Досліджено вплив різного рівня цинку в раціоні поросят до і через різні строки після відлучення від свиноматок на активність антиоксидантної системи й обміну вуглеводів у їх організмі й інтенсивність росту. Встановлено інгібуючий вплив дефіциту цинку у раціоні поросят після відлучення від свиноматк на активність антиоксидантної системи та метаболізм глюкози у їх організмі. З'ясовано, що підвищення його рівня у раціоні поросят активує антиокидантну систему та метаболізм глюкози. Аналогічні відмінності виявлено також у вмісті продуктів перекисного окиснення ліпідів та активності супероксидиддисмутази у печінці та скелетних м'язах поросят залежно від вмісту цинку у згодовуваному їм комбікормі. Встановлено, що після відлучення від свиноматок концентрація глюкози та молочної кислоти у крові поросят, яким згодовували комбікорм з низьким (30 та 60 мг/кг) вмістом цинку значно більша у порівнянні з тваринами, яким згодовували комбікорм з високим (100 та 120 мг/кг) вмістом цинку. Встановлено пряму залежність між активністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та вмістом цинку в раціоні поросят.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію одержання нових вітчизняних комплексних пребіотичних компонентів на базі пектину та комплексів пара-амінобензойної кислоти (ПАБК) з біометалами. Обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність використання ферментів для одержання пектину з бурякового жому. Шляхом спрямованого біокаталізу розроблено ензимну композицію, що проявляє синергізм дії за умов "обмеженого" біокаталізу, з метою інтенсифікації процесу біоконверсії й одержання продуктів з заданими показниками виходу й якісного складу. Виявлено ферментативний вплив на процес гідролізу й екстрагування пектину із сировини, що призводить до підвищення ефективності процесу за рахунок збільшення проникності клітинних мембран рослинної сировини. Експериментально підтверджено можливість ультрафільтраційного та нанофільтраційного концентрування пектинових екстрактів, що дозволяє одержати розчини з підвищеним вмістом пектину заданих параметрів з використанням екобіотехнологій. Запропоновано новий метод функціоналізації олігоцукрів бурякового жому шляхом уведення в нього металокомплексів ПАБК, що дозволило одержати комплекс з пребіотичними властивостями.

  Скачати повний текст

Зазначено, що біотехнологічний продукт мікробіологічного синтезу провіт містить комплекс біологічно активних речовин (вітамінів групи В, зокрема, холіну, амінокислот, макро- та мікроелементів), а також інші поживні речовини, належить до четвертого класу небезпеки як кормова домішка та є нетоксичним для лабораторних тварин та курчат-бройлерів. Встановлено, що введення провіту в комбікорм порісних і підсисних свиноматок позитивно впливає на якісні показники їх молозива та молока, підвищує живу масу їх приплоду під час народження, сприяє їх збереженості до відлучення, стимулює ріст і розвиток поросят-сисунів, забезпечує покращання гематологічних показників крові, а також обмінних процесів і резистентного статусу організму. Доведено, що домішка в комбікорм курчат-бройлерів стимулює їх ріст і розвиток, сприяє покращанню морфологічних і біохімічних показників крові, обмінних процесів організму аптиці, підвищує поживну цінність продукції. Визначено, що оптимальною дозою згодовування для порісних і підсисних свиноматок і курчат-бройлерів є 15 кг провіту на 1 тонну комбікорму.

  Скачати повний текст

Установлено, що у загальному адаптаційному синдромі у свиней беруть участь усі їх системи та ланки обмінних процесів, взаємопов'язані зі станом резистентності організму. Визначено комплексні зміни показників білкового, амінокислотного та ліпідного обміну, пероксидного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту у свиней за умов стресу, що доводить метаболічну спрямованість цих процесів для забезпечення життєдіяльності їх організму за умов адаптації до дії стрес-факторів. Рівень стресової реакції у поросят у разі відлучення від свиноматки залежить від їх віку та механізмів адаптації організму. Найбільша стрес-реакція виникає у поросят за умов їх відлучення від свиноматок у 26-денному віці та формування їх у групи з різних гнізд. Суттєво знижує стресовий стан у поросят формування їх за групами у 45 - 60-денному віці, через 7 діб після відлучення від свиноматок, а також за умов вирощування, уникаючи перегрупування. За умов стресу посилюється розпад білків, дезамінування та переамінування амінокислот, ліполіз, пероксидне окиснення ліпідів й активація ферментних і неферментних ланок системи антиоксидантного захисту, виникає імунодефіцитний стан, що супроводжується шлунково-кишковими, респіраторними та іншими хворобами різної етіології. Апробовано домішки до корму вітамінів E, C і селену та застосування імуномодулятора - поркавірексу для профілактики стресу у свиней.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних соплук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний і мінеральний обмін у свиней, їх м'ясну продуктивність, прирости мас та якість одержаної продукції. Встановлено, що корекція раціонів дослідних свиней хелатними сполуками заліза (метіонатів і лізинатів) сприяє вірогідному зростанню кількості еритроцитів у крові, вмісту гемоглобіну, концентрації загального білка, SH-груп і заліза у сироватці крові. Вивчено вплив різних сполук і доз заліза на м'ясну продуктивність, швидкість росту свиней, зроблено ветеринарно-санітарне та біологічне оцінювання одержаної продукції. З'ясовано, що додавання лізинату заліза до раціону відгодовуваних свиней краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід м'язової тканини, площу м'язового вічка), фізичні властивості (pH, площу м'язового вічка, вологоємність) та відзначається найбільшим рівнем вірогідності. Доведено, що застосування заліза у формі хелатів позитивно впливає на органолептичні характеристики свинини, що сприяє покращанню якості м'яса та бульйону з нього, фізико-хімічних показників і подовжує термін його зберігання. У м'ясі усіх дослідних груп свиней виявлено зменшення загальної вологи та збільшення вмісту сухої речовини та жиру, що забезпечує більшу калорійність м'яса та покращує його смакові якості. Доведено позитивний вплив хелатних сполук заліза на збільшення рівня мікроелементів у крові та м'ясі свиней (Fe, Mn, Zn, Cu). Розраховано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо використання лізинату заліза для відгодівлі свиней у встановленій дозі.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні у порівняльному аспекті вивчено продуктивні якості та біологічні особливості шести генотипів свиней, вирощених з застосуванням різних методів розведення (чистопородного, схерщування та породно-лінійної гібридизації). Одержано нові дані щодо продуктивності свиноматок, закономірності формування м'язової тканини тварин, перетравності поживних речовин корму, впливу генотипових і фенотипових факторів на показники м'ясної продуктивності. Встановлено кореляційні зв'язки між відгодівельними, забійними, м'ясними та інтер'єрними показниками. Виявлено, що свині м'ясних генотипів за чистопородного розведення переважали за більшістю показників інші породи, а помісі і гібриди за їх участю у разі відгодівлі до 100 та 125-ти кг живої маси перевищували показники чистопородних тварин за інтенсивністю росту на 3 - 23 та 2 - 19 днів, за виходом м'яса в туші - на 1,2 - 2,9 % та 1,2 - 3,2 %. Обгрунтовано доцільність відгодівлі свиней до вищих вагових кондицій залежно від генотипу.

  Скачати повний текст

Визначено поживність і біологічну цінність гірчичної макухи та побічних продуктів переробки зерна кукурудзи, а саме: сухого кукурудзяного корму (СКК) та кукурудзяно-фосфатидного концентрату (КФК). Розроблено раціони для свиней з включенням нетрадиційних протеїнових компонентів. З'ясовано вплив кормових домішок на репродуктивні якості дослідних свиноматок та інтенсивність росту молодняку свиней. Визначено коефіцієнти перетравності основних поживних речовин раціонів, а також особливості обміну енергії та білка в організмі дослідних свиней. Досліджено особливості морфобіохімічних показників крові та гістологічну будову печінки. Встановлено основні забійні показники та можливі зміни у морфологічному складі туш і якості м'яса. Базуючись на одержаних даних і розрахунках економічної ефективності використання продуктів переробки зерна гірчиці та відходів крохмале-патокового виробництва в годівлі свиноматок та молодняку свиней визначено оптимальні дози їх включення в комбікорми окремого та комплексного згодовування.

