Досліджено природу аутоагресивної поведінки працівників органів внутрішніх справ, визначено її структуру, причини та приводи. На основі аналізу випадків самогубств працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України за 1996 - 2000 рр. складено соціально-демографічний портрет суїцидента. Визначено та класифіковано соціально-психологічні причини та приводи суїцидальної поведінки працівників ОВС. Розроблено систему превентивно-профілактичних заходів щодо запобігання аутоагресивній поведінці працівників міліції. Запропоновано алгоритм діяльності практичного психолога щодо попередження аутоагресивної поведінки працівників міліції, який складається з прогнозування, превенції та психопрофілактики. Уточнено систематизацію поглядів щодо проблеми самогубств в контексті основних наук про людину. Поглиблено сучасні уявлення про ефективні методи і форми виявлення, профілактики і корекції аутоагресивної поведінки.

  Скачати повний текст

Досліджено генеалогічні (сімейні) фактори ризику самогубств у хворих на праноїдну шизофренію, запроновано новий діагностичний підхід - виявлення типової констеляції батьківської пари, що є чинником суїцидального ризику для даної категорії хворих. Застосовано спеціальний генеалогічний метод (family study) з повним очним дескриптивно-феноменологічним, біографічним, клініко-психопатологічним та експериментально-психологічним обстеженням пробандів і родичів I ступеня родинності за висхідною лінією - батьківської пари. Виявлено типову констеляцію батьківської пари хворих на параноїдну шизофренію з суїцидальним ризиком: мати - експансивна, психопатизована в поведінці, конкуруюча, з активною чоловічою (слабко ідентифікованою жіночою) роллю, невротично-контролююча; батько - пасивний, слабкий, з "жіночою" підпорядкованою (недостатньо ідентифікованою чоловічою) роллю.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз екзистенціалістської природи українського інтелектуального роману 1920-х рр. За результатами дослідження показано, що визначальними пріоритатетами екзистенціального дискурсу ітелектуальної романістики зазначеної доби на рівні екзистенції є головні модуси людського існування, а саме: абсурдність буття, самотність, відчуження, тривога, відчай, страх, непевність, невроз, туга, нудьга, свобода, вибір, відповідальність, метафізичний бунт особлистості, смерть, самогубство. Доведено, що зазначені концепти дають можливість зробити висновок про екзистенціалістську модель аналізованих творів, а їх авторів охарактеризувати як визначних мислителів екзистенціального спрямування. З'ясовано, що змістова парадигма українського інтелектуального роману виявляється у аспекті релевантних бінарних опозицій раціонального / ірраціонального, духовного / тілесного, фемінного / маскулінного, свідомого / позасвідомого.

  Скачати повний текст

Проаналізовано драматургію Лесі Українки у контексті концептуальних ідей філософії екзистенціалізму. Уперше в українському літературознавстві системно досліджено філософський дискурс драм авторки, в якому головними визначено поняття свободи, вибору, автентичності буття, межової ситуації, самотності, самогубства, абсурду, бунту, любові, трансценденції, страждання, смерті. Висвітлено особливості філософування письменниці у взаємозв'язку з екзистенціальними орієнтаціями української літератури кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто екзистенціальну модель світу у драматургії Лесі Українки як систему буттєвих модусів, складовими якої є моделі національного буття та модель людського існування.

