Досліджено проблеми підвищення зимостійкості й урожайності озимої м'якої та твердої пшениць. На підставі вивчення резльтатів багаторічних комплексних еспериментальних досліджень розроблено наукові засади оптимізації технології вирощування озимої пшениці. Виявлено особливості впливу її основних елементів, зокрема, строків сівби, попередників, доз і співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, застосування пестицидів і кріопротекторів на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблено нові підходи щодо оптимізації строків сівби залежно від погодних умов і попередників досліджуваної сільськогосподарської культури. Виявлено онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу озимої пшениці залежно від агроекологічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень, проведених у 1998 - 2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Західного Лісостепу України визначено вплив глибини їх основного обробітку та використання сучасного покоління гербіцидів на рівень забур'яненості, формування врожаю та якості зерна озимої пшениці після різних попередників (конюшини лучної та кукурудзи на силос). Наведено комплексну оцінку дії зазначених чинників на широкий спектр показників грунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і грунту; обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність їх використання. Встановлено, що зменшення глибини обробітку грунту та застосування нового покоління гербіцидів у разі посіву озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос - 348,1 МДж/га.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості вегетації та продуктивність кукурудзи на зерно та силос за умов літньої сівби з міжряддями 210 см. Доведено, що посів кукурудзи у II декаді червня, за рахунок зміщення вегетації на період з більш сприятливими метеорологічними показниками впливає на ріст та розвиток рослин, зокрема, спостерігається поліпшення режимів мінерального живлення та водоспоживання. Встановлено, що критичний період рослин кукурудзи залежить від зниження температури повітря та підвищення його вологості. Урожайність кукурудзи на силос та зерно у порівнянні з основними посівами зростає на 30%. Вирощування кукурудзи літньої сівби з міжряддями 210 см дозволяє використовувати їх до збирання культури з метою посіву озимої пшениці. Запаси доступної вологи у грунті достатні для отримання нормальних сходів пшениці. Встановлено, що збирання кукурудзи на силос до появи сходів не суттєво впливає на стан посівів озимої пшениці. Негативних наслідків збирання кукурудзи на зерно за умов мерзлого грунту не виявлено. Доведено, що вирощування озимої пшениці у міжряддях кукурудзи літньої сівби дозволяє отримувати стабільний урожай продовольчого зерна. Зазначено, що продуктивність сівозмінних ланок у цілому зростає в 1,5 - 1,6 рази.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості поширення, шкодочинності та розвитку збудників септоріозу залежно від екологічних факторів за умов Полісся та Північного Лісостепу, удосконалено систему захисту посівів озимої пшениці. Визначено збудники септоріозу, встановлено первинні джерела інфекції хвороби на досліджуваних територіях. Вивчено вплив систем удобрення та обробітку грунту на розвиток септоріозу, встановлено стійкість до хвороби у сортів озимої та ярої пшениці. Виявлено ефективні протруйники насіння (раксіл 2 % з.п. і реал 200 т.к.с.) і фунгіциди (альто супер 330 ЕС к.е. та фолікур БТ 22,5 % к.е.) для сумісного їх застосування з біопрепаратом (різопланом) і регулятором росту рослин (агростимуліном) проти септоріозу для припосівної обробки насіння й обприскування посівів. Розроблено агроекологічноощадну систему захисту озимої пшениці від септоріозу, встановлено її біологічну ефективність, визначено вплив на підвищення врожаю зерна та покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність застосування нової системи захисту зернових рослин.

  Скачати повний текст

Надано оцінку впливу можливих змін клімату на продуктивність озимої пшениці в Україні. Висвітлено тенденції та можливі сценарії зміни глобального клімату та клімату в Україні. Надано кількісну оцінку впливу агрометеорологічних умов на формування врожаю озимої пшениці та оцінку агрокліматичних ресурсів. Ідентифіковано параметри моделі формування озимої пшениці щодо грунтово-кліматичних умов України. Встановлено кількісні характеристики коливання урожайності та валових зборів зерна озимої пшениці за різноманітними сценаріями зміни клімату в Україні. Наведено рекомендації щодо зміни структури посівних площ озимої пшениці з урахуванням фактора зміни клімату України.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що поєднання основного удобрення та нових видів комплексних водорозчинних добрив з оптимальним співвідношенням макро- та мікроелементів сприяє підвищенню врожаю зерна пшениці ярої, покращанню показників його якості до 1 - 2-го класу та поліпшенню хлібопекрасько-технологічної якості борошна. Вперше проведено оптимізацію живлення та визначено ефективність застосування нових комплексних водорозчинних добрив кристалон особливий та акварин N 5 на лучно-чорноземному карбонатному грунті під пшеницю яру в Правобережному Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію виготовлення органо-мінеральних добрив (ОМД) "ТЕКОС-2" на базі бурого вугілля, яка базується на його збагаченні біологічно активними компонентами та неорганічними солями. Інтенсифікація мікробіологічних процесів за умов компостування та достигання добрива стимулювала підвищення вмісту активних метаболітів життєдіяльності мікроорганізмів. Обгрунтовано оптимальні дози ОМД "ТЕКОС-2" для передпосівного внесення їх під яру пшеницю у разі вирощування її на лучно-чореноземному карбонатному грубопилувато-легко-суглинковому грунті. Встановлено ступінь впливу ОМД на деякі показники родючості лучно-чорноземного карбонатного грунту та особливості формування мікробних угруповань грунту. Визначено інтенсивність деяких фізіологічних і біохімічних процесів у рослинах, коефіцієнти використання основних елементів живлення з добрив, величину та якість врожаю зерна ярої пшениці за умов вирощування її в Північному Лісостепу України.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження установлено, що тривале застосування мінеральних добрив на фоні післядії 30 т/га гною підтримує постійний вміст гумусу, сприяє значному підвищенню вмісту елементів живлення в орному і підорному шарах грунту. З'ясовано, що систематичне застосування добрив у сівозміні вливає на накопичення сухої маси рослинами озимої та ярої пшениці і відповідно на кінцеву величину врожаю, обумовлює зміни у вмісті елементів живлення у рослинах. Виявлено, що за умов проведення позакореневого підживлення озимої пшениці комплексним добривом "Кристалон особливий" створюються сприятливі умови для росту та розвитку рослин. Визначено ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні, а також безпосереднього їх внесення за тривалого досліду на лучно-карбонатному грунті.

  Скачати повний текст

Встановлено, що бактеризація насіння пшениці ярої мікробним препаратом дозволяє підвищити вміст мінерального азоту в грунті та сприяє одержанню додаткового врожаю зерна. Визначено енергетичну й економічну ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні та їх безпосереднього внесення, інокуляції діазофітом, позакореневого підживлення добривами інтермаг-зернові та нутрібор за вирощування пшениці ярої на лучно-чорноземному карбонатному грунті.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено та вирішено завдання щодо підвищення ефективності селекції пшениці м'якої ярої на основі оцінювання впливу екологічного градієнта на продуктивність. Вперше в Україні встановлено закономірності продукційного процесу методом селекційних індексів і визначено характер успадкування господарських цінних ознак у сучасних сортів пшениці м'якої ярої різного генеалогічного та географічного походження. Розроблено білоцерківський індекс, який дозволяє диференціювати генотипи за рівнем продукційного процесу та виділяти перспективні сорти. Доведено можливість використання індексних показників для створення моделі сорту та практично підтверджено їх ефективність під час створення нового сорту Сімкода миронівська. Удосконалено методику відбору сортів і створення гібридів з підвищеною адаптивністю. Запропоновано джерела для використання в селекційній роботі, створено гібриди, які характеризуються високими показниками пластичності, стабільності, адаптивності та селекційних індексів.