  Скачати повний текст

Розглянуто використання у м'ясній відгодівлі свиней рослинних високобілкових і жировмісних екологічно чистих кормів місцевого виробництва у складі регіональних зерносумішей з частковою (50 % за масою) і повною заміною зерна гороху сумішшю кормових бобів та озимого ріпаку (1:3) і кормових бобів і сої (1:3) з додованням розробленої мікромінеральної домішки БММД-1. Встановлено, що згодовування у раціонах регіональних зерносумішей з такою домішкою забезпечило підвищення середньодобових приростів у свинок і кабанчиків дослідних груп на 0,4 - 6,9 %, а витрати корму зменшились у порівнянні з контрольними аналогами на 0,3 - 6,1 %. Доведено позитивний вплив нового кормового фактора на гематологічні параметри, забійні показники, морфологічний статус внутрішніх органів свиней, показники жирнокислого складу ліпідів печінки, найдовшого м'язу спини та сала, а також продуктивні та м'ясні якості молодняка свиней обох статей, а показники економічної ефективності засвідчили зниження собівартості продукції на 2,3 - 5,7 % та зростання рентабельності свинини на 1,2 - 7,3 %.

  Скачати повний текст

Наведено результати двох дослідів щодо вивчення впливу згодовування сирих, запарених і підсмажених на СБ-1,5 кормових бобів сорту "Пікуловецькі" на прирости живої маси, показники крові, забійні та м'ясні якості, хімічний склад м'яса і сала свиней на відгодівлі. Доведено, що згодовування у складі комбікорму до 20 % (за масою) кормових бобів у запареному або підсмаженому вигляді сприяє підвищенню добових приростів живої маси свиней, виходу парних туш і забійного виходу в порівнянні з введенням такої ж кількості зерна гороху. Кормові боби сприяли підвищенню в найдовшому м'язі спини сухих речовин, білку і жиру порівняно з горохом. Введення до комбікорму для свиней бобів знижує собівартість і підвищує оплату корму та рентабельність виробництва свинини.

  Скачати повний текст

Вивчено продуктивні якості та біологічні особливості свиней великої білої, великої чорної, полтавської м'ясної та української степової білої порід. Наведено дані росту та розвитку молодняку різних генотипів, відгодівельних і м'ясо-сальних якостей, перетравності основних поживних речовин корму, розвитку внутрішніх органів, гематологічних показників. Межа міцності стегнових кісток у полтавської м'ясної та української степової білої порід у порівнянні з контрольною групою (велика біла порода), була вищою, що свідчить про міцність її конституції. Доведено, що фенотипічна різноманітність за ознаками продуктивності, росту та розвитку значною мірою обумовлена впливом генотипу.

  Скачати повний текст

Викладено результати двох науково-господарських дослідів з вивчення ефективності використання нетрадиційних кормових домішок в раціонах свиней на відгодівлі. Досліджено їх вплив на живу масу, середньодобові прирости, перетравність поживних речовин, показники м'яса свиней. Експериментально встановлено позитивну дію дослідженої кормової домішки та селену на ріст та обмін речовин молодняку свиней, не відзначено негативного впливу на біохімічні показники крові, якість продукції, що сприяло підвищенню рентабельності вирощування та відгодівлі свиней.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність використання міновіту (нової біологічно активної кормової домішки) у раціоні годівлі молодняку свиней. Встановлено вплив міновіту на їх продуктивність і якість м'яса, стан органів травної й ендокринної систем та обмін речовин. Виявлено, що згодовування міновіту у дозах 2 - 8 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости молодняку свиней у процесах вирощування та відгодівлі, збільшує забійну масу та масу туші, суттєво не впливає на зміну фізико-хімічних показників якості м'яса, знижує жировідкладення в тушах. Доведено, що споживання міновіту поліпшує обмін речовин, стимулює розвиток окремих структур шлунка, тонкого та товстого кишечнику свиней, вірогідно не впливає на каріометричні показники паренхіми печінки, підшлункової та щитовидної залоз, а також окремих функціональних зон коркової та мозкової речовин наднирників. Обгрунтовано доцільність використання міновіту у годівлі свиней різних вікових груп у дозі 4 г на 100 кг живої маси.

