Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Розкрито головні причини протистояння між іудеохристиянською й еллінохристиянською традиціями, між палестинським як етнічним єврейським християнством і паулінізмом - універсальним християнством ап. Павла та тих процесів, що вивели християнство з його початкової єврейсько-іудейської культурно-релігійної орбіти, які призвели до перетворення його на наднаціональну релігію античного світу та на офіційну ідеологію імперського Риму. Встановлено, що оригінальне Ісусове християнство мислило себе в контексті іудаїзму, в єврейському культурному полі, оскільки подавало себе місіанською течією в межах тогочасного іудаїзму, розуміло себе завершальним етапом розвитку іудейської релігії, її кінцевим пунктом, натомість елліхристиянство обстоювало віру в Христа, грунтуючи її на засадах грецької філософської думки, елліністичного світогляду та римського космополітизму, а також універсалістське християнство водночас формувалося ще й на запереченні еврейоцентричної іудеохристиянської традиції.

  Скачати повний текст

Аналізується процес становлення ранньохристиянського богослов'я та його філософського обгрунтування представниками східної патристики за допомогою засобів ідейно-методологічного і логіко-концептуального апарату неоплатонізму. Аргументується думка про виключне значення неоплатонічної традиції для перетворення християнства в динамічну конфесію і високоінтелектуальне вчення. Цей вплив простежується шляхом порівняльного аналізу ключових етапів розвитку Універсума в сакралізованій пізньоантичній філософії і філософсько-богословській системі східної патристики.

  Скачати повний текст

Досліджено основоположні принципи філософії історії Августина Блаженного в контексті світової історико-філософської традиції. Проаналізовано античне та середньовічне тлумачення історичного процесу. Розглянуто основні історіософські концепти Отця Церкви. Проаналізовано положення августинівської концепції "Царства Божого" та "царства земного". У контексті августинівської історіософської рефлексії вивчено особливості вирішення мислителем проблеми часу. Доведено, що найбільш суттєвим принципом філософії історії Августина Блаженого є утвердження єдності людської історії.

  Скачати повний текст

Уперше у християнській науковій літературі здійснено монографічне дослідження правового статусу християнської церкви у IV ст. н. е., наведено характеристику різноманітних чинників його формування, правової природи та змісту, висвітлено питання шодо порядку інституціоналізації, припинення й особливостей реалізації правосуб'єктності християнської церкви у різних сферах суспільного життя.

  Скачати повний текст

Визначено вплив греко-римських і близькосхідних танцювальних традицій на ритуальний танець у ранньохристиянській культурі. Проаналізовано танцювальні епізоди з ранньохристиянських першоджерел, які були прикладом для християн прийнятих танцювальних рухів. Наведено деякі приклади ранньохристиянських ритуальних танців. Відзначено, що Августин Аврелій у своєму трактаті "про музику" дав визначення християнського сприйняття ритуального танцю, розробив теорію "розумних" ритмів. Показано роль ритуального танцю у взаємодії релігії та мистецтва хореографії, живопису, музики, поезії. Показано, що ритуальний танець відігравав суттєву роль у складному процесі становлення ранньохристянської культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто біографію й інтелектуальне середовище Палладія Еленопольського в контексті церковно-політичних подій та теологічних дебатів межі ІV - V ст. Досліджено історію тексту та проведено джерелознавчий аналіз творів Палладія. Простежено особливості біблійних текстів, залучених Палладієм у свої твори. Проаналізовано наративні конструкції, в яких використані біблійні цитати, посилання та алюзії, а також контекстуальні зміни, спричинені цим. Встановлено як використання та модифікація біблійних текстів корелюється з цільовою аудиторією творів Палладія, метою й історичною ситуацією їх написання. Співвіднесено стратегії використання Біблії в Лавсаїку та Діалозі з тими, що наявні в творах авторів, які близькі Палладію та вплинули на його інтелектуально, і таким чином окреслено місце творів в ширшому контексті християнського дискурсу Пізньої Античності.

  Скачати повний текст

Визначено ознаки гомілії, зумовлені відображенням сакрального світу у людському мовленні, проаналізовано лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні мовні засоби передачі надприродного змісту. Розглянуто специфіку адресанта, адресата та їх взаємодії у тексті гомілій. Проведено аналіз гомілії як жанру за параметрами тематики, композиції та стилістичних особливостей. Простежено розвиток жанру гомілії в проповідницькій діяльності І. Златовуста, зроблено спробу з'ясувати позамовні чинники цього розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зміни релігії у Київській Русі у період з другої половини IX до середини XIII ст. Розглянуто процес переходу українського народу від язичництва до християнства, проаналізовано причини зміни релігії та трансформацію язичницьких вірувань, уявлень і культу. Встановлено, що період зміни релігії характеризувався впровадженням слов'янського варіанта християнства, який грунтувався на кирило-мефодіївській традиції та боротьбою за утвердження самочинної церкви. Наслідком даних процесів стало формування народного християнства, яке значною мірою спиралося на етнічну язичницьку спадщину.

  Скачати повний текст