Визначено передумови виникнення та становлення феномену влади у християнстві. Розкрито характер взаємовідносин між християнськими спільнотами та державною владою в Римській імперії. Розглянуто характеристику релігійної політики візантійських імператорів. Виокремлено характерні риси цезарепапістської та папоцезаристської моделей відносин між світською та духовною владою. Висвітлено взаємовідносини між державою та Церквою періоду Реформації та доби Просвітництва. Проаналізовано характер державно-церковних відносин в історії країн Східної Європи.

  Скачати повний текст

Обгрунтувано основні напрями оптимізації організуючого та регулювального впливу держави у процесі реалізації конституційного принципу свободи совісті та відносин з релігійними організаціями. Розглянуто історичні та сучасні моделі державно-церковних відносин, спільне та відмінне у специфіці релігійно-інституційного та суспільно-релігійного розвитку України та Росії. Проведено порівняльний аналіз основоположних принципів забезпечення свободи совісті, релігійних прав людини та вільного розвитку релігійних організацій у конституціях і профільних законах. Запропоновано концептуальне обгрунтування основних засад гармонізації державно-церковних відносин і оптимізації системи державного управління у сфері забезпечення свободи совісті та відносин з релігійними організаціями шляхом ухвалення "Концепції державно-конфесійних відносин в Україні".

  Скачати повний текст

З'ясовано вплив конфесійного чинника на процеси формування національної ідентичності та зміцнення демократичних засад української державності. Запропоновано політологічне визначення поняття державно-церковних відносин як сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних і морально-етичних норм і зв'язків між інститутами держави та церкви релігійними центрами, управліннями, об'єднаннями, рухами, братствами, діяльність яких регламентується та регулюється конституційними й іншими нормативними актами, а також загальнолюдськими моральними принципами, традиційно усталеними для даної країни або народу звичаями. З використанням методу історичної реконструкції висвітлено еволюцію форм взаємодії органів державної влади та церковних установ на території України протягом різних етапів становлення та розвитку державних інституцій країни. На підставі системного підходу та теоретичного узагальнення тенденцій розвитку державно-церковних відносин здійснено їх моделювання в історичному та сучасному аспектах. Визначено пріоритети державної політики у сфері міжцерковних відносин і взаємодії церкви та держави.

  Скачати повний текст

Показано, що загостреність проблем перехідного суспільства спричинюють духовні кризи особистості, спонукають її до трансформації, одним із засобів якої є духовні практики. З'ясовано, що "духовні практики" - це чуттєво-предметна діяльність людини, спрямована на освоєння та контроль власних психофізіологічних і духовних сил з метою самореалізації. Здійснено на базі системного підходу теоретичну реконструкцію духовних практик у різних світоглядних традиціях. Проаналізовано засоби та виокремлено основні типи сучасних духовних практик. Виділено особливості трансформації особистості у процесі духовних практик і розроблено типологію трансформованої особистості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.

  Скачати повний текст

Проведено компаративний аналіз теорій інтегративної функції релігії в історії соціології, розглягуто місце поглядів на інтегративну роль релігії в працях класиків соціологічної думки. Здійснено спробу створити загальну концепцію релігії як інтегративної сили суспільства. Проаналізовано існуючі в соціології теорії і концепції соціальної ролі релігії. Розглянуто місце релігійних організацій і релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві. Визначено, що питання інтегративної функції релігійних вірувань і релігійних організацій у суспільстві посідає одне із чільних місць в соціології релігії.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність концепції "християнської республіки", досліджено історико-релігійний контекст її становлення як європейської "Respublica Chirstiana" та виявлено особливості, що проявилися в цивілізаційному виборі Київської Русі, теорії та практиці "козацької християнської республіки". Розкрито роль християнського республіканізму в Конституції П.Орлика, історіософських пошуках Кирило-Мефодієвського товариства, українській релігійно-політичній думці кінця XIX - початку XX ст., розвитку національного православ'я й унійних процесів в Україні. Зазначено, що концепція "християнської республіки" та її релігійно-конфесійних трансформацій набуває не лише ретроспективної теоретичної філософсько-богословської самодостатності, а є пердусім важливою дискурсною рефлексією для осмислення еклезіального, конфесійного, помісного відродження витокової сутності українського християнства. Доведено, що основоположні ідеї "Respublica Christiana" завжди були вмотивованим чинником європейського шляху України і тому мають сприяти подоланню кризових явищ у сучасному українському державотворенні, подальшому становленню національних церков - Помісної Української Православної Церкви й Української Греко-Католицької Церкви.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено людину у її релігійному вимірі в пов'язаності з діяльністю. Людина - це діяльнісна біосоціальна істота, вона є суб'єктом трудової діяльності, соціальної форми життя, свідомості та спілкування. Поняття "людина" визначає цілісний, тілесно-духовний зміст, соціальну істоту. Поняття "особистість" характеризує людину, яка інтегрує у собі соціально-психологічні особливості. Проведено компаративний аналіз міфологічної, релігійної та наукової свідомості людини. Розкрито значення міждисциплінарного підходу для методології сучасного релігієзнавства, обгрунтовано взаємозв'язок між культурою, релігією та синергетикою. Досліджено зв'язок між процесами формування релігійної свідомості й уявою людини, комунікативними зв'язками, світоглядними та ціннісними орієнтаціями. Розкрито специфіку осмислення феномену людини у її релігійному вимірі в зв'язку з положеннями психоаналізу, екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, постмодернізму; проаналізовано головні концептуальні підходи щодо тлумачення проблеми людини. Визначено роль емоцій, пристрастей та мови в процесі формування релігійності.

  Скачати повний текст

На підставі досягнень історіографії, аналізу нових джерельних матеріалів як предмета спеціального історичного розглянуто процес утворення та розвитку органів державної влади у правах релігій. Показано, що на початку 1920-х рр. їх формування було обумовлено розгортанням радянського державотворення. Увагу приділено структурі, кадровому складу й основним напрямкам діяльності. Проаналізовано основні особливості етапів складання системи контролю над релігійними організаціями. Зазначено, що діяльність органів влади у справах релігії щодо до діючих конфесій була різноплановою та диктувалася конкретно політичними інтересами більшовицького режиму, які вони координували через антирелігійну комісію. Встановлено, що