чинників. Проаналізовано прийоми актуалізації соціального складника у значенні реального імені, побудовані за різних способів тропеїчного вживання онімів, а також синтаксичних фігур. Досліджено особливості експресивного вживання імен у заголовкових комплексах та на рівні тексту.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження запорізької преси 1920 - 1940 рр. як цілісної системи. Виявлено основні передумови виникнення україномовних газетних видань в регіоні, визначено соціокультурне підгрунтя формування специфічної типологічної моделі місцевої періодики, запропоновано поліматичну класифікацію системи запорізької преси 1920 - 1940 рр. Проаналізовано жанрово-стильову специфіку періодики регіону. Розглянуто жанрову парадигму газетних видань регіону та пояснено причини формування жорстко регламентованої жанрової домінанти тоталітарної преси. Враховуючи мовностилістичні особливості публіцистичних текстів, досліджено еволюційні трансформації жанрових різновидів нарису й репортажу, проаналізовано становлення сатирично-публіцистичних жанрів у місцевій пресі.

  Скачати повний текст

Наведено визначення внутрішнього мовлення (ВМ) як лінгвістичної категорії, представленої у аспектах: психологічному - понятійною категорією, що має зовнішньоситуативний і прагматичний зміст; фізіологічному - мовленнєвою категорією, яка враховує сприйняття та породження мовленнєвого акту; лінгвістичному (психолінгвістичному) - конотативною категорією, яка враховує локутивні та перлокутивні ефекти мовця (автора). На підставі аналізу зображеного явища в російських, українських і англійських художніх текстах середини XIX - на початку XX ст., описано типи та підтипи ВМ, засоби його вираження у тексті, зокрема, включні, видільні та включно-видільні. На підставі результатів дослідження цих засобів в аналізованих мовах показано типовість і розбіжність вираження ВМ.

  Скачати повний текст

Проведено культуро-філософський аналіз ідеї інтертекстуальності як феномену взаємодії текту з семіотичним культурним середовищем. Досліджено питання, пов'язані з новим, некласичним розумінням тексту, згідно з яким текст (у широкому сенсі) не лише відображає реальність, а й сам є реальністю культури і, відповідно, - реальністю цілого світу. Проведено теоретико-філософський аналіз постструктуралістського текстоцентризму, провідних текстологічних теорій сучасності, комунікативної природи тексту. Досліджено механізми та типи інтертекстуальних зв'язків культури та функції інтертекстового аналізу. Проаналізовано семіотику інтертекстуальності шляхом порівняння феномена діалогізму як семіотики, орієнтованої на процес, та феномена інтертекстуальності як семіотики, орієнтованої на код. Акцентовано увагу на моментах інтертекстуальності: жоден новий текст не може бути визначеним як автономний через обов'язкову присутність у ньому інших текстів; тексти функціонують лише у дискурсивній частині культури. Формулювання сучасної цілісної концепції культури неможливе без детального дослідження ідеї інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

Введено інтертекстуальну методологію до музично-історичних методів дослідження музики. Висвітлено процес утворення музичних інтертекстуальних зв'язків на основі перетворення факту-художнього факту в інтертекст. Виокремлено основні стуктурні одиниці-інтертексти, завдяки яким реалізуються міжтекстові зв'язки в конкретних артефактах - інтонація, жанр і стиль. Охарактеризовано відміності між полістилістикою й інтертекстуальністю. Проаналізовано творчість Б. Лятошинського та виведено теорію "інтонаційного словника" композитора, визначено три інтонаційні комплекси. Вперше введено до музикознавчого обігу ряд невідомих і маловідомих творів О. Безбородька, Г. Гаврилець, І. Карабиця, Ж. Колодуб, Г. Ляшенка, С. Пілютикова, К. Цепколенко, І. Щербакова, М. Скорика, В. Сильвестрова.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему відтворення інтертекстуальності у перекладі в українських прозових постмодерністських творах. Визначено інтертекстуальність як вкраплення в текст інших текстів у вигляді цитат, алюзій та ремінісценцій. Розкрито вплив визначальних рис постмодерністської поетики, зокрема гри та іронії, на характер відтворення у перекладі інтертекстуальності як провідної ознаки постмодернізму. Висвітлено особливості перекладу інтертекстуальних одиниць у постмодерністському творі, описано їх форми залежно від тексту-джерела. Досліджено способи перекладу інтертекстуальних одиниць та наведено критерії їх оптимального застосування під час перекладу постмодерністського твору.

