Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний лінгвістичний аналіз англійської християнсько-богословської терміносистеми (АХБТ), розглянуто історію її формування, розвитку та сучасний стан. Окреслено обсяг і структуру понять галузі християнского богослов'я, подану в розробленій тематично-поняттєвій класифікації. З'ясовано, що сутність цієї терміносистеми виявляється через базову тематично-поняттєву терміногрупу "богословські вчення". Висвітлено провідні способи номінації в межах АХБТ з урахуванням і порівнянням національних та іншомовних чинників. Виокремлено структурні моделі поліморфемних термінів у взаємовідношенні до реалізованих ними семантичних моделей, визначено характерні семантичні категорії та продуктивні структурні типи галузевих термінів. Проаналізовано рівножанрові фахові тексти християнського богослов'я з метою визначення ступеня їх термінологічної насиченості вузькогалузевими, міжгалузевими та загальнонауковими термінами. Висвітлено специфіку парадигматичних відношень між термінами галузі, простежено особливості їх вияву у богословських текстах різних жанрів.

  Скачати повний текст

Створено нову концептуальну основу розуміння англіканства та може служити допоміжним матеріалом в історичних, соціологічних і релігієзнавчих дослідженнях трансформацій церкви за умов глобалізації. Встановлено, що феномен англіканства в його соціальних формах є похідним суспільно-історичних процесів, які зумовлюють унікальні конфесійні риси. Виникнувши на фоні національних демократичних рухів, англіканство пропонує богословське обгрунтування християнського гуманізму, прагнучи зафіксувати принципову рівність всіх людей перед Богом, незалежно від їх соціального стану, національності або релігії. Визначено, що відсутність оформленого та визнаного всіма англіканськими церквами віровчення, історично сформована залежність церкви від держави, вплив секуляризації на релігійне життя послаблюють значущість церковних традицій англіканства. Розкрито, що головним напрямом еволюції англіканства є послідовне перетворення традицій у відповідності з трансформаціями суспільства, яке обирає та зберігає базисні віросповідні принципи, запропонувавши їх більш актуальні формулювання.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні ознаки та витоки антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Основну увагу приділено вивченню негативних аспектів розвитку цивілізації як глобальної соціокультурної системи. Зроблено висновок, що сучасна техногенна цивілізація переживає глибинну антропологічну кризу, що стосується усіх сфер життя. Виявлено, що науковий аналіз подібних мегатенденцій цивілізаційного розвитку є недостатнім, одноаспектним, оскільки XXI ст. характеризується активним розвитком нових технологій, появою нового типу раціональності як світосприйняття, суспільно-культурними змінами. Встановлено відмінність техногенного цивілізаційного типу від традиційного. Охарактеризовано культурно-історичний контекст зародження, системи цінностей та особливостей раціональності техногенної цивілізації, визначено глибинні джерела сучасної антропологічної кризи. Досліджено культурні й антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності у межах однієї цивілізації та сфери міжцивілізаційних відносин. З'ясовано, що рефлексія над джерелами та соціокультурними ознаками антропологічної кризи обумовлює необхідність формування нового типу світогляду й антропологічної парадигми загальнокультурного змісту та загальноцивілізаційного значення.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

