Уперше теоретично та емпірично розглянуто структуру емпатії на формально-динамічному, якісному, а також змістовому рівнях. Змістовний рівень представлено показниками емпатичної спрямованості, досліджено її компонентний склад. Визначено характер взаємовідносин між якісними та змістовими показниками емпатії, здійснено диференційно-психологічний аналіз їх поєднань. Доведено та вивчено взаємозв'язки змістових показників з широким спектром властивостей особистості, проаналізовано психологічні портрети осіб з різною індивідуальною структурою емпатії (своєрідність якісно-кількісного поєднання її показників). Розвинуто уявлення про емоційність (стійка властивість індивідуальності) як фактора, що структурує показники емпатії. Розроблено тест-опитувальник показників емпатичної спрямованості (методику діагностики змістових показників емпатії).

  Скачати повний текст

Описано симптомокомплекс характеристик атрактивності, в яких, наряду з іншими, провідними виступають емоційно-комунікативні (зовнішня привабливість, оптимістичність, експресивність, впевненість у собі, доброзичливість, відкритість, комунікабельність, щирість, культурність). Розкрито чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності та виявлені певні її види та рівні її самооцінки. В емпіричному дослідженні встановлено зовнішні та внутрішні фактори специфіки атрактивності (фемінність, андрогінність, екстравертованість, агресивність, емоційна лабільність, експресивність, емпатичність, товариськість, відкритість, самооцінка атрактивності). Розроблено й апробовано систему психокорекції, яка спрямована на розвиток емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та позитивної "Я-концепції". Доведено, що впровадження запропонованої програми сприяє значному підвищенню самооцінок учасниць за більшістю виявлених характеристик симптомокомплексу атрактивності.

  Скачати повний текст

З метою визначення індивідуально-психологічних особливостей переживання провини досліджено характеристики почуття провини на різних рівнях розвитку структури особистості. Встановлено, що найбільш тісний взаємозв'язок поєднує почуття провини з особливостями нервової системи. Розроблено типологію переживання людиною даного почуття та виділено два його типи, а саме: спрямованість провини на саму себе та спрямованість провини на інших людей. Установлено три особистісні профілі переживання почуття провини - лідируючий, збудливий і вразливий. На підставі результатів дослідження статевих відмінностей з'ясовано, що жінки мають більш високі кількісні показники переживання почуття провини, ніж чоловіки.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості розвитку почуття довіри особистості студента протягом трьох циклів соціально-психологічної адаптації до ВНЗ. Встановлено, що початок навчання у ВНЗ пов'язаний з почуттям недовіри до нового оточення, заснованим на прагненні захистити свій внутрішній світ, знизити можливість маніпулювати собою. На другому етапі адаптаційного циклу у студентів виявлено низький рівень почуття довіри з тенденцією до зародження істинної довіри щодо соціально-психологічного середовища ВНЗ, це обумовлено тим, що єдиним критерієм довіри у студентів є емоційне прийняття іншої людини, що більш близьке вірі, ніж почуттю довіри. На третьому етапі виявлено покращання процесу СПА. Значимими стають істинні критерії почуття довіри - єдність, передбачуваність, надійність. Визначено внутрішні детермінуючі чинники та стратегії процесу соціально-психологічної адаптації студентів. Доведено існування залежності між ефективністю процесу соціально-психологічної адаптації та почуттям довіри у студента.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний і емпіричний аналіз феномену почуття власної гідності як інтегральної багатокомпонентної особистісної характеристики, її компонентів і психологічних детермінант. Виявлено психологічні характеристики особистості, які співвідносяться з досліджуваною властивістю. Доведено вплив показників локус-суб'єктивного контролю, термінальних цінностей, сенсожиттєвих орієнтацій і індивідуально психологічних властивостей особистості у детермінації почуття власно гідності. За результатами якісного аналізу виявлено індивідуально-психологічні особливості почуття власної гідності, описано психологічні портрети осіб з різним типом і рівнем почуття власної гідності.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічну сутність схильності до переживання почуття провини, описано компонентний склад структурних аспектів даного феномену. Розглянуто провину-рису як складне, але цілісне явище, екзистенціальний вимір якого суттєво впливає на важливі характеристики особистості: задоволеність життям, адаптивність, самоставлення. Наведено відомості щодо генезису провини. Виділено та систематизовано основні функції провини - регулятивну, адаптивну, комунікативну, саморозуміння та самовдосконалення. Досліджено складові мотиваційної функції провини: "повернення до себе", "повернення до інших", "повернення до природи". Викладено відомості щодо комплексів діагностики формально-динамічних і якісних показників схильності до переживання почуття провини. Доведено їх надійність, валідність і висвітлено процедуру стандартизації. Показано взаємозв'язок структурних аспектів схильності до переживання почуття провини з певними параметрами емпатії, самоставлення, соціальної адаптивності, мотивації афіліації, рисами особистості (за Р.Кеттеллом). Досліджено психологічні характеристики осіб з певним сполученням якісних показників схильності до переживання почуття провини (одно- та багатокомпонентні типи).

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психологічних особливостей формування емпатійності майбутніх лікарів виявлено, що основою схильності до співпереживання є процес емоційної ідентифікації. Уточнено зміст поняття "емпатійність", досліджено зв'язки між рівнем емпатійних здібностей та індивідуально-психологічними якостями студентів-медиків. Виявлено залежність розвитку емпатійності від статі, виду майбутнього фаху та тривалості навчання. Визначено, що рівень емпатійних здібностей позитивно корелює з конформністю, сензитивністю, комунікабельністю, рефлексивністю; негативно - з замкнутістю, конфліктністю, агресивністю, емоційною нестабільністю, тривожністю, заниженою самооцінкою. Розроблено та впроваджено програму тренінгу емпатійності майбутніх лікарів. Доведено, що цілеспрямована психокорекція емоційно-чуттєвої сфери на етапі професійної підготовки сприяє підвищенню рівня розвитку емпатійності студентів-медиків.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми чуйності. Проведено етимологічно-семантичне вивчення поняття "чуйність" та розглянуто особливості її прояву на різних етапах онтогенезу. Виділено структурні компоненти чуйності (когнітивний, емоційний, поведінковий), рівні розвитку даної морально-психологічної якості у ранньому юнацькому віці (високий, середній, нижче середнього, низький). Установлено психолого-педагогічні чинники, які визначають розвиток чуйності на даному етапі онтогенезу (сформованість моральної самосвідомості учнів, розширення системи ціннісних орієнтацій старшокласників за рахунок прийняття ними гуманних цінностей, актуалізація емпатійності школярів, сформованість у них прийняття іншої людини, доброзичливості, турботливості, розвиток культури спілкування (виховання тактовності, ввічливості), гуманно-особистісний підхід учителя у вихованні учнів та конструктивне поєднання навчально-виховної роботи школи з впливом сім'ї на моральний розвиток старшокласника). Доведено, що чуйність у ранньому юнацькому віці можна формувати шляхом розвитку її структурних компонентів з урахуванням відповідних психолого-педагогічних чинників засобами соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст