На прикладі Донбасу досліджено досвід боротьби держави з такими соціальними явищами, як дитяча безпритульність, бездоглядність і злочинність після звільнення регіону від нацистської окупації та закінчення Великої Вітчизняної війни (1943 - 1953 рр.). Встановлено основні причини виникнення досліджуваних негативних соціальних явищ, визначено масштаби даної проблеми. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади, спрямованої на боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю, розглянуто основні методи ліквідації цих явищ. Наведено загальну характеристику владних структур, основним завданням діяльності яких було усунення їх негативних проявів і стабілізації ситуації у регіоні щодо рівня дитячої безпритульності та правопорушень. Досліджено діяльність спеціальних дитячих виховних установ для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні, а також призначених для утримання неповнолітніх правопорушників і злочинців. Визначено роль громадськості у справі допомоги дітям вулиці. Проаналізовано стан матеріального забезпечення знедолених дітей, охарактеризовано соціально-побутові умови їх життя. Розкрито особливості організації навчально-виховного процесу у спеціальних дитячих установах, показано специфіку дозвільного життя вихованців.

  Скачати повний текст

Уточнено визначення поняття "дитячої безпритульності" та класифікацію її видів. Виявлено політичні причини виникнення дитячої безпритульності та їх вплив на зростання зазначеного соціального явища. Досліджено фактори розвитку та шляхи подолання дитячої безпритульності в період голодомору 1932 - 1933 рр. Розкрито роль, значення й основні напрямки діяльності громадських організацій і об'єднань щодо ліквідації дитячої безпритульності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено питання зміни чисельності, структури та характеру селянства в 1928 - 1933 рр. на Лівобережній Україні. Розкрито механізм ліквідації індивідуального селянського господарства та перетворення селянина-власника на колгоспника - фактичного наймита. Простежено зміну психології селянина внаслідок насильницької колективізації: занепад моралі, байдужість до результатів праці, крадіжки усуспільненого майна. Розвинуто питання про штучне створення більшовиками напруженої соціальної атмосфери на селі, роздмухування ними класової боротьби. Обгрунтовано наслідки розкуркулювання та голоду 1932 - 1933 рр. на Лівобережжі, зокрема, здійснено спробу підрахувати прямі та непрямі демографічні втрати селянства Лівобережжя за 1929 - 1933 рр. Висвітлено питання про нові негативні явища в середовищі українського селянства, зокрема, дитячу безпритульність, масове сирітство, дитячу злочинність.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та функціонування громадського об'єднання - товариства "Друзі дітей", його роль і місце у подоланні масової безпритульності дітей в УССР 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано наукову літературу 1920-х рр. брошури та статті 1930-х рр., монографії та дисертації істориків 1950 - 1980-х рр., сучасну історографію. Вивчено особливості формування організаційної структури осередків, центральних органів управління, відносин державних установ з громадською організацією для подолання дитячої безпритульності. Виявлено її причини та рівень в УСРР 1920 - 1930-х рр. З'ясовано специфіку просвітницько-агітаційної діяльності осередків, застосування ними оперативно-профілактичних заходів і соціально-реабілітаційних функцій дитячих установ інтернатного типу. Спростовано твердження про те, що масова безпритульність дітей в УСРР була подолана у 1932 р.

  Скачати повний текст