антирелігійна політика в Україні будувалась за російським радянським зразком, проте була більш жорстокою. Розглянуто подальший розвиток проблеми використання історичного досвіду розбудови державно-церковних відносин для сучасного державотворення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано існуючий образ новітніх релігій у суспільній свідомості в контексті наявних тенденцій у розумінні свободи совісті та можливостей наукових видань й світських ЗМІ впливати на його формування. Виокремлено два основних підходи в ставленні суспільства до новітніх релігій: перший подано науковими працями релігієзнавців і розвідками деяких публіцистів і журналістів, які розуміють свободу совісті в філософському дусі, притаманному сучасній моделі державно-церковних відносин у демократичних країнах, що відповідає фундаментальним принципам свободи релігії, другий - властивий більшості публікацій про новітні релігії у світських засобах масової інформації та позначений тим, що наведені в них характеристики новітніх релігій переважно не адекватно відображають реальне їх існування.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальних теоретичних і практичних проблем співвідношення права та релігії, розкрито природу даних явищ. Виявлено спільні та відмінні риси права та релігії як форм свідомості та засобів регулювання діяльності суспільства з урахуванням їх генезису, сфери застосування, лінгвістичних особливостей, формального, функціонального, ціннісного аспектів. Досліджено взаємодію права та релігії у процесі суспільного регулювання, проаналізовано протиріччя, що виникають між правовими та релігійними приписами. Розглянуто особливості релігійного впливу на правоутворення, охарактеризовано його форми. Запропоновано типологію правових систем світу за критерієм впливу релігійного чинника на їх розвиток і функціонування. Обгрунтовано шляхи оптимізації відносин держави і церкви в Україні та покращання правової регламентації релігійних відносин.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження закономірностей виникнення, розвитку і функціонування релігійних духовних пошуків у життєдіяльності особистості, їх сутності і різноманітних проявів; окреслені основні дослідницькі підходи та філософсько-методологічні основи вивчення проблеми; розглянуто особливості релігійних духовних пошуків в українській і російській художній літературі 60-80-х років, напередодні глибоких якісних трансформацій у колишньому СРСР.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано інноваційну версію впливу релігійного чинника як символічної форми світосприйняття на соціально-економічну поведінку в різних цивілізаціях за умов глобальних викликів. Встановлено, що норми та цінності, які регулюють соціально-економічну поведінку, можуть коливатись у діапазоні від пріоритету суто матеріальних до позаматеріальних чинників адекватно соціокультурним особливостям генези конкретних суспільств. Запропоновано концептуальну версію функціональної ролі релігії в соціумі як соціальної технології розв'язання буттєвих проблем, що грунтується на інтуїтивно-символічних засадах та здатна розв'язувати життєво назрілі проблеми через забезпечення морально-етичного спрямування економічної поведінки. Базуючись на розумінні релігії як ефективної соціальної технології розв'язання буттєвих проблем, що актуалізує внутрішньоособистісні чинники соціального контролю, здійснено аналіз щодо визначення місця та ролі релігійного фактора соціально-економічної поведінки в різних цивілізаціях за умов глобалізаційних викликів. На тлі трансформаційних процесів, що здійснюються в Україні, визначено залежність між ефективністю ринкових реформ та необхідністю задіяння інтегруючого потенціалу соціального інституту православ'я, його здатністю адаптуватись до викликів часу.

