Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми специфіки та взаємодії наукового та художнього пізнання як взаємного доповнення двох способів пізнання: логічного та емоційно-чуттєвого, що сумісно відтворюють його цілісність. Виявлено рушійні сили наукового та художнього пізнання - відповідно пізнавальну задачу суб'єкта, яка є винятково результатом роботи інтелектуальних операцій, і домінуючу потребу суб'єкта, що пізнає, яка випливає з його внутрішнього світу та є емоційно-чуттєвою. Виявлено, що пізнавальний процес - це науково-художнє моделювання суб'єктом об'єкта. Встановлено, що в реальному пізнавальному процесі логічне й образне мислення не вступають у протиріччя, а взаємодіють і доповнюють одне одного, й у цій взаємодії образне мислення допомагає сформулювати предметний зміст задачі, що змінюється і трансформується, а логічне мислення є інструментом розв'язання пізнавальної задачі. Доведено можливість розгляду емоцій як сполучної ланки між науковим і художнім пізнанням, а також їх здатність одночасно виступати у ролі цінності пізнавального акту як такого й у ролі оцінки можливості задоволення домінуючої потреби під час пізнання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особливості практичного мислення, визначено зміст поняття "практичне мислення майстрів виробничого навчання" і на основі провідних ідей і положень системно-діяльністного підходу теоретично та емпірично обгрунтовано вікові, освітні та професійні особливості його розвитку протягом набуття ними професійної освіти, педагогічної діяльності в системі професійно-технічної освіти. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованність та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість практичного мислення майстрів виробничого навчання неповторного характеру, які складають основу індивідуального стилю їх педагогічного мислення.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і основоположні компоненти синтетичного мислення. Охарактеризовано провідні сучасні парадигми педагогічного мислення в інтерпретації з синтетичним. Розглянуто синтетичне мислення як компонент психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи за умов педагогічного коледжу. Розкрито критерії та показники, що характеризують учителя, який володіє синтетичним мисленням. Визначено рівні синтетичного педагогічного мислення та його вплив на професійну підготовку майбутнього вчителя початкової школи на базі навчального закладу I - II рівнів акредитації. Запропоновано модель технології професійної підготовки вчителя з урахуванням педагогічних умов, що забезпечують процес формування синтетичного мислення студентів педагогічного коледжу.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні процеси користувачів персональних комп'ютерів у взаємозв'язку зі специфічним способом репрезентації інформації у когнітивному просторі суб'єкта та способами її переробки. Проаналізовано особливості вербально-логічного й образного мислення у постійних користувачів комп'ютерами. Визначено, що інформаційний простір, штучно створений людиною у комп'ютерних системах, значною мірою впливає на особливості мислення користувача та зумовлений формою репрензентації абстрактних понять і зв'язків між ними і власне характером організації наданої користувачеві інформації. Наголошено, що вплив сучасного візуально-образного комп'ютерного середовища активізує правопівкульні процеси мислення та стимулює інтегральну діяльність мозку. Зазначено, що вплив комп'ютерних технологій на психологію мислення людини зберігає суперечливий характер, комп'ютер оптимізує ряд інтелектуальних операцій і підвищує ефективність інтелекту, а також може обмежувати вибір стратегій мислення умовами комп'ютерного простору, послаблює комунікативний аспект когнітивної діяльності, усуває експресивність. Змінюються аспекти, взаємопов'язані з мотивацією мисленнєвої діяльності. Установлено негативний вплив комп'ютерного середовища на мовлення та мовну поведінку користувачів. Надано рекомендації щодо оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп'ютерів. Запропоновано напрямки подальших досліджень їх психологічних проблем.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти феномену візуального мислення у психологічній науці. Розроблено новий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Побудовано модель візуально-мисленнєвих стратегій та описано їх структуру на рівні змістових та операціональних компонентів. Розкрито специфіку візуально-мисленнєвого образу на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик. Наведено результати дослідження його знаково-символічної природи та особливості становлення візуального мислення в антропогенезі й онтогенезі. Проаналізовано вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленнєвого образу. Апробовано стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій в образотворчій діяльності.

  Скачати повний текст

Із використанням стратегіально-семантичного підходу до вивчення візуального мислення досліджено особливості розвитку візуальної креативності в підлітковому віці, розкрито її сутність і структуру. Встановлено взаємозв'язок між візуальною креативністю й іншими процесуальними компонентами візуального мислення, а також між візуальною та вербальною креативністю протягом підліткового віку. Проаналізовано ефективність використання комп'ютерних технологій як засобів розвитку візуального мислення, зокрема візуальної креативності. На підставі психологічних принципів розроблено комп'ютерний тренінг з розвитку даної якості у підлітків, який базується на дивергентних задачах, експериментально доведено ефективність його використання.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічну сутність, структуру, функції, специфіку і закономірності професійного мислення та процес його саморегуляції у практичних психологів у контексті поєднання системно-структурного, особистісного та професійно-розвивального підходів. Розроблено концепцію саморегуляції мислення практичного психолога та його професійного розвитку в системі вузівської підготовки. Проаналізовано особистісні, мотиваційні, ціннісні, когнітивні та технологічні складові процесу саморегуляції, характеристики професійного мислення практичного психолога, рушійні сили, детермінанти та умови його розвитку. Визначено роль психологічних механізмів (інтегральних, стильових, рефлексивних) і чинників (характеристики Я-концепції, ціннісності, креативності, складності завдань), які детермінують продуктивність і професійний розвиток саморегуляції мислення. На основі експериментального дослідження виявлено психолого-педагогічні закономірності та умови управління процесом професійного розвитку регулятивної культури мислення практичного психолога. Підтверджено визначальну роль змісту та структури навчальних курсів з практичної психології, комплексу розвивальних (у тому числі й активних) психотехнологій управління процесом формування саморегуляції професійного мислення у системі фахової підготовки психологів.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен художньо-образного мислення, а також визначено та теоретично обгрунтовано сутність та структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обгрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість. Розроблено методику діагностування можливості визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення вчителя. Вперше створено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх вчителів музики, яка складаэться з мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів і педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

  Скачати повний текст