Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

  Скачати повний текст

Уперше в українському музикознавстві визначено два історичні типи духовності: породжений канонічною творчістю й авторитетом літургійної традиції (первинно-храмовий, сакральний) та представлений оригінальною авторською ініціативою (вторинно-художній, ліричний). Запропоновано поняття щодо літургійної музики. Доведено необхідність цього поняття у зв'язку з актуальністю даної жанрово-стильової галузі для сучасних українських композиторів. Розкрито перехідний характер і неостильовий зміст духовної теми у творчості вітчизняних композиторів як умови появи нової музичної символіки. Обгрунтовано історичну стильову панорамність даної символіки та "семантики духовного" у контексті синтезу ідей Ренесансу, Бароко, Просвітництва, явища стильового плюралізму. Розкрито значення жанрово-номінативного підходу у зв'язку з неоканонічною тенденцією літургічної музики. Здійснено аналітичне вивчення зазначеної тенденції у контексті авторського стилю Л.Дичко, що дозволяє знайти особливий метод композиції - метод реінтерпретації. Доведено типовість даного методу для неоканонічної тенденції в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему жанрового визначення літургії на прикладі творчості сучасних українських композиторів. Описано та систематизовано авторські літургічні твори рубежу ХХ - ХХІ ст. В основі даної класифікації лежить можливість функціонального використання авторської музики у богослужінні залежно від ступеня слідування канону обряду та від вибраної композиційної моделі, що склалася у композиторській практиці протягом історико-культурного процесу. Таким чином виділяються літургії, що: зорієнтовані на богослужебне використання, відтворюють модель обряду, написані по жанровій моделі, створені за власною авторською моделлю. Розглянуто феномени обряду та жанру з метою виявлення відмінностей богослужебної та концертної літургій. Вперше проаналізовано літургічні твори українських композиторів: архієпископа Іонафана (Єлецьких), Р. Гурко, О. Козаренка, В. Камінського, Р. І. Дрозда Ц о. М. Б. Дрозда, Є. Станковича, М. Скорика, М. Шуха, В. Степурка, В. Сильвестрова.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено історичні етапи розвитку музичної культури в Україні, зокрема, її сутнісні особливості й етико-естетична наповненість. Здійснено системний аналіз української музичної духовної культури в контексті її релігійних і філософських характеристик, визначено головні напрями розвитку музичної культури в Україні, її взаємодія з християнською релігійною практикою. Вперше в українознавстві введено в науковий обіг поняття "музична риторика". Доведено, що в сучасній науковій думці феномен духовної музичної культури підлягає аналізу не тільки з позицій мистецтвознавства й естетики, а з позицій філософсько-релігієзнавчого аналізу, що дозволяє системну класифікацію даного феномену, диференціацію його цільових установок. Досліджено сутнісний зміст філософських, релігійних і теологічних вчень, які аналізують феномен духовної музичної культури. Розкрито моральні, естетичні аспекти духовної музичної культури в Україні, можливості її розвитку та значення для сучасного соціокультурного простору в цілому.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування рефлексії у майбутніх учителів музики, де означений феномен трактується як соціально обумовлений психічний процес, що виконує саморегуляцію особистості у процесі фахового розвитку та передбачає самоспрямованість її свідомості на власні переживання творів мистецтва, які виникають на підставі чуттєвого пізнання і дозволяють управляти особистісними цінностями. Визначено методи та прийоми роботи над творами української хорової духовної музики, які сприяють формуванню рефлексії у майбутніх учителів музики. Розроблено й експериментально перевірено методику формування рефлексії.

  Скачати повний текст

Зазначено, що на відміну від давньоруської церковної монодії партесній музиці притаманна динамічність і контрасність, що справляли потужний вплив на емоційну сферу слухачів. Визначено атрибутивну специфіку православної церковної музики даної історичної доби. Розглянуто тенденції розвитку нового класичного стилю в українській церковній музиці другої половини XVIII ст. Доведено, що українська церковна музика не поступалася духовним концертам видатних тогочасних західноєвропейських композиторів.

  Скачати повний текст