  Скачати повний текст

Проведено епідеміологічне дослідження суїцидальної поведінки у загальній популяції Полтавської області за період 1957 - 2004 рр. Досліджено особливості впливу цирканнуальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту самогубств і суїцидальних спроб, переглянуто та уточнено роль соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та реалізації суїцидальної поведінки. На підставі комплексного вивчення поведінки 123-х пацієнтів, які здійснили суїцидальну спробу та знаходились на обстеженні та лікуванні в психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, психологічні та біоритмологічні особливості суїцидальної поведінки. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від провідного психопатологічного синдрому, ступеня серйозності суїцидальної спроби, психологічних характеристик пацієнтів. Визначено критерії суїцидального ризику та суїцидального рецидиву, на підставі яких розроблено систему корекції та профілактики суїцидальної поведінки з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу та сезонності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему самореалізації особистості у творчості Ф.М.Достоєвського, самогубство як засіб вирішення конфлікту між особистістю та суспільством. Висвітлено вплив мистецтва на внутрішній світ людини, на встановлення гармонії між особистістю та суспільством. Проаналізовано відмінність розуміння індивідуалізму російським мислителем від його тлумачення М.Штірнером, яке мало принципове значення для художньої творчості письменника. Обгрунтовано тезу про гуманістичний характер творчої спадщини Достоєвського.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми кримінальної вербальної агресії та злочинів, які скоюються за допомогою слова (погрози, образи, неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян та об'єктів власності тощо). Наведено наукові теорії, які розглядають феномен агресії. Вперше запропоновано класифікацію кримінальної вербальної агресії за різними підставами. Визначено причини та умови, які сприяють скоєнню даного роду злочинів. Надано соціально-демографічну та психологічну характеристику особистості злочинця. На підставі результатів кримінально-правового та кримінологічного аналізу деяких кримінально-правових норм щодо вербальних агресивних злочинів (погрози вбивством та знищенням майна, доведення до самогубства, завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян та об'єктів власності) розроблено рекомендації щодо внесення змін до відповідних статей Кримінального Кодексу. Запропоновано додаткові заходи щодо профілактики, запобігання та припинення вербальних агресивних злочинів.

  Скачати повний текст

Визначено криміналістичну характеристику, провадження першочергових слідчих дій, кваліфікаційне проведення яких сприяє усуненню негативних обставин, дозволяє виявити спосіб вчинення та приховування злочину, висувати слідчі версії, обирати тактику проведення слідчих дій. Досліджено та систематизовано відому науково-криміналістичну інформацію, яка стосується методики розслідування даних вбивств і формування на цій підставі методичних рекомендацій для працівників слідчих підрозділів ОВС.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу матеріалів розслідування 253-х випадків завершених саомгубств, здійснених співробітниками органів внутрішніх справ України, виявлено клініко-психопатологічні, психологічні, соціально-демографічні особливості даних осіб, встановлено причини і мотиви суїцидальної поведінки, визначено вплив макросоціальних та мікросоціальних умов виникнення особистісно-значущого психогенного конфлікту. Розроблено підходи щодо профілактики самогубств у системі МВС. Зазначено, що виявлені у суїцидентів порушення психіки частіше проявлялися у вигляді розладів непсихотичного рівня: астенічних, депресивних, невротичних та органічних. Встановлено, що дані розлади у 3,36 % (група А), 15,22 % - (група Б) випадках стали мотивом самогубства. Зазначено, що соматична патологія у формі гострих і хронічних захворювань не має істотного зв'язку з аутоагресивною поведінкою і тільки у 3,36 % (група А), стала мотивом самогубства. Встановлено, що основними факторами впливу на суїцидальну активність є прогредієнтність і відсутність ефекту від проведеного лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості засуджених-суїцидентів та їх вплив на формування суїцидальної поведінки. На засадах генетичної психології розкрито питання діагностики схильності до самогубства засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Визначено аутодеструктивні тенденції у їх поведінці, а також причини, чинники, механізми, що зумовлюють самогубство серед спецконтингенту. Наведено класифікацію суїцидентів і розроблено комплекс спеціальних і психологічних заходів попередження та профілактики суїцидів у виправних колоніях.

  Скачати повний текст

Досліджено питання скринінгової діагностики, профілактики та психологічної корекції суїцидальних ідеацій підлітків, які складають групу ризику стосовно скоєння самогубства. Виявлено вплив комплексу індивідуально-психологічних і соціально-психологічних чинників на виникнення різних форм суїцидальних ідеацій. Установлено, що низька самооцінка, слабка осмисленість життя, незадоволення процесом життя створюють депресивний стан, який за наявності порушених стосунків у сім'ї та прикладу суїцидальної поведінки в оточенні призводить до виникнення суїцидальних ідеацій у підлітків. Розроблено скринінгову методику для діагностики таких ідеацій, яка дозволяє встановити етап розгортання суїцидальної поведінки підлітка, частоту виникнення в нього суїцидальних ідеацій та його ставлення до самогубства. Запропоновано програму ранньої діагностики, профілактики та диференційованої психологічної корекції зазначених ідеацій у контексті шкільної психологічної служби.