  Скачати повний текст

Вивчено продуктивність молодняка свиней, який вирощується на м'ясо, якість жирових відкладень і склад ліпідів органів і тканин у разі збагачення раціонів кормовими домішками - мацеробациліном та бовілактом. Досліджено фізико-хімічні властивості шпику та сальника, жирнокислотний, ліпідний та фосфоліпідний склад м'язів і печінки у піддослідних свиней. Проведено розрахунок економічної ефективності збагачення раціонів молодняка свиней кормовими домішками, визначено оптимальну дозу для їх використання. Встановлено, що у практиці ведення свинарства можна рекомендувати, як збагачувачі раціонів свиней, мацеробацилін в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси та бовілакт (10 г на одиницю поголів'я за добу), що сприяло підвищенню середньобових приростів на 41 - 57 г відповідно і отриманню прибутку 29,8 - 34,2 грн на одиницю поголів'я.

  Скачати повний текст

Установлено, що ферментація препаратом "Байкал" ЕМ 1 У за оптимальних умов монокормів - ячменю, кукурудзи, гороху, сої та їх кормосумішей призводить до накопичення в них вільних амінокислот і покращання їх співвідношення. Відзначено, що у разі використання цих кормів відбувається покращання гематологічних показників. Зауважено, що на початку досліду вміст вільних амінокислот у крові поросят був на однаковому рівні у контрольних і піддослідних тварин. Виявлено, що за умов використання ферментативних кормів протягом місяця вміст вільних амінокислот у дослідній групі дещо знизився, а згодом, за годівлі до двох місяців, рівень вмісту амінокислот почав підвищуватися.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано оптимальні рівні й ефективні джерела селену у раціоні ремонтних свинок і вирощених з них свиноматок. Встановлено, що оптимальним рівнем селену у раціонах ремонтних свинок від 2,5 до 9 - 10-місячного парувального віку, а також поросних і лактуючих свиноматок є 0,3 мг/кг СР. Виявлено, що такий вміст селену у раціоні позитивно впливає на зростання коефіцієнтів перетравності поживних речовин, баланс азоту та мінеральних елементів, покращання гематологічних показників (вмісту у крові еритроцитів і гемоглобіну, загального білка, сірки, заліза, міді, цинку, марганцю та селену, вітаміну Е, каталазної й пероксидазної активності), що поліпшує у порівнянні з селенодефіцитним контролем середньодобові прирости живої маси ремонтних свинок на 5,7 - 9,6 %, їх заплідненість - 16,7 - 40 %, багатоплідність 1,9 - 7,5 %, великоплідність - 3,9 - 10,7 %, масу гнізда після народження - 3,6 - 11 %, молочність свиноматок - 10,8 - 24,1 %, збереженість поросят - 1,4 - 5,3 % та їх середньодобові прирости до двомісячного віку - на 6,5 - 9,7 % з меншими на 5,7 - 9,5 % витратами кормів на приріст. Доведено, що найвищий показник засвоєння поживних речовин, нагромадження селену у плаценті, крові, молозиві та молоці свиноматок і в організмі їх поросят вдається досягти у разі введення у раціон органічної форми селену - сел-плексу та селенометіоніну з метою забезпечення оптимального рівня елемента у раціоні - 0,3 мг/кг СР. Доведено, що застосування селенових препаратів - сел-плексу, селенометіоніну та селеніту натрію з метою поповнення дефіциту селену до оптимального рівня (0,3 мг/кг СР) у раціоні ремонтних свинок, вирощуваних від 2,5-місячного віку до свиноматок з поросятами, забезпечує економічний ефект у розрахунку на одну голову, відповідно, 298,30; 297,22 та 261,76 грн. Встановлено, що різниця між показниками економічного ефекту за сел-плексом і селенітом натрію та селенометіоніном і селенітом натрію у раціоні становить 36,54 та 35,46 грн.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено показники вуглеводного та жирового обмінів, продуктивність і резистентність поросят за впливу гумату натрію, оксигумату, апізолу. Одержано дані стосовно впливу препаратів на морфологічні та біохімічні показники крові свиней трьох вікових груп. Визначено вікові межі, за яких застосування цих препаратів є найбільш доцільним. За умов промислового свинарства доведено ефективність застосування нових біостимуляторів. На підставі результатів проведених досліджень обгрунтовано перспективність застосування у свинарстві оксигумату, гумату натрію та апізолу для стимулювання росту, продуктивності та стійкості тварин до захворювань. З'ясовано стимулювальний вплив даних препаратів на гемопоез. Установлено, що гумат натрію та оксигумат посилюють процеси аеробного окиснення, підвищують рівень енергетичних процесів за участі глюкози. Гумінові препарати підвищують рівень загальних ліпідів у крові поросят за рахунок збільшення вмісту фосфоліпідів і триацилгліцеролів. Гумат натрію й оксигумат впливають на активність ферментативних систем організму свиней. З'ясовано, що дія гумінових препаратів залежить від віку тварин, за умов їх застосування збільшуються середньодобові прирости маси тіла поросят. Продукт, що виробляється бджолами, "Апізол" не спричинює негативні зміни морфологічних і біохімічних показників крові, позитивно впливає на рівень гемоглобіну, молочної кислоти, посилюючи окиснювально-відновні процеси.