  Скачати повний текст

Проаналізовано антропонімійні (одно-, дво-, три- та чотиричленні) й антропонімійно-апелятивні іменування для ідентифікації осіб чоловічої статі Житомирщини XVI - XVII ст. Виділено продуктивні та непродуктивні антропонімні моделі, формули ідентифікації нижчих і вищих верств населення. Визначено склад чоловічого антропонімікону, а саме: християнські імена, їх фонетичні та словотвірні (повні, усічені, усічено-суфіксальні та суфіксальні) варіанти, слов'янські автохтонні (композитні, відкомпозитні) імена. Проведено кількісні підрахунки іменника. Виділено найуживаніші, поширені, маловживані та рідкісні імена. Установлено онімну й апелятивну лексику, відображену в основах прізвищевих назв. Виконано порівняння різних класів онімів і апелятивів під час створення прізвищевих назв представників соціальних низів і верхів.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичну базу, мотиваційні відношення та словотвірну будову прізвищевих назв і прізвищ Уманщини XVII - початку XXI ст. Шляхом лексико-семантичного аналізу визначено роль різних класів онімної й апелятивної лексики у формуванні прізвищ. У даному аспекті охарактеризовано склад слов'янських і християнських імен і розкрито семантику апелятивів української мови, відображених в основах прізвищевих назв і прізвищ Уманщини. Виокремлено основні мотиваційно-номінаційні групи уманського антропонімікону XVII - початку XXI ст.: патроніми (матроніми), патронімно-посесивні, локативні та ситуативні назви, а також квалітативи й агентиви. На підставі результатів словотвірно-структурного аналізу особових назв досліджуваного регіону виділено п'ять основних способів їх творення: лексико-семантичний, афіксальний, морфолого-синтаксичний, синтаксичний, слово- й основоскладання та зафіксовано назви подвійної словотвірної мотивації. Встановлено продуктивність основних словотвірних моделей Уманщини на синхронічному та діахронічному рівнях, укладено інверсійний покажчик прізвищ даного регіону. На підставі комплексного дослідження прізвищевої системи зроблено висновок про її функціонування як невід'ємної складової української антропонімії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано архетипний шар поетики В. Вітмена та Б.-І. Антонича в межах архетипології першостихій (землі, вогню, води, повітря), першообразів колективного підсвідомого і з погляду архетипіки Самотності, Мандрівника, Бога, співця-пророка, пошуків сенсу людського буття. Виявлено ряд типологічних збігів і розбіжностей у відображенні архетипних знаків космологічності, космогонічності та міфосимволіки часопростору в художньому світі американського й українського поетів. Розкрито специфіку поєднання язичницьких і християнських архетипів у творчості В. Вітмена та Б.-І. Антонича.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного світла у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку світла українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою світла. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст

Проаналізовано участь Бельгії в колоніальному поділі Африки в 1876 - 1918 рр. Вперше проведено комплексний аналіз бельгійської колоніальної політики в новий час. Відзначено, що бельгійський колоніалізм має ряд особливостей, які зумовлюють специфічні відносини між метрополією та колонією. Стаючи сувереном незалежної держави Конго, король розраховував на допомогу Бельгії, але з часом почав затягувати процес трансформації незалежної держави Конго в бельгійську колонію. Він здійснював абсолютну владу в Конго, маючи за мету з початку 1890-х рр. одержання надприбутків, що для конголезців означало встановлення одного з найжорстокіших режимів в Африці. Союзниками Леопольда II були колоніальна адміністрація, концесійні компанії та християнські місії. Поступово реальну владу в Конго взяли в свої руки транснаціональні корпорації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Розглянуто біблійний інтертекст творів Л.М. Андреєва та М.О. Булгакова. Показано, що у художніх текстах цих письменників біблійні прецедентні феномени відіграють важливу роль у процесі смисло- та формотворення, виконують внутрішньотекстові функції та функцію інтертекстуальну. Створюючи й актуалізуючи підтекстову інформацію, що відображає авторську оцінку, біблійні мотиви й образи-символи реалізуються у творах як конкретні інтексти, які є цитатами й алюзіями, що розрізняються за обсягом, точністю, частотністю та позицією у тексті-реципієнті. Домінантними наскрізними мотивами у досліджених творах є мотиви чуда, двоїстості та Апокаліпсису. Найбільш семантично місткі біблійні образи-символи творів даних авторів розподіляються на дві групи за критерієм істота / неістота та включають образи-символи Біблії, хреста, меча, Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, нечистої сили. Біблійні інтекстні компоненти дозволяють обом письменникам більш переконливо аргументувати свою думку, викликати певні асоціації у читача, змусити його подивитися по-новому на традиційні християнські мотиви й образи-символи.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст