Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням покращення результатів хірургічного лікування хворих виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. В дисертації розроблені критерії прогнозування, дістали подальшого розвитку методи профілактики виникнення гострих ерозій та виразок слизової оболонки гастродуоденальної зони. Встановлено, що після операції під впливом емоційно-больового фактору, зниження швидкості регіонального кровообігу у проксимальному відділі шлунка більш значне у хворих з високим рівнем психоемоційного напруження у передопераційному періоді. Запропоновано критерії прогнозування, виділено 5 груп ризику виникнення гострого виразкування. Дістали подальшого розвитку методи профілактики ішемічних ушкоджень у ранньому післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики та вибору лікувальної тактики при гострокровоточивих гастродуоденальних виразках (ГКГДВ) у осіб похилого та старечого віку, що протікають на фоні супутньої серцево-судинної патології. На основі клініко-інструментальних та патоморфологічних даних виділено два типи ГКГДВ: "старечі" та "застарілі", висвітлені особливості їх клініки, ендоскопічні та морфологічні відмінності. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати різних методів консервативного та видів оперативного лікування "застарілих" та "старечих" ГКГДВ у осіб похилого та старечого віку з супутніми серцево-судинними захворюваннями, частоту та характер післяопераційних ускладнень, причини летальності. На основі цього розроблено диференційований алгоритм вибору хірургічної тактики з урахуванням типу виразки та важкості супутньої патології. Застосування алгоритму дозволило у вивченій групі хворих знизити післяопераційну летальність з 9,7% до 6,2%, а загальну - з 19,4% до 7,2%.

  Скачати повний текст

В дисертації показано вплив хронічної серцевої недостатності (ХСН) на частоту виникнення і перебіг гострих виразково-ерозивних уражень та хронічних гастродуоденальних виразок з геморагічними ускладненнями. Встановлено незалежні предиктори несприятливого висліду лікування, вивчено постгеморагічні серцеві ускладнення. Досліджено фактори ризику і розроблено індекси прогнозування рецидиву кровотечі. На основі оцінки ризику рецидиву кровотечі та операційного (серцевого) ризику розроблено алгоритм тактики лікування виразкових кровотеч на фоні серцево-судинної патології, вирішення питання про доцільність операції, її об'єм і термін виконання. Доведено, що терапія H2-блокаторами та омепразолом істотно знижує частоту рецидивів кровотечі, у т.ч. у хворих з ХСН. Розроблено підходи до профілактики і терапії серцевих ускладнень в постгеморагічному періоді.

  Скачати повний текст

Узагальнюються результати експериментальних досліджень і лікування 693 хворих виразковою хворобою. Подаються результати комплексного етапного лікування, включаючи санаторне під час хірургічних втручань, та розглядається його вплив на клінічні, лабораторні, імунологічні, гормональні фактори, активність кінінів та об'єктивні інструментальні критерії. Розроблені нові ефективні засоби операцій, запропонована методика комплексного етапного лікування, які поліпшують віддалені результати, зменшують тимчасову непрацездатність, інвалідизацію хворих і дають економічний ефект.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню клінічного перебігу, діагностики та вибору хірургічної тактики при виразковій хворобі (ВХ), ускладненій одночасно перфорацією та кровотечею. Виділені два варіанти поєднання перфорації та кровотечі при ВХ: одночасне виникнення ускладнень (27,9%) та перфорація у ранньому, після зупинки кровотечі, періоді (72,1%). Запропонована класифікація перфоративних гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ПГГДВ). Встановлено, що різноманітність варіантів поєднань перфорації та кровотечі обумовлюють атиповість клінічного перебігу ПГГДВ, порівняно з перфоративними гастродуоденальними виразками (ПГДВ). Виділений синдром "малих" ознак поєднання перфорації та кровотечі, виявлення якого зумовлює необхідність застосування додаткових методів дослідження (оглядової рентгенографії червоної порожнини, фіброезофагогастродуоденоскопії, пневмогастрографії, лапароцентезу) для своєчасної діагностики даної патології. Вивчені особливості перебігу перитоніту на фоні крововтрати різного ступеню важкості і впроваджена в клінічну практику комплексна програма ведення хворих із ПГГДВ у перед- та післяопераційному періоді. Розроблена раціональна хірургічна тактика при ПГГДВ у залежності від локалізації виразки, варіанту клінічного перебігу поєднання перфорації та кровотечі, ступеню важкості крововтрати, проявів перитоніту. Покращання діагностики разом із впровадженням засобів інтенсивної терапії при ПГГДВ дозволило зменшити кількість палліативних оперативних втручань в 1,8 рази, знизити післяопераційну летальність в 3,5 рази.

  Скачати повний текст

Робота присвячена питанням оптимізації хірургічної тактики, терміну та методів хірургічного лікування хворих з гострокровоточивими пілородуоденальними виразками. При монофакторному аналізі виявлена частота ранніх післяопераційних ускладнень при різних способах хірургічного лікування залежно від екстреності втручання, ступеня кровотечі, віку пацієнта. Післяопераційні ускладнення та летальність після резекційних методів були у 5,8 та 6,5 раз вищими, ніж після органозберігаючих втручань, у пацієнтів у віці старших за 60 років - відповідно у 5,4 та 4,9 раз вищими, ніж у групі пацієнтів у віці до 60 років. Оскільки 80% екстрених операцій робили на висоті раннього рецидиву виразкової кровотечі (РРВК), з використанням методики покрокового дискримінантного аналізу були вивчені фактори, що визначають його розвиток. Розроблена система прогнозування РРВК, виділені групи ризику та обгрунтовано виконання невідкладних втручань для його попередження. Запропонований алгоритм вибору хірургічної тактики включає виконання невідкладних втручань для пацієнтів з високим ризиком РРВК, обмеження використання резекційних методів тільки випадками декомпенсованого стенозу, спосіб виконання органозберігаючого втручання при навколососочковому розташуванні виразки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням поліпшення результатів хірургічного лікування виразкової хвороби. Захищається рукопис, який містить результати комплексного дослідження пристінної мікрофлори у 162 хворих на виразку дванадцятипалої кишки в залежності від стану кислотоутворюючої, моторно-евакуаторної функції та морфологічних змін слизової оболонки шлунка, а також у 114 хворих з цієї групи до та після операції. Вираженість ступеня заселення слизової оболонки шлунка пристінною мікрофлорою та її спектр знаходяться у залежності від стану кислотопродукції, вираженості морфологічних змін слизової оболонки та типу застосованого оперативного лікування. Часте виявлення гелікобактерної інфекції при довго незагоюваних виразках після органозберігаючих операцій та рецидивах виразки, а також наявність мукозної мікрофлори при запальних ускладненнях в ранньому післяопераційному періоді свідчать про причетність цих мікроорганізмів до даних процесів. Застосування потрійної антибактеріальної терапії в комплексі з низькоенергетичним лазерним опромінюванням дає максимальний сануючий ефект, що сприяє зменшенню кількості післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням виразкової хвороби шлунка людей різних вікових груп та експериментальних тварин - щурів. Проведено аналіз розповсюдженості виразкової хвороби шлунка серед населення, стану клініко-організаційніх заходів щодо надання діагностичних та лікувальних послуг в поліклінічних та стаціонарних закладах. Викладені дані про вплив етіологічних чинників на вказану патологію та її ускладнення. Проведена порівняльна характеристика ефективності її лікування резекційними та органозберігаючими способами. Представлені кількісні дані про позитивний ефект в регенерації виразкового дефекту при поєднанні з електрофорезом 0,1% розчину даларгіну з КХЧ-випромінюванням на біологічно-активні точки та зони Захар'їна-Геда.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження по виявленню H.pylori на слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих з геморагічними ускладненнями виразкової хвороби. Розроблено 4-х ступеневу класифікацію обсіювання H.pylori. Виявлено залежність ступеня обсіювання H.pylori від ступеня крововтрати. Встановлено, що глибина порушень транскапілярного обміну залежить від ступеня крововтрати та ступеня обсіювання H.pylori. При морфологічному дослідженні біопсійного матеріалу шлунка та дванадцятипалої кишки встановлено залежність глибини гістоструктурних порушень від ступеня крововтрати та ступеня обсіювання H.pylori. Розроблено комплексне лікування гастродоуденальних кровотеч виразкового генезу, асоційованих з H.pylori-інфекцією. Доказано доцільність призначення багатокомпонентної антихелікобактерної терапії, адекватно ступеню обсіювання H.pylori при кривавлячих виразках шлунка і дванадцятипалої кишки. Встановлено, що I-III ст. крововтрати при аналогічній ступені обсіювання H.pylori можна ефективно лікувати консервативними методами, а IV ст. обсіювання H.pylori є одним з критеріїв оперативного лікування. Операцією вибору при гастродуоденальних кровотечах виразкового генезу, асоційованих з H.pylori-інфекцією з III-IV ст. обсіювання, є резекція шлунка.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці пілорусзберігаючого напрямку в невідкладній хірургії ускладнених дуоденальних виразок. У експерименті на безпородних собаках доведено більш глибоке пригнічення шлункової секреції, стимульованої пентагастрином, після пілорусзберігаючої дуоденопластики з селективною проксимальною ваготомією (СПВ) в порівнянні з іншими видами ваготомій. Запропоновані класифікації пілорусзберігаючих і пілорускоригуючих операцій. Розроблені нові способи пілорусзберігаючих операцій: розширююча комбінована дуоденопластика при стенозуючих кровоточивих та перфоративних виразках, клапанна дуоденопластика. Розроблені нові способи ваготомій (субтотальна СПВ, "Експрес"-спосіб інструментальної СПВ), а також чотири нових способи операцій при ускладнених навколососочкових виразках. Розроблені алгоритми тактики і застосування функціонально вигідних способів органозберігаючих операцій при гострокровоточивих і прободних виразках дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням хірургічного лікування перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначений характер запально-деструктивних змін парієтальної і вісцеральної очеревини в різні строки від моменту перфорації. Встановлений вплив тяжкості ендогенної інтоксикації на частоту післяопераційних ускладнень та летальність. Проведено кількісний і якісний аналіз мікрофлори ексудату черевної порожнини. Досліджені частота і тяжкість порушень гемодинаміки. На основі одержаних результатів запропоновані засоби удосконалення хірургічної тактики лікування хворих з перфоративною виразкою. Доведена можливість виконання радикальних операцій у строки до 10 год з моменту перфорації. Обгрунтована необхідність обов'язкового видалення виразкового субстрату.

  Скачати повний текст

Встановлено, що традиційна інфузійно-трансфузійна терапія не зменшує перенапруження еритрону після ліквідації кисневої нестачі в організмі, оскільки на її фоні погіршуються утилізація кисню у легенях, транспорт його через капіляри і вивільнення у тканинах. Розглянуто механізми сприятливої дії перфторану на метаболізм еритроцитів, що обумовлює зниження рівня дисгемоглобінів, змінює якісний склад молекулярногемічної ланки кисневого транспорту та сприяє підвищенню кисневої ємності крові внаслідок постгеморагічної анемії. Визначено зміни характеру та сили адаптаційних відповідей системи еритрону та його молекулярногемічної ланки кисневого транспорту, пов'язані з регуляцією спорідненості еритроцитарного гемоглобіну до кисню. Показано, що за присутності перфторану в судинному руслі зменшується функціональне навантаження на еритроцити, що дозволяє зберегти їх подальшу активність і поліпшити кисневий статус організму шляхом зменшення деградаційних процесів у периферичній ланці еритрону. З'ясовано, що у період активної циркуляції перфторану в судинному руслі поліпшується утилізація кисню у легенях, транспорт його через капіляри та віддача тканинам. Виявлено окремі механізми патофізіологічного реагування еритрону на квантову гемотерапію: зміни молекулярногемічної ланки кисневого транспорту, а також киснево-транспортних властивостей крові з поліпшення утилізації кисню у легенях, транспорту та віддачі його тканинам у період проведення курсу квантової терапії. Проаналізовано різні типи впливу на еритрон різноманітних варіантів інтенсивної терапії. З'ясовано дозозалежний вплив внутрішньовенного лазерного опромінення крові на механізми регуляції афінітету гемоглобіну за умов гемічної гіпоксії та постгеморагічної анемії, що лімітує його застосування у хворих зі зниженим глобулярним об'ємом крові. Доведено двофазність дії ВЛОК на еритрон у хворих з анемією.

  Скачати повний текст

Викладено принципи хірургічного лікування найчастіших ускладнень виразкової хвороби - пенетрацій, самостійних ускладнень і сполучених з кровотечею, стенозом, асоційованими Helicobacter pylori. На підставі вивчення клінічних, морфологічних, імунологічних, біохімічних процесів пенетрації виразки у 151 хворогоу, визначено критерії вибору об'єму оперативних втручань. Розроблено критерії показань до проведення антихелікобактерної терапії, імуномодулюючої терапії, що дозволило розширити показання до виконання органоощадних операцій з екстериторізацією виразки й органоощадних з антрумектомією. Наведено критерії вибору хірургічного втручання, проведення антихелікобактерної терапії у доопераційному періоді, під час і після операції, які сприяли покращанню результатів лікування, усунули можливість розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

Запропоновано принципи індивідуалізованого хірургічного лікування хворих з рецидивом виразкової хвороби, ускладненої кровотечею, який виник після ушивання перфоративної виразки дванадцятипалої кишки. На сьогодні немає єдиної тактики лікування таких хворих, а існуючі засоби хірургічного втручання патогенетично не обгрунтовані та не завжди дають позитивні результати. Запропоновано диференційований підхід до вибору способів оперативного втручання з урахуванням ступеня важкості ішемії пілородуоденальної зони та ступеню стенозування вихідного відділу шлунка. Розширені обгрунтування органозберігаючих операцій, розроблені та впроваджені в практику ефективні способи поліпшення мікроциркуляції в слизовій оболонці пілородуоденальними виразками зменшили частоту ускладнень на 29,6 %.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням покращання передопераційної діагностики та результатів хірургічного лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки. Проведено комплексне обстеження 276 хворих на гастродуденальні виразки. Під час допплеросонографічного дослідження в 63 (28,90%) хворих виявлено порушення прохідності черевного стовбура. Запропоновано комплекс критеріїв та розроблено алгоритм вибору методу операції з урахуванням допплеросонографічних даних.

  Скачати повний текст

Досліджено оперативно-технічні можливості і клінічну доцільність застосування ваготомії в лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих, які раніше перенесли операцію ушивання перфорації виразок. Статистика включає 555 спостережень хворих віком від 16 до 78 років, з них чоловіків - 533 (96,73%), жінок - 18 (3,3%). Цей контингент прооперованих було розділено на 2 групи: 250 хворих, для яких в якості основного лікувального чинника було використано різні варіанти ваготомії в "чистому виді" або в поєднанні з дренуючими, чи дуоденопластичними доповненнями - основна група, і 301 хворий, прооперований з використанням резекційних методів - група порівняння. Усі зіставлені оперативно-технічні та клініко-фізіологічні показники в основній групі виявилися переважними, тому операцію ваготомії можна розглядати як метод вибору, особливо за умов спеціалізованих стаціонарів хірургічної гастроентерології.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "паліативні операції" стосовно хірургічних втручань з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею. Виконано систематичний аналіз паліативних операцій (ПО), досліджено структуру ускладнень, післяопераційну летальність та її причини, створено їх класифікацію. Встановлено незалежні передвісники та розроблено індекси прогнозування летального кінця оперативного лікування. Досліджено віддалені наслідки та прведено прогнозування рецидиву виразки після ПО у різні періоди.

  Скачати повний текст