Запропоновано концепцію українського романтизму як філософії національної ідентичності. Український романтизм розглянуто не як літературно-мистецький напрям, а як потужний ідейний рух, що зумовив напрямок розвитку української національної самосвідомості. Як головні методологічні принципи застосовано концепцію емотивізму М.Шелера, інтерпретацію життєвого світу Е.Гусерлем, концепцію семіосфери Ю.Лотмана та теорію наративної ідентичності П.Рікера. На базі цих підходів показано, що романтизм через зміст текстів цієї філософської течії відображає глибинні архетипні структури народного світосприйняття, виражені міфо-образами та символами народної творчості, які є світоглядними засадами національної ідентичності. Вивітлено розвиток українського романтизму від його ідейних витоків до формування історіософської концепції, яка у своїй еволюції трансформувалась до філософії та ідеології українського консерватизму. Доведено, що основним результатом цього процесу було конституювання субстанційних духовних структур національної самодостатності на рівні національних наративних практик. Буттєві смисли національної ідентичності визначено на підставі інтерпретації романтиками структури українського світу й архетипної матриці "єднання - розбрат". Розкрито особливості конституювання малоросійської ідентичності, яку виражає малоросійський національний метанаратив "Історія Русів". Занепад українського світу внаслідок актуалізації моменту розбрату відображено через концепт "буттєвий блуд" в аналізі наративів Г.Квітки та М.Гоголя. Ствердження української ідентичності найбільш повною мірою виражає український метанаратив "Кобзар". Аргументовано, що формування історіософської концепції "Книги буття українського народу" свідчить про конституювання української ідентичності на рівні національної самодостатності.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д.Юркевича у контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. В антрополого-екзистенційному аспекті розглянуто ідею моральної свідомості людини. Досліджено поняття серця та любові як бази моральних взаємовідносин у суспільстві. З'ясовано роль моральних законів та значення права у системі моральних ідей суспільства. Проаналізовано ідею справедливості як основу концепту морально-правових відносин. З'ясовано критерії розмежування моралі та права у контексті концепції природного права. Розкрито суть тези про взаємозв'язок, взаємовплив і взаємообгрунтування категорій моралі та права у філософії П.Д.Юркевича.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософську інтерпретацію творчості Т.Г.Шевченка в українській діаспорі як складову української філософії. Виявлено основні об'єкти та проблеми діаспорних досліджень стосовно відношення "людина і світ" у творчості Т.Г.Шевченка. Висвітлено діаспорні інтерпретації за категоріальним принципом, розглянуто категорії, що розкривають філософський зміст творчості поета: "світу", "людини", "суспільства", "Бога", "зла", "морального ідеалу". Обговорено суспільно-релігійні погляди поета щодо взаємодії об'єктивного та суб'єктивного в його творчості. Доведено спорідненість всього діаспорного шевченкознавства зі світовим гуманітарно-філософським дискурсом.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення філософії патристики у розвитку української духовно-академічної філософії XIX ст. Розкрито сутність понять "патристична традиція" та "українська духовно-академічна філософія". Встановлено що творчість філософів-академістів пов'язує з філософією Отців Церкви ідейна спільність, а зверненість до патристичної спадщини обумовлює історико-соціальний контекст. Виявлено, що філософи-академісти розглядали такі питання, як шлях Богопізнання, проблеми особистості та свободи волі, апелюючи до творчості ранньохристиянських авторитетів. З'ясовано, що особливістю прочитання патристичної спадщини філософами-академістами є глибоке зацікавлення апологетичним періодом, в якому вони знаходили аргументи на захист православної віри від нападів сучасних їм філософських учень атеїстичного спрямування.

  Скачати повний текст

Систематизовано світоглядні закономірності й особливості еволюціонування української національної ідеї у соціально-філософській думці України на зламі ХІХ - ХХ ст. Здійснено комплексний аналіз чинників, які детермінували розвиток суспільної свідомості України в даний період. Узагальнено й ієрархізовано фактори, які визначили становлення уявлень про українську національну ідею. Проведено порівняльний аналіз ідейно-світоглядної спадщини діячів, які стояли біля витоків українського національного відродження, теоретично обгрунтовували національну ідею, сприяли своєю суспільно-політичною та науковою діяльністю утвердженню національної свідомості українців. Визначено функціонально-інструментальні, аксіологічні та телеологічні пріоритети оптимальної корелятивної відповідності уявлень про національну ідею як об'єктивний статус-кво суспільної дійсності, окреслено перспективи його еволюції. Обгрунтовано тезу, згідно з якою ключовим критеріальним орієнтиром коректної концептуалістики національної ідеї є симбіоз теоретико-інтерпретаційної переконливості та практичної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено тематичний вклад і аналіз етичної системи А. Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. З'ясовано релігійно-філософський контекст виникнення його етики. Реконструйовано вчення А. Шептицького про теологічну основу етики прописів. Досліджено ідеї митрополита про природний закон. Проаналізовано особливості неотомічної критики А. Шептицьким кантівського вчення про совість. Реконструйовано його вчення про шляхи втілення норм природного закону в писаних законах. Здійснено аналіз цього вчення про божественний закон і його вимоги до особистості, людства та церкви. З'ясовано місце вчення А. Шептицького про співвідношення етики приписів та етики чеснот в етичних дискусіях сучасного неотомізму.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку прояву основних ідей німецького романтизму в українській духовній культурі. Розкрито загальні особливості романтизму як типу світогляду, філософським підгрунтям якого були індивідуалізм, сентименталізм, суб'єктивізм та ідеї "штюрмерів". Прослідковано сприйняття ідей німецького романтизму українськими мислителями та особливості прояву романтичної іронії в українському контексті. Досліджено вплив романтичного світогляду на утвердження національної ідеї в українській духовній культурі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше охарактеризовано рецепції новоєвропейської теорії процесу в новітній українській філософській думці й її реінтерпретації в українських суспільних контекстах. Виявлено систему критеріїв, за якими оцінювали суспільний процес мислителі народницького (народ, автономія, соціальне визволення) та консервативного (традиція, незалежність, національне визволення) напрямів. Розглянуто світові світоглядні основи суспільного прогресу в українській філософії, зокрема, вагому роль суб'єктивних чинників у здійсненні суспільного прогресу, а також рушійні сили прогресу, головним з яких є людина як суб'єкт історичної та соціальної дії. Розкрито змістове навантаження ідеї прогресу, що розглядалась українськими мислителями як багатозначна світоглядно-ціннісна категорія, яка об'єднувала погляди про досконалий суспільний лад і критику та відповідність йому теперішнього стану суспільного життя, вимогу соціальної трансформації та побудови гармонійного та досконалого суспільства, шляхом еволюційних змін. Охарактеризовано особливості розвитку ідеї суспільного прогресу в українській філософській думці другої половини XIX - початку XX ст. та обгрунтовано пріоритетність його основних аспектів - соціального та національного у їх співвідношенні.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну реконструкцію цілісної системи історико-філософських поглядів В. Ф. Асмуса, її теоретичних і методологічних засад, які можуть бути покладені в основу традиції сучасних досліджень вітчизняної філософії та її історії. З'ясовано умови формування мислителя як філософа, досліджено його історико-філософську спадщину, визначено місце та роль у вітчизняній і світовій історії філософії. До безпосереднього доробку В. Ф. Асмуса відносяться розробка цілісного історико-філософського вчення, яке охоплює теоретичні та методологічні проблеми, комплекс конкретних досліджень у галузях історії античної філософії, історії німецької класичної філософії, історії естетики, логіки та науки. Доведено, що історико-філософські дослідження та теоретичні надбання вченого й сьогодні виявляються актуальними для різних напрямків філософського пізнання.

  Скачати повний текст

Простежено духовну спорідненість між західноєвропейським та українським романтизмом. Проаналізовано національну специфіку українського романтизму, окреслену україноцентризмом творчої спадщини П.Куліша та М.Костомарова. Визначено коло проблем, пов'язаних з етнічною самостійністю українського народу, його існуванням, народністю, національною мовою, культурою, необхідністю державотворення, здобуття незалежності. З'ясовано сутність філософії хуторянства П.Куліша. Розкрито головні засади історіософської концепції М.Костомарова. Висвітлено актуальність і значимість філософських ідей представників українського романтизму для сучасної практики державотворення, національного відродження й утвердження духовності в українському суспільстві. Обгрунтовано необхідність нового відкриття українського минулого.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісне дослідження історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії та Університету Св.Володимира. Визначено поняття та функції академічної філософії. Висвітлено специфіку та основні етапи становлення академічної філософії у київській регіональній субкультурі. З'ясовано особливості розвитку академічної філософії у Києві періоду ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано функціонування історико-філософського знання в київській духовно-академічній та університетській традиції. Розглянуто науково значущі результати історико-філософських студій київських академічних філософів зазначеної доби, що сприяли становленню вітчизняної історико-філософської науки як самостійної дисципліни.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-філософський аналіз концепції "духу народності" в історіософії М. Костомарова. Вивчено головну ідею, яка полягає у реконстукції його поглядів на проблему духовно-культурної єдності буття українського народу, ключову роль у збереженні та відновленні якої відіграв самобутній "дух української народності". Встановлено, що М. Костомаров одним із перших серед представників української історико-філософської думки ХІХ ст. розробив соціально-філософську модель буття українського етносу. Він експлікував значення "духу народності" в якості "духовного визначника", "керманича" історичного процесу, який відіграв головну роль у збереженні форм "етнічного", "народного" та "національного" буття української етносоціальної спільноти.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію українського культурницького націоналізму як націоналізму "недержавної" нації в контексті процесів самовизначення європейських народів. Проаналізовано провідні концепції походження та типології націоналізму, зокрема, висвітлено сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Виділено чинники становлення та фактори розвитку культурницького націоналізму в Україні, прослідковано генезу утвердження його ідей у працях діячів української духовної культури - Кирило-Мефодіївського братства, громадівців, І.Франка, Л.Українки, М.Грушевського, С.Рудницького. Наголошено на духовно-релігійних факторах формування національної свідомості в Галичині та визначено найважливішщі чинники, що впливали на утвердження концепції українського культурницького націоналізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні аспекти становлення натурфілософського романтизму, здійснені видатними українськими вченими, академіком Д.Велланським. Проаналізовано поступальний етап переходу від натуралістичної філософії до романтичного світогляду. Досліджено основні етапи процесу даного переходу в контексті розвитку філософських принципів Ф. Шеллінга й їх інтеграції у вітчизняну філософську думку. Висвітлено історичні та теоретичні передумови, що сприяли виникненню та розповсюдженню романтичного світогляду за умов духовної культури України та Росії початку ХІХ ст., еволюція розповсюдження романтизму з точки зору національної самоідентичності українського народу.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової спадщини відомого українського ученого О.Новицького досліджено погляди мислителя щодо визначення сутності предмету й основного завдання філософії, а також встановлення періодизації історико-філософського процесу. Особливу увагу приділено розгляду проблеми співвідношення філософії та релігії, віри та знання в теоретичній концепції О.Новицького. Обгрунтовано положення про те, що О.Новицький не тільки виділяє специфічний предмет філософії як науки, але й розмежовує його з предметом конкретних наук. Як наслідок, таким предметом є чисте мислення, виражене в ідеях розуму, джерелом формування якого є не досвід, а дух. Доведено, що ідеї О.Новицького відповідають основним критеріям західноєвропейської філософії та репрезентують самобутній, оригінальний спосіб тлумачення фундаментальних філософських проблем. З'ясовано, що, поділяючи деякі методологічні принципи Г.Гегеля у дослідженні історико-філософського процесу та християнсько-теологічної періодизації історії, О.Новицький створює нову концепцію, названу ним "емпірико-раціональною побудовою історії філософії", спрямовану на подолання емпіризму Г.Гегеля. Встановлено методологічні засади наукових досліджень ученого щодо з'ясування механізмів взаємодії філософії з релігією та розвитку всесвітнього історико-філософського процесу. Розкрито концептуальне розуміння історико-філософського процесу О.Новицьким та показано суттєву роль ученого у становленні історії філософії як науки.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз і теоретичну реконструкцію філософських поглядів визначного українського культурного діяча П. Куліша (1819 - 1897) щодо особи та суспільства у контексті загальноукраїнського історико-філософського процесу й особливостей його розвитку в Лівобережній Україні у XIX ст. Доведено оригінальність філософської позиції П. Куліша щодо особи та суспільства, обгрунтовано недоцільність зведення його філософії до усталених схем історії західноєвропейської філософії. Описано механізм взаємодії особи та суспільства як основи суспільно-освітнього процесу, висвітлено роль освіти як способу реалізації поліфункціональної особи. Визначено місце та значення філософського спадку П. Куліша в історичному та сучасному контекстах, зокрема в українській філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено ідейну боротьбу в Галичині у 1870-ті рр., діяльність і творчість центральної постаті у цій боротьбі О.Терлецького (1850 - 1902 рр.) Відзначено прогресивну історичну роль народовців 1860 - першої половини 1870-х рр. та спростовано негативну оцінку їх діяльності у радянській літературі. Висвітлено антиукраїнську діяльність москвофілів - прибічників панславізму, агентури російського імперіалізму серед українців. Досліджено формування світогляду О.Терлецького - від ортодоксального народовця до радикального націонал-демократа у суспільно-політичній сфері та у філософії - від гегельянця до позитивіста. Виявлено впливи Г.Т.Бокля, Е.Геккеля, К.В.Негелі, В.Федоровича на філософські погляди О.Терлецького. Висвітлено критику мислителем соціал-дарвіністів. На думку О.Терлецького, розв'язання всіх аспектів загальнолюдських проблем, зокрема, українського питання, необхідно здійснювати на наукових засадах.

  Скачати повний текст

Досліджено філософсько-методологічні питання функціонування світоглядного плюралізму в українському суспільстві. Виявлено в історії української філософії інтенції. Вивчено переміну лінійно-хронологічної парадигми розуміння історії в українській філософії XIX ст. на посткласичну, що проявилось у зміні зосередження уваги вітчизняних мислителів від елементів лінеарної версії історії до використання в оповіді геополітичної, соціологічної й іншої аргументації, що базується на суспільній традиції українського народу та інших європейських народів. З'ясовано специфіку поліцентрично-плюралістичного сприйняття історії в українській філософській думці на рубежі XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Завдяки дослідженню духовно-філософського спадщини І.Франка з'ясовано поняття "ідеал" і генез ідеалу, розкрито поняття "національний ідеал", його зміст і складові елементи, показано погляди Каменяра на проблему здійсненності та нездійсненності ідеалів, на їх роль у діяльності людини, народу, людства. Розглянуто проблеми ідеалів нації та проблеми націотворення, розкрито погляди І.Франка на рідну мову як визначальну психо-духовну домінанту національної сутності індивіда, існування народу та націотворення, на роль національної свідомості у націотворенні. Проаналізовано негативну роль денаціоналізації як деструктивного чинника українського націотворення.

  Скачати повний текст