  Скачати повний текст

Вивчено аспект використання енергії, поживних і мінеральних речовин молодняком свиней великої білої породи з зерна сортів пивоварного ячменю СН-28, Скарлет і Бадьорий, пшениці Галон і Веста, тритикале Укро, житниці Розовська 7 та кукурудзи Гран 5. Завдяки впровадженню одержаних даних в результаті проведених досліджень є можливим здійснення контролю продуктивності свиней. Установлено, що 1 кг сухої речовини ячменю СН-28 забезпечує відкладення в організмі молодняку свиней 4,76 МДж енергії приросту, Скарлет - на 16,5 %, а Бадьорий - на 26,2 % менше, у разі згодовування пшениці Галон можна на приріст живої маси тварин використовувати 6,09 МДж, а Веста - на 17,4 % менше. Відзначено, що згодовування житниці "Розовская 7" і тритикале сорту Укро дозволяє забезпечити продуктивне виористання енергії на рівні 7,1 МДж з 1 кг сухої речовини, а кукурудзи сорту Гран 5 - на 27,2 %, жита Синтетик 38 - на 35,1 % менше.

  Скачати повний текст

Вивчено енергетичну, протеїнову, амінокислотну поживність та вміст мінеральних речовин і вітамінів у комбікормах, виготовлених на основі кормів власного виробництва та білково-вітамінного концентрату (БВК) "Мультигейну". Досліджено інтенсивність росту та витрати корму на одиницю приросту під час вирощування та відгодівлі свиней. Визначено перетравність поживних речовин раціону, баланс азоту, кальцію та фосфору в молодняку свиней на відгодівлі. Визначено окремі гематологічні показники. Встановлено фізико-морфологічні якості свинини, динаміку живої маси поросних і підсисних свиноматок, їх відтворювальні якості, показники збереження та росту поросят до 2-місячного віку. Доведено економічну ефективність використання БВК "Мультигейн" у годівлі свиноматок і молодняку.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано ефективність використання в годівлі свиней різних вікових груп нових біологічно активних кормових домішок - мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази, мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 і визначено їх активність і найбільш ефективні дози введення в раціони тварин. Встановлено, що згодовування даних біологічно активних кормових домішок супоросним свиноматкам мало позитивний вплив на їх відтворні показники. Визначено позитивний вплив згодовування даних кормових домішок на ріст і збереженість поросят, відгодівельні та забійні показники молодняку, фізико-хімічні показники якості м'яса, його білковий, жирокислотний склад і калорійність. Показано, що використання в годівлі молодняку свиней даних домішок сприяє покращанню перетравності більшості поживних речовин раціонів і кращому засвоєнню організмом азоту корму. Доведено позитивний вплив даних кормових домішок на процеси обміну речовин, їх високу активність, здатність стимулювати розвиток окремих структур органів травної й ендокринної систем, підвищення приростів тварин шляхом інтенсифікації функції окремих органів і систем завдяки морфофункціональним змінам, які мають адаптивний характер.

  Скачати повний текст