На підставі аналізу та систематизації різних інтенцій категорії "інновація" запропоновано інтерпретацію поняття "інноваційна освіта", сутність якої розкривається шляхом характеристик масштабних і дифузних змін її базових основ. Поглиблено соціологічне уявлення про освіту як особливе "поле" (в аспекті конструктивістсько-структуралістського підходу П.Бурдьє). Вперше здійснено комплексне соціологічне дослідження поля шкільної освіти у незалежній Україні. Обгрунтовано, що основними напрямками інноваційної діяльності є демократизація, гуманізація та раціональна організація, у межах яких визначено найбільш значущі інновації. Досліджено процес демократизації шкільної освіти, встановлено особливості проведення децентралізації та перспективи залучення громадськості до управління освітою. Проаналізовано проблему взаємозв'язку доступності освіти та процесу диференціації шкіл. Визначено особливості гуманізації шкільної освіти у контексті аналізу міжособистісно-педагогічного співробітництва учителя та учня. Вперше у межах соціології освіти здійснено (на базі методології П.Бурдьє) сутнісне трактування габітусу шкільного вчителя та виділено специфічні протиріччя його соціально-професійної діяльності.

  Скачати повний текст