  Скачати повний текст

Вперше в українському академічному релігієзнавстві досліджено феномен релігійних конфліктів у європейських суспільствах перехідного типу в цілому та в Україні зокрема. Зроблено комплексний, міждисциплінарний аналіз релігійних конфліктів як закономірного компонента трансформаційних процесів. Визначено сутність, структуру, типи та функції релігійних конфліктів. Розкрито специфіку релігійних конфліктів у перехідному геополітичному ареалі, досліджено зміну їх якісних і кількісних ознак у глобалізаційну епоху. Виділено конкретно-історичні, політичні, етнонаціональні, духовно-культурні детермінанти релігійних конфліктів, узагальнено закономірності їх перебігу. Встановлено зв'язок генезису та динамкіи релігійних конфліктів з фазами посткомуністичних перетворень. Досліджено вплив релігійних конфліктів на суспільно-релігійні процеси, зокрема, на іституювання сучасної конфігурації релігійної мережі. Визначено об'єкт, предмет, базові поняття конфліктології релігії як нової галузі релігієзнавчих досліджень. Осмислено роль поліконфесійності як конфліктогенного чинника в сучасних перехідних суспільствах. Обгрунтовано принципи та засоби управління релігійними конфліктами. Розроблено шляхи оптимізації релігійних відносин в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми релігійного праворозуміння, його генези, формування, періодизації динаміки, сучасний стан і перспективи розвитку. Розкрито типізацію релігійної інтерпретації права в рамках трьох релігій (християнства, ісламу, індуїзму) та їх вплив на правові системи країн певної релігійної направленості. Проведено порівняльну характеристику за принципом дії правової сім'ї за ознаками географії релігій та правових систем. Проаналізовано міжнародні релігійно-правові процеси за умов глобалізації правових систем і релігії в цілому, роль України та її участь у здійсненні світової релігійно-правової політики.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних та політологічних аспектів взаємодії етносу і релігії у процесі їх історичної трансформації та в умовах сучасних суспільно-політичних реалій України. Висвітлюється роль і значення конфесійних чинників у національному бутті українського народу. Розкриваються процес еволюції та особливості українського православ'я як національно самобутнього релігійного й етнокультурного феномена, аналізуються причини його розколу, проблеми об'єднання та здобуття автокефалії. З'ясовується місце інших релігій у етнонаціональному розвитку України. Досліджується зв'язок національного і релігійного відродження в сучасних умовах. Виявляються тенденції розвитку етнонаціональних і релігійних процесів, причини та сутність міжцерковного конфлікту, ступінь його загрози суспільно-політичній стабільності українського суспільства. Окреслюється коло національно-державних інтересів України у релігійно-церковній сфері, визначаються основні напрями їх забезпечення в умовах розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання щодо духовного світу особистості - найважливішого чинника визначення людини, який формується у процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія у контексті духовного світу особистості є фактором морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття. Зазначено, що оскільки будь-який процес пізнання взаємопов'язаний зі свідомістю, у релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення на предмет віри та будь-які об'єкти релігійного відображення. Обгрунтовано значення релігії як функціонуючого феномену індивідуального духовного буття людини. На прикладі християнства простежено трансформацію релігії у духовному світі особистості, що обумовлює своєрідне ставлення людини до навколишніх істин та явищ життя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен релігії в контексті онтологічної безпеки особистості (ОБО) як особливого стану функціонуючого агента соціальної структури, який допомагає за умов кризових ситуацій усвідомлювати свою цілісність і співприсутність у соціальному світі. Доведено, що релігія сприяє ОБО в забезпеченні постійності й упорядкованості відтворення індивідом соціальних практик як рутинних та безумовного атрибуту структурації соціального середовища. Визначено специфічність релігії як особливого чинника ОБО з інтегративною потенцією долання розірваності "Я" та Світу. Досліджено, що ОБО як інтегратор самостійності, самоідентичності та інтерсуб'єктивності з соціальними аспектами життєдіяльності - рутинне відтворення соціальних практик, підтримується релігійними елементами, які визначають смисложиттєві орієнтири особистості в її повсякденності, одночасно долаючи іманентно притаманний людині екзистенційних жах.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу по-новому розкрити соціально-філософське розуміння суті релігії та армії, з'ясувати місце та роль релігії в Збройних Силах, провести всебічний аналіз основних складових (елементів) утворення "релігія - армія", а також розробити теоретичну модель організації взаємин між компонентами цього утворення, що притаманні Україні. Висвітлено конкретні форми та методи релігійного впливу на якісне виконання воїнами професійних обов'язків і завдань військової служби шляхом їх морально-психологічного загартування, збагачення духовного світу. Зроблено висновки щодо доцільності запобігання бойовим і загальним психічним травмам у віруючих військовослужбовців та інформаційної протидії ідейним опонентам (супротивникам) за умов сучасного ідеологічного протистояння георелігійних цивілізацій, держав і церков. Наведено актуальні підходи методологічного та прикладного характеру щодо даної проблеми, які раніше не використовувались у виховній практиці Збройних Сил України та не висвітлювались у соціально-філософській літературі.

  Скачати повний текст

Досліджено релігію як суспільно-функціонуючий феномен. Розкрито суть суб'єктів і об'єктів суспільного функціонування релігійного комплексу. Доведено, що релігія за умов дуальності існування людини є світоглядною основою утвердження її суспільного буття. З'ясовано систему функціональності релігії, її основні структурні складові та рівні суспільного вияву, їх внутрішній взаємозв'язок та роль у житті соціуму як специфічної форми реалізації суспільної суті релігії. Виявлено взаємовплив і специфіку функціонування основних структурних елементів релігійного комплексу в житті суспільства та особистості, а також роль релігійних інституцій і організацій як основної форми реалізації суспільної функціональності релігії. Розкрито причини "змирщення" дієвості релігійних інституцій та організацій за сучасних умов. Проаналізовано причини та суть процесу еволюції змісту та форм реалізації функціональності релігії у процесі соціогенезу. У історичному аспекті розкрито роль у цьому процесі сакралізації, секуляризації та соціального постмодерну, які є чинниками трансформації форм і змісту функціонування релігійного комплексу.

  Скачати повний текст