Проведено дослідження політики нейтралітету та позаблоковості за умов трансформації європейських структур безпеки та в контексті здійснення зовнішньої політики європейськими нейтральними та позаблоковими державами та Україною. Визначено сутність та концептуальні засади нейтралітету та позаблоковості. З'ясовано, що у сучасній архітектурі європейської безпеки дотримання нейтралітету та позаблоковості не суперечить повномасштабній участі в економічних союзах (ЄС), в системі загальноєвропейської безпеки (ОБСЄ), що не передбачають колективної оборони. Відзначено, що нейтралітет і позаблоковість є несумісними з членством у НАТО, проте співробітництво з Альянсом можливо здійснювати у військово-технічній сфері. Обгрунтовано твердження, що нейтральні та позаблокові країни можуть брати участь у миротворчих операціях під егідою ООН та ОБСЄ на рівні гуманітарної, санітарної, технічної допомоги, а позаблокові держави - на військовому рівні. На підставі аналізу геополітичного становища та чинників, що впливають на формування та здійснення Україною зовнішньої політики доведено, що нейтралітет не може адекватно відповідати національним інтересам України та належним чином забезпечити її безпеку. Виявлено, що подальше проведення політики позаблоковості може ефективно забезпечити національні інтереси України за умови здійснення послідовної та виваженої зовнішньої політики на основі принципу рівнонаближеності до впливових акторів міжнародної системи з метою запобігання перетворення України на арену геополітичних ігор.

  Скачати повний текст