  Скачати повний текст

Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

  Скачати повний текст

Виділено прагматичний компонент рекламного дискурсу та проаналізовано його структуру. Обгрунтовано особливості рекламного дискурсу як аргументативного у межах тексту-оригіналу та тексту-перекладу. Визначено фонографічні, лексико-стилістичні, синтаксичні засоби творення аргументації у рекламному дискурсі та встановлено методи адекватного відтворення їх у перекладі. Досліджено комунікативні та мовні моделі перекладу з метою виявлення найчастіше вживаних під час перекладу рекламних дискурсів. Встановлено взаємозв'язок вербальних і невербальних компонентів рекламного дискурсу, зважаючи на апеляцію до конкретного виду аргументації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості рекламної комунікації, визначено когнітивні механізми створення, реалізації та фіксації рекламного іміджу. Розглянуто сучасні теорії комунікації та наявні теоретичні відомості про спонукальні мотиви, установки, стереотипи, менталітет, архетипи й міфи, властиві масовій свідомості. Досліджено механізми впливу реклами на реципієнтів. Показано, що структуру рекламного іміджу складають інформаційні, когнітивно-афективні та конативні елементи, які формують, відповідно, пізнавальний образ, образ-уявлення та образ-прогноз. Зазначено, що пізнавальний образ виконує функцію фільтрації інформації щодо характеристик об'єкта реклами з метою виділення його з великої кількості інших об'єктів; образ-уявлення фіксує відфільтровану інформацію та кодує її, замінюючи об'єкт реклами фіксованим уявленням про нього; зміну думки й поведінки реципієнта щодо об'єкта реклами досягають за допомогою різноманітних маніпулятивних технологій, які формують образ-прогноз. Проаналізовано особливості вживання метафор у рекламній комунікації, сучасні рекламні твори, побудовані за принципом "магії за аналогією". Порівняно основні властивості реклами й міфу, показано, що висока ефективність "рекламних міфів" досягається завдяки використанню в них механізмів, органічно властивих людській свідомості, архетипних структур. Висвітлено роль невербальних засобів фіксації рекламного іміджу, наведено класифікацію засобів невербальної комунікації, охарактеризовано вербальні та невербальні засоби привертання та фіксації мимовільної уваги.

  Скачати повний текст

Визначено комунікацію як складний етнічно маркований феномен. Обгрунтовано функціонально-прагматичний і культурологічний підходи до визначення структурних характеристик стандартної комунікативної ситуації. З'ясовано пресупозицію, характерну для комунікативної ситуації "виправдання". Виявлено прагматичні типи мовленнєвих актів "виправдання". Типологізовано комунікативні стратегії та тактики комунікативної ситуації "виправдання" в українській, російській та англійській лінгвокультурах. Визначено соціальні ролі (індикатора виправдання) української, російської та англійської мовних особистостей у комунікативній ситуації "виправдання". Охарактеризовано універсальні та специфічні для української, російської та англійської лінгвокультур лексико-семантичні особливості мовленнєвих актів комунікативної ситуації "виправдання". Описано невербальні компоненти спілкування у даній комунікативній ситуації, відображеній в українському, російському та англійському художніх дискурсах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано текстотворення як вид мовної діяльності, описо комунікативні стратегії, що визначають різні аспекти формування тексту. Розроблено системний підхід до опису та моделювання процесу текстотворення з урахуванням культурно-лінгвістичного та соціолінгвістичного рівнів аналізу тексту. Встановлено, що за співвідношенням семантичної та прагматичної підсистем тексту в соціальній комунікації наведено текстові типи аналітичної та синтетичної організації. В аспекті діяльності суб'єкта текстотворення експліцитно розглянуто характер кореляцій між факторами текстотворення та прагматичними, семантико-синтаксичними, а також номінативними особливостями текстів, що репрезентують різні соціокомунікативні сфери (науковий текст, енциклопедія, довідник, спогади, щоденник та афоризм). З'ясовано, що комунікативна концепція автора у процесі текстотворення виконує функцію адаптаційного механізму та зумовлює варіювання текстового типу.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовно-прагматичні особливості основних мовленнєвих жанрів (МЖ), які реалізуються у межах конфліктного дискурсу. Досліджено характерні риси зазначеного дискурсу, вплив на його перебіг певних чинників, а саме: емоційної напруги, міжособистісних установок суб'єктів, їх комунікативного статусу. Визначено глобальні комунікативні стратегії спілкування за умов конфлікту та запропоновано типологію конфронтативних МЖ відповідно до їх комунікативної мети. Описано критерії розмежування даних жанрів. На підставі "паспорту мовленнєвого жанру" установлено основні лінгвістичні та екстралінгвістичні параметри категорично-спонукальних і негативно оцінних МЖ. Описано мовні засоби їх реалізації у лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному аспектах з використанням матеріалу сучасної української, англійської та польської мов. Значну увагу приділено експліцитним й імпліцитним способам вираження МЖ, мовні риси яких розглянуто у контексті ефективності реалізації певних комунікативних тактико-стратегічних дій.

  Скачати повний текст

Визначено концептуальний апарат та принципи логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Для цього проаналізовано напрями дослідження поняття "дискурс" у гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу у межах сучасної формальної та неформальної логіки. На підставі аналізу поняття "дискурс" у гуманітарному знанні виявлено основні підходи, що є необхідними для логічної реконструкції еристичного дискурсу: лінгвістичний підхід (дискурс як текст); семіотичний підхід (знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (інтерсуб'єктивний характер дискурсу). Обгрунтовано девіантний характер еристичного дискурсу, зроблено висновок про обмежений характер його дослідження за методами логічної семантики. Досліджено логіко-філософські засади логічної прагматики як основного методу розробки можливостей логічної реконструкції еристичної суперечки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз інтерактивних, жанрових і концептуальних параметрів міжнародно-правового дискурсу (МПД) та їх знакової фіксації на матеріалі чотирьох мов. Запропоновано нові методики інтерактивного, жанрового та концептуального моделювання МПД. Головну увагу приділено дослідженню феноменів, а саме: типів гомогенної та гетерогенної інтерактивності, а також їх модифікацій і змішаних варіантів; параметрів жанрової семіотики МПД, типології його жанрів і жанрових фрагментів як прототипного підгрунтя породження та інтерпретації міжнародно-правових текстів; деонтичних, онтологічних й аксіологічних складників міжнародно-правової картини світу як чинників, що визначають особливості концептуалізації у МПД; концептосфери "справедливість" як прототипного оцінного обгрунтування нормативних смислів.

  Скачати повний текст

Запропоновано створити комісію з питань унормування термінології криміналістичної науки при кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України. Обгрунтовано необхідність укладання Російсько-українського словника-довідника термінів криміналістики із урахуванням специфіки криміналістичних наукових шкіл України. Рекомендації класифіковано за загальними та спеціальними принципами. З урахуванням інтеграції термінологічних мікроструктур розроблено структурно-функціональні особливості мови криміналістики. Розглянуто питання мовної компетенції співробітників правоохоронних органів. Запропоновано види практичних робіт з використанням ситуативних текстів та систему контролювання знань криміналістичної термінології. Удосконалено критерії моделювання нових термінологічних одиниць у наукових дослідженнях проблем криміналістики.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення матеріалів друкованих мас-медіа досліджено зміст і структуру гендерних концептів. Детально проаналізовано різнопланові мовностилістичні засоби творення гендерних образів молоді. Комплексно досліджено вербальні когнітивні та емотивні складники гендерної репрезентації образів молоді. Розглянуто семантико-поняттєві моделі сучасних гендерних стереотипів. З'ясовано роль, розкрито змістову та експресивну вагомість заголовків журналістських матеріалів на гендерну тематику. Вперше проаналізовано мовну специфіку традиційних, актуалізованих і нових гендерних образів-стереотипів, які у мовленні збагачуються додатковими оцінно-семантичними рисами, що з'являються завдяки використанню різноманітних мовних засобів, які конкретизують і експресивно поглиблюють основні змістові компоненти. До наукового обігу введено результати аналізу текстових засобів друкованих мас-медіа на міжособистісну молодіжну тематику та виокремлено мовностилістичні чинники, що сприяють формуванню суспільної свідомості в сфері гендерних стосунків.

  Скачати повний текст