Запропоновано ієрархічну систему показників якості проектних рішень для проектування склопакетів, а також розроблено інформаційну модель прийняття цих рішень, яка передбачає застосування індивідуальної характеристики замовника, яка містить формалізоване подання його вимог щодо вибору проектних рішень. Розроблено метод евристичного пошуку припустимих проектних рішень, який використовує метод послідовних наближень та базується на евристичних правилах вибору у нечіткій постановці, що дозволяє суттєво скоротити процес вибору варіантів, а також на реалізації функцій самонавчання системи підтримки проектних рішень. Розроблено метод багатокритеріального вибору раціональних рішень на базі розвинутого методу лексикографічного упорядкування альтернатив і з використанням модифікованого критерію максиміну (Вальда). За результатами дослідження створено методику оцінки ефективності процесу проектування склопакетів.

  Скачати повний текст

Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення 10-ти форм вегетативно розмножуваних підщеп для груші в маточнику конкурсного випробування та 30-ти комбінувань даних підщеп з трьома сортами груші, внесеними до Реєстру сортів рослин України. За комплексом біологічних, господарських, технологічних та економічних показників виділено дві кращі форми - айву мліївську та ВА29, адаптовані до грунтово-кліматичних умов правобережної частини західного Лісостепу України та перспективні для вирощування високоякісного садивного матеріалу нових сортів груші, придатних для закладання сучасних насаджень інтенсивного типу. Досліджено проходження фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп у маточнику і саджанців у розсаднику. Визначено кращі сорто-підщепні комбінування в груші за сумісністю, а також несумісні у разі окулірування на досліджуваних підщепах.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексної оцінки клонових підщеп для аличі вітчизняної та зарубіжної селекції у маточно-живцевому саду та в полях розсадника за умов північної частини Правобережного Лісостепу України. Досліджено особливості ризогенезу зелених живців досліджуваних підщеп і сортів аличі, визначено критичні мінусові температури для їх кореневої системи. Встановлено можливості розмноження даної культури здерев'янілими живцями. За комплексом господарсько цінних ознак у розсаднику виділено перспективні для використання клонові підщепи СВГ 11-19, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1, Весняне полум'я та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців з одиниці площі та підвищують їх якість. Доведено високу економічну та енергетичну ефективність застосування даних підщеп у розсаднику та визначено можливості їх використання щодо виходу саджанців. Здійснено виробниче випробування основних результатів наукового дослідження, на підставі результатів якого обгрунтовано доцільність застосування клонових підщеп у розсадницьких господарствах.

  Скачати повний текст

Вперше за умов Лісостепу та Полісся України на підставі вивчення біологічних особливостей росту та розвитку рослин і фенотипової мінливості їх ознак теоретично обгрунтовано й експерментально апробовано енергозберігаючі технології виробництва капусти білоголової для продовольчого та насіннєвого використання. Досліджено біологічні властивості вітчизняних сортів з високими адаптивними можливостями й обгрунтовано доцільність використання короткоротаційних сівозмін, в яких визначено кращі попередники, оптимальні параметри обробітку грунту, дози та способи внесення добрив залежно від грунтово-кліматичних умов. Пристосовано робочі органи ППР-5,4 для рихлення грунту в міжряддях. Встановлено умови застосування мульчувальних матеріалів. Виявлено особливості формування врожайності та якості товарних головок, маточників і насіння капусти білоголової залежно від строків сівби та садіння, площі живлення та схеми розміщення рослин, способів обробки насіння, вирощування розсади, умов зберігання та підрізання кореневої системи маточників, пінцирування та десикації насінників. Удосконалено агротехнічні заходи боротьби з бур'янами та хворобами, що сприяють підвищенню продуктивності рослин капусти, а також збереженню та відтворенню родючості грунтів. На базі розроблених прийомів створено Національний стандарт "Виробництво насіння капусти білоголової. Типовий технологічний процес".

