Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вивчення психолінгвістичного та лінгвокультурного аспектів мови творів В. Пелевіна. Вперше розглянуто мовні особливості авторського тексту з урахуванням культурного та психологічного чинників. Зроблено спробу показати, яким чином мова творів В. Пелевіна відбиває домінанти свідомості та культури, зокрема, їх найбільш деструктивні складові. Визначено специфічні для постмодернізму способи нейтралізації патогенного тексту. Вдосконалено методи лінгвістичного аналізу художнього тексту стосовно творів постмодернізму. Культурний аспект мови творів В. Пелевіна розкрито за дослідження прецедентних феноменів, ключових слів епохи, прагматонімів, ергонімів, еталонів, вербальних стереотипів і символів, елементів архетипів, міфологем і ритуалів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність феномену мономіфу й обгрунтовано його значення для процесу формування ментальності етнічних спільнот. З'ясовано, що мономіф як матриця універсальних міфологічних сюжетів обумовлює можливість конструювання історій, актуальних до реальності та надання їм тих змістів, що є специфічними для потреб окремої етнічної спільноти. Проаналізовано систему ситуативних і базових факторів творення мономіфологічної історії, що дозволяють диференціювати прояви мономіфу в провідних сферах суспільного життя окремої етнічної спільноти. З'ясовано, що в сучасній українській політичній сфері дослідження універсальних змістів мономіфу дозволяє виявляти провідні традиційні смисли у настановах й очікуваннях виборців щодо образу політичного діяча та прогнозувати результати передвиборчих кампаній. Доведено доцільність застосування в психологічній практиці аутентичних для окремої етнічної спільноти текстів, що сприяють особистісному зростанню, формуванню та збагаченню культурних інтерпретаційних ресурсів людини у межах її ментальності.

  Скачати повний текст

Висвітлено психологічні особливості та закономірності діалогу в сучасній науці та виявлено зв'язок діалогу з такими явищами, як зовнішня та внутрішня мова, мислення та творчість, спілкування та конфлікт, особистість та відособлення, почуття й емоції. Виявлено гуманітарно-духовний зміст і теоретико-методологічний потенціал психології діалогу, які є основою інтерсуб'єктно-діалогічної парадигми в психологічній науці. Розроблено екзистенційно-онтологічну концепцію психології діалогу, у якій він розглядається в контексті "людинолюдського" буття у таких вимірах, як процес, подія, співбуття, самобуття та іншобуття. Визначено діалогічні концепції психологічних феноменів людського буття (взаємодії, конфлікту, ідентифікації, відособлення, потоку свідомості) та діалогічні інтерпретації екзистенційно-психологічних явищ (надії, провини, совісті, романтичності, молитви, щоденника). Досліджено природу багатьох екзистенційно-онтологічних явищ і феноменів духовно-особистісного буття людини. Проаналізовано принципи та форми практичної психології (психодіагностики, психотерапії, консультування). Теоретично обгрунтовано принципи та методи емпіричного діалогічного психологічного дослідження. Розроблено нові психодіагностичні методики інтерсуб'єктно-діалогічного дослідження та деякі методи та технології діяльності психолога в прикладій та практичній психології.

  Скачати повний текст

Визначено та систематизовано центральну тематику досліджень мовленнєвої проблематики в середині XX ст., констатовано існування основних напрямків наукових досліджень: співвідношення мислення та мовлення, внутрішнє та зовнішнє мовлення. Проаналізовано праці українського вченого Б.Ф. Баєва, який вперше у вітчизняній психології здійснив всебічне дослідження внутрішнього мовлення, створив його оригінальну концептуальну модель з застосуванням функціонального підходу. Зазначено, що на сучасному етапі проблема внутрішнього мовлення постає щільно пов'язаною з проблемою рефлексії - інтелектуальної та моральної. За результатами дослідження наукових праць І.О. Синиці зроблено висновок, що дослідник комплексно вивчив специфічні особливості писемного мовлення підлітків (з урахуванням ряду аспектів їх усного мовлення), виявив феномени превалювання в його структурі емоційних або логічних компонентів, типи писемного мовлення учнів, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості усного мовлення підлітків. Відзначено, що багато ідей вченого ефективно розробляються сучасними дослідниками.

  Скачати повний текст

Висвітлено зміст понять "мова", "мовленння", "пізнавальна сфера", "пізнавальний розвиток" і визначено основні напрями їх вивчення у психологічних і психолінгвістичних дослідженнях, сконструйовано теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів психолінгвістичними засобами. Встановлено зв'язок мовлення з іншими пізнавальними процесами за умов оволодіня іноземною мовою. Розроблено експериментальну психолінгвістичну програму розвитку пізнавальної сфери студентів у вигляді схеми психолінгвістичних прав і комплексного психолінгвістичного тренінгу.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості перекладу семантичних одиниць іншомовних текстів. Розглянуто різні підходи до проблеми перекладу - лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні. Виділено основні семантичні одиниці тексту. Розкрито їх функціональну роль у тексті, показано залежність його стилю від функцій семантичних одиниць. Запропоновано спосіб визначення функціонального стилю тексту через його семантичні одиниці. Розроблено новий підхід до практики перекладу, який передбачає виявлення психолінгвістичних особливостей основних семантичних одиниць тексту. Наведено типологію причин основних помилок у їх перекладі. Виявлено чотири фактори, які є причиною складності перекладу слів-понять, які негативно впливають на адекватність перекладу цілого тексту. Для оцінки адекватності перекладу у психолінгвістичному аспекті запропоновано оригінальну шкалу оцінювання. Розроблено алгоритм перекладу семантичних одиниць для відтворення смислового навантаження тексту, що сприяє розвитку психологічних умінь і операцій суб'єкта перекладу.

  Скачати повний текст

Визначено принципи, згідно з якими необхідно організовувати ефективну евристичну бесіду на уроках, а саме: креативності; формування моральних якостей і цінностей особистості; емоційної та когнітивної децентрації; толерантного ставлення до думок і висловлень інших учасників спілкування; формування світогляду школярів. Показано, що використання педагогом зазначених психолого-педагогічних принципів організації евристичної бесіди відповідає головним засадам гуманізації шкільної освіти, стимулює перетворення культурних надбань людства до внутрішніх когнітивних і мотиваційно-ціннісних новоутворень особистості школярів. Доведено, що належне врахування педагогом чинників зростання ефективності евристичної бесіди сприяє формуванню розумових дій учнів, підвищенню рівня їх знань, формуванню позитивного ставлення до евристичної бесіди, зростанню точності розуміння емоційних станів, мотивів, цілей діяльності інших людей, розвиткові їх творчої уяви, ініціативності, комунікативних умінь, знань і навичок, формуванню комунікативної підготовки до процесу діалогічної взаємодії, розвитку мотивації навчальної діяльності, розвитку потреби у спілкуванні, формуванню структури ціннісних орієнтацій школярів.

  Скачати повний текст

Вивчено проблеми продуктивного білінгвізму в аспекті перекладацької діяльності. Здійснено аналіз психологічних засад такої діяльності як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності, яка розгортається за етапами: мотиву, внутрішнього мовлення, семантичного задуму, зовнішнього мовлення. Психологічні засади білінгвізму розглянуто в контексті понять, а саме: мовленнєвої організації, універсально-предметного коду й універсально-предметно-схемного коду. На підставі аналізу підходів і поглядів вітчизняних і зарубіжних учених щодо особливостей перебігу мовленнєво-мисленнєвої діяльності запропоновано концептуальну модель продуктивного білінгвізму перекладача, провідними компонентами якої є мотиви, установи, інтенції, знання та перекладацькі стратегії. Психологічними засадами підготовки перекладача є концептуальні знання, що охоплюють лінгвістичні, текстові, комунікативні та соціально-культурні аспекти. Від сформованості цих знань залежить ефективність реалізації когнітивно-лінгвістичних, особистісних і конативних перекладацьких стратегій. Експериментально обгрунтовано ефективність формування продуктивного білінгвізму як засади перекладацької діяльності засобами професійного тренінгу.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено загальний принцип формування стереотипної адаптивної поведінки у процесі засвоєння знакової системи як мови спілкування в конкретному середовищі. Розроблено й апробовано оптимальний алгоритм індивідуального навчання, який суттєво впливає на ефективність організації процесу навчання і може бути використаний для розробки комп'ютерних програм навчання іноземної мови чи будь-якого предмету навчальної програми. Досліджено основні етапи процесу побудови багаторівневої моделі навколишнього середовища особистості.

  Скачати повний текст

Розроблено підхід і одержано дані, які поглиблюють уявлення про особливості комунікативної поведінки особистості, а також вживання ненормативної лексики учнівською молоддю. На основі результатів, дослідження розширено психологічні уявлення про умови становлення мовної культури особистості, зокрема учнів ПТУ та студентів. Установлено психологічні особливості використання ненормативних мовленнєвих конструктів у комунікативній поведінці учнівської молоді. Зроблено припущення, що належність до соціальної групи з певним соціальним статусом, а також відмінності у демографічних, соціальних, статусно-рольових характеристиках особистості, визначають специфіку психологічних функцій ненормативної мовленнєвої поведінки.

  Скачати повний текст

Досліджено психосоматичну структуру етнічної свідомості, а саме: її перцептивні, рефлексивні та категоріальні структурні компоненти. Проведено психосемантичну реконструкцію первинних структур свідомості давніх східних слов'ян. Досліджено оцінність, емоційність, реактивність, просторову та часову категоризацію світу. Підтверджено гіпотезу про різний ступінь збереженості етнічного компонента універсальних понять і онтогенетичну динаміку етнорелевантної семантики від юнацького до середнього віку. У контексті психосемантичної репрезентації етнічної свідомості у культурному дискурсі виявлено кроскультурні особливості сприймання та оцінювання досліджуваними особами культурних зразків різномодальної семантики. Окреслено межу між своїм і чужим у семантиці різнокультурних об'єктів та їх етнознакову наповненість. Констатовано етно- та соціокультурну детерміновансть сприймання цих об'єктів східними слов'янами. Розкрито структурно-змістові характеристики етнічного образу світу та побудовано його структурну модель.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано трактування понять "мовна особистість студента" та "профіль мовної особистості", сконструйовано структурно-функціональну модель мовної особистості у сукупності біологічного, мовного та психологічного рівнів, а також когнітивного, мотиваційного й емоційного компонентів. Виокремлено відображувальну, інструментальну та регулятивну функції мовної особистості у цілісній особистості студента. Обгрунтовано психологічний підхід до дослідження мовної особистості. Визначено профілі мовної особистості студентів та встановлено їх індивідуально-психологічні характеристики. Розширено та уточнено поняття мовної свідомості, мовної картини світу, універсально-предметного коду та їх потенційних ресурсів для ефективної мовленнєво-мисленнєвої діяльності студентів. Подальшого розвитку набуло окреслення шляхів всебічного розвитку особистості крізь гармонізацію мовної особистості студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування в учнів старших класів навичок діалогічного читання тексту, які є провідними чинниками, що впливать на результативність читацької діяльності. Визначено структуру та психологічні механізми діалогічного читання. Виявлено психологічні характеристики тексту, що зумовлюють активну взаємодію з ним читача. Обгрунтовано критерії сформованості комунікативної читацької компетентності, яка є однією з складових загальної читацької компетентності. Виявлено комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують формування прийомів діалогічного читання в процесі вивчення творів художньої літератури. Розроблено та апробовано програму їх закріплення.

  Скачати повний текст

Визначено організаційно-педагогічні умови, уточнено структуру діалогічної культури як професійно значущої якості майбутнього економіста та виявлено критерії, показники та рівні сформованості діалогічної культури майбутніх економістів. Розроблено технологію формування діалогічної культури майбутніх економістів, яка включає не лише діяльність викладачів і студентів, але й самостійну діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу, самонавчання, засвоєння суб'єктами культурного досвіду шляхом аналізу, осмислення та перетворення сфери діяльності, в яку вони включені.

  Скачати повний текст