  Скачати повний текст

Подано соціально-правову та психологічну оцінку самогубства в історії цивілізації та в сучасній Україні. Здійснено кримінально-правовий аналіз доведення до самогубства й обгрунтовано його відмежування від суміжних складів злочинів. Проаналізовано основні наукові підходи до явища самогубства та його причин. Визначено групи ризику осіб, схильних до вчинення самогубства, охарактеризовано винного у доведенні до самогубства та потерпілого від цього злочину, а також самогубця. На підставі триєдиного підходу до причин самогубства, які діють на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях, розроблено комплекс заходів протидії самогубству в Україні. Внесено конкретні пропозиції до законодавства, щодо практичної діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, а також судових органів для мінімізації суїцидальних виявів на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософське дослідження феномену суїциду з метою обгрунтування правомірності створення екзистенціально-психоаналітичної концепції суїциду, згідно з якою свідомість суїцидента є травмованою внаслідок пережитої ним конфліктної ситуації, що розгортається до рівня ситуації кризової. Основними ознаками суїцидальної свідомості є її затемненість і звуженість. Зазначено, що виключення людиною зі сфери власних якостей можливості до самогубства відкриває перед нею перспективу буття - супротив - смерті, сполучену з перспективою подолання смерті як можливості.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі діагностики тареабілітації пацієнтів з психотичними розладами шизофренічного спектру(ПсРШфС), що мають прояви саморуйнівної поведінки (СрПв). Враховуючизначущість проблеми смертності внаслідок самогубств як загрози для здоров’я іблагополуччя та високий рівень інвалідизації серед даних пацієнтів, існуєпотреба в розробці нових діагностичних та реабілітаційних стратегій длянадання їм більш ефективної та прицільної допомоги.В основу роботи покладено результати обстеження 112 пацієнтів зПсРШфС та проявами СрПв у період з 2016 по 2023 рр., які перебували настаціонарному лікуванні у відділеннях Комунального некомерційногопідприємства клінічна лікарня «Психіатрія» у м. Києві.В групу досліджуваних пацієнтів увійшли 55 чоловіків (49,1%) та 57 жінок(50,9%). Вік хворих становив від 18 до 50 років, середній вік усіх обстеженихпацієнтів – 32,61±10,92 роки: середній вік чоловіків – 34,23±11,17 років, середнійвік жінок – 30,77±10,49 років. Метою дослідження була оптимізація підходів до комплексного лікуванняі реабілітації хворих на ПсРШфС, котрі мають прояви СрПв, на основі вивченняїї структурно-динамічних особливостей та розробки критеріїв її диференційноїдіагностики в даній групі хворих.Об’єкт дослідження – прояви СрПв у пацієнтів з ПсРШфС.Предмет дослідження – структурно-динамічні особливості проявів СрПв(суїцидальні спроби, суїцидальні думки, суїцидальні наміри, самоушкодження3(СуД)) у хворих з різними видами на ПсРШфС (шизофренія (Шф),шизоафективний розлад (ШаР), гострий поліморфний психотичний розлад(ГППсР), шизотиповий розлад (ШтР)).Завдання дослідження.1. Дослідити особливості взаємозв’язку клінічних проявів у хворихПсРШфС, які здійснили СуД, та ознак СрПв в групах обстеження.2. Дослідити особливості проявів СрПв та визначити їх диференціальнодіагностичні критерії у хворих в групах обстеження за допомогоюпсихометричних шкал.3. Вивчити клінічні особливості патогенетичних механізмів СрПв упацієнтів в групах обстеження за мотиваційною основою здійснення СуД.4. Визначити клініко-мотиваційні типи (КМТ) СрПв у пацієнтів в групахта їх взаємозв’язок з клінічними проявами ПсРШфС.5. Розробити алгоритм комплексних терапевтичних та реабілітаційнихзаходів (КТРЗ) для хворих на різні види ПсРШфС з проявами СрПв таапробувати його в групах обстеження.Для вирішення задач дисертаційного дослідження було використанонаступні методи: теоретичний, клініко-анамнестичний, соціальнодемографічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний тастатистичний.Задля аналізу клінічних та соціальних характеристик в групах обстеженнябуло застосовано психометричний метод, який включав низки клінічних шкал:позитивних та негативних симптомів (PANSS), глобального функціонування(GAF), оцінки здоров’я пацієнта (РHQ-9), особистісного та соціальногофункціонування (PSP). Також для вивчення патогенезу СрПв у хворих наПсРСШф (визначення аутоагресивних предикторів та їх вираженості) булозастосовано шкалу аутоагресивних предикторів (ШАП або SBPS, Пилягіна Г.Я.,2004)Для вивчення патопсихологічних особистісних характеристик в обохгрупах пацієнтів було застосовано психодіагностичний метод та використано4шкалу безнадійності А. Бека (BHS), шкалу імпульсивності Р. Плучика (IS) тап'ятифакторний опитувальник особистості «Велика п'ятірка» (BFPT).Клініко-діагностичне, психометричне та психодіагностичне дослідженняусіх хворих (другий та третій етап дослідження) проводилось на другомучетвертому тижні спостереження за хворим на етапі досягнення ними станустановлення ремісії після нівелювання гостроти симптоматики психотичногостану та появи критичного відношення до неї.Всі обстежені пацієнти були розподілені на дві групи щодо проведенняосновного експерименту, спираючись на характер проявів та динаміки СрПв, асаме, різниці в патогенезі формування її маніфестних ознак та розвитку епизодівз реалізацією СуД.До першої групи (Гр1 ПостСрПв) ввійшли 50 пацієнтів з ПсРШфС (44,6%від загальної кількості обстежених), у яких прояви СрПв були присутнімипротягом усього періоду захворювання або більше половини цього терміну. СуДцими хворими здійснювалися під впливом різкого загострення суїцидальних ідейабо хворобливих переживань з аутодеструктивним змістом, що переважнозалежало від психологічних причин, але не від гостроти психопатологічноїсимптоматики.^UThe dissertation is devoted to the actual problem of diagnosis and rehabilitationof patients with schizophrenic spectrum disorders (SSD) who have manifestations ofself-destructive behavior (SDB). Given the significance of suicide mortality as a threatto health and well-being and the high level of disability among these patients, there isa need to develop new diagnostic and rehabilitation strategies for more effective andtargeted care.13The study is based on the results of an examination of 112 patients with SSD andSDB in the period from 2016 to 2023, who were treated in the Hospital «Psychiatry»in Kyiv.The study group included 55 men (49.1%) and 57 women (50.9%), 18 to 50years aging. The average age of them was 32.61±10.92 years: the average age of: menwas 34.23±11.17 years, women was 30.77±10.49 years.The study aim was to optimize approaches to the complex treatment andrehabilitation of patients with SSD and manifestations of SDB based on the study ofits structural and dynamic features and the development of criteria for its differentialdiagnosis in this group of patients.The object of research – manifestation features of SDB in patients with SSD.The subject of research – structural and dynamic manifestation features of SDB(suicide attempts, suicide thoughts, suicide intentions, self-harm (SH)) in patients withdifferent types of SSD (schizophrenia (Sch), schizoaffective disorder (SchAfD), acuteand transient psychotic disorder (APTPsyD), schizotypal disorder (SchtypD)).The tasks of research.1. To investigate the relationship features of between the clinical manifestationsin patients with SSD who committed SH and signs of SDB in the study groups.2. To explore the manifestation features of SDB and determine its differentialdiagnostic criteria in patients of the study groups using psychometric scales.3. To study the clinical features of the pathogenetic mechanisms of SDB inpatients in the study groups on the motivational basis of the SH realization.4. To determine the clinical and motivational types (CMT) of SDB in patients inthe groups and their relationship with the clinical manifestations of SSD.5. To develop an algorithm of complex therapy and rehabilitation (CTR) forpatients with various types SSD and SDB features and probate it in the study groups.To solve the problems of the dissertation research, the following methods wereused: theoretical, clinical and anamnestic, socio-demographic, clinical andpsychopathological, psychodiagnostic and statistical.14The psychometric method of patient assessment using a number of clinicalscales was used to analyze clinical and social characteristics in the study groups.Namely, we used the following scales: Positive and Negative Syndrome Scale,(PANSS), Patient Health Questionnaire (PHQ-9), Global Assessment of FunctioningScale (GAF), Personal and social performance scale (PSP). In addition, to study thepathogenesis of SDB in patients with SSD, the Self-destructive Behaviour PredictirsScale (SBPS) was used, namely, to determine the self-destructive predictors and theirseverity (Pilyagina G., 2004)The psychodiagnostic method was used to study pathopsychologicalpersonality characteristics in both groups of patients. For this purpose, the A. BeckHopelessness Scale (BHS), R. Pluchik Impulsivity Scale (IS), and Big FivePersonality Test (BFPT) were used.Clinical diagnostic, psychometric and psychodiagnostic studies of all patients(second and third stages of the study) were conducted during the second to fourthweek of follow-up at the stage of achieving remission after leveling the acuteness ofthe symptoms of the psychotic state and the emergence of a critical attitude towardsit.All the examined patients were divided into two groups for the mainexperiment, based on the nature of the manifestations and dynamics of SDB, namely,the difference in the pathogenesis of the formation of its manifest signs and thedevelopment of episodes with the realization of SDB.The first group (Gr1 PermSDB) included 50 patients with SSD (44.6% of thetotal number of subjects) in whom manifestations of SDB were present throughoutthe entire period of the disease or more than half of this period - both according topatients' information and medical records. These patients' suicidal ideation (in mostcases, suicide attempts) was influenced by a sharp exacerbation of suicidal ideationor painful experiences with autodestructive content, which mainly depended onpsychological reasons, but not on the severity of psychopathological symptoms.

Суїцидальна поведінка є одним із важливих аспектів психічного здоров’я, який щорічно впливають на мільйони людей, що прямо чи опосередковано стикаються з самогубствами, у різних країнах та культурах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно в світі від самогубства помирає близько 800 тисяч людей, а ще десятки мільйонів страждають від різних форм психічних станів та проявів, які можуть призвести до суїцидальних думок та суїцидальної динаміки (World Health Organization, 2021). В Україні від 2005 до 2021 року було скоєно 139 тис. 755 випадків, з яких більш ніж 110 тис. становлять чоловіки (Державна служба статистики України, 2022). Факторами ризику самогубства, є, зокрема, психічні розлади, зловживання психоактивними речовинами, проблеми у соціальних взаємодіях та сімейних стосунках, а також специфічні уявлення про суїциди в культурі. Ефективні програми превенції та інтервенцій можуть допомогти зменшити кількість випадків самогубства, особливо, у групах ризику, однак, доступ до психіатричних та психологічних послуг та інфраструктури для їх надання часто обмежений або недостатній, особливо, в країнах з низьким та середнім доходом (World Health Organization, 2021). У свою чергу поступальний розвиток технологій уможливлює нові форми інтервенцій в сфері психічного здоров’я тапсихосоціальної підтримки. Подальші дослідження в сфері імплементації імерсивних технологій в цій сфері, у тому числі, у роботі з суїцидальністю, необхідні для розуміння комплексного характеру факторів, що сприяють суїцидальній поведінці, розробки ефективних доказових стратегій та програм профілактики і втручання.Метою даного дисертаційного дослідження є встановлення та аналіз психологічних ефектів превенції суїцидальної поведінки засобами імерсивних технологій. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що використання імерсивних технологій впливає на асоційовані з суїцидальністю параметри, що сприяє превенції суїцидальної поведінки.^USuicidal behavior constitutes a pivotal dimension within the realm of mental health, annually affecting millions across diverse countries and cultures, either through direct exposure or indirect influence. The World Health Organization reports an annual global toll of approximately 800,000 suicides, with tens of millions grappling with varied mental states and manifestations predisposing them to suicidal ideation and dynamics (World Health Organization, 2021). In the case of Ukraine, spanning the period from 2005 to 2021, 139,755 incidents were recorded, with over 110,000 involving males, as per data from the State Statistics Service of Ukraine in 2022. Identified risk factors for suicide encompass mental disorders, psychoactive substance abuse, challenges in social and familial interactions, and culturally embedded perceptions of suicide.Identified risk factors for suicide include mental health disorders, psychoactive substance abuse, challenges in social and familial interactions, and culturally embedded perceptions of suicide. While effective prevention and intervention initiatives hold promise in mitigating suicide rates, especially for the risk groups, accessibility to psychiatric and psychological services, alongside the requisite infrastructure, remains limited or insufficient, particularly in low- and middle-income countries (World Health Organization, 2021). In turn, the advancing landscape of technology introduces novel avenues for interventions in mental health and psychosocial support. Continued exploration of immersive technologies, particularly their application in addressing suicidality, is imperative for comprehending the intricate array of factors contributing to suicidal behavior. This pursuit is essential for the development of evidence-based strategies and programs for prevention and intervention.This dissertation research aims to establish and examine the psychological effects of preventing suicidal behavior through the application of immersive technologies. The research hypothesis is that the use of immersive technologies affects parameters associated with suicidality, thereby contributing to the prevention of suicidal behavior.