  Скачати повний текст

Викладено проблеми дослідження, спрямовані на обгрунтування моделей сортів з високою та стабільною продуктивністю під час сівби у широких діапазонах осінніх строків за умов південного степу України. Оцінено посіви різних строків сівби для спрямованого добору селекційного матеріалу за господарсько цінними ознаками та біологічними властивостями у процесі створення сортів, призначених для сівби у певні строки. Показано, що обгрунтування базувалося на засадах дослідження адаптаційних можливостей систем (зимо- та посухостійкість, стійкість до хвороб та шкідників), а також компонентів продуктивності та технологічних властивостей зерна рослин різних строків сівби. Доведено, що серед досліджених сортів виділено найбільш придатні як вихідний матеріал селекції сортів, пристосованих до вирощування за умов сівби у широких діапазонах осінніх строків.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи оптимізації процесу функціонування агроценозу за рахунок стимуляції препаратами асоціативних азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій, а також мікробіолоічними препаратами, які мають фунгіцидні властивості, що обмежує застосування техногенних засобів. Виявлено вплив факторів навколишнього середовища, хімічних засобів стимуляції агроценозу та їх біологічних налогів на динаміку формування адаптивного потенціалу сортів, зокрема, польову схожість насіння, зимо- і морозостійкість рослин, генотипну специфіку постфлорального фотосинтезу, особливості перерозподілу та надходження азоту в зерно залежно від умов вирощування. Обгрунтовано суть і генетичну природу формування продукційного потенціалу на підставі морфофізіологічного аналізу, визначенні впливу азотфіксаторів на потенційну продуктивність напівкарликових і середньорослих сортів. З'ясовано вплив загальноприйнятих агротехнічних заходів та елементів біологічної технології на формування продуктивності озимої пшениці залежно від агрометереологічних і біологічних факторів, в тому числі, динаміки водного та мікробіологічного режимів грунту та фітосанітарного стану посівів. Визначено умови формування врожайності та якості зерна різних сортів пшениці у разі застосування штамів і препаратів азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій та біологічних препаратів для захисту рослин від хвороб у порівнянні з дією їх хімічних аналогів за роздільного та комплексного застосування, на підставі чого встановлено ряд нових, теоретичних і практичних положень і обгрунтовано доцільність переходу до технології вирощування озимої пшениці з елементами біологізації з урахуванням сортових особливостей.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості реакції хлоропластної супероксиддисмутаз (СОД) ярої пшениці на сольовий стрес залежно від рівня натрійхлоридного засолення поживного середовища та від сортової чутливості до цього стресу. Уперше досліджено вплив довготривалого сольового стресу на динаміку активностей СОД і аскорбатпероксидазою впродовж онтогенезу рослин. Виявлено особливості функціонування антиоксидантної системи хлоропластів за умов комбінованого стресу, зумовленого дією посухи та засолення грунту. Доведено, що за дії посухи на засоленому грунті має місце явище кросадаптації на рівні антиоксидантної системи хлоропластів. Показано, що активність основних антиоксидантних ферментів хлоропластів за дії сольового та водного стресів знаходиться у тісному негативному взаємозв'язку з процесом фотосинтезу.

  Скачати повний текст

За умов східного Лісостепу України вивчено біологічні особливості формування врожаю ярої м'якої та твердої пшениці, насіння яких оброблено біопрепаратами. Виявлено основні відмінності росту, розвитку та формування врожаю та якості зерна нових сортів. Досліджено реакцію обох видів пшениці на обробку насіння біопрепаратами "Гумісол" і "БЕМ-1-У" в поєднанні з плівкоутворювачем і регулятором росту "Марс-1". Розроблено регламент комплексного застосування біопрепаратів з метою підвищення якості зерна.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання екології мікробного ценозу ризосфери озимої пшениці, вирощуваної в чорноземі за різних видів антропогенного навантаження. Проаналізовано співвідношення чисельності основних еколого-трофічних груп грунтових мікроорганізмів під час використання різних доз, видів і форм добрив, описано структуру мікробного угруповання. Визначено сумарний показник біологічної активності і токсичність грунту, висвітлено результати антропогенного впливу. Доведено, що вирощування озимої пшениці в сівозміні з використанням органічних та органо-мінеральних добрив сприяло зниженню рівня токсичності і підвищенню показників біологічної активності грунту. Виділено домінуючі бактерії з ризосфери озимої пшениці, досліджено їх біоценотичну діяльність, найбільш активні стимулятори росту та розвитку озимої пшениці. Виявлено штами бактерій видів Pseudomonas putida та Pseudomonas fluorescens.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання механізму дії низької температури на насіння материнської рослини, зокрема встановлено, що дія низької температури зміцнює мітотичну активність клітин кореневої меристеми проростаючого насіння пшениці ярої, викликає хромосомні порушення у них і зміни у спектрі запасних білків насіння та проростків, що сприяє підвищенню схрещуваності різних видів і сортів пшениці ярої з житом ярим.

  Скачати повний текст

Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.

  Скачати повний текст

Вивчено ефекти генів фотоперіодичної реакції - однієї з генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Установлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м'якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м'якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II - V етапів органогенезу і дія генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості - Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендовано залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки за подібних умов може реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин. Запропоновано використовувати результати роботи з метою одержання сортів (генотипів) озимої пшениці з запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України, що дає змогу суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об'єми селекційних програм.

  Скачати повний текст