Проведено релятивістський аналіз нового лівого руху та визначено причинно-наслідкові механізми його маргіналізації в українському суспільстві, що трансформується. Проаналізовано глобальний і локальний контексти розвитку нових лівих в Україні: їх відродження у вигляді альтерглобалістського руху, неоліберальна трансформація українського суспільства, маргіналізація "старих лівих" партій, поширення антинеоліберальних установок, локалізація та деполітизація соціально-економічних протестів у державі. Визначено основні етапи та механізми формування нового руху, спосіб дії самозамикання й інструменталізації як основних механізмів маргіналізації нових лівих в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертація є кримінологічним дослідженням умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особами похилого віку в Україні. У науковій праці надано кримінологічну характеристику вказаних злочинів, вивчено особу злочинця похилого віку, який вчинив умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження, особу потерпілого, виділено детермінанти, що зумовлюють ці злочини, запропоновано заходи їх запобігання.Кримінологічну характеристику вказаних злочинів складають кількісні та якісні показники (рівень, структура, динаміка, «ціна», латентність), а також відомості про особу злочинця і потерпілого. Кримінологічна характеристика особи злочинця похилого віку, який вчинив умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження, здійснена на підставі аналізу його соціально-демографічних, кримінально-правових й морально-психологічних ознак. До основних детермінант зазначених злочинів належать бідність та маргіналізація серед осіб похилого віку, розшарування у розмірах пенсій, що призводить до зростання невдоволення та озлобленості серед останніх, проблеми в сфері забезпечення зайнятості осіб похилого віку, надлишок вільного часу, руйнування шанобливого ставлення до похилих людей, проблеми вікової дискримінації, ейджизм тощо. Безпосередні причини та умови аналізованих злочинів класифіковано на суб'єктивні та об'єктивні. Більшість умов носить об'єктивно-суб'єктивний характер з переважанням або об'єктивного або суб'єктивного.Встановлено схожість соціально-демографічних та морально-психологічних рис потерпілого із особою злочинця. Описано загальний портрет потерпілого від аналізованих злочинів. Залежно від характеру поведінки потерпілого від умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особами похилого віку, запропоновано їх класифікацію та виділено такі види поведінки потерпілих: нейтральна, легковажно-розпусна, конфліктно-агресивна, деспотично-провокуюча, деградовано-паразитична. Запобігання аналізованим злочинам складається із заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного запобігання. До загальносоціальних заходів запобігання віднесено правові, соціально-економічні, культурно-виховні, медичні, інформаційно-роз'яснювальні. Правові заходи загальносоціального запобігання умисним вбивствам та тяжким тілесним ушкодженням, учиненим особами похилого віку, полягають в удосконаленні законодавчої бази в напрямі підвищення соціального становища пенсіонерів, забезпечення та розширення їх прав і гарантій у різних сферах життєдіяльності, нівелювання дискримінації за віковим критерієм тощо. Соціально-економічні заходи виражаються у необхідності: підвищення рівня пенсійного забезпечення, подолання бідності серед цієї категорії осіб; розвитку мережі закладів та установ, що здійснюють соціальне обслуговування осіб похилого віку; стимулювання та підтримання волонтерського руху; усунення дискримінації осіб похилого віку на ринку праці тощо. Культурно-виховні заходи спрямовані на оздоровлення морально-психологічного клімату в суспільстві, формування поваги до старості, подолання проявів ейджизму тощо. Медичні заходи складаються із: розвитку в України геріатричних шпиталів, а також повсюдне поширення практики функціонування спеціалізованих геріатричних кабінетів, центрів вікової патології, відділень при лікарнях та реабілітаційних центрах; забезпечення щорічних обов'язкових медичних обстежень тощо. Інформаційно-роз'яснювальна робота спрямована на: підвищення рівня грамотності літніх людей стосовно своїх прав та можливостей, обізнаності з приводу функціонування клубів, університетів, благодійних, громадських, правозахисних організацій, різноманітних дозвіллєвих, медичних, соціальних закладів та послуг.Спеціально-кримінологічне запобігання досліджуваним злочинам складається із заходів кримінологічної профілактики, відвернення і припинення. Найважливішими профілактичними комплексами є: втручання у кризові ситуації з метою вирішення міжособистісних конфліктів; зменшення практичних можливостей вчинення особами похилого віку умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень; інформаційна робота серед населення; залучення громадськості. На етапі відвернення умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень, вчинених особами похилого віку, переважають оперативно-розшукові заходи, що поєднуються з індивідуально-психологічними. Припинення вчинення особами похилого віку умисних убивств та тяжких тілесних ушкоджень може полягати в оперативному реагуванні на бійки, загострення сімейно-побутових конфліктів, погрози вбивством, своєчасному ізолюванні психічно хворих осіб тощо, належній роз'яснювальній роботі з населенням щодо реалізації права на необхідну оборону.Виходячи з класифікації потерпілих залежно від характеру їх поведінки (нейтральна, легковажно-розпусна, конфліктно-агресивна, деспотично-провокуюча, деградовано-паразитична), здійснено підбір необхідних заходів віктимологічної профілактики для кожної категорії жертв досліджуваних злочинів.^UThesis is a criminological study of willful murders and grave bodily injuries committed by the elderly in Ukraine. The scientific work provided a criminological characteristic of these crimes, studied of the personality of an aged offender who committed willful murders and intentional grave bodily injuries, the personality of the victim, identified the determinants that predetermine these crimes, and proposed measures to prevent them.The criminological characteristics of these crimes include quantitative and qualitative indicators (level, structure, dynamics, "price", latency), as well as information about the personality of the offender and the victim. The criminological characteristic of an aged offender who committed willful murders and grave bodily injuries was carried out on the basis of an analysis of their socio-demographic, criminal, legal, and psychological characteristics. Main determinants of these crimes include poverty and marginalization among the elderly, disparities in the size of pension payments, which leads to increased dissatisfaction and anger among the latter, problems in the field of employment of the elderly, excessive leisure time, destruction of respectful attitude towards the elderly people, the problem of age discrimination, ageism, etc. The immediate causes and conditions of the analyzed crimes are classified as subjective and objective. Most conditions are objective and subjective with predominance or objective or subjective.The similarity of socio-demographic and morally-psychological features of the victim with the offender was established. The general portrait of the victim based on analyzed crimes is described. Depending on the nature of the behavior of the victim from willful murders and intentional grave bodily injuries committed by the elderly, their classification has been proposed and the following types of behavior of the victims have been proposed: neutral, frivolous-dissolute, conflict-aggressive, despotic-provoking, degraded parasitic.Prevention of the analyzed crimes consists of measures of general social and special-criminological prevention. To general social measures of prevention include legal, socio-economic, cultural-educational, medical, informative and explanatory ones.Legal measures of the general social prevention of willful murders and intentional grave bodily injuries committed by the elderly are to improve the legislative framework in the direction of raising the social status of pensioners, ensuring and extending their rights and guarantees in various spheres of life, leveling discrimination on the basis of age criteria, etc. Socio-economic measures are expressed in necessity of raising the level of pensions, eliminating poverty among this category of people; development of a network of institutions and establishment providing social services for the elderly; stimulating and supporting the volunteer movement; etc. Cultural and educational measures are aimed at the improvement of the moral and psychological climate in society, formation of respect for old age, overcoming the manifestations of ageism, etc. Medical measures consist of the development of geriatric hospitals in Ukraine, as well as the widespread practice of the functioning of specialized geriatric offices, centers of age-related pathology, departments at hospitals and rehabilitation centers; etc. Informational and advocacy work is aimed at raising the level of literacy of the elderly in relation to their rights and opportunities, awareness of the functioning of clubs.Special-criminological prevention of investigated crimes consists of measures of criminological prevention, rejection and termination. The most important prophylactic complexes includes intervention in crisis situations in order to resolve interpersonal conflicts; reduction of the practical possibilities of commission the willful murders and intentional grave bodily injures by elderly; informational work among the population; involvement of the public. At the stage of the prevention willful murders and intentional grave bodily injures committed by the elderly, operative and investigative measures are predominant and combined with the individual psychological ones. Suspension of willful murders and intentional grave bodily injures committed by elderly may consist of an operational response to fights, aggravation of family-friendly conflicts, threats of murder, timely isolation of mentally ill persons, etc., due to the explanatory work with the population on the realization of the right to the necessary defense.Based on the classification of the victims, depending on the nature of their behavior (neutral, frivolous, degenerative, conflict-aggressive, despotic-provocative, degraded-parasitic), the selection of the necessary measures of victimological prevention for each category of victims of the crimes under investigation has been carried out.

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенезу людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають одним з найважливіших базових чинників психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних та цілу низку інших дискомфортних психостанів. Економічна депривація постає ключовим поштовхом до міграційних намірів та зумовлює прояви фрустрованості в потенційних мігрантів. Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми економічної депривації, фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети. Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища, зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Здійснено емпіричне дослідження негативного впливу економічної депривації на фрустрованість потенційних мігрантів. На підставі результатів кореляційного аналізу вдалося констатувати, що економічна депривація (базова, нормативна, відносна) корелює з такими психостанами як тривожність, агресивність, фрустрованість та ін., що засвідчує істотну детермінованість міграційних намірів особистості і розбалансованість психоемоційної сфери негативним впливом різновидових обмежень її соціально-психологічного розвитку. За результатами факторного аналізу в досліджуваних з групи «потенційні мігранти» виокремилися такі чотири основні фактори, на які випало найбільше семантичне навантаження : F 1 «тривожно-деприваційна фрустрованість», F 2 «невротично-деприваційна фрустрованість», F 3 «відносно економічно-деприваційна агресивність», F 4 «психосоціально-стресова фрустрованість». Результати факторного аналізу виконання експериментальних завдань методик досліджуваними з групи «стабільні (стаціонарні) жителі» такі : F 1 «агресивно-тривожна безпековість», F 2 «матеріально-стресова ригідність», F 3 «середньо-тривожна самореалізація», F 4 «помірно-екзистенційна задоволеність». Загалом встановлено, що у досліджуваних потенційних мігрантів на високому статистично значущому рівні проявилися ті показники, які засвідчують загальний високий рівень тривожності, фрустрованості, агресивності, невротизації, стресовості, що пояснюється насамперед негативним депривуючим впливом нестабільного соціально-економічного клімату, який потужно детермінує їхні міграційні наміри. Здійснено емпіричне дослідження ресурсів і акультураційних стратегій, що репрезентують наміри й очікування потенційних мігрантів. Констатовано, що у своїх інтенціях вони розраховують насамперед на такі ресурси : соціально-родинні, діяльнісно-кваліфікаційні, афективні та соціально-економічні, а також планують дотримуватися таких акультураційних стратегій : інтеграція, маргіналізація, сепарація, асиміляція та самоактуалізація. Водночас незалежно від орієнтації на різні акультураційні стратегії всі досліджувані потенційні мігранти відзначають наявність підвищеної тривожності та невизначеного гнітючого стану, який можна позначити як латентна або виражена фрустрованість. Обґрунтовано, що програма ревіталізаційного супроводу психогенези потенційних мігрантів спрямована насамперед на гармонізацію їхньої розбалансованої афективності, зокрема підвищеної фрустрованості, тривожності, нервово-психічної напруженості, які зазвичай переживаються внаслідок негативного впливу економічної депривації, а також для набуття ними компетентностей щодо підвищення адаптації та оптимізації динаміки власних життєвих траекторій і перспектив. Встановлено, що за допомогою активних і системних формувальних, насамперед тренінгових впливів в учасників «Ревіталізаційного тренінгу фрустраційної толерантності потенційних мігрантів», базованого на засадах генетичної психології, вдалося досягнути основного ревіталізаційного ефекту, суть якого полягала в істотному зниженні негативного економічно-деприваційного та фрустраційного тиску на їхню актуальну психо- і соціогенезу.^UIn the dissertation work the theoretical and empirical analysis of psychological features of negative influence of economic deprivation on socio- and psychogenesis of the person is carried out. It is established that material constraints are one of the most important basic factors of psychological discomfort of the individual, because unemployment, financial deprivation and deprivation of status cause helplessness and depression. As a result, an economically deprived person experiences confusion, anxiety, irritability, aggression, fear for himself and his family, and a number of other uncomfortable psychostands. Economic deprivation is a key stimulus to migration intentions and causes frustration among potential migrants. It is stated that the inability to meet basic personal and social needs, lack of economic resources, the experience of subjective poverty unbalance self-awareness and activity, cause psycho-emotional changes and crises. A person in a situation of permanent poverty is able to experience existential chaos, feelings of despair and helplessness in the face of life's difficulties, spiritual devastation and doom, as well as anxious and frustrating insecurity in their personal potentials and capabilities. Theoretical analysis of the main scientific and psychological approaches to the problem of economic deprivation, frustration and migratory intentions of the individual. It is noted that the migration readiness of a person is a manifestation of his self-organization and fixes the degree of willingness to voluntarily change their place of residence and lifestyle. For the most part, it arises on the basis of contradictions between the image of the world (imaginary or real) and way of life. Migration intentions are accompanied by numerous emotional reactions, among which frustration stands out. Frustration is considered to be one of the most typical psychostancies of a person with migratory intentions, which is manifested in the experiences and characteristics of his behavior due to real or imagined obstacles that seem excessively difficult, difficult and insurmountable and hinder the achievement of expected and desired goals. The frustration of a potential migrant indicates his increased sensitivity to traumatic factors and insufficient formation of frustrating tolerance as the ability to repel emerging problems. It is noted that potential migrants with increased vulnerability to frustration need balanced professional psychological support. An empirical study of the negative impact of economic deprivation on the frustration of potential migrants. Based on the results of correlation analysis, it was stated that economic deprivation (basic, normative, relative) correlates with such psychostancies as anxiety, aggression, frustration, etc., which indicates a significant determinism of individual migration intentions and imbalance of psycho-emotional sphere psychological development. According to the results of factor analysis, the following four main factors were identified in the group of «potential migrants», which had the greatest semantic load: F 1 «anxiety-deprivation frustration», F 2 «neurotic-deprivation frustration», F 3 «relatively economic-deprivation aggression», F 4 «psychosocial stress frustration». The results of the factor analysis of the experimental tasks of the methods studied by the group «stable (stationary) residents» are as follows: F 1 «aggressive-anxious security», F 2 «material-stress rigidity», F 3 «moderate-anxious self-realization», F 4 «moderate-existential satisfaction». In general, it was found that the studied potential migrants at a high statistically significant level showed those indicators that indicate a general high level of anxiety, frustration, aggression, neuroticism, stress, due primarily to the negative depressive effects of unstable socio-economic climate. . An empirical study of resources and acculturation strategies representing the intentions and expectations of potential migrants has been conducted. It was stated that in their intentions they rely primarily on the following resources: socio-family, activity-qualification, affective and socio-economic, and plan to follow the following acculturation strategies: integration, marginalization, separation, assimilation and self-actualization. At the same time, regardless of the focus on different acculturation strategies, all studied potential migrants note the presence of increased anxiety and uncertain depression, which can be described as latent or severe frustration. It is substantiated that the program of revitalization support of psychogenesis of potential migrants is aimed primarily at harmonizing their unbalanced affectivity, including increased frustration, anxiety, nervous and mental tension, which are usually experienced due to the negative impact of economic deprivation. life trajectories and prospects.