Досліджено вплив різних соплук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний і мінеральний обмін у свиней, їх м'ясну продуктивність, прирости мас та якість одержаної продукції. Встановлено, що корекція раціонів дослідних свиней хелатними сполуками заліза (метіонатів і лізинатів) сприяє вірогідному зростанню кількості еритроцитів у крові, вмісту гемоглобіну, концентрації загального білка, SH-груп і заліза у сироватці крові. Вивчено вплив різних сполук і доз заліза на м'ясну продуктивність, швидкість росту свиней, зроблено ветеринарно-санітарне та біологічне оцінювання одержаної продукції. З'ясовано, що додавання лізинату заліза до раціону відгодовуваних свиней краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід м'язової тканини, площу м'язового вічка), фізичні властивості (pH, площу м'язового вічка, вологоємність) та відзначається найбільшим рівнем вірогідності. Доведено, що застосування заліза у формі хелатів позитивно впливає на органолептичні характеристики свинини, що сприяє покращанню якості м'яса та бульйону з нього, фізико-хімічних показників і подовжує термін його зберігання. У м'ясі усіх дослідних груп свиней виявлено зменшення загальної вологи та збільшення вмісту сухої речовини та жиру, що забезпечує більшу калорійність м'яса та покращує його смакові якості. Доведено позитивний вплив хелатних сполук заліза на збільшення рівня мікроелементів у крові та м'ясі свиней (Fe, Mn, Zn, Cu). Розраховано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо використання лізинату заліза для відгодівлі свиней у встановленій дозі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю, яку розглянуто як невід'ємний компонент формування їх професійної компетенції. Структуровано та теоретично обгрунтовано зміст навчального матеріалу психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів з урахуванням галузевих особливостей машинобудівного виробництва. Досліджено педагогічні умови ефективного функціонування системи цієї підготовки у вищих технічних навчальних закладах і критерії її ефективності. Експериментально підтверджено, що підвищенню ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів даного профілю сприяє раціональне використання основних чинників навчально-виховного процесу та забезпечення відповідних педагогічних умов підготовки фахівців, а також структурування змісту навчального матеріалу психолого-педагогічної підготовки з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності фахівців у поєднанні з широким затосуванням сучасних педагогічних технологій.

  Скачати повний текст