  Скачати повний текст

Робота присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур: смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п'ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлено причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

  Скачати повний текст

Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

Вивчено асортимент вітчизняних та інтродукованих сортів, висвітлено ефективні технологічні заходи вирощування капусти броколі за умов правобережного Лісостепу України без зрошення. Встановлено перевагу касетного способу вирощування розсади віком 30 і 40 днів у весняно-літній період порівняно з безгорщечним. Касетний спосіб вирощування розсади віком 30 і 40 днів забезпечив на 6 - 8 днів врожай пізніше, проте загальний обсяг був на 30 - 31 ц/га вищий за наявності зменшення затрат на вирощування розсади на відміну від традиційної технології. Доведено, що локальний спосіб внесення половинної норми мінеральних добрив дає такий же ефект, як і повна норма, якщо їх вносити врозкид. Встановлено позитивний вплив регуляторів росту івін, гумісол та емістим C за умов намочування насіння або обприскування рослин під час вегетації.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано умови формування насіння гречки з високими посівними та врожайними властивостями шляхом підбору кращих попередників, системи застосування добрив, оптимальних строків і способів сівби, збирання та зберігання. За ознакою модифікаційної мінливості насіння встановлено його господарську довговічність. На підставі узагальненого показника якості насіння створено моделі управління його посівними властивостями та прогнозування їх змін. Встановлено кореляційні зв'язки між врожайністю та господарсько цінними ознаками, що визначають посівні якості та врожайні властивості насіння.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності проходження процесів репродуктивної регенерації в сукупності ознак, які визначають формування у стеблових живців адвентивних коренів і розроблено окремі агробіологічні заходи прискореного розмноження перспективних гібридних форм і сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання. За результатами досліджень визначено здатність стеблових живців, залежно від консистенції пагона, до репродуктивної регенерації. Встановлено морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців жимолості їстівної залежно від сортового складу та впливу рістактивуючих сполук ауксинової породи. Визначено оптимальні терміни заготівлі живців та їх висаджування на укорінювання з врахуванням біологічних особливостей сортового складу та фізіологічного стану маточних рослин та їх частин для підвищення регенераційної здатності. Розроблено агробіологічні заходи дорощування кореневласних рослин за умов Правобережного Лісостепу України. Довндено економічну ефективність вирощування садивного матеріалу перспективних форм та сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур, уточнено їх шкодочинність, біологію, фенологію, та трофічні зв'язки з яблунею та грушею в розсадниках. Розроблено "Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками у процесі посадки саджанців" (патент 48 271, Україна), регіональні ЕПШ 17 основних фітофагів розсадників зерняткових культур з урахуванням рівнів ефективності зоофагів. Вивчено ефективність захисту насіння, підщепно-прищепного матеріалу, саджанців, маточних живцевих і насінних насаджень від шкідників. Надано оцінку стійкості проти основних шкідників у розсадниках 50-ти сортів яблуні та 27-ми сортів груші, виявлено групу відносно стійких сортів цих культур до заселення їх 8-ма видами фітофагів. Показано роль різних заходів щодо зниження шкодочинності видів і збільшення ролі корисних зоофагів. Удосконалено "Систему захисту багаторічних насаджень яблуні і груші від основних шкідників в розсадниках...", що дозволяє зменшити число обробок хімічними препаратами в період вегетації, здешевить затрати на виробництво саджанців за рахунок виключення фумігаційних робіт, зменшити забруднення довкілля.

  Скачати повний текст

Представлено результати наукових досліджень щодо вивчення антропогенного впливу за умов використання різних способів основного обробітку та систем удобрення на агроекологічний стан сірого лісового легкосуглинкового грунту. Доведено екологічну сумісність органічних і мінеральних добрив у помірних дозах з оптимальним їх співвідношенням за тривалого внесення в польовій сівозміні. Визначено витратність органо-мінеральної системи удобрення, обгрунтовано недоцільність її застосування в агроценозі ячменю ярого. Встановлено, що за умов контролю фітосанітарного стану посівів ячменю ярого після попередника картоплі доцільно застосовувати обробіток дисковою бороною на 10 - 12 см та внесення мінеральних добрив у дозі <$Eroman {N sub 60 P sub 60 K sub 60 }> на фоні післядії оптимальної дози гною для попередника, які за сприятлиих погодних умов протягом вегетаційного періоду забезпечують одержання урожаю зерна до 5 т/га.

  Скачати повний текст

Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень, проведених у 1998 - 2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Західного Лісостепу України визначено вплив глибини їх основного обробітку та використання сучасного покоління гербіцидів на рівень забур'яненості, формування врожаю та якості зерна озимої пшениці після різних попередників (конюшини лучної та кукурудзи на силос). Наведено комплексну оцінку дії зазначених чинників на широкий спектр показників грунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і грунту; обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність їх використання. Встановлено, що зменшення глибини обробітку грунту та застосування нового покоління гербіцидів у разі посіву озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос - 348,1 МДж/га.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, які відзначаються суперечливою трансформацією показників їх родючості, спрямованість яких до покращання обумовлюється нормами внесення органічних і мінеральних добрив та вапна. Одержано математичні моделі для опису зміни показників родючості в часі на варіантах без добрив. З'ясовано, що у разі тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Доведено, що органічна й органо-мінеральна система застосування добрив збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини. На підставі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах одержано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують стабільність бездефіцитного балансу гумусу. Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних та органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням кількості важких металів, сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і забезпечують їх високу енергетичну ефективність і додатну рентабельність.Здійснено апробацію методики оцінки інтегрального показника агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічну характеристику впливу тривалого застосування добрив і вапна за умов стаціонарного досліду, розпочатого у 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті на будову, властивості грунтового профілю, його зміну, нагромадження валових і рухомих форм важких металів та їх розподіл за генетичними горизонтами у разі тривалого хімічного навантаження. Досліджено трансформацію гумусового стану, мікробіологічних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей за різних систем удобрення та вапнування, визначно їх вплив на урожайність і продуктивність культур сівозміни. Виявлено, що тривале мінеральне удобрення (понад 40 років) супроводжується скороченням гумусового горизонту, зростанням кислотності та вмісту сполук рухомого алюмінію, перевищенням ГДК рухомої міді, що призводить до втрати екологовідтвірних функцій ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного грунту та розвитку деградаційних процесів.Встановлено, що покращення кислотно-основних властивостей під впливом комплексного внесення мінеральних добрив, гною та вапна супроводжується оптимізацією поживного режиму, що забезпечує рівень продуктивності 4,02 - 4,50 т/га з.о. Доведено, що застосування тільки мінеральних добрив на даному грунті є економічно й енергетично недоцільним агрозаходом, що призводить до зниження його родючості, підвищення кислотності та втрати екологовідтвірних функцій і зменшення продуктивності культур.

  Скачати повний текст

На підставі результатів системного дослідження впливу агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна сої у зоні Центрального Лісостепу України вперше теоретично обгрунтовано доцільність проведення оптимізаційних агротехнічних заходів з урахуванням впливу гідротермічних чинників у процесі вирощування сої різних груп стиглості. Проаналізовано вплив агрокліматичних умов на урожайність та якість зерна сортів сільськогосподарської культури з різною тривалістю вегетаційного періоду та адаптивним властивостями. Визначено сорти сої, оптимальні для вирощування у зоні Центрального Лісостепу за показниками стабільності урожаю, а також кількості та якості зерна. На базі використання методу регресійного аналізу багаторічних даних щодо урожайності сої та якості зерна створено прогнозну модель визначення впливу агрокліматичних умов на біологічний розвиток сортів сої різних груп стиглості з різними періодами вегетації. Створено схему взаємодії основних складових біологічного розвитку сільськогосподарської культури. Вперше з застосуванням методу математичної статистики для обробки результатів довго- та середньотривалих метеорологічних прогнозів побудовано прогнозну модель урожайності та якості різних сортів сої залежно від погодних умов у різні періоди вегетації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст