Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи формування географії культури (ГК) як окремого наукового напрямку (підсистеми) української суспільної географії. Розкрито зміст культури в суспільно-географічному контексті (СГК). Викладено періодизацію формування культурно-географічного підходу у світовій та українській землезнавчій науці. Обгрунтовано зміст української ГК, розроблено варіант її термінологічної системи. Проаналізовано геокультурну ідею "Київ - новий Константинополь" в СГК та дві геокультурні закономірності. Розроблено основи структуризації ГК та визначено три головні її галузі - етногеографія культури (етнокультурна географія), географія релігії (сакральна географія), історична ГК (історико-культурна географія) і три неголовні. Наведено схему системи методів у ГК, розкрито методику геокультурних досліджень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вивчення документів фонду Архіву Коша Нової Запорізької Січі, інших рукописних і друкованих джерел, зокрема, топографічних описів, картографічних матеріалів і мемуарів досліджено природне середовище запорожців у XVIII ст.і зумовлені ним умови економічного буття та стосунків у суспільстві. Географічні межі регіону - Дике поле на Правобережжі, Сухий степ на Лівобережжі, що належали запорожцям і татарам. Акцентовано увагу на природокористуванні, екологічних змінах, природоохоронній та природовідновній політиці Запорізького Коша. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки побутової та господарської поведінки запорожців, зумовлені географічно-природним середовищем з урахуванням впливу географічних реалій на світосприйняття та спосіб мислення. За результатами дослідження розроблено картосхеми мережі шляхів на Запорізьких Вольностях та картосхему локалізації запорізьких зимівників за межами офіційної території Російської імперії.

  Скачати повний текст

Визначено дидактичні основи розробки змісту та структури шкільного курсу "Географія України". Обгрунтовано цілісну систему дидактичних принципів відбору змісту загальної географічної освіти, структурування і трансформування змісту шкільного курсу "Географія України", визначено місце та завдання його як центрального в системі шкільної географічної освіти. Розроблено структурно-логічні схеми та оптимальні послідовності покомпонентної характеристики природних і суспільно-економічних комплексів України, своєї області. Експериментально перевірено ефективність навчально-виховного процесу під час опрацювання переробленого за змістом і структурою курсу "Географія України", визначено концептуальні засади розробки нового навчально-методичного забезпечення для його успішної реалізації в загальноосвітніх навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено кадрове наповнення та функціонування Київської духовної консисторії як складової системи управління Київської митрополії у період державного реформування Російської імперії у XVIII ст. Реконструйовано структуру духовної консисторії, визначено кількісний і персональний склад "присутствія", проаналізовано протиріччя нових закондавчо визначених принципів в організації діяльності установи з повсякденною практикою. Вирішено питання компетенції духовної консисторії, розглянуто штат і функції персоналу консисторської канцелярії. Визначено шляхи та джерела формування, основні характеристики (соціальне походження, освіта/професіоналізм, вік, географія рекрутування) канцелярських службовців. Детально розглянуто питання матеріального достатку та повсякденного побуту канцелярського персоналу.

  Скачати повний текст

У роботі розвивається новий для української науки напрямок - електоральна географія. Розглянуті методичні підходи і досягнення західних, радянських, російських і українських вчених. Побудована модель електоральної географії України, у якій подані як традиційні, так і нові наукові напрями. Розроблено методику регіонального електорально-географічного аналізу, яка апробована на прикладі Автономної Республіки Крим. За підсумками дослідження побудована електорально-географічна модель регіону, що описує механізм його політичної організації.

  Скачати повний текст

Досліджено систему історико-, демо-, етно-, економіко-географічних чинників електоральної географії галицьких областей України. Виділено типи електоральних систем адміністративних районів. Здійснено електоральну регіоналізацію Галичини різного територіального масштабу. Визначено шляхи вдосконалення електоральної інфраструктури. Обгрунтовано мотиви абсентеїзму електорату різних соціальних груп.

  Скачати повний текст

Визначено суспільно-географічну сутність терміна "мовна ситуація", розроблено методику географічного вивчення мовного складу населення, виділено найважливіші етномовні процеси, проведено їх типологію. Розглянуто сучасний стан і тенденції мовної ситуації в Україні на початку ХХІ ст., досліджено стан мовного складу населення, динаміку етномовних процесів, поширення на території держави різних етнічних мов, розселення мовних груп, особливості етномовного домінування. Проаналізовано територіальні особливості мовної ситуації в Україні, проведено із застосуванням методу багатопоказникового аналізу етномовне райнонування, виділено 12 етномовних районів України, висвітлено основні параметри та тенденції розвитку мовної ситуації в кожному з районів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади нового напряму суспільної географії, етнополітичної географії, а саме: концепцію географічних засад життєдіяльності та політичної активності етнонаціональних спільнот і груп, а також концепцію структурної зрівноваженості геоетнополітичних процесів як передумови їх безконфліктного розвитку. Виявлено закономірності розвитку територіально-етнополітичних процесів на глобальному та регіональному рівнях. Розроблено модель методології дослідження територіально-етнополітичних взаємин у державі. Проаналізовано історико-географічні передумови і виявлено закономірності та наслідки розвитку взаємозв'язаних етногеографічних і територіально-політичних процесів в Україні упродовж XX ст. Визначено основні параметри та співвідношення у сучасній етногеографічній структурі населення України. Показано їх геополітичні функції. Проаналізовано структурно-функціональні особливості державно-територіального устрою України у геоетнополітичному контексті. Виявлено суспільно-географічні відмінності електоральної активності етнонаціональних спільнот і груп. Обгрунтовано концептуальні засади державної геоетнополітики з метою збалансування загальнодержавних і регіональних етнополітичних орієнтацій.

  Скачати повний текст

Розроблено науково-методичні засади маркетингово-географічних досліджень. У вітчизняний науковий обіг уведено термін "маркетингова географія" та розкрито його сутність. Теоретично доведено необхідність розвитку маркетингової географії в Україні внаслідок упровадження ринкового регулювання економіки та процесу гуманізації географії. Окреслено місце маркетингової географії у структурі суспільної географії. Визначено, що об'єктом досліджень даної географії є виробничо-споживчий комплекс, а предметом досліджень - його територіальна організація. Проаналізовано зміст основних напрямків маркетингово-географічних досліджень, зокрема, територіальної диференціації збуту, географічної сегментації ринків та регіонального маркетингу. На прикладі України за допомогою гравітаційного моделювання показано можливості географічного аналізу у вивченні територіальної диференціації збуту.

  Скачати повний текст

Створено комп'ютерну навчальну систему (КНС) "Фізична географія України", визначено її місце в системі сучасних засобів навчання географії та призначення її дидактичних функцій, особливості змісту та структури, сформульовано вимоги до неї. Розроблено методику навчання фізичної географії України з використанням даної КНС.

  Скачати повний текст

Досліджено питання впливу природно-ландшафтних факторів на архітектурно-просторову та розпланувальну еволюцію волинських поселень. Установлено, що на містобудівні процеси досліджених міст впливали певні чинники, а саме: географія, рельєф, грунти та рослиннність. Даний вплив виявлено й формуванні мережі історичних волиньких міст, специфіці їх локації та локалізації у природно-ландшафтному середовищі, утворенні РПМ поселень, формуванні типу їх просторового розвитку, території поселень, типу архітектурно-розаланувальної структури, утворенні розпланувального каркасу, архітектурного образу міст.

  Скачати повний текст

Вперше в лінгвістичній історіографії розкрито проблему мовних союзників як ареального об'єднання генетично неспоріднених або неблизькоспоріднених мов, що контактують між собою. Проаналізовано становлення ареальної лінгвістики як самостійної лінгвістичної дисципліни та розвиток теорії мовних союзів у студіях лінгвістів XIX ст. - початку XXI ст. Особливу увагу приділено дослідженням І. О. Бодуена де Куртене, М. С. Трубецького, Р. О. Якобсона, Г. А. Климова та А. В. Десницької. Розглянуто питання теоретико-методологічної бази ареальної лінгвістики та визначено її основні терміни (лінгвістична географія, контактування мов, змішування мов, інтерференція). Висвітлено процес формування багаторівневих мовних союзів: Балканського, Кавказького, Волго-Камського та Центральноазіатського. Розглянуто теорію однорівневих мовних союзів Р. О. Якобсона та виділені ним Євразійський та політонічні мовні союзи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему соціалізації старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Розкрито сутність і зміст понять: "соціалізація", "соціальні ролі", "громадськість" шляхом аналізу праць відомих вітчизняних і зарубіжних вчених. Вивчено потенційні можливості предметів гуманітарного циклу ("Економічна та соціальна географія України" та "Основи економічних знань") для підготовки старшокласників до виконання ними соціальних ролей у суспільстві. Визначено й експериментально перевірено основні соціальні та педагогічні умови, а також розроблено структурно-функціональну модель ефективної соціалізації старшокласників. Наведено модель, призначену для визначення функції соціалізації, умов, змісту, методів, засобів, основних аспектів і рівнів соціалізації.

  Скачати повний текст

Розроблено принципову схему понятійно-термінологічної системи "Розвиток суспільної географії". Обгрунтовано положення, що у міжвоєнний період галицько-українська географія уособлювала тенденції та рівень розвитку всієї української науково-географічної думки, її організаційні форми. Досліджений період розглянуто як завершальний етап становлення української суспільної географії загалом. Виявлено десять основних класів проблем, які досліджували вчені Галичини. Висвітлено домінуючі суспільно-географічні проблеми: мета- та власне теоретичні, демо- та етнографічні, політико-географічні, економіко-географічні, історико-географічні, картографічні. Розкрито шляхи розв'язання цих проблем з використанням принципів суспільної географії антропогеографічного й економічного напрямків. Охарактеризовано наукові основи і спектр країно- та краєзнавчих студій у міжвоєнний період.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та визначено напрями використання модульно-розвивальної технології в процесі навчання географії учнів основної школи. Розроблено структурну модель вивчення географії материків та океанів за умов впровадження технології модульно-розвивального навчання. Створено модульну навчальну програму шкільного курсу "Географія материків та океанів", розроблено й апробовано її програмно-методичне забезпечення у пакеті з шестики компонентів: граф-схеми та графіку вивчення курсу, проектів навчальних модулів, сценаріїв модульно-розвивальних занять, розвивальних міні-посібників та освітніх програм самореалізації особистості учня. Розроблено методичні рекомендації для вчителів середньої загальноосвітньої школи щодо впровадження технології модульно-розвивального навчання у навчально-виховний процес з географії із використанням пакету програмно-методичного забезпечення курсу "Географія материків та океанів" в основній школі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано просторові образи-конструктиви, окреслено їх роль в творах Т. Шевченка, П. Мирного, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського. Ю. Яновського, О. Гончара й О. Сизоненка. Розглянуто генезу літературного освоєння топосу степу у всій його тематичній поліфонічності. Встановлено, що географія Степу в художніх концепціях даних письменників завжди відкривається в контексті історичної долі української нації, у широкому геософському дискурсі та національно-екзистенційному вимірі. Зазначено, що еволюція художнього образу степу відбувається по висхідній лінії, з виразною тенденцією до семантичної поліфонічності (степ переходить зі статусу чужого/ворожого простору в геосвіт завойований і освоєний), ускладнення художньо-образної символіки та метафорики (до традиційних "степ широкий", "чисте поле" додаються індивідуально-авторські новоосмислення степу), ущільнення інформативності топіки, поглиблення історіософського та культурно-екзистенційного дискурсу. Обгрунтовано, що рецепція степу в українській прозі відбувається за естетичними й історіософськими принципами. Визначено, що степ - один з конструктивних топосів, що утворюють цілісність національного образу світу в художньо-літературній площині.

  Скачати повний текст

Конкретизовано зміст поняття "соціокультурні знання" у системі шкільної географічної освіти. Розроблено й апробовано експериментальну модель формування соціокультурних знань учнів основної школі у процесі вивчення географії України, системотвірними компонентами якої є змістовий та операційно-діяльнісний. Визначено організаційні та психолого-педагогічні умови ефективного використання розробленої моделі. Доповнено зміст розділів та уточнено основні теми шкільного курсу "Географія України", що мають соціокультурне спрямування. Запропоновано інтелектуальний, емоційно-ціннісний і світоглядний критерії для визначення рівня сформованості соціокультурних знань учнів основної школи. Розроблено зміст програми "Політична географія" та удосконалено концептуальні положення щодо формування відповідних рівнів соціокультурної свідомості й особистісного розвитку громадянина України у процесі вивчення шкільного курсу "Географія України".

  Скачати повний текст

Надано визначення поняття «вулична злочинність» та «вуличний злочин». Встановлено типові прояви вуличної злочинності. Обґрунтовано, що під час дослідження вуличної злочинності слід використовувати інституціональну парадигму, відповідно до якої злочинність слід розглядати як масове деструктивне явище, різновид протиправної соціальної практики. Розроблено типовий кримінологічний портрет вуличного злочинця. Доведено, що вуличний злочинець – це чоловік у віці 18–39 років, який має повну загальну середню, базову загальну середню освіту, не працює і не навчається, не перебуває у шлюбі, схильний до вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин, мешкає у тому ж населеному пункті, де вчинив злочин, раніше вчиняв злочин (злочини).Проаналізовано стан, структуру, динаміку та географію вуличних злочинів; охарактеризовано латентність вуличної злочинності; надано характеристику часу, предметів, спільності вчинення вуличних злочинів; ціни вуличної злочинності та фонових для неї явищ. Доведено, що причинами вуличної злочинності є соціально- економічні, регіональні та демографічні, морально-психологічні та культурні, архітектурні фактори. Основною умовою вуличної злочинності визнано втрату контролю над вуличною злочинністю. Жертву вуличного злочину визначено як будь-яку фізичну особу, якій вуличним злочином завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.Розроблено заходи запобігання вуличній злочинності на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному, індивідуальному рівнях та у віктимологічному вимірі. З метою належного забезпечення запобігання вуличним злочинам запропоновано внести зміни та доповнення до чинного КК України.Ключові слова: злочин, вулиця, відкритий простір, географія злочинності, архітектура, вулична злочинність, кримінологічна характеристика, запобігання, програма, жертва, віктимність.^UStreet crime is seen as a massive destructive phenomenon, a type of illegal social practice, manifested in the commission of relatively uniform socially dangerous criminally punishable acts in open and free access to a part of a settlement outside the premises, the territory of organizations and private possessions.Typical manifestations of street crime have been established. The manifestations of street crime are: premeditated murder, bodily harm, beatings and torture, rape, theft, robbery, robbery, fraud, unlawful seizure of a vehicle, hooliganism, illegal production, manufacture, purchase, storage, transportation, transfer or sale of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues, illegal production, manufacture, acquisition, storage, transportation or transfer of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues for no purpose, illegal production, manufacture, purchase, storage, transportation or transfer of precursors, illegal public use of drugs.It is proved that in the course of street crime research an institutional paradigm should be used, according to which crime should be considered as a mass destructive phenomenon, a kind of illegal social practice. A typical criminological portrait of a street criminal has been developed. It is proved that a street criminal is a man aged 18-39 years, who has a full secondary, basic secondary education, does not work and does not study, is not married, is prone to alcohol, drugs, psychotropic substances, lives in the same locality where he committed the crime, previously committed the crime (crimes).The state, structure, dynamics and geography of street crimes are analyzed; latency of street crime is characterized. It is proved that the causes of street crime are socio- economic, regional and demographic, moral-psychological and cultural, architectural factors. The main condition for street crime is the loss of control over street crime. A street crime victim is defined as any natural person who has suffered moral, physical or property damage as a street crime.The feasibility of using the experience of certain Asian countries in preventing street crime in Ukraine (early elimination of harmful socio-economic, cultural, political and other factors; widespread use of preventive, educational and awareness-raising measures; the application of classical law enforcement practices; programming environmental safety; law enforcement cooperation with members of the public).Measures have been developed to prevent street crime at the social, special criminological, individual levels and in the victimological dimension. In order to properly ensure the prevention of street crimes, it is proposed to amend and supplement the current Criminal Code of Ukraine.Key words: crime, street, open space, geography of crime, architecture, street crime, criminological characteristics, warning, program, victim, victimization.